РФ предлагает пакт о ненападении, новые санкции ЕС, ОДКБ карает Армению: новости дня

В Абу-Дабі відбулися дводенні переговори з Росією. Спецпредставники президента США летять у Москву до Путіна, а потім у Дублін, на зустріч з Зеленським і європейськими лідерами. Очікується, що Кушнер і Вітфкофф обговорять з правителем Росії, серед іншого, обмін полоненими і участь Європи в переговорах.

Тим часом у Сполучених Штатах раптово помер посол Росії.

В Угорщині суд на місяць заарештував брата Орбана у "справі про в’єтнамців", а у Сербії заарештували колишнього міністра економіки за підозрою у корупції.

Все важливе і цікаве за середу, 11 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори в Абу-Дабі

У середу, 11 листопада, в Абу-Дабі завершилися дводенні переговори з Росією.

Спочатку відбулася тристороння зустріч України, США та Росії, а потім – з європейськими партнерами.

По завершенні тристоронніх переговорів Україна-США-РФ посланець американського президента і його зять Джаред Кушнер висловився, що Європі необхідно визначити одну особу, яка б виступала від її імені у переговорах щодо мирного врегулювання війни РФ проти України.

Близько 15:00 за Києвом глава Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров повідомив у соцмережах про завершення переговорів.

"Головний результат – вдалося досягти домовленості про великий обмін полоненими. Зараз працюємо над узгодженням деталей та практичною реалізацією", – повідомив він.

За його словами, у тристоронньому форматі Україна-США-Росія обговорили питання досягнення миру та післявоєнної відбудови. Першим кроком до цього, як наголосив глава Служби зовнішньої розвідки України, має стати припинення війни та гарантії безпеки для України.

"За ці два дні сторони змогли прямо викласти свої позиції, щодо яких залишаються суттєві розбіжності. Попереду ще багато складної роботи, але можливості для продовження переговорного процесу є", – зазначив Умєров.

Спецпосланці американського президента Джаред Кушнер і Стів Віткофф у четвер вирушать до Москви, де зустрінуться з кремлівським правителем Владіміром Путіним, а після цього запланована їхня зустріч з українським лідером Володимиром Зеленським у Дубліні.

Кушнер висловив сподівання, що під час зустрічі з Путіним вдасться "остаточно узгодити питання гуманітарної допомоги" та "наймасштабнішого гуманітарного звільнення полонених", а також "інші гуманітарні питання, над якими ми працюємо".

Крім того, за його словами, у Москві вони планують "перевірити, чи зможемо ми залучити європейців до цього формату, щоб зробити його багатостороннім".

Помічник володаря Росії Юрій Ушаков повідомив, що Владімір Путін зустрінеться з американськими спецпосланцями у першій половині дня 12 листопада.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що планує завтра зустрітися з Віткоффом і Кушнером у Дубліні.

Він наголосив, що Європа має бути представлена на всіх етапах реальної дипломатії.

Український президент вже прибув із командою у Дублін.

Саміти у Дубліні

Завтра, 12 листопада, у столиці Ірландії відбудеться саміт Європейської політичної спільноти, а у п'ятницю, 13-го, – неформальний саміт лідерів ЄС.

Напередодні самітів і візиту української делегації стало відомо, що Ірландія внесла до Фонду підтримки енергетики України 25 млн євро.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта у відповідь на лист канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про фінансування України і пообіцяв дискусію 13 листопада.

Тим часом, за даними Politico, морський конфлікт між Туреччиною та Грецією загрожує затьмарити неформальний саміт лідерів ЄС.

Росія пропонує пакт про ненапад

Депутат естонського парламенту Марко Міхкельсон наголошує, що переговори в Абу-Дабі не можна вважати мирними, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні війни й використовує дипломатичний процес для досягнення власних цілей.

Водночас у Москві вже пропонують укласти пакти про ненапад. 

Голова департаменту зовнішньополітичного планування МЗС Росії Алексєй Дробінін виступив з ідеями щодо нової архітектури безпеки Європи, у рамках якої він запропонував укласти угоди про ненапад із державами-членами НАТО.

Низку детальних пропозицій щодо цієї ідеї він представив на безпековій конференції в Москві.

Перший варіант, який він окреслив, передбачає створення колективного оборонного союзу або укладення двосторонніх угод про взаємну допомогу, подібних до тих, які Росія має з Білоруссю та Північною Кореєю.

Другий варіант, за його словами, передбачає політичні домовленості про невтручання на боці противників одне одного в разі агресії – подібні до пакту, укладеного Москвою з Іраном.

Третім варіантом, який він запропонував, є двосторонні пакти про взаємний ненапад.

"Наприклад, угоди такого типу могли б укладатися, серед іншого, з окремими державами-членами НАТО, які тоді отримали б, скажімо, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації", – заявив Дробінін на конференції.

Чергова спроба розколу Альянсу?

Тим часом у Сполучених Штатах у віці 66 років раптово помер посол Росії Александр Дарчієв.

Нові санкції ЄС

Посли ЄС погодили нові санкції проти Росії, у списку – 50 російських банків.

"У санкційні списки за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України буде включено 12 фізичних та 101 юридичну особу. Серед цієї сотні – 50 російських банків", – повідомив співрозмовник "ЄвроПравди".

Також санкції будуть запроваджені проти ряду компаній, які сприяють діяльності тіньового флоту РФ.

Остаточно затвердити нові санкційні списки має Рада ЄС з закордонних справ, засідання якої відбудеться у Брюсселі в понеділок, 16 листопада. 

А ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" підтримала участь Росії в ЧС з хокею.

Загрози для Європи

За даними Financial Times, Франція боїться ядерної відповіді РФ через німецькі ракети.

Видання зазначає, що Париж проводить переговори з німецькими посадовцями з метою узгодження доктрини Берліна щодо застосування зброї, здатної завдавати так званих "глибоких точних ударів", з ядерною стратегією Франції.

Один французький посадовець попередив, що можна атакувати російську ціль звичайною зброєю, але "отримати ядерну відповідь".

З початку року у Німеччині від військової служби відмовилися майже 17 тисяч німців.

Дві російські "Бандеролі" порушили повітряний простір Молдови.

У Литві попередили, що Росія використовує інциденти з дронами для поширення фейків.

За словами керівника литовського Національного центру управління кризами (НЦУК) Вілмантаса Віткаускаса, в соцмережах поширюють повідомлення про те, що Литва нібито дозволяє українським дронам використовувати свій повітряний простір для польотів до Росії.

Розвідка Румунії заявила про кібератаку пов’язаної з ФСБ хакерської групи.

До речі, румунський президент Нікушор Дан пояснив, що проєкт з виробництва дронів у Румунії у співпраці з Україною все ще перебуває на етапі технічних обговорень. Головним викликом, за його словами, є вибір відповідного обладнання в галузі, де технології розвиваються настільки швидко, що моделі, придбані зараз, можуть застаріти вже за кілька місяців.

Тим часом у ФСБ стверджують, що "викрили та локалізували агентурну мережу польських спецслужб, що діяла в Калінінградській області". 

Речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський закликав "не поширювати ворожу риторику та не піддаватися російській пропаганді".

"Як речник міністра-координатора спецслужб, я не коментую матеріали, що розміщуються в мережі російськими службами. У день Національного свята Незалежності я розглядаю їх, зокрема, як чергову провокацію та дезінформацію", – наголосив Добжинський. 

День незалежності у Польщі

11 листопада – День незалежності Польщі. 

У Варшаві в середу пройшов марш з нагоди Дня незалежності під гаслом "Поляк – господар в Польщі", до заходу долучився президент Кароль Навроцький. 

Президент України Володимир Зеленський привітав Польщу з Днем незалежності та подякував за підтримку у боротьбі за незалежність України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запросив президента Кароля Навроцького разом із дружиною та дітьми до себе додому в Сопоті на розмову на тлі кризи навколо Конституційного трибуналу.

ОДКБ карає Вірменію

На засіданні Ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення про позбавлення Вірменії права голосу, а також права призначати своїх представників на відповідальні посади в організації.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков сказав, що це рішення ухвалили у зв’язку з тим, що Вірменія "не виконувала своїх зобов’язань уже кілька років".

Решта новин 

На одному з пунктів пропуску на кордоні з Румунією тимчасово обмежать рух.

В Угорщині суд на місяць заарештував брата Орбана у "справі про в’єтнамців", а у Сербії заарештували колишнього міністра економіки за підозрою у корупції.

Палата представників США заблокувала спробу імпічменту глави Пентагону.

За даними видання The New York Times, міністр фінансів США переїхав на військову базу через погрози з боку Ірану.

У Португалії через шторм скасували понад 200 авіарейсів і закрили сотні закладів.

В Італії евакуювали близько 300 шкіл через листи про замінування.

Понад 700 шкіл у Північній Ірландії та Шотландії, а в Італії близько 300 шкіл отримали електронні листи з погрозами.