Удар дроном по Румунії, Данілов їде послом у Молдову, США заговорили про ATACMS: новини дня

Дайджест
Новини — П'ятниця, 29 березня 2024, 21:10

Румунію знову атакував дрон, в США побачили менше ризиків у разі передачі ЗСУ ракет ATACMS, а в німецькій опозиції бачать небезпеку поразки України і закликають передати далекобійні ракети Taurus. 

Польський прем’єр Туск попереджає про "вирішальні два роки", а Литва вручила тимчасовому повіреному Білорусі ноту протесту через заяви Лукашенка із звинуваченням на адресу Литви у "створенні військової загрози".

Данілов їде послом у Молдову, а у Євросоюзі займаються викриттям проросійської мережі. До речі, у Вірменії заблокували трансляцію пропагандистських шоу Соловйова.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 29 березня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Удар дроном по Румунії

Румунські ЗМІ повідомили, що російський безпілотник ввечері 28 березня, близько 20:00, впав в Румунії

За їхніми даними, перед падінням безпілотник пролетів 23 кілометри над територією Румунії. Хоча зазначають, що його походження з'ясовують, на уламках можна побачити російське маркування, схоже на те, що нанесене на "Шахед".

Це приблизно п'ятий чи шостий інцидент з падінням безпілотників на румунській території. 

"Це не перший такий випадок, і я хотів би, щоб він був останнім. Поки постраждалих немає. Повторюся, ми сподіваємося, щоб таких випадків було якомога менше і щоб ми їх уникали, наскільки це можливо", – прокоментував прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. 

На запитання, чи це був російський ударний дрон, Чолаку закликав почекати результатів розслідування. 

Ризики через ATACMS

Пентагон зафіксував стриману відповідь Росії на серію недавніх атак українських безпілотників на території РФ.

Отже, в Сполучених Штатах натякнули, що зараз більш сприятлива ситуація для передачі Україні ракет ATACMS. 

Зокрема, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Чарльз Браун повідомив, ризики ескалації війни, пов’язані з постачанням далекобійних ракет ATACMS Україні, сьогодні знизилися.

Оглядачі та деякі законодавці-республіканці наполягали на тому, щоб Сполучені Штати направили ракети ATACMS Києву, оскільки це дозволило б українським силам створювати небезпеку для російських позицій, включно з Кримом.

Але і без американських ракет ATACMS Україна здійснює успішні атаки по позиціях ворога у Криму. 

Розвідка Великої Британії повідомляє, що, попри спроби Росії обмежити свої втрати, Україна продовжує демонструвати успіхи у зменшенні спроможності Чорноморського флоту проєктувати силу в регіоні. 

Нагадаємо, Військово-повітряні сили України завдали ударів по Севастополю 24 березня 2024 року, однією з цілей яких був центр зв'язку Чорноморського флоту РФ.

Очільник Християнсько-демократичного союзу, найбільшої опозиційної партії в Німеччині, Фрідріх Мерц вважає, що загроза ймовірної поразки України в повномасштабній війні з Росією зросла.

"Росія переорієнтувала всю свою економіку на військові рейки і виробляє зброю і боєприпаси в обсягах, що значно перевищують її поточні потреби. Це означає, що Росія масово переозброюється, набагато більше, ніж використовується у війні проти України", – додав він.

Мерц окремо наголосив на важливості можливої поставки крилатих ракет Taurus для України.

Все "вирішать наступні два роки"

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що Європа перебуває у передвоєнній епосі і треба морально звикнути до того, що "можливий буквально будь-який сценарій".

"Знаю, що це прозвучить нещадно, особливо для людей молодшого покоління, але до приходу нової ери треба морально звикати. Довоєнна доба. Я не перебільшую", – додав прем’єр Польщі.

Туск сказав, що "ми живемо в найкритичніший момент" після закінчення Другої світової війни і все "вирішать наступні два роки".

Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що поки немає ознак планів РФ нападати на одну з країн Альянсу.

Водночас, за його словами, проблема полягає в тому, що амбіції Росії простягаються далі за Україну, про що знають в Альясі, тому НАТО загалом "має стати більш готовим".

Нагадаємо, цього тижня під час поїздки у розташування білоруських військових біля західного кордону Лукашенко обговорював потенційну операцію у так званому Сувалківському коридорі – вузькому перешийку з території Польщі та Литви, що відділяє Білорусь від Калінінградської області РФ, та лякав готовністю "рішуче відповідати на провокації".

Фактично, самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко закликав білоруську армію готуватися до конфронтації з країнами Балтії та Польщею. 

Через ці заяви самопроголошеного Литва викликала тимчасового повіреного Білорусі та вручила йому ноту протесту.

В МЗС зазначили, що Лукашенко безпідставно звинувачує Литву у "створенні військової загрози".

"МЗС Литви відзначає, що такі заяви можна розцінювати як подальшу ескалацію агресивної зовнішньої політики білоруської влади, і вони є цілковито неприйнятними… МЗС вимагає, щоб Білорусь невідкладно надала офіційні пояснення даної заяви Лукашенка, та вкотре нагадує, що Литва вживатиме усіх можливих заходів для гарантування своєї безпеки, суверенітету і територіальної цілісності", – заявили у Вільнюсі. 

Данілов їде послом у Молдову

Президент України Володимир Зеленський заявив, що погодив призначення колишнього секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олексія Данілова на посаду посла в Молдові.

Зеленський зауважив, що Молдова є надзвичайно важливою для України державою з огляду на безпекові виклики та двосторонню взаємодію.

Тим часом, Міністерство внутрішніх справ оголосило в розшук голову "МЗС" Придністров’я, який не прийшов на допит СБУ. Віталій Ігнатьєв, якого розшукують, до речі, є громадянином України. 

Ігнатьєву оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: "публічні заклики до зміни меж території або державного кордону України" та "здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією".

Журналісти-розслідувачі раніше вказували, що так зване керівництво Придністров’я має українські паспорти, які воно активно використовувало для в’їзду в Україну принаймні до повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022-го.

А Росія вирішила вислати молдовського дипломата.

Про вислання молдовського дипломата стало відомо через кілька днів після того, як співробітник російського посольства в Молдові був оголошений персоною нон грата й виїхав до Росії.

Проросійська мережа

Після розкриття у Чехії та Польщі проросійських мереж упливу чеський прем’єр Петер Фіала заявив, що варто очікувати на подальші такі оголошення в інших країнах, оскільки це тільки початок процесу, який розпочала та координує Прага.

Фіала у четвер ввечері нагадав у своєму Twitter (Х), що Чехія розкрила проросійську мережу, яка розробляла операцію з поширення російського впливу та підриву безпеки в Європі.

У цьому контексті Прага оглосила про санкції проти Віктора Медведчука, а також пропагандиста родом з України Артема Марчевського та прокремлівський сайт правого спрямування Voice of Europe.

За даними чеської служби цивільної контррозвідки, мережа працювала з політиками в Польщі, Угорщині, Німеччині, Франції, Бельгії та Нідерландах, намагаючись вплинути на вибори до Європарламенту.

За даними ЗМІ, депутат Бундестагу від ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини" й кандидат від цієї партії на виборах до Європарламенту Петр Бистрон отримував гроші від проросійської мережі впливу, викритої спецслужбами Європи напередодні.

Він вирішив оскаржити в суді це звинувачення.

На думку депутата, звинувачення є "помстою уряду Фіали" за його промову під час антиурядового протесту на Вацлавській площі в Празі у вересні 2022 року. Тоді Бистронь розкритикував прем’єра Чехії за те, що той нібито назвав демонстрантів "російськими тарганами".

У Європарламенті закликали до термінових дебатів після заяв про російський вплив.

Щодо російського впливу слід додати, що у Вірменії заблокували трансляцію пропагандистських шоу Соловйова.

Польський урядовець

Представники польських асоціацій, які вчора були присутні на переговорах урядових делегацій України та Польщі щодо торгівлі і транзиту, підтверджують свідчення про дивну поведінку заступника міністра сільського господарства Міхала Колодзейчака.

Один з учасників сказав, що сторони вже були дуже близькі до компромісу, коли "раптом стався вибух з боку Міхала".

За його словами, протягом годин зустрічі Колодзейчак "постійно виходив і заходив" у переговорну кімнату, щось читав у смартфоні і "займався чим завгодно, окрім розмови". 

Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак назвав "спробою дискредитувати його" свідчення про його неадекватну поведінку під час переговорів з українською стороною.

"Вочевидь, українцям не сподобалося, як добре я був готовий до перемовин з ними. Під час багатогодинної зустрічі я використовував змістовні аргументи і нагадував їхні попередні заяви, від яких вони зараз намагаються відмежуватися, і це викликало роздратування", – сказав заступник міністра, додавши, що українська сторона "поводиться всупереч дипломатичним принципам". 

Колодзейчак назвав опубліковане фото з переговорів, де він простягнувся у кріслі, "спробою дискредитувати його і виключити з подальших переговорів". 

Про неадекватну поведінку Колодзейчака ще вчора ввечері писав редактор "Європейської правди" Юрій Панченко у статті Варшава йде на загострення. Як польський урядовець зірвав компроміс з Україною.

Щодо військ держави НАТО в Україні

Дослідницька служба нижньої палати парламенту Німеччини, Бундестагу, заявила, що введення в Україну військ державою НАТО не втягує у війну весь Альянс.

До служби звернулась депутатка Бундестагу від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Беатрікс фон Шторх, які поцікавилась, який вплив матиме потенційне розгортання наземних військ державою НАТО в Україні, наприклад, Францією, з огляду на 5 статтю договору Альянсу, яка передбачає зобов’язання спільного захисту.

У дослідницькій службі – парламентській експертній групі – відзначили, що якщо одна держава розгорне свої війська, то вона стане стороною конфлікту.

Утім "якщо держава-член Альянсу діє в односторонньому порядку, тобто не в рамках попередньо ухваленої операції НАТО та поза структурами його військового командування, ні НАТО в цілому, ні інші країни-партнери Альянсу не стають сторонами конфлікту", – йдеться в документі дослідницької групи. 

Решта новин

В Україні з 1 квітня зросте вартість оформлення закордонного паспорта.

США застерегли десятки компаній від допомоги Росії з постачанням військових товарів, а Латвія арештувала та хоче видати США підозрюваного в незаконному експорті авіоніки до РФ.

Республіка Сербська висунула ультиматум законодавцям Боснії і Герцеговини.

Байден каже, що кілька арабських країн готові визнати Ізраїль

Нижня палата парламенту Франції схвалила заборону дискримінації за волоссям.

Євросоюз планує прискорити надання фінансової допомоги Єгипту.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.