У двох окремих постановах ЄСПЛ заявив, що режими масового стеження в країнах не відповідають "наскрізним гарантіям" для забезпечення належної перевірки операцій з перехоплення.

Справа стосувалася локдауну, запровадженого румунським урядом з 24 березня по 14 травня 2020 роки для боротьби з пандемією COVID-19, який передбачав обмеження на вихід з дому.

Україна визначила трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини, які буде внесено на розгляд Ради Європи. 

Європейський суд з прав людини розпочав комунікацію – офіційне листування з урядом України – щодо трьох пов’язаних справ, у яких заявники звинувачують державу у політичних переслідуваннях.

Для участі у конкурсі з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України подали документи 15 претендентів.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)  повністю задовольнив скаргу журналістки, головної редакторки програми розслідувань "Схеми" Наталки Седлецької у справі проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої в 2018 році хотіли отримати доступ до даних з її телефона.

84 з 983 нових постанов Європейського суду з прав людини, які були передані в Комітет міністрів Ради Європи у 2020 році на контроль за їх виконанням, стосувалися України.

Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроекти, які приводять деякі положення українського законодавства у відповідність до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Голова делегації РФ у ПАРЄ Пьотр Толстой заявив, що Росії слід бути готовою до виходу з Ради Європи, і що вона у такому випадку можу створити свій аналог Європейського суду з прав людини.

Прийом документів здійснюватиметься з 1 березня до 30 березня.

В уряді вважають, що визнання вини Росії за новою скаргою, яку Україна подала до ЄСПЛ, може призвести до визнання РФ державою-ізгоєм. 

У новій скарзі України проти Росії до Європейського суду з прав людини Україна хоче притягнути РФ до відповідальності за щонайменше шістьма вбивствами і спробами вбивств на українській території. 

Уряд України позивається до Європейського суду з прав людини зі звинуваченнями проти Російської Федерації.

Речник російського президента Дмітрій Пєсков назвав рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо опозиціонера Алексєя Навального "неприпустимою спробою втручання у внутрішні російські судові справи". 

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна перезапускає конкурс для обрання судді у ЄСПЛ і в "найкоротші терміни" нашу державу в суді представлятиме висококваліфікований суддя з міжнародним досвідом.

Міністр юстиції Росії Костянтин Чуйченко заявив про "грубе втручання в діяльність судової влади суверенної держави"

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вимагає від російської влади негайно звільнити з-під варти опозиціонера Алексєя Навального.

За даними станом на 1 січня 2020 року в реєстрі Суду сумарно зареєстровано 61 500 тисяч заяв, 75% з яких стосуються п’яти країн.

Суддя Європейського суду з прав людини Ганна Юдківська, призначена від України, вважає помилковою ту частину рішення у справі "Грузія проти РФ", якою Суд відмовився розглядати відповідальність РФ за порушення під час активної фази збройного конфлікту.

Європейський суд з прав людини визнав, що Росія винна у низці порушень прав людини після окупації Південної Осетії та Абхазії, але не несе відповідальності за ці регіони під час російсько-грузинської війни.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у четвер виніс рішення у низці справ щодо подій Революції гідності, заявивши про численні порушення прав людини та відповідальність держави Україна за смерть принаймні одного протестувальника. 

Перше рішення Європейського суду з прав людини у справі "України проти Росії" щодо Криму розблоковує низку інших справ, що стосуються наслідків окупації півострова.

Висловлювання президента РФ Владіміра Путіна зіграли роль у першому рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Україна проти Росії" щодо Криму.

Рішення ЄСПЛ щодо прийнятності справи України проти Росії по Криму є важливим кроком на шляху до притягнення РФ до юридичної відповідальності.

Європейський суд з прав людини встановив, що фактичний контроль Росії над окупованим Кримським півостровом розпочався не пізніше 27 лютого.

ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого "референдуму".

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив перше рішення у справі "Україна проти Росії", визнавши прийнятною скаргу Києва на порушення прав людини у окупованому Криму,

Справа стосується позиції України щодо застосування Російською Федерацією "адміністративної практики", яка призвела до порушення з боку РФ Європейської конвенції з прав людини.

Справа Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№2) стосується арешту і попереднього ув'язнення заявника, який на момент подій був одним зі співголів лівої прокурдської Народно-демократичної партії.