Шантаж и пряник Кремля. Как Путин идет к поражению в Армении и что планирует после него
Виклик свого посла для консультацій – це демонстрація крайнього невдоволення однієї держави діями іншої. Далі – лише відкликання посла, закриття посольства та розірвання дипломатичних відносин.
Саме такий сигнал Вірменії надіслала РФ, прийнявши рішення про відкликання для консультацій свого посла. Формально – "для обговорення кроків вірменського керівництва, спрямованих на зближення з Європейським Союзом".
Посилення тиску на Вірменію напередодні парламентських виборів, що відбудуться вже за декілька днів, 7 червня, було очікуваним.
Проте Кремль істотно підняв ставки.
Попри те, що офіційний Єреван досі утримується від кроків з реальної інтеграції з ЄС, в Москві вважають такий сценарій вкрай імовірним. Причому – в найближчій перспективі.
По суті, російська влада намагається перетворити переобрання парламенту Вірменії на референдум про вихід країни з Євразійського економічного союзу. Одночасно погрожуючи Єревану відповідними економічними покараннями, якщо буде обрано "не той варіант, який треба".
А це означає, що передвиборчий тиск РФ не зникне й після 7 червня. Не виключено, що РФ планує показове покарання Вірменії, аби її союзники побачили ціну загравань із Заходом.
Вірменію "штовхають" до ЄС
"(Росія) погрожує тепер ще й іншим країнам поруч, і значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої – єдиний, хто має право і буде обирати майбутнє для своєї країни", – таку заяву у зверненні 30 травня зробив український президент Володимир Зеленський
Йдеться про безпрецедентні погрози, які останніми днями російська влада адресує Вірменії.
"Ми будемо змушені згорнути практично всю нашу роботу з Вірменією у сфері економіки, що стосується інтеграційних процесів…Таких преференцій, як сьогодні, не буде. За попередніми оцінками експертів, це призведе до втрати щонайменше 14% ВВП Вірменії", – таку погрозу в бік формально союзної країни озвучив російський диктор Владімір Путін.
У Москві вже почали реалізовувати ці погрози.
Так, 30 травня РФ запровадила тимчасові обмеження на імпорт із Вірменії ягід і свіжих овочів. А раніше обмежила імпорт мінеральної води, продукції кількох коньячних заводів, а також свіжих квітів.
Не обійшлося і без улюбленої економічної зброї Кремля – газу.
"Ми чули заяву вірменського керівництва про те, що існує дуже й дуже приваблива і більш ніж пільгова ціна на російський газ, на російські енергоносії. Це дійсно так... Але, звичайно, такий режим неможливий для учасників інших інтеграцій", – зазначив речник Кремля Дмитрій Пєсков.
Окрім цього, РФ погрожує Вірменії скасуванням пільгових тарифів на залізничні перевезення, а також обмеженнями для трудової міграції.
І звичайно, погрози не обмежуються суто економікою.
Адже, називаючи причиною війни проти України нібито бажання Києва зблизитися з ЄС, Путін фактично погрожує Вірменії аналогічним сценарієм.
Апогеєм тиску стала спільна заява саміту лідерів Євразійського економічного союзу (куди, окрім Росії та Вірменії, також входять Білорусь, Казахстан та Киргизстан).
"Поділяємо позицію про необхідність проведення в Республіці Вірменія у найкоротші терміни загальнонаціонального референдуму про вступ до Європейського Союзу або подальше перебування у складі Євразійського економічного союзу", – йдеться у цій заяві (зауважимо, що жодна з цих країн не проводила загальнонаціонального референдуму при вступі до ЄЕС).
Може здатися, що Вірменія вже подала заявку на вступ до ЄС. Або принаймні готується зробити це найближчими днями. Проте це не так.
Попри те, що ще минулого року у Вірменії було схвалено закон про початок вступу до ЄС, це не мало жодного практичного наслідку. Так само, як і проведення у Єревані на початку травня саміту Європейської політичної спільноти, а також першого саміту Вірменія – ЄС.
Наразі вірменська влада публічно говорить лише про плани у найближчі роки отримати безвізовий режим із ЄС. Тоді як можливість подання заявки на вступ хоч і не відкидається, проте підкреслено, що це не справа найближчого часу.
А отже, немає ніяких підстав уже проводити референдум, як вимагають РФ та її союзники.
За словами вірменського прем’єра Нікола Пашиняна, наразі процес євроінтеграції Вірменії ще не досяг тієї стадії, коли можна було б запропонувати громадянам чіткий вибір. А поки потреба робити вибір не стане "неминучою", Вірменія продовжуватиме працювати в рамках ЄЕС.
"Доки Вірменія офіційно не подасть заявку на членство в Європейському Союзі або не наблизиться до статусу кандидата на членство в ЄС, проведення будь-якого референдуму є нелогічним", – резюмує Пашинян.
Трамп проти "друзів Путіна"
Порушення Росією теми "втечі" Вірменії на Захід може бути пояснено бажанням "перебити тему" від очікуваних результатів парламентських виборів у Вірменії.
Росія як ніколи активно намагалася впливати на перебіг кампанії, підтримуючи опонентів Пашиняна. Насамперед – партію "Сильна Вірменія" російського олігарха вірменського походження Самвела Карапетяна.
Доходило до того, що Путін публічно звертався до Пашиняна із закликом дозволити Карапетяну особисто балотуватися до парламенту – адже як особа із другим громадянством він не може цього робити. Тому виборчий список очолює його небіж Нарек Карапетян.
Ставка на сценарій "вірменського Іванішвілі" виникла після того, як стало остаточно очевидно – цілком лояльні Путіну представники попередньої влади мають надзвичайно високий антирейтинг, що не дозволяє розраховувати на повернення до влади навіть за умови дуже істотного скорочення популярності Пашиняна.
Оприлюднене 31 травня останнє соціологічне опитування Breavis прогнозує впевнену перемогу партії "Громадянський договір" Нікола Пашиняна – за неї можуть віддати голоси близько 65% тих, що вже визначилися зі своїм вибором.
Натомість за "Сильну Вірменію" збираються віддати голоси лише 12% виборців, а за інші опозиційні партії – ще менше.
Такі розклади залишають дуже мало шансів "друзям Путіна".
Так, можна й надалі спробувати перетягнути на свій бік тих виборців, що визначаються в останню хвилину. І численні погрози РФ про неминучий економічний крах Вірменії спрямовані саме на це.
Втім, далеко не факт, що ці виборці обов’язково підтримають опозицію. Зокрема, свій вплив матиме і публічна підтримка, надана Пашиняну президентом США Дональдом Трампом.
Такий несподіваний інтерес Вашингтона до виборів у далекій Вірменії пояснюється підписанням угоди про створення "Маршруту Трампа до міжнародного миру та процвітання" – одного з небагатьох зовнішньополітичних успіхів нинішнього президента США. Проте зміна влади у Вірменії може стати загрозою цьому проєкту.
"Нікол має мою повну та беззаперечну підтримку на переобрання 7 червня 2026 року. З допомогою Нікола ми піднімемо Сполучені Штати, Вірменію, Південний Кавказ та Центральну Азію на вищі вершини, ніж будь-коли раніше", – заявив президент США.
Другий інструмент впливу на вибори, який може використати РФ – масове залучення діаспори – особливо вірмен, що живуть у Росії.
А оскільки Єреван не відкриває виборчих дільниць за кордоном, то виходом є масове завезення виборців у Вірменію.
Розслідування Reuters, що базується на свідченнях п'яти представників західних спецслужб, а також на отриманих секретних документах, свідчить про плани РФ відправити на голосування авіарейсами до 100 тисяч потенційних виборців. Організація такої логістики оцінюється у суму до 50 млн доларів США.
Більше того, останніми днями в російському сегменті інтернету фіксують численні запрошення до "виборчого туризму" до Вірменії.
"Важко сказати, на що сподівається РФ, якщо вже зараз зрозуміло, що розрив занадто великий. Можливо, люди, яким довірили кошти на зміну влади у Вірменії, просто воліють їх швидше освоїти", – розмірковує вірменський політолог Рубен Меграбян.
Втім, можна припустити, що масове завезення виборців може мати ще одну мету – організацію заворушень після оголошення результатів виборів.
Вітання від Путіна
"Можу сказати вам від імені ЄС, що ми є надійним партнером для Вірменії, і наше партнерство сильніше, ніж будь-коли… Ми підтримуємо демократичну стійкість Вірменії, зокрема проти гібридних загроз, іноземних інформаційних маніпуляцій і втручання, а також спроб підірвати довіру до демократичних інституцій", – таку заяву 1 червня зробив речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні.
Та чи готовий Євросоюз реально підтримати Вірменію? Особливо якщо у Кремля перейдуть від погроз до дій?
"З точки зору логіки можна припустити, що після виборів ситуація дещо заспокоїться. Так, РФ буде й надалі влаштовувати нам дрібні капості, однак до повноцінної економічної війни справа не дійде. Проте коли у Кремлі керувалися логікою? А тому сценарій повноцінної економічної війни виключати також не можна", – розмірковує Рубен Меграбян.
Принаймні в уряді Вірменії вже заявили, що розробляють програму фінансової підтримки тих компаній, які через російські заборони будуть вимушені терміново переорієнтовуватися на ринки ЄС.
Публічне "покарання" Вірменії потрібно Кремлю для того, щоб показати успіх навіть на тлі невдалих для себе результатів виборів. А також – щоб продемонструвати іншим своїм союзникам, що буває з тими, хто спробував втекти з російської зони впливу.
На це, власне, і натякає Володимир Зеленський, який у вже цитованому зверненні додав: "Те, що Росія каже про Вірменію – це насправді не про неї одну".
І тут важливо пам’ятати, що для досягнення своїх цілей РФ вміє використовувати не лише батіг, але й пиріг.
І в цьому контексті звертає увагу, що після всіх погроз на адресу Вірменії 1 червня Путін зателефонував Пашиняну, щоб особисто привітати його з днем народження.
Чи піддається вірменський прем’єр на тиск та обіцянки РФ – буде зрозуміло вже незабаром.
Автор: Юрій Панченко,
співзасновник "Європейської правди"