Зеленський впевнений в тому, що США та ЄС нададуть обіцяну допомогу, а також назвав "маячнею" "часткове членство" України в НАТО.

Росія погрожує Фінляндії, яка вчора підписала з США оборонну угоду. Погодила оборонну угоду зі Сполученими Штатами і Данія, яка давно є членом НАТО. 

Тим часом президент Туреччини вже у відкриту визнає, що швидкість ратифікації вступу Швеції до НАТО залежить від поступок США й Канади. 

Більш того, Ердоган, після зустрічі з угорським прем’єром Орбаном, прогнозує гальмування євроінтеграції України та Молдови.

Все важливе і цікаве за вівторок, 19 грудня, – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо допомоги з США і ЄС

У Конгресі США ще не домовились про допомогу Україні попри наближення свят.

Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що Європейський Союз і Сполучені Штати зрештою схвалять заплановані пакети фінансової допомоги Україні на 2024 рік, хоча залишається питання, коли саме це станеться.

"Я впевнений, що Сполучені Штати нас не зрадять, що те, про що ми домовились зі США, буде виконано повністю", – сказав він на підсумковій пресконференції.

Нагадаємо, що 14-15 грудня лідери ЄС сиділи за закритими дверима аж до третьої години ранку і розійшлися, так і не погодивши рішення про фінансовий пакет, частиною якого була допомога Україні на суму 50 млрд євро.

Гроші для України є, і зараз в ЄС лише вирішують, як саме надати їх Києву. А вже 1 лютого фінансовий пакет має бути схвалений: цього разу ЄС планує подолати вето Орбана, якщо воно знову постане. Докладніше про це у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Приборкання Орбана: чому ЄС виділить Україні 50 млрд євро попри угорське вето.

Також Зеленський вважає, що перші рішення президента США, якого оберуть у 2024 році, можуть "дуже сильно" вплинути на хід війни в Україні.

"Якщо політика наступного президента – ким би він не був – буде іншою до України, холоднішою або більш внутрішньою, тобто буде пріоритетність на внутрішній політиці, більш економною – то, я думаю, ці сигнали дуже сильно вплинуть на хід війни в Україні", – додав Зеленський.

Крім того, глава держави пояснив, чому ідея "часткового вступу" України до НАТО є "маячнею": такий розвиток події призведе до прямого зіткнення РФ і НАТО – адже є безкомпромісні заяви керівництва Росії про збереження мети РФ з підкорення України.

"Уявімо собі, що частина України буде в НАТО. Це високі ризики. Це значить, що він увійде і буде війна з НАТО", – заявив президент.

Варто зауважити, що "Європейська правда" також пояснювала, у чому полягають ризики та нездійсненність ідеї Расмуссена щодо "часткового вступу" України до Альянсу.

Погрози НАТО від Росії

Нагадаємо, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну посприяло ще й розширенню НАТО, в результаті чого до Альянсу приєдналася Фінляндія. 

Міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен та державний секретар США Ентоні Блінкен 18 грудня у Вашингтоні підписали двосторонню угоду про оборонну співпрацю – Defence Cooperation Agreement.

Угода спрощує військову співпрацю та навчання – після її підписання переміщення військ та обладнання не потребуватиме погоджень на такому ж високому рівні, як досі.

19 грудня до МЗС Росії викликали посла Фінляндії в Москві, якому заявили, що російська сторона "не залишить без відповіді" нарощування військового потенціалу НАТО на кордоні з РФ.

Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що угода "загрожує безпеці Російської Федерації", тому РФ вживе "необхідних заходів для протидії агресивним рішенням Фінляндії та її натовських союзників". 

На тему Фінляндії та Росії також додамо, що фінське міністерство закордонних справ видало сотні дозволів на ухилення від санкцій проти РФ.

Також США і член НАТО Данія також погодили підписання оборонної угоди.

Нагадаємо, разом з Фінляндією до вступу в НАТО подалася Швеція. 

Як відомо, Туреччина й Угорщина – останні з членів Альянсу, які досі не ратифікували вступ Швеції. Ердоган вже давно вніс необхідний проєкт у парламент, але там не поспішають з розглядом, формально пояснюючи це тим, що питання не є пріоритетним.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав, що ратифікацію вступу Швеції до НАТО у турецькому парламенті можуть прискорити "позитивні зрушення" в США й Канаді щодо рішень, яких хоче Анкара.

"Позитивні зрушення, яких ми чекаємо щодо F-16 від США та обіцянок Канади (про зняття ембарго на продаж зброї. – Прим. агентства) посприяли б позитивному підходу нашого парламенту щодо Швеції… Усе це пов’язано", – цитує Ердогана його пресслужба. 

Канада погодилася поновити перемовини з Туреччиною про зняття експортного контролю на деталі для дронів та оптичне приладдя після того, як Ердоган влітку заявив, що далі не блокуватиме вступ Швеції у НАТО. 

Крім того, президент Туреччини заявив, що Євросоюз гальмуватиме вступ України та Молдови, додавши, що Анкара вже давно заслужила право на вступ до ЄС.

За його словами, стратегічний та економічний потенціал Туреччини "вже давно заслужив" право на вступ до ЄС. Він вказав, що прогрес у цьому процесі можна буде побачити під час головування в ЄС Угорщини, що почнеться з липня 2024 року, з якою Туреччина має хороші зв'язки.

У понеділок президент Туреччини з урядовою делегацією побував з візитом до Угорщини, вже другим за 2023 рік.

10-річна угода з Британією і не тільки

Як повідомляє The Telegraph, Велика Британія та Україна найближчими тижням підпишуть 10-річний пакт про безпеку, в рамках якого Лондон використає свій військово-морський досвід, щоб допомогти Києву контролювати Чорне море.

Майбутній Меморандум про взаєморозуміння пообіцяє підтримувати Київ у боротьбі з Росією, надаючи військову підтримку, зосереджену на військово-морських засобах, а також фінансову допомогу та обмін розвідданими.

Він також міститиме обіцянки післявоєнних "гарантій безпеки", які стримуватимуть Росію, якщо вона знову зважиться на напад, включно з посиленням поставок зброї та санкціями.

Уряд Італії хоче продовжити надання Україні військової допомоги на 2024 рік.

Зокрема, Рада міністрів Італії на засіданні у вівторок підтримала продовження на ще один рік – до кінця 2024-го – повноважень, які дозволяють їй надавати військову та військово-технічну допомогу Україні.

"Декрет-закон, про який ідеться, дозволить уряду ще один рік… підтримувати українське населення, віддане справі захисту свободи і суверенітету своєї держави, надаючи йому, як це було до цього часу, не лише зброю, але й обладнання, генератори та все необхідне для підтримки військових операцій із захисту беззахисного цивільного населення", – йдеться в повідомленні.

А ще парламент Швейцарії пом’якшив правила експорту зброї, що потенційно може допомоги Україні.

Польща і блокада

На кордоні з Польщею у чергах чекають понад 3300 вантажівок.

Блокада польських перевізників триває з 6 листопада, ключова її вимога – повернути систему дозволів для українських перевізників.   

А ще й у Молдові фермери вимагають запровадити механізм обмеження імпорту зерна з України.

В Україні почав роботу новий посол Польщі. 

Тим часом, у Польщі засудили 14 членів шпигунської мережі РФ, серед них – українці й білоруси.

Вибори у Сербії 

Міжнародні спостерігачі заявили, що правляча Сербська прогресивна партія (SNS) отримала несправедливу перевагу на дострокових парламентських виборах через упередженість ЗМІ, неналежний вплив президента Александара Вучича та порушення під час голосування, такі як підкуп виборців.

У ЄС нагадали Сербії про необхідність проведення демократичних виборів.

Німеччина також гостро відреагувала на оцінку спостерігачів ОБСЄ щодо дострокових парламентських виборів у Сербії, зазначивши, що така ситуація неприйнятна в країні, яка претендує на членство у ЄС.

Детально про результати виборів у Сербії і протести опозиції – у нашому свіжому відео.

Слід додати, що Берлін проведе часткові перевибори до Бундестагу через порушення 2021 року.

Решта новин 

Каунас продовжив безкоштовний проїзд для українців у громадському транспорті.

Німецька компанія уклала довгострокову угоду про постачання газу з Норвегії.

В Ісландії почалось велике виверження вулкана.

У Литві депутата на 10 років позбавили права обиратись за кнопкодавство.

США оголосили місію за участю 10 союзників для протидії обстрілам торгових суден у Червоному морі.