Серед головних тем дня – євроатлантична інтеграція України, Китай,  снаряди для ЗСУ, Косово і навіть комуністи у Європі.

Прем'єр-міністри Польщі, Чехії і Словаччини написали спільну статтю для журналу Foreign Affairs. У ній глави урядів закликали НАТО бути готовим надати гарантії безпеки, які раз і назавжди знімуть з України статус "сірої зони".

На їхню думку, на майбутньому саміті у Вільнюсі НАТО доведеться відповісти на складні, але неминучі питання про майбутнє Альянсу, в тому числі про його ставлення до України і майбутню стратегію щодо Росії.

Висловилася щодо вступу України в НАТО і Угорщина. У своєму репертуарі.

Віцеспікерка парламенту Угорщини Дора Дуро заявила, що вступ України до НАТО без великих безпекових ризиків можливий лише за умови, що такий крок схвалить Росія у форматі угоди.

Дуро сказала, що "ми не бачимо жодних обставин, які б дозволили нам підтримати розширення НАТО за рахунок України". 

До речі, сьогодні Угорщина ненадовго призупиняла пропуск на кордоні з Україною.

А ще: реакція Китаю на заяви посла, обіцянки Борреля щодо снарядів, головування Лаврова на засіданні Радбезу ООН, напруга у Косові між місцевими сербами і владою.

Все важливе і цікаве за 24 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Євроатлантична інтеграція України

Чимало заяв сьогодні лунало щодо євроатлантичної інтеграції України. Здебільшого щодо вступу в НАТО і здебільшого від наших найближчих друзів – країн Балтії, а також Польщі, Чехії і Словаччини.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що необхідно знайти конкретні механізми для швидкої інтеграції України в простір НАТО після закінчення війни, а не повторювати заїжджені фрази про відчинені двері НАТО.

Президент Латвії Егілс Левітс заявив, що на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі необхідно узгодити конкретну дорожню карту вступу України до Альянсу.

Більше того, Естонія та Україна вже домовилися координувати спільні дії для гарантій безпеки нашої держави на шляху до членства у НАТО.

Сьогодні президент Володимир Зеленський і прем'єрка Естонії Кая Каллас зустрілися у Житомирі і підписали спільну декларацію, яка передбачає "готовність співпрацювати для наближення України до членства в НАТО, зокрема в контексті Вільнюського саміту НАТО у липні, а також зобов’язання координувати спільні дії для гарантій безпеки України ще до нашого членства".

А ще на спільнім пресконференції із Зеленським вона заявила, що проти "гібридного трибуналу", бо він дозволить Путіну уникнути відповідальності.

Це перший закордонний візит Каллас після повторного призначення на посаду глави естонського уряду. Вона зазначила, що для неї символічно приїхати до Житомира – регіону, щодо якого Естонія зосереджує свої зусилля з відновлення.

Також прем’єрка Естонії сьогодні відвідала Бучу. 

Крім того, Польща, Чехія і Словаччина виступили за гарантії безпеки для України ще до членства в НАТО.

Прем'єр-міністри Польщі, Чехії і Словаччини написали спільну статтю для журналу Foreign Affairs. У ній глави урядів закликали НАТО бути готовим надати гарантії безпеки, які раз і назавжди знімуть з України статус "сірої зони".

На їхню думку, на майбутньому саміті у Вільнюсі НАТО доведеться відповісти на складні, але неминучі питання про майбутнє Альянсу, в тому числі про його ставлення до України і майбутню стратегію щодо Росії.

Прем'єри вважають, що зараз не надто рано планувати післявоєнні гарантії безпеки України, адже  "не буде ніяких інвестицій і сталого відновлення в Україні, якщо вона не буде здатна захистити себе від майбутньої агресії".

Висловилася щодо вступу України в НАТО і Угорщина. У своєму репертуарі.

Віцеспікерка парламенту Угорщини Дора Дуро заявила, що вступ України до НАТО без великих безпекових ризиків можливий лише за умови, що такий крок схвалить Росія у форматі угоди.

Дуро сказала, що "ми не бачимо жодних обставин, які б дозволили нам підтримати розширення НАТО за рахунок України". 

До речі, сьогодні Угорщина ненадовго призупиняла пропуск на кордоні з Україною.

У Києві порадили угорським політикам не ставити євроатлантичну безпеку в залежність від Москви.

"Ми не потребуємо дозволу Росії, аби стати членом Альянсу. Водночас небезпечно, коли окремі угорські політики намагаються ставити безпеку євроатлантичного простору в залежність від забаганок Москви", – написав речник МЗС Олег Ніколенко на своїй сторінці у Facebook.

Він наголосив, що немає жодних об‘єктивних причин, які перешкоджали би вступу України в НАТО.

Щодо євроінтеграції України, то у парламенті Чехії виступили за початок переговорів про вступ України до ЄС цього року. 

Спікерка нижньої палати парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова заявила, що відкриття переговорів про членство України в ЄС вже цього року в інтересах Чехії.

А прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас на пресконференції з президентом України у Житомирі нагадала, що пріоритетом України має стати виконання рекомендацій Єврокомісії для вступу до ЄС.

Найближчими тижнями Євросоюз має ухвалити свою проміжну оцінку виконання критеріїв, першим з яких є реформа відбору суддів КСУ.

Реформа Конституційного суду є однією з найпроблемніших у сучасній українській історії.

У ВР зареєстрували законопроєкт №9225, який нібито має вирішити проблему, але лише насправді ще більшою мірою політизує процедуру відбору суддів Конституційного Суду України. 

Та нетипово діє не лише Україна, а й Євросоюз, йдеться у статті Михайла Жернакова, Степана Берка, Галини Чижик та Катерини Бутко за посиланням.

Снаряди для України 

У понеділок перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель визнав, що розбіжності щодо другого етапу плану ЄС з надання Україні більшої кількості боєприпасів все ще залишаються.

"Так, все ще є певні розбіжності, але я впевнений: всі зрозуміють, що ми перебуваємо в надзвичайно невідкладній ситуації", – зауважив Боррель.

Він висловив упевненість, що найближчими днями ЄС вдасться досягнути домовленості. 

Країни Євросоюзу погодилися купувати боєприпаси у компаній з ЄС та Норвегії, яка має тісні економічні зв'язки з Європейським Союзом. Але, за словами дипломатів, Франція наполягає на тому, щоб у план залучали тільки компанії з Європи.

На Раді міністрів закордонних справ ЄС глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав колег з ЄС пришвидшити поставки зброї та боєприпасів до України, оскільки від цього залежить безпека Європи. 

"Поразка Росії – це гарантія нормального життя для Європи. Нині немає жодного важливішого завдання. Для його досягнення Україні потрібно більше зброї та боєприпасів, і все це має бути доставлене якомога швидше", – заявив міністр.

Він закликав надати Україні у найкоротший термін більше броньованої техніки, танків і артилерійських систем, далекобійної артилерії та боєприпасів, зміцнити протиповітряну та протиракетну оборону України та інтегрувати її із сусідніми країнами ЄС, а також невідкладно розпочати навчання українських пілотів на F-16 та уможливити надання Україні бойової авіації західного виробництва.

"Немає жодних раціональних аргументів, чому Україна не може отримати сучасні бойові літаки західного типу, і я переконаний, що це рішення буде ухвалене. Україна є захисником Європи. Надання Україні літаків F-16 стане найкращою інвестицією цього десятиліття у безпеку Європейського континенту", – наголосив Кулеба.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після зустрічі глав МЗС Євросоюзу в Люксембурзі заявив, що країни Європейського Союзу надають боєприпаси на терміновий запит України і їхня кількість має зрости, зважаючи на терміновість питання.

"Сьогодні ми говорили про потреби України. Можу сказати, що вже надано військової підтримки на понад 31 млрд євро. Ми продовжуємо виконувати свою обіцянку щодо 1 млрд на боєприпаси. Вже було надано близько тисячі ракет. Кількість боєприпасів зростає, і має збільшитися швидше найближчими днями", – сказав Боррель.

Відповідь Китаю

Ни вихідних до гучного резонансу призвели коментарі посла Китаю у Франції, який поставив під сумнів незалежність країн колишнього СРСР і приналежність Криму Україні. Про це ми писали у дайджесті за вихідні. 

Нагадаємо, на вихідних посол України у Франції Вадим Омельченко гостро відреагував на заяви китайського дипломата, а низка країн зажадала пояснень. 

Сьогодні високий представник Євросоюзу Жозеп Боррель назвав неприйнятною скандальну заяву посла Китаю у Франції, а ексглава Мюнхенської безпекової конференції поцікавився, чи посол Китаю сумнівається і в суверенітеті РФ.

"З такої китайської перспективи, якщо пострадянські країни мають недостатній ефективний статус у міжнародному праві, це мало би явно стосуватися їх усіх, включно з Російською Федерацією? Якщо так, то чи готовий Китай поставити під питання постійне членство Росії у Раді безпеки ООН?" – відреагував експерт.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зауважив, що своїми словами посол Китаю фактично поставив під сумнів суверенітет низки держав, від країн Балтії до Центральної Азії. 

"Посол проявив або шокуючу некомпетентність, або вкрай небезпечну позицію, що суперечить засадам міжнародного права. Очікую, що його вище керівництво дистанціюється від цих неприйнятних заяв", – зазначив Ліпавський. 

До речі, офіційні Вільнюс і Рига нагадали, що їхні країни неправильно і несправедливо називати "пострадянськими", оскільки вони мали тривалий період незалежності і потрапили під контроль СРСР внаслідок окупації.

Згодом Китай висловив офіційну позицію.

"Китай поважає статус суверенної держави республік-учасниць після розпаду Радянського Союзу", – заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.

Речниця запевнила, що КНР "поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн і підтримує цілі та принципи Статуту ООН".

"Після розпаду Радянського Союзу Китай був однією з перших країн, які встановили дипломатичні відносини з відповідними державами", – додала представниця китайського міністерства.

Вона також зазначила, що деякі ЗМІ неправильно інтерпретують позицію КНР щодо українського питання і "сіють розбрат" у відносинах між "Китаєм і відповідними країнами".

А посольство Китаю у Франції видалило скандальне інтерв’ю про колишні країни СРСР.

За словами Жозепа Борреля, у ЄС багато говорили про КНР останніми днями.

"Але нам доведеться продовжити дискусію про Китай, тому що це одне з найважливіших питань нашої зовнішньої політики", – сказав Боррель.

Міністри закордонних справ Євросоюзу почнуть дискусію з метою підготовки зміни стратегії ЄС щодо Китаю.

Десятки європейських парламентарів вимагають вислати з Франції посла Китаю.

Загрози від Росії і Китаю

Голова керівної партії Польщі "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив про ознаки того, що війна в Україні може закінчитися певним компромісом, а не остаточним врегулюванням, і це було б джерелом небезпек у майбутньому.

А поки Росія, яка продовжує знищувати українців і Україну, захоплювати землі, почала головування в Радбезі ООН. 

Міністр закордонних справ Росії Сєргей Лавров у понеділок головує на засіданні Ради Безпеки ООН і вже встиг посперечатися з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.

Він звинуватив США і намагався виправдати війну. 

Британія та США розкритикували лицемірність Росії. 

"За більш ніж рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Путін завдав цій країні неймовірних страждань, розтоптавши при цьому Статут Організації Об'єднаних Націй" – сказала постпред Британії Барбара Вудворд.

Вона додала, що претензії Росії на територію України ніколи не будуть визнані.

"Росія просто хоче перекроїти міжнародні кордони силою, порушуючи Статут ООН. Це йде врозріз з усім, за що виступає ця організація", – сказала вона.

Тим часом, як повідомляє Euractiv, Євросоюз готує пропозиції для ключових партнерів, щоб відвернути їх від Росії та Китаю.

Бразилія, Чилі, Нігерія та Казахстан є чотирма ключовими "пріоритетними країнами", з якими ЄС прагне підтримувати тісну співпрацю у своїх зусиллях щодо протистояння Росії та Китаю.

Комуністи у Австрії і Молдові

На місцевих виборах в Австрії комуністи отримали сенсаційний результат, а у Молдові сайт молдовських комуністів зламали хакери. На сайті розмістили заяву про корупцію і пісню румунською.

Косово

ЄС відреагував на вибори на півночі Косова, які проігнорували місцеві серби. 

У Євросоюзі констатували, що вибори у чотирьох муніципалітетах на півночі Косова не зняли напругу між місцевими сербами і владою Косова, оскільки серби фактично проігнорували голосування. 

За повідомленням місцевих ЗМІ, на дільниці прийшло аж 13 сербів у Косові. 

Про те, як і навіщо Сербія зриває план Заходу щодо примирення з Косовом читайте у статті за посиланням.

Слід додати, що Косово пройшло перший етап на шляху до членства в Раді Європи.

Решта новин дня 

ЄС і Україна визнаватимуть та виконуватимуть судові рішення одне одного.

Польща розширить список портів для транзиту зерна з України.

В аеропортах Берліна і Гамбурга були скасовані сотні рейсів через страйк співробітників.

В Іспанії сталися сутички на ексгумації засновника фашистського руху, є затримані.

У ЄС погодили заснування цивільної місії для Молдови.