Франція дає колісні танки, Patriot приїдуть швидше, РФ втратила 60% танків: перші новини 2023-го

Дайджест
Середа, 4 січня 2023, 21:45

У перші дні 2023 року британська розвідка повідомляла про проблеми в російській армії, а Reuters – про російських агентів впливу в Німеччині. 

В Німеччині критикували міністерку оборони Крістіне Ламбрехт через її новорічне привітання і навіть закликають до її відставки. За неї вступився канцлер країни, рейтинг якого за рік обвалився майже вдвічі.

Чимало новин надходило щодо військової підтримки України. Тут і повідомлення про початок підготовки для відправки ЗСУ системи ППО Patriot, і про нову зустріч у форматі "Рамштайн", і про плани Франції надати Україні важкі бронетранспортери і броньовані машини. 

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас не бачить загрози зменшення підтримки України з боку країн ЄС, а польський генерал вважає, що країни НАТО взагалі мають збільшити поставки зброї у декілька разів. 

Всі важливі і цікаві новини перших днів 2023 року – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ

У новорічну ніч, як повідомив СтратКом, завдяки точному удару ЗСУ у Макіївці вдалося ліквідувати близько 400 мобілізованих росіян, ще близько 300 загарбників дістали поранення різного ступеня тяжкості.

Зазначалося, що російські солдати дислокувалися в будівлі місцевого професійно-технічного училища №19.

Міністерство оборони РФ заявило, що кількість загиблих у Макіївці внаслідок удару по місцю дислокації російських військовослужбовців зросла до 89.

Британська розвідка наголошує, що інцидент із масовим знищенням окупантів у Макіївці підкреслює непрофесійні дії російської армії, які вона демонструвала у минулому.

"Російські військові мали досвід небезпечного зберігання боєприпасів ще задовго до нинішньої війни, але цей інцидент підкреслює, як непрофесійні дії призводять до високого рівня втрат серед російських військовослужбовців", – сказано у зведенні.

Загалом, як повідомляють в Євросоюзі, в Україні вбили щонайменше 60 тисяч російських військових та знищили 60% російських танків. 

"За нашими найбільш достовірними оцінками, щонайменше 60 тисяч російських військових було вбито і втричі більше поранено, що означає, що близько 250 тисяч російських військових зараз нездатні до ведення бою", – сказав командувач Військової місії Європейського Союзу адмірал Ерве Блежан у листопаді 2022 року під час виступу перед депутатами Національної асамблеї Франції. 

Стенограму його виступу опублікували тільки сьогодні.

"Росія втратила 60% свого танкового арсеналу, а також 70% свого запасу ракет, придатних для ураження наземних цілей. Тому зараз вона використовує зенітні ракети для ураження наземних цілей, з відповідними проблемами з точністю, і розраховує на постачання обладнання з Ірану або Північної Кореї", – додав керівник Військової місії ЄС.

Адмірал додав, що втрати з українського боку оцінити важче, і в ЄС вважають, що вони нижчі за російські, "але все одно значні".

Для відновлення людських ресурсів і здійснення нового наступу на Україну Росія оголосила про мобілізацію.

РФ вже провела першу хвилю мобілізації і, ймовірно, буде проводити другу.

У Міністерстві оборони Естонії припускають, що у разі нової хвилі офіційної мобілізації у Росії призвані люди будуть мати ще гіршу підготовку, аніж резервісти, які потрапили у першу хвилю.

Колишній генерал Бундесверу і НАТО Ганс-Лотар Домрезе очікує припинення вогню в агресивній війні Росії проти України наприкінці 2023 року.

"Я очікую перемир'я на початку літа, коли про це скажуть обидві сторони: "Тепер це більше не має сенсу". Припинення вогню настане десь у 2023 році", – заявив Домрезе.

Швидше за все, між лютим і травнем виникне ситуація, "в якій обидві сторони зрозуміють, що вони нікуди не рухаються", вважає колишній генерал. "Це буде момент для переговорів про припинення вогню", – сказав він.

Тим часом, Росія намагається вплинути на німецьку суспільство щодо поглядів на війну в Україні. 

Просувати проросійські погляди та організовувати акції протесту проти підтримки України в Німеччині допомагали люди, пов’язані з російською підсанкційною організацією "Росспівробітництво", а один із них стверджує, що працював у військовій розвідці Росії.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини в коментарі Reuters, яке й виявило проросійських агентів впливу, заявило, що "дуже серйозно" ставиться до будь-яких спроб іноземних держав або окремих осіб чинити вплив, особливо "в контексті російської агресивної війни проти України". Кремль не відповів на запитання Reuters.

За словами міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок, незважаючи на всі міжнародні зусилля, наразі не схоже, що Путін планує припинити свої жорстокі руйнування у 2023 році.

"Річ у тім, що лише від російського президента залежить, чи зможуть українці знову жити в мирі та свободі. Російський президент розпочав цю жорстоку агресивну війну. І тільки він може її закінчити. Якщо Росія припинить бомбити і виведе своїх солдатів – буде мир. Якщо Україна припинить воювати - не буде більше України" – сказала вона.

Допомога Україні

Підготовка Сполученими Штатами до передачі систем ППО Patriot Україні почалась, повідомив глава МЗС Дмитро Кулеба.

"Очікуємо на розгортання Patriot у максимально стислі терміни", - наголосив український міністр

Також Кулеба анонсував нове засідання формату "Рамштайн".

"Воно буде дуже важливим для оголошення нових рішень", - сказав міністр.

Тим часом, колишній командувач Сухопутних військ Польщі, ексзаступник міністра оборони генерал Вальдемар Скшипчак вважає, що країни НАТО мають у кілька разів збільшити військову допомогу Україні з огляду на загрозу нового великого наступу, і насамперед ідеться про ракети далекого радіусу дії та бронетехніку.

Не відомо, чи країни НАТО збираються у кілька разів збільшувати військову підтримку України, проте зменшувати не збираються. Принаймні країні Євросоюзу. 

Зокрема, посол ЄС в Україні Матті Маасікас не бачить загрози зменшення підтримки України з боку країн ЄС.

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном заявив, що українці потребують нашої підтримки більше, ніж будь-коли.

У телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським він пообіцяв надати важкі бронетранспортери AMX-10 RC, а також бронемашини Bastion. 

"Це перший випадок, коли танки західного виробництва були поставлені українським збройним силам", – наголосили в Єлисейському палаці.

Важкі бронетранспортери AMX-10 RC також класифікуються як колісні танки.

Тепер щодо гуманітарної допомоги.

До Житомира від Таллінна прибули автобуси, павербанки й спальники, а Київ отримав від фінського Тампере три автобуси з гуманітарною допомогою.

Зрив обрання спікера Палати представників

Палата представників США вперше за 100 років не обрала спікера з першої спроби.

Лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті не зміг заручитись достатньою кількістю голосів для того, щоб його обрали спікером.

Це стало першим із 1923 року випадком, коли на одну з найвищих посад в американській владній ієрархії кандидата не було призначено з першої спроби.

Слід зазначити, що спікера Палати представників США не обрали з трьох спроб.

Президент США Джо Байден вважає, що нездатність республіканців у Палаті представників США обрати кандидата на посаду спікера, що блокує її законодавчу роботу, "має не надто гарний вигляд" для країни.

"Я лиш вважаю, що справді соромно, що це триває так довго", – прокоментував Байден.

Спікер Палати представників – не лише третя особа США за конституцією (після президента й віцепрезидента). Так склалося, що він має вагомий неформальний вплив на законодавчу діяльність Конгресу – від погодження законів до розподілу посад у комітетах. Не варто забувати й про роль спікера всередині партії, як це було у випадку з Ненсі Пелосі.

Докладніше про спроби обрання спікера і те, чому Україні слід спостерігати за цим процесом – у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Помста Трампа: навіщо нова більшість у Конгресі США заблокувала вибори спікера.

Твіт щодо Бандери

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у понеділок заявив, що обговорить із українським колегою Денисом Шмигалем питання "героїзації" Степана Бандери на офіційних сторінках органів влади України.

Під час понеділкової пресконференції Моравецького запитали про відзначення дня народження Степана Бандери на сторінках Верховної Ради України.

Польське агентство пише, що 1 січня у Twitter Верховної Ради було опубліковано фотографію головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного під портретом провідника УПА.

"До будь-якої героїзації чи навіть згадки про Бандеру ми ставимося вкрай критично, дуже-дуже негативно. У моїй першій розмові з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем після того, що сталося, я буду говорити про це дуже і дуже однозначно", – прокоментував Моравецький.

Польський прем’єр також назвав Бандеру "ідеологом злочинних часів, часів війни", коли відбулись "страшні українські злочини".

Також пост до 114-ї річниці від дня народження Степана Бандери публікували на акаунті Верховної ради України у Twitter. Згодом заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик заявив, що твіт зник після розмови прем'єр-міністрів України та Польщі.

Польща вимагає репарацій від Німеччини 

Польща продовжує намагатися отримати репарації від Німеччини.

Міністерство закордонних справ Польщі у вівторок заявило, що німецьке зовнішньополітичне відомство офіційно відхилило вимогу Варшави про виплату репарацій за збитки, завдані під час Другої світової війни.

Того ж дня Польща скерувала запит до Організації Об’єднаних Націй із проханням втрутитися в питання стягнення з Німеччини репарацій.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Пшидач заявив, що історія з воєнними репараціями Німеччини ще не є повністю закритою попри офіційну відмову Берліна.

"Німці хотіли б це питання закрити, але частина зруйнованих будівель досі не відбудована", - сказав він.

Інший заступник глави МЗС Польщі Аркадіуш Мулярчик планує візит до США, щоб заручитися підтримкою Вашингтона у цій справі.

Міністерка оборони Німеччини

Міністерку оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт розкритикували за відео з новорічним привітанням, називаючи його "непрофесійним".

У соцмережах відео викликало критику як "непрофесійне" через зміст звернення і через те, що воно виглядає записаним абияк в останній момент і міністерку не завжди легко розчути за святковими залпами піротехніки. 

В опозиційній ХДС назвали це привітання черговим аргументом про те, що Ламбрехт - не та людина, яка мала би обіймати посаду міністра оборони в одній з найбільш впливових держав Євросоюзу. 

Лідери опозиційних союзних партій  ХДС і ХСС вимагають її відставки.

"Як довго канцлер хоче на це дивитися? Кожна година перебування пані Ламбрехт на посаді послаблює авторитет канцлера", – заявив лідер ХДС Фрідріх Мерц.

Разом з тим, канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив публічну довіру міністерці оборони Крістіне Ламбрехт.

Слід додати, що рейтинг Шольца за рік обвалився майже вдвічі.

Серед інших новин перших днів року

Президент Румунії попросив Зеленського переглянути закон про нацменшини. А ще у країні розгорівся скандал через новорічний парад: "росіяни" і авто з літерою Z.

Газосховища ЄС заповнені на 83%. У Єврокомісії це називають "здоровим рівнем". А закупівельні ціни на газ у Європі впали до мінімуму з 24 лютого.

Греція попросила допомоги у ЄС через дефіцит ліків.

Інфляція в Туреччині різко скоротилась на користь Ердогана. В жовтні 2022-го інфляція досягла 85,5%. В Німеччині у минулому році інфляція також зросла до найвищого рівня з моменту возз'єднання країни.

Албанія запустила у космос два свої перші супутники.

Торік у Нідерландах смертність вперше з 1900 року перевищила народжуваність. До речі, у цій країні вперше у світі заборонили рекламу риби на автобусних зупинках.

Рідкісна подія: відомий солом'яний козел у Швеції пережив Різдво й Новий рік.

Тютюнові компанії в Іспанії зобов'яжуть оплачувати прибирання недопалків.

Влада Чехії наказала знищити 750 тисяч курей через спалах пташиного грипу.

Ірландія оштрафувала Meta на 390 млн євро за порушення конфіденційності даних.

Суд Туреччини остаточно схвалив вихід зі Стамбульської конвенції.

Іспанська поліція виявила приховану колекцію античних артефактів віком до 5000 років.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: