Президент України Володимир Зеленський на полях засідання Європейської ради у Брюсселі 18 грудня зустрівся з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером і отримав від нього позитивний сигнал щодо майбутнього фінансування України.

Президент України Володимир Зеленський наполягає, що для Європи вигідніше допомогти Україні фінансово, бо інакше ризик поширення війни на ЄС різко зростає.

Якщо сьогодні лідери держав Європейського Союзу не ухвалять рішення про фінансування України, завтра на Україну та Європу може чекати кровопролиття.

Бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер заявив, що пропозиції ЄС щодо використання російських заморожених активів на користь України, з якими він був ознайомлений, все ще викликають заперечення з боку Бельгії.

Дипломати держав Європейського Союзу досягли попередньої згоди щодо використання російських заморожених активів для надання Україні "репараційної позики" у 2026-27 роках, але остаточне рішення мають прийняти лідери держав ЄС на засіданні Європейської ради.

Обговорення надання Україні у 2026-27 роках "репараційної позики" на базі заморожених активів Центрального банку Росії не знімалося з порядку денного саміту лідерів ЄС 18-19 грудня, про що раніше заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Європейський Союз дуже близький до вирішення питання фінансування України в 2026 і 2027 роках за рахунок надання їй так званої "репараційної" позики із заморожених російських активів.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що грудневий саміт лідерів ЄС зосередить увагу на двох питаннях: Україні та безпеці Європи, а також багаторічній фінансовій програмі Європейського Союзу на 2028-2034 роки.

У перемовинах щодо встановлення миру в Україні відчутний суттєвий прогрес, хоча деякі питання ще залишаються невирішеними, і Європейський Союз має намір продовжувати роботу разом з Україною, США та НАТО.

У столиці Анголи Луанді 24 листопада розпочався неформальний саміт лідерів Європейського Союзу з обговорення мирного плану для України, який скликав президент Європейської ради Антоніу Кошта: присутні десять очільників держав ЄС, інші долучилися за відеозв’язком.

У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть запропоновані різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.

Під час обговорення можливості використання заморожених на території Європейського Союзу суверенних активів Росії на користь України у ході засідання Європейської ради 23 жовтня, на вилученні з фінального тексту висновків саміту прямої згадки про передачу російських коштів Україні наполягала не лише Бельгія, але й Люксембург.

За результатами засідання Європейської ради 23 жовтня 2025 року лідери держав Євросоюзу взяли на себе зобов’язання забезпечити всі фінансові потреби України у 2026-2027 роках.

Лідери держав ЄС після дискусій на засіданні Європейської ради 23 жовтня внесли зміни до проєкту висновків у частині щодо заморожених активів Росії: була вилучена пряма згадка про план Євросоюзу з використання росактивів для фінансової та військової підтримки України у 2026-27 роках.

Саміт Європейської ради 23 жовтня затвердив висновки стосовно України, у яких підтверджується відданість Євросоюзу забезпеченню фінансових та військових потреб України у 2026-27 роках: за документ проголосували 26 держав ЄС з 27.

Лідери ЄС під час засідання Європейської ради в Брюсселі ще не досягли єдиної позиції щодо планів використання коштів з заморожених в Євросоюзі суверенних активів Росії на користь України, і вирішили продовжити дискусію після обіду.

Посли ЄС домовилися затвердити новий, 19-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії за письмовою процедурою, яка триватиме до 8 ранку 23 жовтня.

Президент України Володимир Зеленський може не побачитися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном на засіданні Європейської ради 23 жовтня у Брюсселі, бо той не буде присутній на обговоренні питання щодо України.

Європейська рада у висновках за результатами засідання 23 жовтня заявить про плани ЄС надати Україні фінансову та військову допомогу у 2026-27 роках, використовуючи для цього у тому числі грошові залишки російських заморожених активів.

Данія підтримує ідею Європейської комісії щодо надання Україні "репараційної позики", використовуючи для цього заморожені у Євросоюзі активи Росії, і впевнена, що вдасться вирішити всі юридичні питання її реалізації.

Заморожені активи Росії, які знаходяться у Євросоюзі, мають бути використані для надання Україні "репараційної позики" у 2026-2027 роках для фінансування її бюджетних та військових потреб.

Порядок денний неформального саміту Європейської ради, який відбудеться у Копенгагені 1 жовтня, складається з двох пунктів: Україна та її фінансова підтримка у наступні роки, а також питання оборони ЄС до 2030 року "Готовність 2030" (Readiness 2030).

Президент України Володимир Зеленський доєднається до неформального засідання лідерів ЄС 1 жовтня у Копенгагені по відеозв’язку, але особисто візьме участь у саміті Європейської політичної спільноти (ЄПС) у Копенгагені наступного дня.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта розпочинає турне столицями Європейського Союзу, щоб обговорити ключові європейські теми, однією з найголовніших серед яких є Україна та мирний процес.

У вівторок, 12 серпня, Швейцарія розширила списки санкцій проти Росії, додавши до них 14 фізичних осіб і 41 організацію.

Українські дипмісії задовго до інциденту на засіданні Євроради уникали співпраці з перекладачкою франко-української мовної пари, яку впіймали на нотуванні змісту обговорень всупереч правилам. 

На саміті Євросоюзу, що відбувся відразу після саміту НАТО, європейським керівникам довелося давати коментарі за мотивами історії, коли в Альянсі Трампа назвали "татком".

Президент України у виступі на саміті Євросоюзу зосередив увагу на питанні санкції, підтримки, переговорів про вступ України в ЄС, а також попередив європейців про наміри РФ їх розколоти.

Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина прокоментувала висновки засідання Європейської ради щодо України.

Президент України звернувся до лідерів ЄС із проханням відкрити перший кластер у переговорах про вступ до ЄС, оскільки Київ виконав усі передумови цього кроку.