Європарламент закликав відключити РФ від SWIFT у разі нового вторгнення в Україну; Ірану висунули ультиматум у зв’язку з компенсаціями за збиття літака МАУ; Рада ухвалила скандальний закон про "локалізацію"; у НАТО заявили, що не підуть на жодні компроміси по Україні; Греція змінила правила в’їзду: з неділі ПЛР-тест вимагається від усіх мандрівників; суд у Білорусі оголосив незаконними західні санкції; YouTube видалив у день запуску канал кремлівського RT німецькою мовою.

Більше цікавих новин 16 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Про НАТО та "червоні лінії"

У Кремлі заявили, що передали США проєкти двох документів про так звані "гарантії безпеки", яких Путін вимагає від НАТО, та готові негайно розпочати переговори у "будь-якій нейтральній країні".

За словами речника Кремля, помічник президента РФ Юрій Ушаков довів до радника з нацбезпеки президента США Джейка Саллівана тезу про готовність негайно розпочати переговори щодо проєктів цих документів (договора та угоди).

Нагадаємо, Владімір Путін останнім часом у переговорах з лідерами країн Альянсу вимагає надати юридично зафіксовані гарантії, які виключають будь-яке подальше просування НАТО на схід та розміщення в України озброєння, яке нібито загрожує Росії.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс не піде на жодні компроміси щодо права України обирати членство в НАТО попри вимоги Росії.

Він додав, що співпраця НАТО з Україною має оборонний характер і це жодним чином не загроза для Росії.

Столтенберг зазначив, що агресор тут – Росія і що РФ використовує військову силу проти України, незаконно анексує частину території, продовжує дестабілізувати Схід. Він також нагадав про значне нарощування військ в Україні та навколо.

Генсек Альянсу також заявив, що у НАТО не бачать ознак сповільнення нарощування Росією військових сил поблизу кордонів України.

На тлі посилення російської військової загрози проти України Європарламент ухвалив резолюцію про те, що будь-яка агресія Москви має обійтися їй високою економічною та політичною ціною.

Європарламент засудив нинішнє значне нарощування російських військових на українському кордоні. Євродепутати вимагають від уряду в Москві негайно вивести свої сили та припинити погрожувати сусідній країні.

На думку Європарламенту, нарощування сил РФ є інструментом для отримання політичних поступок від Заходу за рахунок України.

Маючи на увазі прагнення України до НАТО, у тексті резолюції наголошується, що "вибір будь-якої країни не повинен бути предметом схвалення третьою країною", і тому Європарламент відкидає спроби Росії включити деякі країни до своєї "сфери впливу".

Європарламент закликав, у разі нових військових дій РФ проти України, відключити агресора від SWIFT.

МЗС України привітало схвалення Європарламентом резолюції "Ситуація на українському кордоні та окупованих Росією територіях України".

У МЗС підкреслили, що резолюція вчергове засвідчила, що європейські партнери чітко розуміють розмір і масштаб сучасних викликів безпеці в Європі, а також джерело цих викликів.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що вважає поточну безпекову ситуацію у всій Східній Європі найбільш загрозливою за останні 30 років.

"Північний потік-2" почекає

Рішення німецького енергетичного регулятора про повну сертифікацію газопроводу "Північний потік-2" не варто очікувати у першій половині наступного року. Про це заявив голова президент Федерального мережевого агентства Німеччини (Bundesnetzagentur) Йохен Хоманн.

Трубопровід було побудовано для транспортування російського газу безпосередньо до Німеччини в обхід України, через яку газ транспортується зараз. Але коли почнуться поставки, поки невідомо.

Міністерство закордонних справ Росії минулого тижня заявило, що сподівається, що газопровід отримає сертифікацію навесні.

Bundesnetzagentur повідомила, що експлуатаційна компанія Nord Stream 2 розпочала процес створення дочірньої компанії в Німеччині, як того вимагає німецьке законодавство. У листопаді Федеральне мережеве агентство Німеччини тимчасово зупинило процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу "Північний потік-2". 

Тим часом, Сенат США зареєстрував проєкт про $450 млн військової допомоги Україні і санкції на оператора "Північного потоку-2" Nord Stream 2 AG.

Він вступить в дію, якщо буде підтриманий обома палатами американського Конгресу та підписаний президентом Джозефом Байденом. 

Закон про "локалізацію" та звернення до Бундестагу

Український парламент ухвалив закон про "локалізацію" в оновленій редакції, яка прибрала ті зміни правил закупівлі, що суперечили Угоді про асоціацію з ЄС.

У разі набуття чинності цим законом Україна встановить на найближчі 10 років особливий режим закупівлі продукції машинобудування державними структурами на відкритих тендерах: постачальник має забезпечити локалізацію виробництва цієї продукції на рівні від 10% у 2022 до 40% у 2028 році.

Закон ухвалили на основі оновленої та суттєво зміненої редакції, яку профільний комітет затвердив у понеділок 13 грудня.

Ключова зміна стосувалася того, що дія цього закону не поширюється на товари, вироблені в країнах, з якими Україна уклала договори про доступ до держзакупівель – тобто у державах Євросоюзу (Угода про асоціацію), США та низці інших країн (угода СОТ про державні закупівлі).

У разі якщо механізм оцінювання локалізації справді буде створений, обмеження на закупівлю продукції машинобудування буде поширюватися на Туреччину, Білорусь, Росію тощо, з якими Київ не має таких договорів.

Крім того, сьогодні Верховна рада закликала німецький Бундестаг визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Результати саміту "Східного партнерства"

Саміт держав ЄС та східних партнерів Євросоюзу ухвалив спільну декларацію, в якій висловився щодо створення Україною, Молдовою та Грузією формату "асоційованого тріо".

Держави ЄС, зокрема, заявили у документі, що "визнають європейські прагнення та європейський вибір відповідних партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію". Втім, Євросоюз погодився з правом України прагнути більшого.

Також документ містить офіційне визнання "асоційованого тріо".

Детальніше про те, що являє собою Східне партнерство, нащо його створили та чому у ньому все ж лишається інтерес для Києва – дивіться у короткому пояснюючому відео ЄвроПравди.

На саміті Україна, Грузія та Молдова досягли першої предметної домовленості - президенти країн підписали спільну заяву. Детальніше про неї у нашій статті Членство на трьох: про що домовилися у Брюсселі лідери України, Молдови та Грузії.

Про основні результати саміту ЄС "Східне партнерство" можете почитати у цікавій статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Визнання на перспективу: про що домовлявся Зеленський під час саміту в Брюсселі.

Про таблетки від коронавірусу

Данія стала першою країною в Європейському Союзі, яка дозволила лікування таблетками від коронавірусу американської компанії Merck.

Також Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) схвалило екстрене використання в Європейському союзі протиковідної таблетки від Pfizer, яка ще не отримала повноцінного дозволу на застосування в ЄС.

Комітет EMA з лікарських засобів видав рекомендації щодо використання Paxlovid (PF-07321332 і ритонавір) для лікування COVID-19. Ліки, які ще не зареєстровані в ЄС, можна використовувати для лікування дорослих з COVID-19, які не потребують додаткового кисню та мають підвищений ризик прогресування до тяжкого захворювання.

У Польщі починають вакцинувати від коронавірусу дітей 5-11 років.

А у Британії зафіксували новий рекорд заражень: за добу 88 тисяч нових випадків.

Через ситуацію із ковід Греція змінила правила в’їзду: з неділі ПЛР-тест вимагається від усіх мандрівників.

У Нідерландах депутат порівняв ковідні обмеження з Голокостом. Йому наказали видалити пост.

Інше: ультиматум Ірану, видалення RT

МЗС: рішення суду РФ про росіян на Донбасі зміцнить позицію України в міжнародних судах.

Ірану висунули ультиматум у зв’язку з компенсаціями за збиття літака МАУ.

Санду заявила, що вже попередила Москву: Молдова йде до ЄС.

Конституційний суд Білорусі оголосив незаконними західні санкції.

У Румунії міністр подав у відставку через звинувачення у плагіаті і підробці документів про освіту.

Данія орендує 300 тюремних камер у Косові, щоб зменшити переповненість в’язниць.

Парламент Болгарії заборонив підвищення цін на енергоносії для населення.

Водій, який в'їхав у натовп на карнавалі в Німеччині, отримав довічне ув'язнення.

YouTube видалив у день запуску канал кремлівського RT німецькою мовою.

У Німеччині затримали чотирьох підозрюваних у підготовці теракту.

Це лише частина цікавих новин 16 грудня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.