Боррель заявив про стривоженість ЄС через рух військ РФ до кордону з Україною; в НАТО немає консенсусу для запрошення України; Латвія почала військові навчання на кордоні з Білоруссю на тлі міграційної кризи; Ірак анонсував перший репатріаційний рейс для своїх громадян, які застрягли у Білорусі; Україна, Молдова і Грузія в грудні представлять ЄС стратегічне бачення подальшої взаємодії; німецький регулятор допустив "Нафтогаз" до сертифікації оператора ПП-2; Макрон змінив відтінок синього кольору на прапорі Франції. 

Більше новин 15 листопада у нашому дайджесті.

Про "тривожну" військову діяльність РФ

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель запевнив Україну у підтримці її територіальної цілісності та суверенітету на тлі "тривожної" інформації про переміщення російських військ до кордону.

До цього держсекретар США Ентоні Блінкен і глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан поговорили про військову діяльність РФ довкола України.

Розмова відбулася ще у суботу 13 листопада, але комюніке оприлюднили наступного дня. 

Як зазначив речник держдепу Нед Прайс, Блінкен і Ле Дріан обговорювали "повідомлення про тривожну військову діяльність Росії в та довкола України  і їхню непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України".

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія має значні військові сили біля кордону з Україною, проте закликав не спекулювати щодо можливості масштабного вторгнення.

Він зазначив, що треба реально дивитися на виклики, з якими стикаємося. За його словами, НАТО бачить велике військове нарощування Росії, незвичайну концентрацію військ і знає, що Росії раніше вже використовували ці сили для проведення агресивних дій проти України.

Він додав, що частина цих військ є вже і на території України, зокрема, в окупованому Криму.

Раніше агентство Bloomberg повідомило, що Сполучені Штати поділилися побоюваннями з європейськими союзниками, що Росія, можливо, розглядає потенційне вторгнення в Україну на тлі посилення напруги через мігрантів і постачання енергоносіїв.

Міністри закордонних справ Німеччини та Франції на зустрічі в Брюсселі 15 листопада запевнили главу МЗС Дмитра Кулебу, що Росія зіткнеться з "дуже важкими наслідками" у разі широкомасштабної війни проти України.

На думку міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Росія демонструє, що може швидко активувати вже накопичила війська та озброєння поряд з Україною, а керівництво РФ розглядає різні варіанти, у тому числі військовий. 

За його словами, поки що рано судити, яким саме буде сценарій Росії, але готуватися варто до усіх.

Про членство в НАТО

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у понеділок заявив, що в Альянсі немає консенсусу для запрошення України стати повноцінним членом організації. Він додав, що Україні, щоб стати членом НАТО, треба відповідати стандартам НАТО.

Журналіст запитав генсека, що робитиме НАТО, якщо Росія знову наважиться на вторгнення до України. Столтенберг відповів, що минулого тижня бачився з президентом України Володимиром Зеленським і знає, "що той хоче чогось більшого, повноцінного членства".

Начальник штабу оборони Великої Британії генерал сер Ніколас Картер заявив, що НАТО має бути готовим до війни з Росією. При цьому, він висловив сподівання, що війни не буде. 

Картер дав низку інтерв'ю британським ЗМІ у звязку з тим, що в кінці листопада залишає посаду. Він сказав, що Росія зараз є більшою загрозою для Східної Європи, ніж тоді, коли він прийшов на посаду вісім років тому.

Про міграційну кризу та провокації

Державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що військову діяльність Росії довкола України намагаються інформаційно перекрити штучною міграційною кризою на польському кордоні, створеною Александром Лукашенком. 

Про це йдеться у комюніке Держдепу за підсумками розмови Блінкена з міністром закордонних справ Польщі Збігнєвом Рау.

Держсекретар Блінкен та глава МЗС Рау рішуче засудили використання вразливих людей як інструмента і закликають Лукашенка звернути увагу на ключову причину санкцій Заходу - заперечення прав людини і фундаментальних свобод для білоруського народу. 

Латвія почала військові навчання на кордоні з Білоруссю на тлі міграційної кризи. Країна розмістила 3000 військовослужбовців для проведення раніше неоголошених військових навчань поблизу кордону з Білоруссю на тлі ескалації міграційної кризи вздовж білорусько-польського кордону.

Як відомо, ситуація на кордоні Білорусі й Польщі особливо загострилася з 8 листопада, коли туди підійшла велика група мігрантів у супроводі білоруських силовиків. 

Тим часом, на польсько-білоруському кордоні продовжуються провокації. У Польщі показали відео з провокаційною стріляниною. 

У міністерстві оборони Польщі зазначили, що звуки пострілів, ймовірно, холостими набоями - це повсякденна реальність, з якою доводиться зіштовхуватися їхнім військовим і службовцям.

До цього, в ніч на суботу, білоруські військові службовою машиною намагалися зруйнувати тимчасове загородження на кордоні із Польщею. Вони зривали стовпи огорожі та розривали колючий дріт службовою машиною. Польські служби були засліплені лазерними променями та стробоскопом.

Поліція Польщі повідомила, що білоруси зібрали на закритому прикордонному переході в Кузьниці близько 3,5 тисяч мігрантів. 

Поліція Підляського воєводства опублікувала кадри з поліцейського гелікоптера, на яких видно поодинокі намети і вогнища, розпалені мігрантами поблизу прикордонного переходу, та значну територію, на якій розмістилися люди. 

Речниця прикордонної служби Польщі  Ганна Міхальська наголосила, що кількість спроб нелегально перетнути білорусько-польський кордон падає, проте тактика мігрантів змінюється. У більшості випадків це спроби великих груп силою проникнути в Польщу.

Є мігранти, яким пощастило. Литва надала притулок 7 мігрантам, які незаконно потрапили у країну з Білорусі.

Тим часом, Ірак анонсував перший репатріаційний рейс для своїх громадян, які застрягли у Білорусі.

Також сьогодні стало відомо, що у Польщі біля кордону з Білоруссю, де діє надзвичайний стан, затримали двох співробітників французької редакції російського пропагандистського телеканалу RT (Russia Today).

Про санкції проти Білорусі

Міністри закордонних справ ЄС на засіданні у понеділок політично затвердили п’ятий пакет санкцій проти Білорусі у зв’язку з міграційною кризою.

Глава дипломатії ЄС не став називати імена осіб чи організацій, які потраплять під санкції, проте наголосив, що "пакет отримав політичне схвалення". Він буде фіналізований у найближчі дні.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що в ЄС погодилися розширити сферу дії санкційного режиму щодо Білорусі. Відтепер зможуть вводити санкції проти більшої кількості людей відповідно до їхньої діяльності з організації цих польотів з низки країн в Білорусь, і (організацію їх доправки - Ред.) до кордонів країн-членів.

За даними ЗМІ, під нові санкції ЄС за міграційну кризу потраплять 30-40 осіб і організацій.

Раніше ЗМІ повідомляли, що під санкції можуть потрапити глава МЗС Білорусі Володимир Макей та білоруська авіакомпанія "Белавіа", а також головний аеропорт країни. 

ЄС також розглядає шостий санкційний пакет, який може включати наказ для фірм ЄС про припинення постачання до національного аеропорту Мінська, повідомили два дипломати.

Про "Східне партнерство"

Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що в історії існування формату ЄС "Східного партнерства" настав вирішальний момент.

Він вважає, що або за результатами ювілейного саміту (відбудеться в грудні - Ред.) "Східне партнерство" вийде на новий виток розвитку, або воно залишиться як формат, але буде все складніше пов’язувати з ним якісь конкретні надії та прагматичні очікування.

Кулеба озвучив три очікування України від подальшого функціонування формату. 

Також стало відомо, що Україна, Грузія та Молдова на саміті "Східного партнерства" в грудні представлять стратегічне бачення подальшої взаємодії з ЄС на основі принципу диференціації.

У понеділок на зустрічі із комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї Дмитро Кулеба обговорив економічний та інвестиційний план "Східного партнерства", що підкріплюється інвестиційним пакетом у розмірі 2,3 млрд євро.

Зокрема, йшлося про те, що інвестиційний план ЄС дозволить втілити в Україні низку ключових проєктів. 

Серед них: підтримка 100 тисяч малих та середніх українських підприємств, додаткові можливості розвитку понад 10 тисяч дрібних фермерських господарств, економічна трансформація сільських районів, модернізація пунктів перетину кордону, прискорення цифрової трансформації і модернізація загальнодоступної ІТ-інфраструктури, підвищення енергоефективності та підтримка виробництва в Україні "зеленого" водню.

Про вибух у Ліверпулі

Близько 11 години ранку 14 листопада біля будівлі ліверпульської жіночої клініки стався вибух таксі, в якому одна людина загинула і одна отримала поранення.

Інцидент у часі співпав з проведенням хвилин пам’яті до Неділі пам’яті - дня, коли у Британії вшановують внесок своїх громадян у Першій та Другій світовій війні та інших конфліктах.  

Таксист Девід Перрі підібрав пасажира, який попросив відвезти його до англіканського собору. У соборі мав завершитися парад на День Пам’яті, у якому взяли участь тисячі військових, ветеранів та перших осіб міста.

Коли пасажир таксі побачив, що дороги заблоковані, він попросив замість цього відвезти його у центр міста.

Коли вони проїжджали жіночу клініку, пасажир сказав зупинити там. Девід помітив, що у пасажира до одягу причеплені якісь дроти. Після цього таксист вискочив з машини та замкнув там пасажира. За кілька секунд пролунав вибух.

Телеканал Sky News повідомляє, що Перрі вже виписали з лікарні і він перебуває вдома.

Британська поліція оголосила, що недільний вибух біля лікарні в Ліверпулі був терористичним інцидентом.

Детективи затримали чотирьох чоловік через вибух.

Обшук провели за двома адресами та за однією з них знайшли "значущі речі".

Мотиви інциденту "незрозумілі", повідомили в поліції.

Інше: вибори в Болгарії, прапор Франції

Німецький регулятор допустив "Нафтогаз" до сертифікації оператора "Північного потоку-2".

У Польщі затримали українця за вандалізм щодо пам'ятника Пілсудському.

У Польщі затримали українця за перевезення нелегальних мігрантів з Білорусі.

Перший тур виборів президента Болгарії виграв чинний глава держави.

В Європарламенті вимагають пояснень від США через відмову у візі євродепутату.

Макрон змінив відтінок синього кольору на прапорі Франції.

Це лише частина цікавих новин 15 листопада, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.