Початок розгляду судової справи України проти Росії щодо Донбасу відклали на два місяці; під час сутичок з мігрантами постраждали 7 польських поліцейських, прикордонниця і солдат; Естонія прокладе 130 км колючого дроту на кордоні з Росією;  Вірменія та Азербайджан звинуватили одне одного в нових обстрілах, у тому числі з важкої зброї; поліція назвала ім’я смертника у Ліверпулі; у Болгарії створена два місяці тому партія, що виграла вибори, запустила коаліційні переговори; прокуратура Мюнхена не виключає ісламістський мотив у нападі з ножем у потязі в Баварії 6 листопада.

Більше новин 16 листопада у нашому дайджесті.

Про сертифікацію оператора ПП-2

Федеральне мережеве агентство Німеччини тимчасово зупинило процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу "Північний потік-2".

Після ретельного вивчення документації агентство дійшло висновку, що сертифікувати оператора газопроводу "Північний потік-2" можна буде лише в тому випадку, якщо цей оператор буде організований у юридичній формі відповідно до німецького законодавства.

Зазначається, що компанія Nord Stream 2 AG, що базується у Швейцарії, вирішила не змінювати свою існуючу організаційно-правову форму, а замість цього заснувати дочірню компанію відповідно до німецького законодавства виключно для управління німецькою частиною газопроводу.

Процедура сертифікації буде призупинена, доки основні активи та людські ресурси не будуть передані дочірньому підприємству, а агентство не зможе перевірити, чи є документація, повторно подана дочірнім підприємством, як новим заявником, повною.

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон попередив європейські країни, що незабаром доведеться обирати між купівлею все більшої кількості енергоносіїв з Росії або підтримкою України, миру і стабільності.

Він заявив, що деякі країни просто не збираються еволюціонувати до вільної ринкової демократії, і це необхідно чітко усвідомлювати.

Джонсон зазначив, Захід підтримує суверенітет та територіальну цілісність України не тому, що хоче стати ворогом Росії, а тому що відданий цінностям демократії та свободи.

Нагадаємо, німецький регулятор допустив "Нафтогаз" до сертифікації оператора "Північного потоку-2".

Детальніше про наслідки кризи читайте у статті "Російський газовий шантаж: що змінить для України та ЄС нова енергетична криза"

Про Донбас та військову місію

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) на два місяці відтермінував засідання щодо прийнятності справи України проти Росії щодо Донбасу. Цей процес об’єднує три скарги про порушення прав людини на окупованому Росією Донбасі і за обсягом доказів та кількістю порушень є наймасштабнішою справою, яку колись розглядав ЄСПЛ.

Перше слухання у справі "Україна та Нідерланди проти Російської Федерації" мало відбутися 24 листопада 2021 року, але тепер перенесене на 26 січня 2022 року. 

Відтермінування є наслідком нещодавнього відводу зі справи тимчасового судді, призначеного щодо Російської Федерації.

Зазначимо, Росія зацікавлена у затягуванні розгляду і під час розгляду кримської скарги України також домоглася відтермінування  засідання.

Втім, Суд завершив процедуру і на початку 2021 року оприлюднив проміжне рішення на користь України.

Тим часом міністр оборони Швеції Петер Гульквіст допустив відправлення шведського військового контингенту в Україну в рамках навчальної місії під керівництвом ЄС.

Міністр підтримує пропозицію в рамках ЄС, яка надійшла від країн Балтії, щодо навчальної місії в Україні.

Він вважає дуже важливим відзначити амбіції ЄС зробити свій внесок у безпеку та суверенітет України.

Він додав, що зараз усі погляди прикуті до Польщі і до того, що відбувається на кордоні, а це може означати, що Україна буде трохи в тіні. Проте, Гульквіст зазначив, що Україна завжди актуальна і що солідарність з нею завжди має бути дуже чіткою.

Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас також вважає, що міграційна криза може бути прикриттям для дій Росії проти України.

Анушаускас зазначив, що нинішня ситуація в Україні не дозволяє говорити про будь-які позитивні зрушення: Росія не відводить свої війська від кордону, вона не уклала домовленості, які б дозволили Україні почуватися у більшій безпеці.

За словами високого представника ЄС Жозепа Борреля, у випадку загострення ситуації на кордонах Україна може й надалі розраховувати на політичну, дипломатичну, економічну та фінансову допомогу з боку Європейського Союзу.

Про міграційну кризу

Ситуація на білорусько-польському кордоні не вщухає. У вівторок під час сутичок з мігрантами постраждали 7 польських поліцейських, прикордонниця і солдат. Одному поліцейському проломили череп. 

Речник поліції Маріуш Чарка уточнив, що агресивно налаштовані особи на пункті пропуску в Кузниці закидали польських службовців різними предметами, один з яких потрапив в голову поліцейського. Зараз він перебуває в лікарні міста Сокулце.

Сьогодні мігранти також намагалися прорватися до Польщі: кидали каміння і ламали паркан. Проти мігрантів застосовували водомети і сльозогінний газ.

А вночі, за даними міноборони Польщі, білоруські силовики ламали паркан для мігрантів. 

Естонія зібралась прокласти 130 км колючого дроту на кордоні з Росією. Паркан на кордоні з Білоруссю зібралась будувати Польща. Проте, Франція не підтримує фінансування Євросоюзом будівництва зазначеного паркану.

Макрон закликав Путіна використати свій вплив на Білорусь, щоб зупинити міграційну кризу, а Меркель поговорила з Лукашенком про мігрантів.

Як відомо, з початку минулого тижня штучна міграційна криза на білорусько-польському кордоні загострилася, після того, як туди прибула велика група мігрантів у супроводі білоруських силовиків та розбила табір. Спроби прориву кордону виявились невдалими.

Навіщо Лукашенку міграційна криза, читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Стратегія гопників: як Лукашенко та Путін атакують Європу.

Ключові відео з білорусько-польського кордону можна подивитися на Youtube-каналі "Європейської правди". 

Тим часом у Польщі продовжують затримувати українців за допомогу "мігрантам Лукашенка". 

Про загострення між Вірменією та Азербайджаном

Вірменія та Азербайджан звинуватили одне одного в нових обстрілах, у тому числі з важкої зброї.

Інформація про дрібні сутички надходить вже два дні поспіль, поширювали також повідомлення, що азербайджанські військові просунулися вперед, але у Міноборони Вірменії ці повідомлення заперечували. 

Проте 16 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що азербайджанські військові зайшли на територію країни на одній зі східних ділянок кордону. Інших обставин він не повідомив, зокрема, де саме і за яких обставин відбулося просування. 

Глава Євроради Шарль Мішель закликав Вірменію і Азербайджан до деескалації.

Інше: комісія лікарів для Саакашвілі, відео вибуху

Уповноважена Верховної ради з прав людини Людмилу Денісову не пустили до ув’язненого Саакашвілі. Вона також повідомила, що у Грузії створили спеціальну комісію лікарів для перевірки стану здоров'я Міхеїла Саакашвілі, який голодує 47 день.

Теракт у Ліверпулі: з'явилося відео вибуху таксі, поліція назвала ім’я смертника.

Cуд ЄС: повноваження міністра юстиції Польщі щодо суддів суперечать законодавству Євросоюзу.

Напад з ножем у потязі в Баварії: слідство не виключає ісламістський мотив.

У Болгарії створена два місяці тому партія, що виграла вибори, запустила коаліційні переговори.

Екоактивісти заблокували залізницю на півдні Франції, щоб завадити вивезенню урану в РФ.

У Німеччині наступного тижня планують представити коаліційну угоду.

Це лише частина цікавих новин 16 листопада, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.