Про це заявив в інтерв'ю Politico головнокомандувач німецької армії Крістіан Фройдінг, передає "Європейська правда".

Він зазначив, що серед союзників існує широкий консенсус щодо того, що Росія може атакувати територію НАТО до кінця цього десятиліття.

"2029 рік – це не німецькі прогнози. Це розвіддані, узгоджені в рамках НАТО", – сказав Фройдінг.

"Усі 32 партнери НАТО згодні з тим, що Росія може мати здатність вторгнутися до країни НАТО у 2029 році", – додав він.

Однак він попередив, що Росія може почати дії й раніше, незважаючи на те, що війна в Україні вступає у п’ятий рік, а Київ заявляє, що Москва зазнала понад 1,3 мільйона втрат, а також втратила величезну кількість техніки.

"Ми маємо бути готовими... Ми маємо бути готовими до бою", – сказав Фройдінг на авіакосмічній виставці ILA в Берліні.

Коментарі командувача пролунали на тлі застережень європейських посадовців з питань оборони про те, що Росія може відновити достатню військову міць у найближчі кілька років, щоб створити пряму загрозу території НАТО звичайними засобами, незважаючи на свої втрати в Україні.

Для планувальників оборони 2029 рік став символом моменту, до якого Європа повинна усунути нагальні прогалини в боєготовності, виробництві та військовому потенціалі.

Зауваження генерала підкреслюють побоювання, що Москва може випробувати альянс, поки Європа все ще перебуває в процесі переозброєння.

Ця нагальність також формує дискусію в Німеччині щодо закупівлі озброєння та потужностей оборонної промисловості. Фройдінг зазначив, що Берлін уже зробив "багато" для прискорення закупівель, а промисловість збільшила свої виробничі потужності.

Проте він попередив, що Німеччина не може покладатися лише на довгострокові програми озброєння, розробка та впровадження яких може зайняти роки.

"Зараз швидкість має вирішальне значення", – сказав Фройдінг.

Він додав, що для деяких систем, які ще перебувають на стадії розробки, Німеччині потрібні "проміжні рішення", щоб заповнити прогалину між тим, що армія має зараз, і тим, що їй потрібно для бойової готовності.

"Ми, як німецька армія, повинні щодня покращувати наші можливості для "бойових дій сьогодні ввечері", – сказав він, маючи на увазі перехід Бундесверу до збройних сил високої готовності, покликаних стримувати потенційну російську агресію.

Очільник Генерального штабу Данії Міхаель Віггерс Хільдгаард у березні заявляв, що європейські країни ще не повністю готові до війни.

Розвідка Естонії переконана, що Росія не має наміру розпочинати військовий напад на будь-яку державу НАТО цього чи наступного року, але продовжуватиме відновлювати свої збройні сили.

Про це, як передає кореспондентка "Європейської правди" з Брюсселя, заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє у четвер, 11 червня.

У Єврокомісії нагадали, що надання сербського громадянства громадянам Росії становить потенційну загрозу безпеці ЄС.

"Це вже було згадано у нашому звіті про розширення за 2025 рік, у якому ми рекомендували Сербії подальшу гармонізацію з візовою політикою ЄС та забезпечення суворої перевірки безвізових прибуттів громадян третіх країн, зокрема з країн, що становлять загрозу безпеці або ризик нелегальної міграції", – заявив Мерсьє. 

Він повідомив, що "ЄС просуває діалог з Сербією щодо цього дуже важливого питання".

"У звіті минулого року було особливо визнано, що набуття прав на безвізові поїздки до ЄС громадянами Росії шляхом надання їм сербського громадянства створює потенційні загрози безпеці, власне, для ЄС. Отже, ці рекомендації залишаються чинними і сьогодні", – підкреслив речник "Єврокомісії".

Раніше повідомлялося, що Сербія практикує надання громадянства росіянам, у тому числі за особливою пришвидшеною процедурою "в інтересах республіки", якою користуються представники російських еліт та особи, повʼязані з Кремлем, щоб подорожувати у Євросоюз без віз. 

Як повідомляла "Європейська правда", раніше президент Сербії Александар Вучич спростував повідомлення про те, що Сербія готується скасувати безвізовий режим з Росією в рамках євроінтеграції.

У жовтні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала Сербії про необхідність синхронізації зовнішньої політики, включно з санкціями проти Росії, задля вступу до ЄС.

Раніше Єврокомісія закликала Сербію до активніших реформ та узгодження зовнішньої політики з позицією ЄС для руху до членства.

Про це йдеться у зверненні міністра до прем’єра Кіра Стармера, яке він оприлюднив на платформі X, пише "Європейська правда".

У листі Гілі заявив, що Стармер та Міністерство фінансів не забезпечили виділення необхідної кількості коштів для Плану оборонних інвестицій країни, який мав забезпечити перехід британських збройних сил у стан "бойової готовності".

Гілі наголосив, що обсяг фінансування, запропонованого урядом, не відповідає тим викликам, з якими зараз зіштовхується Британія.

"Конфлікт на Близькому Сході, де Велика Британія зараз очолює багатонаціональну військову місію в Ормузькій протоці; безпека на Далекій Півночі, де Велика Британія зараз очолює місію НАТО "Арктичний вартовий"; посилення активності Росії щодо Великої Британії та країн НАТО та посилення атак в Україні, з урахуванням Паризької домовленості, що підтверджує розгортання британських військ в Україні після припинення вогню", – перелічив міністр оборони ці виклики.

"Ви не змогли, а Міністерство фінансів не бажало виділити ресурси, необхідні країні для захисту країни в цей час зростаючих загроз", – написав Гілі у листі до Стармера.

Він також згадав, що наполягав встановити за мету досягнення до 2030 року витрат на оборону у розмірі 3% від ВВП в рамках зобов’язань в НАТО. У цьому контексті Гілі згадав застереження Стармера про те, що Росія готується напасти на країну НАТО до 2030 року. 

"Ви знаєте, що потрібно обороні…Без оборонного бюджету, який би відповідав вимогам сьогодення, я змушений приймати рішення, які знизять боєготовність наших Збройних сил, збільшать ризик для персоналу під час операцій та можуть зробити країну менш безпечною", – звернувся посадовець до глави уряду.

"Пояснивши вам, що я не зможу погодитися на угоду щодо оборонного бюджету, яка не надає нашим збройним силам необхідних ресурсів, я не маю іншого вибору, як подати у відставку з посади міністра оборони", – йдеться у його заяві.

План оборонних інвестицій, суперечки щодо якого тривають від початку року, також викликав критику у військових посадовців країни. У четвер стало відомо, що голова штабу оборони Великої Британії Річард Найтон надіслав листа прем'єр-міністру Кіру Стармеру через побоювання, що рівень витрат на оборону, запропонований урядом, є недостатнім.

Дефіцит фінансування на відновлення Королівського флоту, армії та Королівських повітряних сил оцінювався щонайменше у 28 млрд фунтів стерлінгів (32 млрд євро).

Минулого тижня голова штабу оборони Великої Британії Річард Найтон публічно висловив занепокоєння тим, що країні бракує часу для посилення власної оборони у відповідь на загрозу з боку Росії.

Про це повідомило видання Financial Times, пише "Європейська правда".

Париж, Берлін та інші столиці розглядають варіанти, які передбачають обмеження повноважень глави дипломатії ЄС Каї Каллас та її зовнішньополітичної служби Європейського Союзу (EEAS) і повернення їх Європейській комісії та державам-членам, за словами п’яти високопосадовців, поінформованих про переговори.

"Очевидно, що (EEAS) не працює так, як має в сучасному світі. Вона (служба) нефункціональна. Проблема є структурною, тому структуру потрібно перебудувати", – сказав один із посадовців.

Детальна пропозиція реформи викладена в оцінці французького уряду і надана іншим державам-членам. Однією з ідей, запропонованих Парижем, є обмеження автономії глави дипломатії та послаблення її контролю над мережею з понад 140 представництва, якими EEAS керує в країнах по всьому світу.

"Столиці роздратовані і хочуть, щоб ми мали ефективний спосіб діяти зовні єдиним фронтом. Існує реальний ризик, що (EEAS) розпадеться", – сказав інший посадовець.

Прихильники реструктуризації дипломатичної служби вважають, що реформа можлива без зміни договору про ЄС, в якому зазначено, що EEAS має "надавати допомогу" главі дипломатії на умовах, узгоджених державами-членами ще у 2010 році. Будь-які зміни до цих умов вимагатимуть одностайної підтримки з боку 27 держав-членів ЄС.

Кілька країн у приватному порядку заявляли, що існує занадто багато дублювання та бракує координації між EEAS, національними міністерствами закордонних справ та дирекціями з питань зовнішніх відносин Єврокомісії та Ради ЄС, зазначили посадовці.

Ці занепокоєння посилилися через те, що Каллас висловлювала власну думку з таких питань, як відносини між ЄС та Китаєм, і висувала пропозиції, які ще не були схвалені столицями.

Водночас Європейська служба зовнішніх справ та Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн ведуть боротьбу за першість у питаннях зовнішньої політики та безпеки. Фон дер Ляєн, зокрема, розглядала можливість створення підрозділу з обміну розвідданими, подібного до того, що вже існує в рамках EEAS. Цій ідеї Каллас протистоїть.

Троє посадовців зазначили, що на реформу EEAS також можуть вплинути поточні дискусії щодо наступного спільного бюджету блоку, де багато держав-членів вимагають економії коштів та оптимізації процесів у Брюсселі.

Передача повноважень EEAS до дирекцій у складі Комісії та Ради могла б заощадити кошти завдяки скороченню посад, зазначили посадовці. Наприклад, складання списків санкцій та пропозицій щодо військових місій можна було б передати Раді, тоді як повсякденну дипломатичну діяльність контролюватиме Комісія.

Двоє посадовців зазначили, що ідеї щодо реформування зовнішньополітичної служби ЄС також враховуються при розробці нової стратегії безпеки, яку Комісія має опублікувати цього літа.

За словами посадовців, попередня оцінка Франції щодо можливих заходів обговорюється на високому рівні між урядами країн ЄС і є одним із багатьох варіантів щодо майбутнього Європейської служби зовнішніх справ. Париж чітко дав зрозуміти, що всі варіанти мають свої плюси і мінуси.

Міністерство закордонних справ Франції послалося на висловлювання міністра Жана-Ноеля Барро, зроблені в березні, про те, що ЄС потребує сильнішої дипломатичної служби, яка "працює у тісній координації з державами-членами та забезпечує дотримання конкретних компетенцій кожної інституції, особливо в майбутній європейській стратегії безпеки".

На запитання FT щодо цих пропозицій німецький посадовець відповів: "У мінливому світі очевидно, що нам потрібен сильніший ЄС і сильніший зовнішньополітичний апарат ЄС. Ось чому з моменту створення Європейської служби зовнішніх справ ми прагнули і продовжуємо прагнути до вдосконалення наших процесів прийняття рішень та зміцнення нашої спільної зовнішньої політики".

Нагадаємо, глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас зіткнулася з критикою в перші місяці своєї роботи – їй закидали занадто агресивні висловлювання проти Росії та конфронтацію з  адміністрацією Дональда Трампа.

Видання Politico писало про напружені стосунки між головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За свідченнями джерел, Каллас позаочі називає фон дер Ляєн "диктаторкою" та скаржиться на обмеження своїх повноважень.

Про це йдеться в листі-запрошенні до лідерів ЄС від президента Європейської ради Антоніу Кошті, текст якого є в розпорядженні "Європейської правди".

На саміті лідерів ЄС у Брюсселі 18-19 червня буде обговорена відповідь Євросоюзу на вторгнення дронів у його повітряний простір.

"Нещодавні вторгнення безпілотників у повітряний простір ЄС, включаючи падіння російського безпілотника з вибухівкою на житловий будинок у Румунії, підкреслюють нагальність просування нашого спільного порядку денного щодо готовності до оборони, зокрема шляхом зміцнення східного флангу ЄС", – йдеться у листі. 

Антоніу Кошта констатував, що у ЄС вже "було досягнуто прогресу у витратах на оборону та спроможностях" – тим не менш, за його словами, багато чого ще належить зробити.

За інформацією джерел "ЄвроПравди", обговорення щодо відповіді на дронові загрози ЄС відбудеться 19 червня.

Як повідомляла "Європейська правда", вночі 29 травня російський ударний безпілотник врізався у дах житлової багатоповерхівки у румунському Галаці й вибухнув, проломивши його і спричинивши пожежу у коридорі квартири на найвищому поверсі. Постраждали двоє її мешканців. 

У той самий час, винищувачі НАТО вже двічі збили безпілотники над країнами Балтії – перший над Естонією, другий – над Латвією. Безпілотників, які розбились самі або вилетіли з повітряного простору "друзів України", за останні місяці було десятки.

Про це йдеться в листі-запрошенні до лідерів ЄС від президента Європейської ради Антоніу Кошті, текст якого є в розпорядженні "Європейської правди".

Зеленський звернеться до лідерів ЄС під час засідання Європейської ради 18-19 червня.

"Україна залишається високо у нашому порядку денному, і ми почнемо нашу дискусію, заслухавши президента Зеленського", – йдеться у листі. 

У документі не уточнюється, чи буде український президент присутній особисто, чи за відеозвʼязком – але за інформацією джерел "ЄвроПравди", у Брюсселі очікують на особисту присутність Зеленського.

Кошта відзначив, що "Україна продемонструвала поновлення успіхів на полі бою, тоді як Росія не досягає своїх військових і стратегічних цілей". 

"Дедалі більш безрозсудна та безвідповідальна поведінка Росії щодо держав-членів ЄС є неприйнятною і свідчить про протилежне силі. Наш двосторонній підхід – підтримка України та посилення тиску на Росію – працює", – написав голова Євроради. 

Він висловив переконання, що засідання Європейської ради 18-19 червня "надасть можливість надіслати сильний сигнал єдності".

"Я очікую привітати відкриття першого кластера у переговорах про вступ з Україною та Молдовою, що є важливою віхою на їхньому шляху до ЄС. Це покладе край тривалому глухому куту в процесі вступу цих двох країн", – підкреслив також Антоніу Кошта. 

Як повідомляла "Європейська правда", президент Зеленський також отримав запрошення взяти участь у саміті G7, який відбудеться 15-17 червня у французькому Евіані.

Як стало відомо, під час саміту G7 європейські лідери спробують переконати президента США Дональда Трампа щодо їхніх планів переговорів з РФ.

Раніше на зустрічі 7 червня у Лондоні лідери України, Британії, Франції та Німеччини окреслили умови, які мають бути створені для справедливого та тривалого миру.  

У Берліні кажуть, що далі пропозиції будуть обговорені в рамках "Групи семи", а потім – на саміті ЄС.

Про це, як пише "Європейська правда", попередив один із керівників компанії, повідомляє Financial Times.

Браян Данн, віцепрезидент з питань стратегії та розвитку бізнесу у сфері ракет та систем управління вогнем, зазначив, що Lockheed Martin докладає значних зусиль для нарощування виробництва критично важливих ракет-перехоплювачів PAC-3 на тлі дефіциту поставок, який посилився через війну в Ірані. 

Однак у коментарі журналістам на Берлінському авіасалоні ILA він передав тривожне повідомлення американським партнерам, зокрема Німеччині, Японії, Польщі, ОАЕ та Саудівській Аравії, які використовують систему ППО Patriot. Також цими системами, як відомо, користується Україна: вони є особливо ефективними для збиття російських балістичних ракет.

Хоча Данн зазначив, що додаткові потужності "очевидно зможуть задовольнити потреби багатьох користувачів у більш стислі терміни", він додав: "Ми не контролюємо, яким буде розподіл цих ракет. Ми не можемо нікому сказати, де ви опинитеся в цьому (списку пріоритетів)".

"Очевидно, що зараз з боку Міністерства оборони лунає багато риторики... про те, як вони збираються перерозподілити, реорганізувати, хто отримає ракети першим. Ми не контролюємо нічого з цього", – заявив він.

Компанія Lockheed Martin погодилася збільшити виробництво ракет PAC-3 з нинішніх 650 на рік до 2 тисяч до 2033 року в рамках угоди з Пентагоном на суму 4,7 млрд доларів. Попит на ці ракети був високим ще до того, як конфлікт у Перській затоці спричинив величезний тиск на західні запаси, які також мають вирішальне значення для України.

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Британія, Франція та Німеччина (дипломатичний формат Е3) допоможуть Україні розробити європейську антибалістичну систему.

Президент повідомляв, що розраховує на початок виробництва у Європі двох типів ППО проти балістики.

Про це, як пише "Європейська правда", він сказав у промові перед Бундестагом, цитує Die Welt.

Минулого місяця канцлер Німеччини виступив з пропозицією надати Україні новий статус "асоційованого члена" ЄС до набуття повноправного членства – ця ідея викликала чимало критики в Києві.

Виступаючи у німецькому парламенті, Мерц наголосив, що його пропозиція дозволить Україні бути представленою у ключових інституціях ЄС – Єврокомісії, Європарламенті та Єврораді – хоч і без права голосу.

"Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, був би обличчям Києва в Брюсселі", – сказав Мерц. 

Канцлер наголосив, що повноцінне членство в Євросоюзі суворо залежить від виконання критеріїв вступу.

Мерц також запевнив, що Берлін незмінно підтримує досягнення справедливого миру в Україні.

"Нашою метою для України залишається справедливий і тривалий мир, який також враховує наші інтереси безпеки.Тому Німеччина підтримує Україну – доти, доки це необхідно", – заявив глава уряду.

Президент України Володимир Зеленський раніше назвав пропозицію Мерца несправедливою.

"Європейська правда" вже публікувала пояснення, як має змінитися ідея Мерца, щоби зняти застереження, які лунають в Україні.

Читайте також на цю тему: Від Литви до Німеччини: хто ще пропонує Україні новий шлях до ЄС та що за цим стоїть.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомили агентство Bloomberg.

За словами джерел, обізнаних із ситуацією, європейські лідери мають намір під час саміту G7 наступного тижня використати переговори з Трампом, щоб просувати свої плани щодо мирних переговорів між Росією та Україною.

Велика Британія, Франція та Німеччина вважають, що ситуація у війні змінилася на користь України, що створює можливість для переговорів, які виходитимуть за межі умов, що виникли після саміту Трампа з Путіним на Алясці минулого року, заявили джерела, які побажали залишитися анонімними.

Лідери так званих країн Е3 хочуть, щоб Росія погодилася на негайне припинення вогню з урахуванням поточної лінії фронту як "відправної точки для переговорів" та на надійні гарантії безпеки для України, що включають розгортання багатонаціональних сил. Вони виклали ці пропозиції у спільній заяві з президентом України Володимиром Зеленським після переговорів у Лондоні в неділю.

Раніше Путін відмовлявся від перемир’я для проведення мирних переговорів, аргументуючи це тим, що це дозволить Києву переозброїтися та зміцнити свою оборону, а також відкинув присутність європейських військ в Україні.

Він хоче, щоб Україна віддала досі підконтрольні їй території Донеччини в рамках будь-якої мирної угоди. Критики ідеї переговорів з Росією зараз, зокрема деякі посадовці з країн E3, кажуть, що все це навряд чи зміниться найближчим часом.

Країни E3 вбачають можливість відвести Європі більшу роль у формуванні переговорного процесу, оскільки переговори під егідою США зайшли в глухий кут, у той час як Вашингтон зосередився на конфлікті з Іраном.

Вони хочуть, щоб Трамп підтримав їхні пропозиції посилити тиск на Росію, щоб вона сіла за стіл переговорів за участю представників Європи, США, України та Росії вже наступного місяця, повідомили джерела, обізнані з ситуацією.

У рамках цих зусиль Велика Британія та Європейський Союз працюють над новими санкціями, які будуть введені проти Росії найближчими тижнями, додали джерела. Вони застерегли, що плани є попередніми і можуть змінитися. Європа також прагне уникнути повторення ситуації минулої зими, коли українці витримували морози без електроенергії та опалення.

Президент Франції Емманюель Макрон запросив президента України Володимира Зеленського на саміт G7, де перебуватиме і Дональд Трамп.

Це показало опитування SW Research для rp.pl, пише "Європейська правда".

Респондентів запитали, чи вплинуло присвоєння Володимиром Зеленським імені героїв УПА окремому Центру спеціальних операцій "Північ" ССО Збройних сил України на їхнє ставлення до України та українців.

51,9% респондентів відповіли, що їхнє ставлення до України та українців погіршилося.

Для 31,9% опитаних ця справа не вплинула на їхнє ставлення до України та українців, тоді як 11,7% респондентів не мають думки з цього приводу.

4,5% респондентів відповіли, що їхнє ставлення до України та українців покращилося.

Рішення Володимира Зеленського негативно вплинуло на сприйняття України та українців частіше у чоловіків (59%), ніж у жінок (46%). За віком гірше ставлення до України та її громадян найчастіше заявляють особи до 24 років (56%).

Дослідження було проведено дослідницькою агенцією SW Research серед користувачів онлайн-панелі SW Panel 9–10 червня 2026 року. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком від 18 років.

Нагадаємо, прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що президент Володимир Зеленський не хотів навмисно образити Польщу присвоєнням українському підрозділу імені героїв УПА, але, на думку Туска, українській стороні бракує чутливості. 

Читайте також проте, як погрози Зеленському зіграли проти самого президента Польщі.

Радимо також статтю на актуальну тему: Чому поляки не люблять українців? Розбір реальних причин суперечок між двома країнами.