Іран відмовився від подальших переговорів про відшкодування збитків через катастрофу МАУ; президент Казахстану заявив про стабілізацію ситуації та відмовився від діалогу з протестувальниками; країни НАТО погодили позицію на переговори з Росією щодо розширення Альянсу; Італія запроваджує обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для людей віком від 50 років; Дональд Трамп у лютому запускає власну соціальну мережу; Данія випустила на волю трьох піратів, щоб не створювати прецедент; КНДР провела перші в новому році випробування ракети.

Більше цікавих новин 6, 7 січня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Протести у Казахстані та "російське НАТО"

З 2 січня на заході Казахстану відбуваються "газові" протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ. Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня президент Казахстану оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані. У середу було захоплено і розграбовано низку органів влади та інфраструктурних об'єктів в Алмати, повідомляють про загиблих. Інтернет та телефонний зв'язок у країні функціонує зі значними перебоями.

Майже опівночі 6 січня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який є чинним главою Ради колективної безпеки Організація договору колективної безпеки (ОДКБ), оголосив про військову інтервенцію Організації до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

При цьому в ОДКБ впевнені, що протести у Казахстані викликані зовнішніми силами, а тому можна говорити про напад, який дозволяє спрямувати військові підрозділи інших членів організації на придушення заворушень.

Вже 6 січня перші російські військові прибули до Казахстану після відповідного рішення ОДКБ, яку неофіційно називають "російським НАТО".

Їхніми основними задачами називають "охорону важливих державних і військових об’єктів, сприяння силам правопорядку Казахстану для стабілізації ситуації і її повернення у правове поле".

Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель вважає, що розвиток подій у Казахстані потребує особливої уваги.

Міністерство закордонних справ України уважно стежить за розвитком подій у Казахстані, а посольство готове у цілодобовому режимі допомагати українцям, які на цей час залишаються в країні.

У разі загрози життю чи безпеці, українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту посольства emb_kz@mfa.gov.ua. 

Станом на 6 січня у посольство України в Казахстані звернулися 43 громадянина, авіарейси яких з Алмати та Нур-Султана скасували через заворушення в країні.

7 січня Президент Казахстану заявив про успіх контртерористичної операції та пообіцяв знищувати всіх, хто не складе зброї.

Чому протести відбулися саме зараз, хто ними керував та якою є роль РФ у нинішньому конфлікті? А одночасно – які наслідки матимуть події у Казахстані, в тому числі й для України?

Про це читайте в статті Допомога силою: які наслідки матиме введення військ РФ до Казахстану.

На цю тему можна також подивитися й нове відео на "ЄвроПравді". 

Ультиматум Росії і рішення НАТО

Прем'єрка Швеції виступила проти вимог Росії про нерозширення НАТО.

Як відомо, 17 грудня МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. 

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав". 

Прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон заявила, що Швеція сама визначає зовнішню політику та безпекову політику, і з ким їй вирішувати співпрацювати.

Головний військовий командувач Швеції Мікаель Байден заявив, що згода НАТО на виконання вимог РФ, в тому числі по обмеженню своєї діяльності у Європі, повністю підірве безпекову стратегію Швеції.

Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг обговорив із президентом Фінляндії Саулі Нііністьо та прем'єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон нарощування російських сил на окупованих територіях України та поблизу українських кордонів.

За словами генсека НАТО, сторони говорили про право кожної країни вільно обирати свої власні заходи безпеки та про повагу до права кожної країни обирати свій шлях.

Слід зазначити, що Фінляндія та Швеція не входять до НАТО. 

Тим часом, країни НАТО погодили позицію на переговори з Росією щодо розширення Альянсу. Зокрема, очільники зовнішньополітичних відомств держав-членів НАТО на позачерговому відеозасіданні 7 січня погодилися, що Альянс залишиться на твердій позиції щодо свого розширення та права України вступити до НАТО.

Як повідомлялося, наступного тижня НАТО проведе зустріч з Україною напередодні своїх переговорів з РФ.

Інше: соцмережа Трампа, реформи в 2022-му

Посли G7 оголосили пріоритети реформ в Україні на 2022 рік.

У Держдепі виступають проти посилення санкцій по "Північному потоку-2".

Катастрофа МАУ: Іран відмовився від подальших переговорів про відшкодування збитків.

Данія випустила на волю трьох піратів, щоб не створювати прецедент.

КНДР провела перші в новому році випробування ракети.

Єврокомісія створила нову програму макрофінансової допомоги для Молдови.

Дональд Трамп у лютому запускає власну соціальну мережу.

Італія запроваджує обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для людей віком від 50 років.

Це лише частина цікавих новин 6, 7 січня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.