От "Дружбы" до Орбана: как происходит смена власти в Венгрии и чего ожидать Украине

"[Пане Зеленський], ми ще не знаємо один одного, ми навіть не говорили телефоном, але хай там як, це ж не гра, правда? Якщо "Дружба" готова до прокачки нафти, то будь ласка, відкрийте її. Як ви обіцяли. І ми не будемо гратися у будь-які спроби шантажу [з боку України], тож я вам не рекомендую цього робити".

Таким безкомпромісним і жорстким стало перше публічне звернення майбутнього керівника Угорщини Петера Мадяра до його колеги, президента України.

Причому не йдеться про негативне або упереджене ставлення до України. Це – загальний стиль Петера Мадяра, який не вважає за потрібне дотримуватися якихось рамок поведінки лише через те, що "так прийнято"; який часто плює на дипломатичний етикет і говорить те, що думає, і робить те, що вважає правильним для Європи, для Угорщини і для свого політичного майбутнього.

У цьому, до речі, він до певної міри схожий на Зеленського зразка 2019 року.

Мадяр вимагає "демонстрації поваги", яка буде видимою для його виборців.

І якщо враховувати цю особливість, наш діалог з Угорщиною стане менш ефектним, але більш ефективним.

Попри жорстку публічну риторику, вже є принципове рішення щодо запуску "Дружби" в обмін на розблокування європейської допомоги Україні; зараз завершується його оформлення. А от із розблокуванням офіційних переговорів про вступ до ЄС доведеться почекати інавгурації Мадяра як прем’єра. Він вже оголосив, що офіційні контакти з Україною відкладені до того часу.

А у найближчі тижні новий лідер Угорщини сконцентрований на внутрішньополітичній боротьбі. Тут його риторика – у рази жорсткіша, ніж щодо України.

Задача Мадяра – повністю зачистити орбанівську систему, яка, звісно ж, очищатися не хоче.

У хід йде усе. Публічні образи на адресу президента Угорщини, шантаж суддів Конституційного суду, показова зневага і навіть погрози на адресу інституцій орбанівської пропаганди. Бо попри те, що "Тиса" здобула більше 70% мандатів у парламенті, Віктор Орбан вибудував багаторівневу систему захисту своїх людей у владі. Але й Мадяр готовий до креативних та жорстких дій, які точно включатимуть ухвалення нової конституції Угорщини.

Також можна з певністю говорити про зміну політики Будапешта за багатьма критичними напрямками – від міжнародки (як-от політики щодо України і Ізраїлю) до чутливих внутрішніх питань.

Пояснюємо, що відбувається в Угорщині після виборів і як це зачіпає Україну.

Контакти з усіма, крім України

Відносини Угорщини з Україною будуть перебудовані, але не зараз, а лише починаючи з травня.

І головне: у цьому процесі кроки назустріч доведеться робити обом сторонам.

Якщо ж в Україні хтось очікує, що з падінням Орбана політика Будапешта стала схожа на політику Вільнюса, то це очікування є помилковим.

Це – головний підсумок заяв Петера Мадяра за тиждень після його перемоги на виборах. Перемоги, яка вже стає більше схожою на "тиху революцію", адже Мадяр і його команда декларують суперамбітні плани. Утім – не щодо України.

Петер Мадяр на пресконференції 20 квітня зізнався, що вже й не може порахувати кількість іноземних лідерів, з якими він розмовляв у ці дні. Власне, до нього зателефонували усі – і давні знайомі по Європейській народній партії, і європейські лідери з інших політичних груп. Мадяр, нагадаємо, є євродепутатом; його партія є членом ЄНП, тож він особисто знайомий із лідерами-народниками (а це і Мерц, і фон дер Ляєн, і Туск), а також із Макроном, який одним з перших привітав Мадяра з перемогою.

Втім, Петер Мадяр готовий говорити і з геть незнайомими іноземними політиками. Наприклад, до нього телефонували ізраїльський прем’єр Нетаньягу та словацький лідер Фіцо. Обидва до того мали добрі відносини з Орбаном, і це має значення.

Бо Україна – зовсім інша.

Політика нового угорського лідера щодо нашої країни, на перший погляд, видається дивною і нелогічною.

Він готовий вже зараз знайомитися і домовлятися з усіма, але не з українським президентом.

В "Тисі" відразу встановили неформальну заборону на офіційне спілкування з українським керівництвом до того моменту, поки Мадяр не перебере важелі управління державою та урядом, розповіли кілька джерел "ЄвроПравди". Навіть перший контакт глави МЗС Андрія Сибіги з угорською колегою, про що угорці офіційно не повідомляли, був, за даними "ЄП", у вигляді обміну повідомленнями. Розмови з Києвом команда Мадяра наполегливо уникає.

А цього тижня майбутній прем’єр Угорщини підтвердив це офіційно.

"Я зможу вести переговори з президентом Зеленським після того, як складу присягу як прем’єр-міністр. Поки що я не можу обговорювати питання (які стосуються України. – ЄП) ні з ним, ні з будь-якими іншими сторонами", – заявив Мадяр на пресконференції у понеділок.

Безглуздо? З української точки зору – так.

Та Мадяр вважає інакше. Причина – те, що Орбан досі контролює машину пропаганди, яку новий прем’єр щиро ненавидить, але досі стережеться. Навіть згадану пресконференцію він почав із детальних роз'яснень про доволі дрібну деталь – що, мовляв, медіа Орбана брешуть про кількість міністрів у його уряді. А українська тема в останні місяці була ключовою темою орбанівської пропаганди, генерації фейків тощо, і брехливі плакати про те, що Мадяр нібито пов’язаний із Зеленським, були головним сюжетом передвиборчої агітації Орбана.

Можна сперечатися, чи є сенс боятися цього зараз, адже вибори лишилися у минулому, і навіть чинний режим в останні дні перед голосуванням відмовився від фокусування на Україні... Однак Мадяр вирішив триматися далі від української тематики, доки Віктор Орбан лишається на чолі уряду, і оголосив це публічно.

Втім, українська політика Мадяра після того, як він стане прем’єром, прогнозована.

Як Орбан віддав 90 млрд євро

Варто зауважити, що Мадяр, хоч і переміг на виборах понад тиждень тому, ще довго лишатиметься у статусі майбутнього прем’єра. Так побудовані виборчі процедури в Угорщині. (Хоча перші заяви про Україну лунали вже від першого дня після голосування.)

Очікується, що новий уряд набуде повноважень у суботу 9 травня, тобто ще за 2,5 тижні.

А це, відповідно, відтягує вирішення угорсько-українських суперечок. 

Усіх, крім однієї.

Вже відомо, що уряду Петера Мадяра не доведеться ухвалювати рішення про зняття вето Угорщини з життєво необхідного Україні пакета допомоги ЄС на суму в 90 млрд євро. 

Варто підкреслити: Мадяр відразу після виборів заявив, що готовий розблокувати ці кошти, але Орбан вирішив зробити це за нього. Ще у неділю він несподівано оголосив про домовленість: Київ відновлює прокачку нафти нафтопроводом "Дружба" в обмін на те, щоби Будапешт зняв вето з європейського фінансування для України. Київ спершу відмовчувався, але у вівторок Володимир Зеленський підтвердив домовленість.

Угорський прем’єр прискорив отримання коштів Україною, звісно ж, не через теплі почуття до Києва. 

Насправді цей крок вигідний для Орбана, який планує лишатися в угорській політиці і потребує здобутків на завершення свого мандату. 

По-перше, Орбан отримав підстави говорити, що "дотиснув Зеленського" і "забезпечив угорців дешевою нафтою" (ціна контрактів не розкривається і експерти припускають, що насправді ціна завищена, але це інше питання). А по-друге, він запобіг сценарію, за якого його конкурент Мадяр домовився би про "Дружбу" із Зеленським, щойно прийшов до влади. 

Вигідно це в Україні. По-перше, завдяки останньому "українському" рішенню Орбана Київ швидше отримає життєво важливе фінансування. А по-друге – ймовірно, ще важливіше – ми уникаємо небезпеки того, що кредит заблокує новий уряд Болгарії.

Є ще одна тема, що за Орбана була постійним джерелом проблем, а за Мадяра має вирішитися сама собою. 

Це – питання санкційної політики.

Річ у тім, що за Орбана Угорщина блокувала санкції на замовлення Росії. В останні тижні кампанії у медіа злили "прослушку" розмов очільників МЗС Угорщини та РФ Петера Сійярто і Сергєя Лаврова, де російський міністр давав угорському колезі доручення блокувати конкретні санкції, і той виконував ці вказівки.

Ця історія набула особливої ваги на виборах. Опозиція звинуватила Сійярто в державній зраді. Тому зараз Мадяр точно уникатиме подібної політики. А Угорщина перестане бути головним джерелом опору антиросійським санкціям в ЄС.

Втім, є тема, де опір Угорщини і її тиск на Київ може лише зрости.

В центрі уваги – угорці Закарпаття

Для угорців питання діаспори у сусідніх державах є одним з суперважливих, чутливих та болючих. Причому, що важливо, йдеться не лише про Україну та Закарпаття. 

Це має історичне підґрунтя. За підсумками Першої світової війни територія Угорщини була поділена, багато етнічних угорців опинилися в інших державах – у Румунії, Словаччині, Сербії, в Україні тощо (ми розповідали про це у статті "Фантомні болі Угорщини").

Підтримка закордонних угорців – це тема, що викликає загальнонаціональний консенсус, і не дарма Орбан у перший термін свого прем’єрства зробив її своїм козирем. 

Тож і Мадяр взяв цю тему на озброєння.

Цього тижня він провів зустріч з лідером румунських угорців Хунором Келеменом. 

Келемен на цих виборах підтримував Орбана "на повну котушку" і навіть, як вважають у "Тисі", покривав фальсифікації під час закордонного голосування.

Утім, Мадяр урочисто оголосив, що готовий йому все це пробачити, аби угорцям Румунії було добре. "Ми домовилися залишити минуле позаду і спільно працювати для збереження та розвитку угорців Трансільванії… Я запевнив, що набуті права угорців з Трансільванії збережуться, і що вони можуть розраховувати на підтримку рідної землі у всьому", – написав у facebook Мадяр, за кілька годин зібравши 50 тисяч лайків під цим постом.

Але є тема, яка привертає ще більшу підтримку угорського суспільства, ніж звернення до закордонних угорців. Це – готовність відстоювати права цих угорців, захищаючи їх від влади тієї держави, де вони живуть.

Так, 125 тисяч лайків за кілька годин зібрав інший допис Петера Мадяра – про його жорстку розмову із прем’єром сусідньої Словаччини Робертом Фіцо. Мадяр розповів, що вимагав від Фіцо скасувати нещодавно ухвалене словацьке законодавство, в якому угорська діаспора бачить небезпеку для себе.

"Я дав зрозуміти, що ми зможемо обговорювати будь-які політичні питання тільки за умови гарантій, що Словаччина відкличе законодавство, яке загрожує в’язницею угорцям з Верхньої Угорщини (історична назва словацької території, заселеної угорською меншиною)", – заявив Мадяр. "Я наголосив Роберту Фіцо, що найпершим пріоритетом для будь-якого угорського уряду у словацько-угорських відносинах є захист прав угорських співвітчизників", – додав він.

Розмова та публічна заява Мадяра про неї були настільки жорсткими, що й Фіцо був змушений публічно визнати, що це питання стає головним у відносинах двох країн.

Словацько-угорські стосунки – непрості, обтяжені минулими проблемами і рішеннями про обмеження прав угорців, тож ця стаття не ставить на меті розкрити цю суперечку. Зрештою, для нас, для України, важливо зробити вчасні висновки. А вони є очевидними.

 Шлях до добрих відносин із Мадяром проходить через угорську меншину.

Принаймні, зараз, на нинішньому етапі, Мадяр приділяє цьому питанню надзвичайну увагу. І було б наївно сподіватися, що угорців Закарпаття ця увага омине.

Співрозмовники "ЄвроПравди" у "Тисі" підтверджують: коли Мадяр зрештою зважиться на спілкування із Зеленським, то чекатиме від українського президента ідей та пропозицій саме з цього питання. У тому числі, як наголошують у Будапешті, саме ця сфера стане вирішальною для відкриття кластерів у переговорах про вступ України до ЄС.

Є тут і добрі новини.

По-перше, Мадяр, зацікавлений у розв’язанні проблем, які він піднімає. Його задача зараз – довести виборцю власну ефективність в управлінні державою і у міжнародних відносинах. Тому навіть у питанні меншин він буде зацікавлений дійти згоди з Україною. 

Досі ситуація була протилежною: Орбан був зацікавлений у збереженні проблем. Штучне створення "ворогів Угорщини" було основою його політики гуртування електорату; а щодо України, як підтвердилося зараз, він мав також додаткові зобов’язання перед Росією. Тому навіть коли на робочому рівні Київ і Будапешт домовлялися про компроміс – Орбан і Сійярто щоразу блокували його втілення. Є всі підстави розраховувати, що це лишилося у минулому.

І по-друге, Київ вже має готові пропозиції для угорського керівництва. 

Є пакет пропозицій, який має підтримку меншини на Закарпатті і який дозволить Мадяру оголосити про швидку перемогу. І Україна має використати цю можливість.

Жорстка угорська боротьба

Попри сподівання на уряд Мадяра, треба розуміти, що він не буде простим партнером.

Історія з його жорстким, зовсім не дружнім коментарем на адресу Володимира Зеленського, про яку йшлося на початку статті – лише приклад. Мадяр взагалі має імідж жорсткого і гострого на язик політика (а на початку кар’єри влада намагалася бити по ньому також деталями його особистого життя та того, що Мадяр не завжди шляхетно поводився зі своєю колишньою дружиною, міністеркою юстиції Юдіт Варгою).

А за тиждень після виборів він довів, що вміє діяти жорстко також стосовно опонентів.

Зараз, зокрема, Мадяр ставить на меті домогтися добровільної відставки президента Тамаша Шуйока, обраного на посаду депутатами Орбана (в Угорщині президента обирають у парламенті). Мотив Мадяра зрозумілий: він боїться, що орбанівський президент ставитиме палиці в колеса новому парламенту. Президент дійсно має інструменти, щоб затримати ухвалення законів, ветуючи їх та оскаржуючи у суді їхню конституційність. І хоча невідомо, чи буде Шуйок це робити – Мадяр ще перед виборами заявив, що буде вимагати зміни президента.

Щоб домогтися результату, Мадяр постійно публічно принижує Шуйока, називає його "недієздатним" та "негідним", всіляко демонструє неповагу до нього. Причому він відразу перейшов до жорсткої атаки, навіть не намагаючись домовитися.

У цьому – політичний стиль майбутнього прем’єра Угорщини.

Петер Мадяр вміє організовувати політичне шоу. А тим, кого він визначив своїми політичними ворогами, у цій виставі – непереливки.

Яскравим прикладом є його поява в ефірі підконтрольного уряду Угорщини "суспільного" мовника. За три дні після виборів Мадяр несподівано погодився прийти в ефір "Радіо Кошут" та головного інформаційного каналу MTV-1 на їхнє запрошення, але присвятив ефірний час тому, щоби буквально "розмазати" ведучих, ображаючи та звинувачуючи їх у кожній відповіді. Головна ідея обох ефірів була така: ви всі наволочі, а не журналісти; ви робили пропаганду, а не журналістику; я всіх вас звільню, щойно отримаю владу прем’єр-міністра.

Треба визнати, що звинувачення Мадяра на адресу рупорів орбанівської пропаганди є цілком обґрунтованими, але стиль спілкування був вражаюче жорстким. 

Подібних внутрішньополітичних противників у Петера Мадяра – чимало.

За 16 років на чолі уряду та з підконтрольною конституційною більшістю Віктор Орбан перетворив Угорщину на механізм, що лояльний до нього особисто. А Мадяр хоче вичистити цю приховану "команду Орбана". Зокрема, він вимагає звільнення не тільки президента, а й керівництва Конституційного та Верховного судів.

Важливо зазначити: жодне з цих звільнень парламент провести не може. Так, "Тиса" отримала понад 70% мандатів у парламенті, але що з того, якщо процедура дострокового звільнення рішенням парламенту для цих посад не передбачена. Утім, є високі шанси, що Мадяр досягне поставленої мети.

Для цього він планує переписати конституцію.

По суті, "перезапустити" угорську державу з чистого аркуша. 

Немає жодних проблем із тим, щоб прописати у перехідних положеннях очищення топових органів влади, як-от президентської посади. А щоб цей крок мав більшу легітимність, Мадяр має намір винести нову конституцію на референдум – і немає особливих сумнівів у тому, що він отримає там більшість. Зрештою, усі опитування підтверджують, що угорці виступають за очищення країни від "глибинної держави" Орбана.

А наразі Петер Мадяр дав їм усім останній шанс піти гідно та самостійно (можливо – зберігаючи при цьому привілеї та державні виплати).

"31 травня – це крайній термін, до якого вони мають подати у відставку добровільно. Після того ми будемо діяти відповідно до мандата, який нам дали люди: позбавити Угорщину від маріонеток Орбана", – попередив Мадяр на пресконференції 21 квітня.

І наостанок, варто зауважити.

Навіть за такої жорсткої риторики Мадяр не висуває ідей про люстрацію чи щось подібне. Звучить парадоксально, але його безкомпромісність у боротьбі з топфункціонерами поєднується з готовністю працювати з тими, хто забезпечував роботу держави Орбана.

"Я не виключаю, що навіть серед заступників державних секретарів міністерств, які не були політичними призначенцями, а уособлюють еліту державної служби, дехто збереже свої посади у міністерствах", – заявив він. Мадяр також припустив, що лишить частину керівництва державних компаній. "Тож не варто боятися змін. Навпаки, у багатьох сферах з’явиться відчуття свободи – там, де керівникам доводилося виконувати політичні вказівки замість професійних дій", – додав він

Чи це поєднання спрацює на практиці? Чи збереже Мадяр керованість державного апарату? Відповідь на ці питання дасть час. А поки можна говорити, що Угорщина лише підходить до початку змін такого масштабу, якого у новітній історії не бачила жодна країна сучасної Європи. 

Але у разі швидкого успіху трансформації угорський приклад може стати зразком і для інших європейських країн та суспільств.

Автор: Сергій Сидоренко 

редактор "Європейської правди",
Будапешт – Київ