Україна домовилась з Угорщиною про гарантовані потужності постачання газу; у НАТО змінили свою оцінку ризику нападу РФ на Україну; США готові до переговорів з Росією вже в січні; у Білорусі "Радіо Свобода" оголосили "екстремістським формуванням"; уряд Бельгії досяг угоди про закриття атомних електростанцій в 2025 році; Єврокомісія запропонувала ввести мінімальний податок для транснаціональних компаній; Болгарія платитиме пенсіонерам за щеплення від коронавірусу; Кабмін схвалив проєкт угоди про безвіз з Сейшельськими островами.

Більше цікавих новин 23 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Про підготовку переговорів з РФ

США готові до переговорів з Росією вже в січні. Про це Reuters заявив високопоставлений чиновник адміністрації президента США Джозефа Байдена. Конкретна дата чи місце переговорів поки не визначені.

Вашингтон повністю відповість на пропозиції Москви щодо так званих "гарантій безпеки" на переговорах наступного місяця, додав чиновник.

Проте, президент РФ Владімір Путін вже анонсував переговори в Женеві. За його словами, відповідні представники з боку Росії та Сполучених Штатів призначені. 

НАТО також готове до змістовного діалогу з Росією. 

Європейський Союз наполягає, що його інтереси повинні бути представлені на імовірних переговорах із Росією щодо питань безпеки в Європі.

У заяві глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель визнав, що сьогодні безпека Європи знаходиться під загрозою. Він згадав про анексію Криму, роль Росії у розпалюванні конфлікту на сході України, та російське військове нарощування на кордонах з Україною.

Він зазначив, що разом із партнерами та союзниками ЄС чітко вказав, що буде рішуче реагувати на будь-які подальші порушення суверенітету України.

Водночас ЄС вважає, що діалог, переговори та співпраця є єдиними засобами подолання суперечок і встановлення миру, а будь-яка справжня дискусія про безпеку в Європі має спиратися на зобов’язання в рамках ОБСЄ та ООН.

Держсекретар США і генсек НАТО обговорили підхід до РФ і ситуацію довкола України.

Як відомо, 17 грудня МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про фактично розподіл сфер впливу в Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. 

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав". 

Про міф Путіна та спростування

Сьогодні на щорічній пресконференції Путін заявив, що НАТО "обдурив" ​​Росію послідовними хвилями розширення з часів холодної війни, і сказав, що Москві терміново потрібна відповідь. Глава РФ закликав дати гарантії щодо нерозширення НАТО, "і негайно - зараз". 

Слід наголосити, що Путін вкотре поширив міф про те, що НАТО давало обіцянку Росії про нерозширення.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг спростував заяви російської влади, що Альянс будь-коли давав обіцянку не розширюватися, зокрема на Схід.

За його словами, НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися.

Власне в установчому договорі НАТО зазначено, що будь-яка європейська країна може стати членом Альянсу. Є документи, що стосуються 70-х і 90-х років - Гельсінський Заключний акт, Паризька хартія, установчий акт Росія-НАТО та багато інших договорів, - які ясно дають зрозуміти, що країни мають право обирати свій власний шлях.

Про членство в НАТО

У НАТО не готові до рішень про Україну на саміті, що відбудеться наприкінці червня 2022 року у Мадриді. 

Посол України при НАТО Наталія Галібаренко вважає реалістичним, що на саміту НАТО наступного року Україна фігуруватиме лише як складова стратегічної концепції НАТО. Вона зазначає, що серед держав-членів Північноатлантичного альянсу немає єдності щодо політики стосовно України та Росії.

Відповідаючи на запитання про те, що здатне змінити скепсис окремих членів НАТО щодо членства України, вона наголосила, що на першому місці є реформи, включаючи антикорупційні. 

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати дуже чітку часову перспективу щодо членства від НАТО у 2022 році. 

Стати членом НАТО прагне і Грузія. Глава МЗС Сергєй Лавров раніше заявив, що Грузію намагаються "насильно і всупереч волі великої частини її народу затягнути до Північноатлантичного альянсу". За його словами, Росія розглядатиме подальше розширення НАТО як перетин "червоної лінії".

Заступник глави МЗС Грузії Лаша Дарсалія відповів, що ідея членства в НАТО та Євросоюзі має велику національну підтримку - "80%, а то й більше" протягом років. Він додав, що у грузинському суспільстві вже існує консенсус про це і що Грузія, як демократична країна, вже вважає себе частиною саме цього простору. 

Про оцінки вторгнення в Україну

Тим часом, у НАТО змінили свою оцінку ризику нападу РФ на Україну. 

Як пояснила посол України при НАТО Наталія Галібаренко, після обміну оцінками та даними, почала домінувати думка, що реальна мета Росії - підвищити ставки у політичному діалозі. У тому числі західні партнери дослухалися до інформації від України.

За словами посла, Росія вдається до шантажу – "шантажує Україну" та "шантажує усіх разом".

Також посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен вважає масштабне військове вторгнення Росії на цьому етапі малоймовірним.

Фельдгузен вважає, що імовірність російського нападу вдалося знизити завдяки чітким і скоординованим сигналам європейських політиків на адресу Москви.

Водночас дипломатка наголосила, що Німеччина, так само, як і її західні партнери, дуже серйозно ставиться до дій Росії.

Про "різдвяне перемир’я" на Донбасі

МЗС Німеччини і Франції привітали домовленості Тристоронньої контактної групи щодо "різдвяного перемир’я" на Донбасі.

Дипломати закликали сторони поважати режим припинення вогню та продовжувати переговори щодо подальших кроків у гуманітарній сфері, таких як відкриття пунктів пропуску та обмін полоненими.

Німеччина та Франція також закликали дотримуватись інших висновків Паризького саміту 2019 року.

В Офісі президента повідомили, що 22 грудня відбулося засідання ТКГ, яке дає змогу "засвідчити стриманий оптимізм" щодо можливої деескалації ситуації на Донбасі та розблокування мирного процесу.

Однак на другий день після засідання Тристоронньої контактної групи, на якому домовилися про "різдвяне перемир’я", бойовики тричі гатили з мінометів.

Також сьогодні офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт заявив, що Берлін віддає перевагу "нормандському формату", проте готовий і до інших моделей для діалогу з Москвою щодо ситуації навколо України.

Про звернення щодо Порошенка

Група депутатів Європарламенту спільним листом звернулися до української влади у зв’язку зі звинуваченнями у держзраді проти народного депутата, колишнього президента Петра Порошенка.

Шість євродепутатів очікують, що правоохоронні органи, зокрема Державне бюро розслідувань та Генпрокуратура, не будуть використані як інструменти боротьби з політичними опонентами чинної влади.

Лист підписали Петрас Ауштревічюс (Литва, група Renew Europe), Радослав Сікорський (Польща, ЄНП), Раса Юкневічене (Литва, ЄНП), Міхаель Гахлер (Німеччина, ЄНП), Віола фон Крамон (Німеччина, "Зелені-Вільний європейський альянс"), Андрюс Кубілюс (Литва, ЄНП).

Крім того, Канада наголошує на важливості прозорого і законного розслідування обвинувачень на адресу п'ятого президента України, лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка.

20 грудня Петру Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму. Його викликали на допит на 23 грудня.

Петро Порошенко, який зараз перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну у першій половині січня.

Посольство США в Україні заявило, що важливо, аби процес і результат справи ґрунтувалися на принципах верховенства права, а не політичних мотивах.

Зі схожою заявою виступила посол Британії Мелінда Сіммонс, наголосивши, що процедури мають здійснюватися неупереджено і професійно.

Про плату за щеплення, зміну в’їзду

Болгарія платитиме пенсіонерам за щеплення від коронавірусу. Кожному пенсіонеру, який вирішить зробити щеплення в найближчі місяці, і кожному, хто пройшов щеплення трьома дозами, уряд Болгарії додасть до пенсії 75 левів - приблизно 38 євро.

Франція скасувала замовлення на таблетки від коронавірусу від компанії Merck & Co через невтішні дані випробувань і сподівається натомість отримати препарат Pfizer до кінця січня.

Чехія змінила правила в’їзду для українців. Данія вимагатиме для в'їзду тести на коронавірус незалежно від статусу вакцинації.

Італія скоротила термін дії ковід-сертифіката до 6 місяців, а Естонія скоротила термін дії сертифіката про вакцинацію до 9 місяців.

Інше: газ з Угорщини, безвіз з Сейшелами

Україна домовилась з Угорщиною про гарантовані потужності постачання газу.

Посольство США розчароване зривом відбору керівника антикорупційної спецпрокуратури.

МЗС Німеччини уперше визнало, що покаяння за воєнні злочини проти українців не є достатнім.

Попри зняття санкцій Ліхтенштейн не розморозив мільйони ексміністра Клименка.

Кабмін схвалив проєкт угоди про безвіз з Сейшельськими островами.

У Білорусі "Радіо Свобода" оголосили "екстремістським формуванням".

Уряд Бельгії досяг угоди про закриття атомних електростанцій в 2025 році.

Єврокомісія запропонувала ввести мінімальний податок для транснаціональних компаній.

Румунія купить у Норвегії 32 винищувачі F-16.

Прем’єр-міністр Північної Македонії подав у відставку.

Це лише частина цікавих новин 23 грудня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.