Сценарій вторгнення в Україну, правила в'їзду в ЄС, Молдові погрожують газом: головні новини дня

Дайджест
Понеділок, 22 листопада 2021, 21:39

У Польщі впіймали одразу трьох українців, що перевозили "мігрантів Лукашенка", один - майже 30; у пресслужбі президента Болгарії роз'яснили його позицію щодо окупованого Криму; в США позашляховик в’їхав у різдвяний парад; Португалія стала четвертою країною ЄС, що відмовилася від вугільних електростанцій; в Італії через небезпечні вулканічні гази частково евакуюють острів.

Більше цікавих новин 22 листопада у нашому дайджесті.

Про можливий наступ РФ

Розвідка США поділилася своїми даними, у тому числі мапами, з європейськими союзниками, з яких випливає, що РФ розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків та подальшої тривалої окупації - якщо Владімір Путін вирішить здійснювати вторгнення. 

За даними анонімних співрозмовників Bloomberg, ймовірний сценарій - наступ одночасно з окупованого Криму, через російський кордон та з території Білорусі силами близько 100 батальйонних тактичних груп, загальною чисельністю до 100 000 осіб, з розрахунком на захоплення значної території і подальшу тривалу окупацію. 

Двоє зі співрозмовників сказали, що половина цих сил вже на позиціях і що вторгнення планують підтримувати авіацією.

Двоє джерел повідомляють, що Росія почала безпрецедентну для пострадянських часів мобілізацію резервістів, і їхня роль ймовірно полягатиме у тому, щоб утримувати територію, коли туди вже зайдуть основні сили. Втім, публічно Росія не оголошувала масштабний призов резервістів.

Як раніше повідомляла "Українська правда", в ГУР Міноборони України розповіли, що РФ сконцентрувала понад 92 тис. військовослужбовців біля кордонів з Україною і готується атакувати до кінця січня–початку лютого. За словами очільника ГУР, потенційна атака може включати авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки з наступними десантними ударами на сході, десантними нападами в Одесі та Маріуполі та меншим вторгненням через Білорусь.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан знову попередив владу Росії про "надзвичайно серйозні наслідки" у разі вторгнення в Україну.

Глава МЗС Франції також зазначив, що в останні місяці "прискорилося сповзання до авторитаризму" путінського режиму, зазначивши репресії щодо опозиції, що посилилися. 

Про пояснення Болгарії

Висловлювання президента Болгарії Румена Радева, який назвав Крим "російським", стурбували США

Посольство Сполучених Штатів у Болгарії опублікувало заяву, в якій зазначило, що США, Група семи, Європейський Союз і НАТО завжди були чіткі і єдині у своїй позиції, що, незважаючи на здійснену спробу анексії Росією та триваючу окупацію, Крим є українським.

Пізніше глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що міністерство отримало від багатьох офіційних представників Болгарії запевнення у незмінності позиції країни щодо територіальної приналежності Криму Україні.

А надвечір пресслужба президента Болгарії Румена Радева роз'яснила позицію глави держави щодо окупованого Криму через його висловлювання під час теледебатів у рамках передвиборчої кампанії. 

Згідно заяви, з юридичного погляду Крим належить Україні, і Болгарія неодноразово заявляла про підтримку його суверенітету та територіальної цілісності. Водночас, повідомляє пресслужба президента, Румен Радєв у ході передвиборчих дебатів наголосив, що "нині" Крим перебуває під контролем Росії, і більш ніж ясно, що ця проблема не може бути вирішена силою.

Слід зазначити, що у неділю, 21 листопада, президента Румена Радева переобрали на другий термін.

Про суд щодо збиття літака МАУ

У неділю в Ірані почалися слухання у справі про збиття іранськими військовими українського пасажирського літака МАУ у 2020 році.  

У повідомленні йдеться, що на засіданні були присутні десять військовослужбовців – підозрюваних "різних рангів", а також сім'ї потерпілих та їхні адвокати.

У повідомленні також цитується суддя, який висловив сподівання, що суд винесе "точний, швидкий і серйозний" вирок, що ґрунтується на "розумній, справедливій, прозорій, чіткій і суворій" процедурі.

Суд заслухав заяви адвокатів сімей потерпілих. У повідомленні йдеться про те, що проведення наступного засідання буде оголошено після додаткових розслідувань.

Український посол у судових засіданнях участі не бере. У МЗС України заявили, що це через ненадання іранською стороною запитуваної інформації щодо збиття літака МАУ в січні 2020 року.

У заяві сказано, що МЗС взяло до відома інформацію про початок слухань у військовому суді Ірану щодо збиття літака МАУ, перше засідання якого відбулося 21 листопада 2021 року в Тегерані.

МЗС також подякувало за запрошення посла України взяти участь у цьому засіданні.

Про кліматичний саміт

Зусилля України з протидії кліматичним змінам не були враховані при ухваленні рішень кліматичного саміту в Глазго. 

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що Україна прийняла амбітну кліматичну стратегію, на фоні Східної та Центральної Європи демонструвала справжнє лідерство у регіоні, але ці зусилля не були враховані під час прийняття рішень саміту. 

Серед таких несправедливостей Ольга Стефанішина називає "небажання переглядати Україну як країну додатка 2" - тобто визнання як країни, яка є не донором, а реципієнтом фінансової допомоги для реалізації екологічних програм.

Серед інших проблем - небажання посилатися у документах саміту на рішення Генасамблеї ООН про невизнання анексії Криму.

За словами заступниці голови Міндовкілля з питань європейської інтеграції Ірини Ставчук, фонди, що фінансують проєкти з протидії змінам клімату, до яких наразі має доступ Україна, дозволяють реалізацію невеликих проєктів.

Про "мігрантську атаку" Лукашенка

Ввечері 21 листопада група з близько 150 агресивно налаштованих іноземців намагалася прорватися з Білорусі на територію Польщі поблизу села Дубичі Церковні.

Повідомляється, що атаку на польському кордоні контролювали білоруські служби.

Атака почалася із закидання камінням польських постів. Потім було засліплення ліхтариками та лазерами, через огорожу з колючого дроту перекинули дерев'яний місток, і таким чином мігранти почали намагатися прорватися.

До Польщі проникли 70 людей. Їх затримали, поінформували про обов'язок залишити територію Польщі та доставили до кордону. В інциденті ніхто не постраждав.

А от на кордоні Литва все складніше. В країні заявили, що нова тактика білоруських прикордонників з проштовхування мігрантів через кордон ускладнює роботу литовської сторони.

Білоруські силовики заштовхують у Литву невеликі групки мігрантів – по 3-5 осіб, це ускладнює процес пошуку цих груп, їх фіксування та затримання. Однак цих людей затримують.

У Єврокомісії розповіли, що за останній тиждень чиновники зовнішньополітичної служби ЄС мали низку контактів з білоруською стороною для вирішення штучно створеної проблеми мігрантів на кордоні. 

Останні дискусії на цю тему відбулись у п’ятницю, коли сторони обговорили логістичні питання. Зараз робота над необхідною логістикою триває.

А самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко робить все нові заяви. Серед іншого, він сказав, що Німеччина повинна прийняти 2000 біженців, пише Spiegel. Проте, Берлін відхилив пропозицію Лукашенка.

Тим часом, країни ЄС узгоджують список п’ятого пакета санкцій проти режиму Лукашенка. За словами міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс, новий пакет санкцій Європейського Союзу щодо Білорусі може набути чинності наприкінці листопада.

Раніше Польща, як відомо, пригрозила Білорусі закриттям залізничного прикордонного переходу в Кузьниці ("Брузги" з білоруської сторони), якщо Мінськ не стабілізує ситуацію у цьому районі.

На це Лукашенко заявив, що полякам варто добре подумати, перш ніж закривати кордон з Білоруссю. Він заявив, що мігранти тоді поїдуть через Донбас

Про "ковідні" заворушення та в’їзд в ЄС

У Нідерландах третю ніч поспіль влаштували "ковідні" заворушення, близько 30 затриманих. Прем'єр Нідерландів назвав їх учасників "ідіотами".

Австрія скоротить термін дії ковід-сертифікатів іноземців для в’їзду в ЄС до 270 днів, а Іспанія з 22 листопада обмежила можливість поїздок для українців з негативним тестом, але для вакцинованих можливість туристичних мандрівок зберігається. 

Інше: наїзд в США, ПП-2 без винятків

Україна і партнери наполягають на відсутності винятків для "Північного потоку-2" у законодавстві ЄС - Кулеба.

У Польщі впіймали одразу трьох українців, що перевозили "мігрантів Лукашенка", один - майже 30.

У США - жертви і десятки поранених після наїзду позашляховика на різдвяний парад.

"Газпром" пригрозив Молдові зупинкою поставок газу.

Португалія стала четвертою країною ЄС, що відмовилася від вугільних електростанцій.

В Італії через небезпечні вулканічні гази частково евакуюють острів.

Це лише частина цікавих новин 22 листопада, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Статті

Паспорти для діаспори та ворогів Путіна: що змінює Зеленський у правилах громадянства

Ті, хто вирішить мати кілька громадянств, стикнуться із забороною працювати у держструктурах, бути долученими до політичної діяльності тощо...

Погрози РФ та кримський наступ України: як Київ та Москва билися на полях ОБСЄ

Атаки Кремля у Стокгольмі наштовхнулися на потужний фронт підтримки України демократичною спільнотою.

Захистити Україну: як у НАТО домовилися стримувати РФ від вторгнення на Донбас

Головною темою переговорів міністрів було питання стримування Росії. Причому в Альянсі узгодили шлях, за яким санкції проти РФ не потребуватимуть одностайності.