На східному фланзі НАТО переймаються безпекою через загрози від нестабільної Росії і "вагнерівців".  

Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки". 

Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що країни ЄС, які притримуються нейтралітету, не можуть підтримати надання Україні гарантій безпеки, але знайдуть формулювання, які будуть для них прийнятними.

Тим часом, у Євросоюзі надсилають Україні сигнали щодо необхідності проведення всіх рекомендованих реформ.

А ще – новини щодо ізоляції росіян, про ультраправих та неонацистів в Європі та багато іншого. 

Все важливе і цікаве за 29 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Небезпека на східному фланзі НАТО

У східній Європі переймаються наданням притулку у Білорусі терористичному угрупуванню "Вагнер". Спікери парламентів Латвії Едвардс Смілтенс, Литви Вікторія Чміліте-Нільсен та Естонії Лаурі Хуссар виступили із спільною заявою. 

"Ми знову повторюємо, що засуджуємо режим Лукашенка в Білорусі, який підтримує війну Росії проти України. Надання притулку терористичному угрупованню "Вагнер" з боку Білорусі – неприйнятне, і ми вимагаємо подальшого посилення санкцій проти Білорусі", – заявили спікери парламентів балтійських країн.

За їхніми словами, поява в Білорусі бойовиків приватної військової компанії "Вагнер" може зробити ситуацію з безпекою на східних кордонах НАТО та ЄС ще більш нестабільною.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що заколот ПВК "Вагнер" послабив владу очільника Кремля і ЄС потрібно готуватися до нових ризиків, що постають у зв'язку з більшою нестабільністю Росії. 

Британська розвідка припускає, що втрата кількох одиниць авіації під час заколоту ПВК "Вагнер" деморалізувала російські ПКС, та констатує довгострокові негативні наслідки для російської авіації від збиття Іл-22М.

Розвідка нагадує повідомлення про те, що 24 червня "вагнерівці" під час спроби заколоту збили кілька російських військових гелікоптерів та повітряний командний пункт Іл-22М.

"Іл-22М – складова відносно невеликого повітряного флоту чисельністю до 12 літаків, які активно використовували як для командування, так і для радіорелейних завдань. Ці спецлітаки досі відігравали ключову роль у керівництві російськими силами у війні проти України. Як особливо цінні, вони діяли з безпечної зони російського повітряного простору, далеко поза зоною досяжності українських систем ППО", – зазначає розвідка. 

Гарантії безпеки для України від ЄС

Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки", в рамках яких, зокрема, пообіцяють розширити ініціативу з підготовки українських військових і можливість відправки військових місій ЄС.

Як повідомляє Financial Times, європейські лідери зобов'яжуться продовжити фінансування поставок зброї Україні через Європейський фонд миру, який фінансується країнами ЄС.

Напередодні видання Euractiv повідомляло, що Європейська рада на зустрічі протягом четверга й п’ятниці має обговорити, які майбутні безпекові зобов'язання Європейський Союз може надати Україні.

Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що країни ЄС, які притримуються нейтралітету, не можуть підтримати надання Україні гарантій безпеки.

За словами австрійського канцлера, Австрія, Ірландія, Мальта і Кіпр чітко дали зрозуміти, що у них є заперечення.

"Ми, безумовно, обговоримо це і знайдемо формулювання, які будуть прийнятними і для нас", – додав він.

Президент Литви закликає не перетворювати надання гарантій безпеки Україні на хаос.

За його словами, гарантії безпеки для України, яка протистоїть російському вторгненню, є частковою компенсацією за те, що країна поки що не може стати членом НАТО.

"Низка держав, особливо великих держав, безумовно, готові надавати такі гарантії безпеки на двосторонній основі, але дуже важливо, щоб це не стало таким неконтрольованим процесом, коли хтось щось надає, а координація відсутня", – зазначив литовський президент.

Науседа додав, що питання членства України в НАТО постійно піднімалося під час дискусії лідерів ЄС у четвер, в якій також взяв участь генсек Альянсу Єнс Столтенберг.

Директорка Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук пише, що у Європі з’явилось розуміння, що без надання гарантій безпеки російська агресія буде повторюватись.

Однак ті "безпекові зобов’язання" (security commitments), які наразі розглядаються на рівні США, Франції, Німеччини, Британії з потенційним залученням всіх країн G7, а також окремих західних сусідів України (зокрема Польщі), не мають нічого спільного з реальними безпековими гарантіями.

У кращому випадку могло б йтись про гарантії тривалої безпекової підтримки. Але навіть така опція, за інформацією з низки джерел, під питанням.

Зараз Вашингтон займає дуже жорстку позицію щодо недоречності членства України в НАТО в осяжній перспективі. На цю позицію не вплинуло навіть повномасштабне вторгнення РФ.

Найбільш ймовірною причиною – нарівні зі страхом подальшої ескалації – є втрата Україною "козиря" щодо нейтралітету. Тобто, на думку окремих політиків та дипломатів, нейтралітет України міг би стати компромісом з боку Києва за переговорним столом і таким чином посприяти завершенню війни. 

Про те, як діяти Україні для отримання членства у НАТО читайте в статті директорки Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук Що думають у НАТО про членство України та як переконати тих, хто сумнівається.

До речі, глава Міноборони Британії виступає за спрощений вступ України до НАТО.

Шлях до Євросоюзу

Тим часом, у Євросоюзі надсилають Україні сигнали щодо необхідності проведення всіх рекомендованих реформ.

Глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен вважає, що ЄС ризикує імпортувати нестабільність, якщо послабить свої стандарти щодо демократії та корупції задля прискорення вступу України та інших країн-кандидатів.

Міністр зауважив, що його уряд підтримує членство України, Молдови, Грузії та країн західних Балкан в ЄС, але сказав, що геополітичні обставини не виправдовують відкладення реформ в цих державах.

Глава уряду Естонії Кая Каллас заявила, що Україна не отримає "жодних знижок" на шляху до ЄС та повинна виконати всі критерії для початку переговорів про вступ.

Ізоляція росіян

Естонія розірве договір з РФ щодо збереження культурних цінностей. До речі, естонські військові досі змушені пити чай російського виробництва.

Чехія закрила в’їзд для спортсменів, що представляють Росію, а також запровадила санкції проти олігарха з оточення Путіна та його сина.

Керівник департаменту безпеки Міністерства закордонних справ Чехії Мартін Повейсіл вважає Росію "прямою військовою загрозою" для країни та її східних союзників у НАТО.

Суд ЄС відмовився знімати санкції з білоруської компанії, яка пов'язана з режимом Лукашенка.

Молдова не пустила пов'язаного із бойовиками на Донбасі громадянина РФ.

Ультраправі і неонацисти в Європі

В Австрії викрили неонацистське угруповання байкерів, а в Італії заборонять номер 88 на футбольних футболках. Цей номер популярний в ультраправих колах.

У Німеччині ультраправа популістська партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка виступає проти підтримки України та виборює вихід Німеччини з ЄС, вперше за свою десятирічну історію матиме свого представника на чолі району.

Додаткового приводу для оптимізму AfD дають і результати соціології – тепер вони на чистому другому місті, випереджуючи партію нинішнього канцлера Олафа Шольца.

Про те, чи вдасться зупинити "переможний марш" AfD і чим він вже зараз загрожує Німеччині читайте в статті співзасновника та члена правління Офісу розвитку публічної політики Руслана Рохова Ультраправа загроза: що стоїть за стрибком популярності "друзів Путіна" у Німеччині.

Тим часом, Косово оголосило терористичними дві сербські групи на тлі напруженості із Сербією.

Косовський прем’єр-міністр Альбін Курті заявив про визнання терористичними угруповань Civilna Zastita ("Громадянський захист") і Severna Brigada ("Північна бригада"), які, за його словами, становлять високий рівень "загрози і небезпеки".

"(Ці угруповання. – Ред.) вербують і навчають своїх членів, як користуватися зброєю і застосовувати інші методи ведення бою на військових базах у Сербії, щоб здійснювати напади на місцеві та міжнародні інститути в Косові", – додав Курті.

Решта новин дня 

Колишній віцепрезидент США Майк Пенс, який бореться місце кандидата в президенти Сполучених Штатів від Республіканської партії, приїхав в Україну і зустрівся із Зеленським.

Грета Тунберг приїхала в Україну.

Виробник Stinger покликав пенсіонерів для відновлення виробництва ракет.

Британія виділяє 10 млн фунтів грантів на інновації для "зеленої" енергетики в Україні.

Посланець Папи провів зустріч із дитячим омбудсменом РФ, яку розшукує Гаага.

ЄСПЛ визнав неприйнятним позов Саакашвілі проти України щодо позбавлення громадянства.

У Словаччині розпочався суд над колишнім президентом країни.

Катастрофа МАУ в Ірані: Постраждалі держави подають позов до суду ООН.

Ердоган пообіцяв рішучу відповідь на паплюження Корану в Швеції.