Лавров прориває блокаду, Фінляндія закрила кордон з РФ, Словаччина зближується з РФ: новини дня

Дайджест
Четвер, 30 листопада 2023, 21:10

У фокусі четверга – засідання ОБСЄ у Північній Македонії, на якому був присутній російський міністр закордонних справ Лавров. Команда "Європейської правди" з Брюсселя вирушила до Скоп’є, де детально висвітлювала захід. 

За даними агентства Reuters, держави ЄС хочуть м’якшої заборони на реекспорт до Росії у новому пакеті санкцій, а США перенесли на 2024 рік поставки Україні далекобійних керованих авіабомб.

В Катарі прикрий інцидент стався з президентом Німеччини: йому довелося пів години чекати на трапі літака, поки його зустрінуть.

Повна картина четверга, 30 листопада, – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Масштаби бойкоту Лаврова

Після засідань у Брюсселі впродовж вівторка та середи, міністри закордонних справ держав-членів НАТО полетіли у столицю Північної Македонії, на засідання ОБСЄ. Про результати "натівських" зустрічей, де, серед іншого, обговорювали і Україну, читайте у вчорашньому дайджесті

Та, як виявилося, до Скоп’є полетіли не всі міністри. За даними "ЄвроПравди", кореспонденти якої висвітлювали засідання ОБСЄ зі столиці Північної Македонії, 13 з 31 держав-членів НАТО відмовилися від подорожі до Скоп’є і не сіли на чартер, що перевозив міністрів з однієї зустрічі на іншу. 

Все через візит російського міністра закордонних справ Сергєя Лаврова

Лише за день до початку міністерської зустрічі, тобто 29 листопада, коли стало зрозуміло, що візит Лаврова на засідання ОБСЄ справді відбудеться, український глава МЗС України Дмитро Кулеба оголосив, що скасовує свою поїздку до Скоп’є на знак протесту; також Україну відразу підтримали держави Балтії. 

Отже, масштаб підтримки бойкоту став зрозумілий лише у Скоп’є – і він справді вразив.

Більш того, навіть ті міністри, що доїхали з Брюсселя до столиці Північної Македонії, після спільної вечері 29 листопада, на якій Лаврова не було, вирішили не йти на саме засідання, щоб не опинитися з ним за одним столом, і лишили виступати замість себе заступників, помічників або й просто послів (а Литва – взагалі лишила порожній стілець).

Наприклад, так зробили держсекретар Ентоні Блінкен, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель (він взагалі вдався до зразкового тролінгу і доручив виступ литовській дипломатці, послу Расі Остраускайте, яка сказала все те, що можна було чекати від литовки). Примітно, що ще у середу ввечері Боррель казав, що хоче виступити сам, і приїхав до Скоп’є, але потім зрозумів, що така легалізація Лаврова неприпустима, і не пішов на засідання.

"Сьогодні в Скоп’є ми хочемо вкотре підтвердити, що безпека України – це безпека Європи. ЄС непохитно стоятиме з Україною і її народом стільки, скільки буде потрібно. Відданість ЄС незалежності  України, суверенітету і територіальній цілісності в рамках її міжнародно визнаних кордонів лишається твердою", – запевнила Остраускайте.

Вона також зазначила, що у довгостроковій перспективі ЄС разом з партнерами зробить внесок у безпекові зобов’язання для України, які допоможуть у її захисті, у протистоянні спробам дестабілізації і майбутнім актам агресії. 

Міністр закордонних справ Люксембургу емоційно звернувся до делегації РФ на засіданні ОБСЄ: "Своєю поведінкою ви зруйнували все, що ми збудували: культурні, політичні, економічні відносини". 

Не з’явилися на події очільник МЗС Британії, Канади, Італії, Польщі, Бельгії тощо.

Натомість, замість українського міністра засідання відвідала українська делегація. Коли Лавров виступав, то Україна та представники ще кількох країн показово вийшли з зали. 

Це викликало нервову реакцію Лаврова – російський міністр навіть не стримався і, відірвавшись від читання з паперів, на підвищених тонах сказав: "Leave me alone!", тобто "залиште мене в спокої!". 

У своєму виступі, наскрізь пронизаному традиційними штампами російської пропаганди, він заявив, що "ОБСЄ, по суті, перетворюють на придаток НАТО і ЄС".

"Організація, давайте визнаємо, перебуває на краю прірви. Постає просте запитання: чи має сенс інвестувати сили в її оживлення", – задався сам до себе питанням російський Лавров.

А ще він назвав Кишинів "наступною жертвою в розв'язаній Заходом гібридній війні проти Росії".

Очільник України в ОБСЄ Євгеній Цимбалюк закликав напрацювати спільне бачення того, яким чином боротися із загрозами з боку Росії.

Він зазначив, що останні два роки довели, що ОБСЄ краще працює, якщо ігнорує російський шантаж та розмовляє з РФ з єдиною позицією – силою, яка заснована на моральному праві. Інакше, вказав посол України, РФ вимагатиме нових поступок.

Міністр збройних сил Великої Британії Джеймс Гіппі заявив, що Росія має зазнати цілковитої поразки як у розв’язаній проти України війні, так і в спробах зірвати діяльність ОБСЄ. Останнє, треба визнати, у Росії поки виходить. 

Лавров прориває блокаду

Але, не дивлячись на бойкот частини міністрів, Сергєй Лавров, уперше з лютого 2022 року, опинився у Європі за одним столом із західними міністрами і дипломатами. 

До речі, російський міністр закордонних справ прибув у столицю Північної Македонії через Грецію, а не Болгарію – нібито через рішення Софії не дозволяти проліт речниці МЗС РФ Марії Захарової.

У Кремлі обурилися рішенням Болгарії не дозволяти проліт над своєю територією речниці МЗС РФ Марії Захарової.

Представник Кремля Дмитрій Пєсков сказав, що це рішення "не вкладається в жодні рамки", а позиція Софії "абсолютно абсурдна, можна навіть сказати, дурна".

Дещо несподіваними стали дії Греції на підтримку РФ. Після того, як навіть Болгарія відмовилася пропускати літак РФ через свій повітряний простір, доки зі списків пасажирів не викреслять усіх підсанкційних осіб, крім самого Лаврова – Греція погодилася надати повітряний коридор без подібних вимог.

Чи була підтримка у Лаврова? Так, безумовно.

Але дуже обмежена. І від тих, хто цієї підтримкою не здивував.

Наприклад, рупором ідеї Кремля традиційно попрацював угорський міністр Петер Сійярто, який закликав припинити постачати Україні зброю. Він також вкотре зустрівся з Лавровим, демонструючи, що той не перебуває у дипломатичному бойкоті. Або ж традиційний "миротворець", глава МЗС Австрії Шалленберг, який також провів зустріч з російським міністром "на прохання ОБСЄ", а також закликав "не боятися діалогу".

Незаперечним є те, що саме македонська влада відповідальна за завершення бойкоту Лаврова і допустила його до себе в країну.

Москва – майстер шантажу, і вона уміло зіграла на нерішучості багатьох західних дипломатів та на їхній прихильності до старих, навіть майже не працюючих "майданчиків діалогу", яким є, зокрема, ОБСЄ.

Спершу у Лаврова показали силу і заблокували рішення про наступну головуючу державу, якою, за попередніми домовленостями, мала стати Естонія. 

Лише під кінець року Москва "з барського плеча" погодилася проголосувати за Мальту у разі, якщо Скоп’є піде на поступки щодо допуску на зустріч не лише Лаврова, а й будь-кого, кого подасть у списках російське МЗС.

А щоби посилити ультиматум, РФ попередила, що у разі негативної відповіді заблокує не лише наступне головування, а й фінансування ОБСЄ (зустріч у Скоп’є мала затвердити бюджет), а також призначення топпосадовців (саме цього року мають обирати, зокрема, нового генсека організації). Словом, вилка була максимально жорсткою: або ви поступаєтеся принципами і знімаєте дипломатичну блокаду з Лаврова, або Росія руйнує ОБСЄ.

Більше читайте у детальному аналізі редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка ОБСЄ не осідлала Лаврова: як спроба "прогнутися" під топдипломата РФ лише поглибила проблеми.

Слід додати, що і словацький прем’єр Роберт Фіцо, після зустрічі з послами США і РФ, заявив, що Словаччина має підготуватися до періоду після закінчення війни в Україні та до нормалізації словацько-російських відносин.

Пом’якшення для РФ

За даними агентства Reuters, держави ЄС хочуть м’якшої заборони на реекспорт до Росії у новому пакеті санкцій, а США перенесли на 2024 рік поставки Україні далекобійних керованих авіабомб.

Тим часом, Туреччина продовжує допомагати Росії ухилятись від західних санкцій і допомагати угрупованню ХАМАС. 

Як повідомляє WSJ, Сполучені Штати тиснуть через це на Туреччину.

Допомога Україні 

У Єврокомісії розповіли про дискусії щодо схвалення 50 млрд євро для України.

Єврокомісар із бюджетних питань Йоганнес Ган заявив, що схвалення багаторічного пакета підтримки України обсягом 50 мільярдів євро може відбутись лише в межах перегляду всього середньострокового бюджету ЄС.

Якщо прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і, можливо, словацький прем'єр Роберт Фіцо перешкодять досягненню згоди щодо пакета для України, може бути розглянутий план Б, пояснив Ган.

"Один із варіантів – укласти двосторонні угоди з 26 країнами-членами (тобто без Угорщини. – Ред.), але це більш громіздкий процес", – сказав він.

Таким чином, ЄС хоче обійти правило ухвалення рішень одностайністю і думає про реформу. До речі, більшість поляків виступають проти несення змін до договорів про функціонування Євросоюзу, у тому числі про відмову від одностайності рішень.

Угорщина вважає "невиправданими" вступ України в ЄС і надання їй 50 млрд євро.

Чехія виділить 2,5 млн євро для трастового фонду Україна-НАТО.

Решта новин 

Ранок 30 листопада почався для Фінляндії повним закриттям кордону з Росією. Докладно про те, як Фінляндія почала діяти фактично на випередження читайте в цікавій статті нашої журналістки.

Президент Німеччини пів години чекав на трапі в Катарі, поки його зустрінуть. А ще Берлін закрив консульство в Калінінграді.

Польща проситиме відновити дозвільну систему для українських перевізників – Моравецький.

Більшість британців хотіли б повернутися до єдиного ринку ЄС.

Сейм Латвії ратифікував Стамбульську конвенцію.

Французьких міністрів зобов’язали перейти на захищені месенджери, розроблені у Франції.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.