На засіданні Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі в понеділок, 15 листопада, може бути прийняте рішення про розширення санкцій щодо Білорусі на вимогу Литви.

Європейський Союз не має наміру вирішувати питання щодо надання Україні "репараційної позики" на базі заморожених активів Росії без згоди Бельгії, де перебуває найбільша частка цих активів, незвжаючи на те, що для прийняття рішення достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів ЄС.

У понеділок, 15 грудня, під час засідання Ради ЄС у закордонних справах буде ухвалене рішення щодо внесення до санкційного списку Європейського Союзу проти Росії ще 40 суден "тіньового флоту" РФ.

Увечері 11 грудня міністри економіки та фінансів Європейського Союзу обговорили деталі надання Україні "репараційних позик" на базі заморожених активів Росії, обговорення продовжиться і 12 грудня на засіданні Ради ЄС з питань економіки та фінансів (ЕкоФін).

Комітет постійних представників ЄС (Coreper) у четвер, 11 грудня, розпочав голосування за письмовою процедурою щодо затвердження пропозиції Європейської комісії, яка базується на ст.122 Договору про ЄС, про заборону повернення Росії заморожених у юрисдикції ЄС активів.

Посли ЄС (COREPER I) у середу, 10 грудня, схвалили план поступового припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року.

Європейська комісія пропонує направити кошти, пов’язані з російськими замороженими активами в Євросоюзі, на створення фонду, який виплачуватиме українцям репарації за збитки, нанесені агресією Росії.

16 грудня Європейський Союз доєднається до створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії, яка створюється у рамках роботи Реєстру збитків, завданих Україні та українцям російською агресією.

Європейський Союз продовжує наполягати на необхідності повної відповідальності Росії за злочини проти України і, зокрема, на якнайшвидшому завершенні створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (т.зв. "трибуналу для Путіна").

Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, а наступні президентські вибори мають відбутися, коли цього дозволять умови.

У Європейському Союзі констатують, що під час перемовин про встановлення миру в Україні на Росію не чиниться великого тиску, що може призвести до ситуації, коли мирна угода фактично буде винагороджувати агресора.

Забезпечення фінансової підтримки України, зокрема, на базі заморожених активів Росії, з боку Європейського Союзу стане ключовим для її збереження як держави та забезпечить основу створення системи європейської оборони.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц ставить під сумнів зміст деяких документів, які надають європейським партнерам Сполучені Штати під час процесу перемовин про встановлення миру в Україні.

Європа та Україна наразі мають багато аргументів та засобів тиску на Росію під час перемовин про встановлення миру в Україні – залишилося лише зблизити спільні позиції України, Європи та США.

Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, прибуде в Брюссель, де проведе зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.