У середу, 14 січня, Комітет постійних представників (Coreper) на рівні послів у Брюсселі заслухав презентацію пропозицій Європейської комісії щодо надання Україні 90 млрд євро позики протягом 2026-27 років – за результатом обговорення у деяких дипломатів виникли технічні питання.

Ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного Європейського Союзу.

Європейська комісія у середу, 14 січня, ухвалила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 млрд євро від Євросоюзу на забезпечення її фінансових та військових потреб у 2026 та 2027 роках.

Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.

Європейський Союз слідкує за перемовинами України та США щодо укладання нової торгівельної угоди "про процвітання", але сконцентрований на імплементації оновленої торгівельної угоди між Україною та ЄС.

Робоча група, яка розслідує повідомлення ЗМІ про те, що агенти розвідки Угорщини в Брюсселі намагалися завербувати посадовців ЄС, включно зі співробітниками Єврокомісії, вже створена та працює.

На певному етапі процесу встановлення миру в Україні відбудуться перемовини з очільником Кремля Владіміром Путіним, у яких візьме участь і ЄС.

Європейська комісія готується оголосити у середу, 14 січня, законодавчу пропозицію щодо надання Україні 90 млрд євро кредиту від ЄС з тим, щоб перший транш був перерахований на початку 2-го кварталу 2026 року.

Франція засуджує масовані російські обстріли 9 січня, спрямовані на цивільне населення та енергетичну інфраструктуру, та вважає їх свідченням небажання Росії брати участь у мирному врегулюванні.

Комітет постійних представників (Coreper) у п’ятницю, 9 січня, у Брюсселі обговорює конкретні заходи для надання Україні у 2026-27 роках 90 млрд євро, які Європейський Союз має запозичити на зовнішніх ринках.

Україна розраховує, що у процесі перемовин про надання Україні фінансової підтримки від ЄС та в перемовинах про вступ до Євросоюзу, їй не буде виставлено додаткових чи надмірних вимог.

До фінального тексту Паризької декларації, схваленої за результатами засідання "коаліції рішучих" у Парижі 6 січня, не увійшла фраза про зобов’язання Сполучених Штатів підтримати багатонаціональні сили в Україні у разі повторного вторгнення Росії – до того ж США не є формально підписантом цього документу.

На базі оперативного штабу "коаліції рішучих" у Парижі буде створено спеціальний координаційний центр у форматі "США – Україна – коаліція рішучих", який буде відповідати за гарантії безпеки Україні від західних союзників.

У засіданні "коаліції рішучих" у Парижі у вівторок, 6 січня, беруть участь лідери 27 держав, ще чотири держави представлені на міністерському рівні, чотири – на рівні послів та спецпредставників, а також присутні очільники ЄС та НАТО.

Перед початком засідання "коаліції рішучих" у розширеному форматі у Парижі 6 січня, у якому очікується участь представників 35 держав та організацій (27 на рівні лідерів), президент України Володимир Зеленський та президент Франції Емманюель Макрон проведуть робочий обід з представниками США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером.

Під час засідання "коаліції рішучих" у Парижі у вівторок, 6 січня, лідери держав-учасниць візьмуть на себе зобов’язання щодо підтримки України за п'ятьма пунктами, які включають розміщення багатонаціональних збройних сил на території України.

Головною гарантією безпеки Києву від Європейського Союзу як об’єднання є перспектива вступу України у ЄС.

Європейська комісія та Рада ЄС працюють над фіналізацією правової бази для надання Україні позики у 90 млрд євро на наступні два роки, з тим, щоб Україна могла отримати перший транш до кінця другого кварталу 2026 року.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн візьме участь у засіданні "коаліції рішучих", яке проводиться на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона.

Президент України Володимир Зеленський прийняв запрошення взяти участь в урочистій церемонії відкриття головування Кіпру у Раді ЄС (1 січня – 30 червня 2026 року), яка відбудеться 7 січня у столиці Кіпру Нікосії.