Пентагон, несущий угрозу Трампу: приведут ли скандалы с министром обороны США к его отставке
Вже незабаром команда Дональда Трампа може зазнати першої втрати. І це не дивно, адже йдеться про того, до кого від самого початку було найбільше питань.
Коли у команді нового президента США Трампа оголосили номінантів на топпосади в його майбутній адміністрації, до Піта Гегсета було прикуто чи не найбільше уваги через його контроверсійність.
Навіть якщо не враховувати зливи у ЗМІ про нібито домашнє насильство у сімʼї Гегсета та його проблеми з алкоголізмом, головною претензією, яку до нього висували не тільки демократи, а й республіканці, була відсутність управлінського досвіду.
Пентагон – це величезна машина з тисячами людей, і його очільник має насамперед бути ефективним менеджером, а не просто військовим із бойовим досвідом, казали сенатори. Власне, кандидатуру Гегсета затвердили в Сенаті з мінімальною кількістю голосів.
Нині ж складається враження, що
саме Гегсет може стати першим топпосадовцем нинішньої адміністрації, якому доведеться піти.
Якщо вірити колишнім підлеглим глави Пентагону, його керівництво позначилось хаосом і численними витоками секретних даних, яким той не може дати раду.
І це все бʼє насамперед по курсу адміністрації Трампа, яка у межах самопроголошеної політики "миру за рахунок сили" робить ставку на зміцнення військового потенціалу США.
Які саме претензії висувають до Гегсета і чи справді варто очікувати його відставки найближчим часом?
Скандали від першого дня
Про стан справ у Пентагоні почали активно говорити лиш нещодавно – після серії гучних звільнень і скандалів з витоком інформації. Але це не означає, що проблем у відомстві до цього не існувало; просто про них стало відомо лише нещодавно.
Приміром, коли Гегсет тільки почав роботу на новій посаді, у Білому домі намагалися звʼязатися з ним для підписання меморандуму, який запускав процес створення "Золотого купола" – оголошеного Трампом проєкту протиракетної оборони США.
Але свого підпису глава Пентагону не ставив кілька тижнів.
Або ось інший, більш публічний випадок: американський мільярдер Ілон Маск у березні мав завітати в Пентагон, аби отримати брифінг щодо Китаю, зокрема й повʼязаний із секретними програмами США.
Коли про візит Маска стало відомо у ЗМІ, той усе заперечив і пригрозив покарати співробітників американського Міноборони, які "зливають" інформацію.
Уже потім Axios повідомило, що брифінг насправді мав відбутися, але його наказав скасувати Дональд Трамп, обурений рішенням надати Маску доступ до секретної інформації без його відома.
А за інформацією CNN, ініціатива запросити Маска надходила безпосередньо від Гегсета. Але проблема полягала в тому, що вона не пройшла необхідного внутрішньовідомчого обговорення, під час якого підрозділи Пентагону перевіряють, чи відповідає вона закону та етичним правилам.
Імовірно, якби візит DOGE-мільярдера не був настільки спонтанним, він би не викликав таку медійну хвилю.
У цьому контексті варто подивитися і на останні новини про, імовірно, необережне поводження Гегсета із секретною інформацією.
Режим постійних витоків
А вже на початку березня у США вибухнув так званий "Signal-гейт" – скандал через використання топпосадовцями адміністрації Трампа стороннього месенджера для обговорення питань нацбезпеки.
Гегсет був не просто одним із тих, кому довелося виправдовувати свої дії. Саме очільник Пентагону озвучував у цьому чаті секретну інформацію – деталі авіаударів США по Ємену фактично в режимі реального часу.
З часом (надто – після розвʼязаної Трампом "тарифної війни") про "Signal-гейт" забули, а головним винуватцем у ній призначили радника з нацбезпеки Майкла Волца. До речі, його вкрай низька медійна активність в останні дні може бути ознакою підготовки до можливої відставки.
Але про поводження Гегсета із секретною інформацією почали говорити знову.
Зʼясувалося, що очільник Пентагону мав ще один секретний чат у Signal.
В якому ділився інформацією про удари по Ємену (ані сам Гегсет, ані хтось інший в адміністрації Трампа не спростував існування чату.)
За інформацією Reuters та The New York Times, у другому чаті були присутні, зокрема, дружина Гегсета Дженніфер, колишня продюсерка Fox News; брат Філіпп, який працює у Міністерстві внутрішньої безпеки США та відповідає за комунікацію відомства з Пентагоном; і особистий адвокат Гегсета.
Якщо останній (офіцер флоту) та Філіпп Гегсет теоретично можуть мати повноваження на ознайомлення з оперативною військовою інформацією, не до кінця зрозумілим є статус дружини Гегсета.
Сам міністр переконує, що такий крок не містить порушення національної безпеки, адже діалог у цьому чаті "був неформальною, незасекреченою координацією для роботи зі ЗМІ".
Проте ця логіка не діє, адже Дженніфер Гегсет було також запрошено на робочі зустрічі з міністрами оборони країн НАТО.
"Я ніколи в своєму професійному житті не бачив, щоб хтось із подружжя сидів на зустрічі з колегами з інших країн, де вони обговорювали важливі питання, пов’язані з нашими відносинами з цими іноземними військовими", – розповідає CNN анонімний ексспівробітник Пентагону.
Повідомлення ЗМІ про Signal-чат Гегсета могли б і не привернути так багато уваги, якби не збіглися з іншими свідченнями управлінського хаосу в Пентагоні.
У відомстві вже якийсь час розслідують витоки інформації – не лише про візит Ілона Маска, а й, приміром, про обговорення планів щодо взяття під контроль Панамського каналу.
І в цей час стало відомо про відсторонення та звільнення кількох топпрацівників Пентагону: керівника апарату заступника міністра оборони США Коліна Керролла, старшого радника Гегсета Дена Колдуелла, а також заступника керівника апарату Пентагону Даріна Селніка.
Останні двоє, до слова, вже працювали під керівництвом Гегсета в неурядовій організації Concerned Veterans for America. А про звільнення Керролла не був у курсі його безпосередній керівник і заступник Гегсета Стівен Файнберг, що загострило відносини між обома.
Показовим є той факт, що звільнення цих трьох посадовців відбулося ще до завершення внутрішньої перевірки їхньої причетності до витоків – яка, за даними NBC News, не знайшла доказів проти Колдуелла та Селніка.
Звільнити не можна залишити
Остання хвиля скандалів довкола глави Пентагону викликала хай і невелику, але все ж хвилю критики – включно серед його однопартійців.
Поміркований республіканець із Палати представників Дон Бейкон (відомий, до речі, підтримкою України) прямо сказав, що Гегсет повинен піти з посади – і саме таке рішення він ухвалив би, якби був на місці президента. Як сказав конгресмен в інтервʼю Politico,
"Росія і Китай стежать за його телефоном, і те, що він ставить секретні речі на свій телефон, неправильно. Він поводиться так, ніби він вищий за закон – і це говорить про те, що він дилетант".
Більш гострою була реакція донедавна речника Гегсета Джона Алліота, яку він публічно виклав у ЗМІ:
"Минув місяць цілковитого хаосу в Пентагоні. Ця дисфункція, починаючи з витоків секретних оперативних планів до масових звільнень, зараз є основним відволікаючим фактором для президента, який заслуговує на краще від свого вищого керівництва. Президент Дональд Трамп має солідний досвід притягнення до відповідальності своїх чиновників. З огляду на це, важко уявити, що міністр оборони Піт Гегсет залишиться на своїй посаді надовго".
Гострою ця критика є тим більше, що кілька місяців тому Алліот публічно захищав колишнього шефа як "ідеальний вибір" для керівництва Пентагоном.
Але чи справді такий розвиток подій – а саме відставка Гегсета, про яку навіть встигли прохопитися джерела окремих ЗМІ – є реальним варіантом? У найближчій перспективі – навряд чи, і на це є мінімум три причини.
По-перше, в адміністрації Дональда Трампа головною є думка самого Дональда Трампа.
А він і особисто, і вустами речниці Керолайн Левітт запевняв, що довіряє своєму міністру оборони. Тим паче, що і в оточенні Трампа, якщо вірити джерелам CNN, більшість позитивно відгукуються про Гегсета, а негативні повідомлення у ЗМІ він сприймає як спробу підірвати його адміністрацію загалом.
По-друге, для американського президента, якщо судити з однієї з його останніх заяв, важить результативність ударів по Ємену, а не те, чи обмінювався Гегсет із кимось її подробицями в порушення протоколу безпеки.
"Просто запитайте у хуситів, як у них справи", – сказав Трамп на початку тижня, маючи на увазі підтримуване Іраном угруповання в Ємені, яке стало мішенню американських авіаударів.
Ну і по-третє, і воно скоріш є головним.
Звільнення будь-кого з адміністрації Трампа є політично чутливим для нього.
Щонайменше, його другий президентський термін ще не перетнув символічної позначки у 100 днів. І звільнення топпосадовця з адміністрації могло б бути сприйняте як слабкість Трампа або поступка тиску Демократичної партії (де Гегсета критикували ще до призначення і продовжили критикувати після першого "Signal-гейту") – чого він точно не хоче.
Саме так Трамп нібито й пояснив небажання звільняти Майкла Волца після того скандалу.
Варто зважати і на більш практичний наслідок звільнення конкретно Гегсета. Нового номінанта на посаду міністра оборони США знову буде затверджувати Сенат. І якщо Гегсет зміг набрати лише мінімальні 50 голосів, то яка гарантія, що його потенційного наступника вдасться провести так само швидко?
Особливо якщо Дональд Трамп і надалі буде керуватися насамперед з критерію особистої лояльності, а не кваліфікації та професійних здібностей (а дуже ймовірно, що так воно і буде). В такому разі стратегічне відомство адміністрації залишається без очільника у справді не найлегший момент як для Штатів, так і для світу.
Та коли йдеться про більш довгострокові наслідки, то управлінський хаос у Пентагоні навряд чи дозволить Трампу ефективно втілювати свої геополітичні плани, які сягають від Китаю до Гренландії та Панамського каналу.
І якщо для цього президенту США доведеться повторити сумний досвід першої адміністрації та ревізувати апарат з нацбезпеки з безпрецедентною частотою – навряд чи згадані вище перестороги справді стануть на заваді.
Якщо не зараз, то пізніше.
Автор: Олег Павлюк,
журналіст "Європейської правди"