Домовленості із Фіцо, повернення біженців в Україну, санкції проти Азербайджану: новини дня

Дайджест
Середа, 24 січня 2024, 21:10

У центрі уваги дайджесту середи – переговори українського і словацького прем’єрів. 

Але й не тільки! Читайте також про найбільші навчання НАТО, крок США до конфіскації активів РФ для допомоги Україні та гелікоптери з Німеччини. 

Трамп отримав чергову перемогу, а суд у Нідерландах дозволив відстрілювати вовків з пейнтбольної зброї.

Всі важливі і цікаві новини середи, 24 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Результати переговорів з Фіцо

24 січня прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль в Ужгороді провів переговори з очільником словацького уряду Робертом Фіцо.

В ексклюзивному коментарі для "ЄвроПравди" прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ця зустріч відкриває можливості для "нового прагматизму у відносинах зі Словаччиною".

Дійсно, заява, підписана прем’єрами за результатами зустрічі в Ужгороді, передбачає подальшу співпрацю, спрямовану "на дотримання міжнародного права, включаючи ключові положення Статуту ООН, в тому числі щодо поваги до територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів".

"Ця заява, зафіксована на папері, має більше значення, аніж ті нещодавні заяви прем’єра Словаччини, які цитувалися раніше. Маємо доказ безумовної підтримки нашої територіальної цілісності", – коментує Денис Шмигаль.

Серед інших позицій двосторонньої заяви: підтримка словацьким урядом українських громадян "які були вимушені шукати притулку" у Словаччині, підтримка європейської інтеграції України з боку Братислави, а також її підтримки "формули миру" Володимира Зеленського.

Крім того, за словами українського прем’єра, отримано запевнення Фіцо про його підтримку Ukraine Facility – програми допомоги від ЄС, в рамках якої протягом чотирьох років Київ має отримати близько 50 млрд євро.

Натомість у двосторонній заяві не згадується НАТО, де позиції Фіцо категоричні – він проти прийняття України в Альянс.

Також нагадаємо, що відразу після зміни уряду новий прем’єр Роберт Фіцо оголосив про припинення передачі Україні зброї. Щоправда, він не виключив можливості комерційних продажів для ЗСУ продукції словацьких військових підприємств. Таку можливість він підтвердив і на зустрічі з українським колегою. 

Редактор "Європейської правди" Юрій Панченко попереджає: ані Роберт Фіцо, ані його уряд не стануть щирими друзями України.

Проте взаємовигідна співпраця з нинішнім словацьким урядом цілком можлива.

Більше про зустріч і перспективи співробітництва між країнами – в його аналітиці Співпраця на антиукраїнському тлі: як Київ будує відносини зі скандальним лідером Словаччини.

Гелікоптери, кіберзахист і не тільки

У Білому домі не бачать серйозного поштовху з боку росіян до якогось наземного наступу. 

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі не виключає, що армія РФ, можливо, не намагатиметься наступати, коли земля краще промерзне.

Також важливо, що у Конгресі США зробили крок до конфіскації активів РФ для допомоги Україні. Безпрецедентний документ називається "Акт з відновлення економічного процвітання та можливостей (REPO) для українців".

Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив українським послам у ЄС активніше працювати над конфіскацією активів РФ і постачанням зброї.

Вже у квітні Україна може отримати німецькі військові гелікоптери. 

Данія в рамках "ІТ-коаліції" надає 12 млн євро на розвиток кіберзахисту в ЗСУ та Міноборони, Латвія передасть Україні нову партію автомобілів, конфіскованих у п'яних водіїв, а у Литві оголосили новий збір коштів на обладнання для українських військових.

А Нідерланди заарештували 3 осіб за підозрою в ухиленні від антиросійських санкцій.

Щодо українських біженців

Як пише Politico, Україна обговорює з Євросоюзом майбутнє повернення українських біженців.

У Києві хочуть визначити, як виглядатимуть правила ЄС після березня 2025 року – особливо якщо Євросоюз візьме на себе зобов'язання підтримувати українських біженців доти, доки триватиме війна.

Один з дипломатів додав, що наразі це не є конкретним проханням від українського уряду, а скоріше дослідницьким. 

У четвер міністри з питань міграції Євросоюзу обговорюватимуть правила перебування українців у ЄС. 

Якщо країни-члени вирішать дозволити українським біженцям залишатися в ЄС доти, доки триває війна, вони можуть доручити Єврокомісії створити нову систему захисту.

Нагадаємо, до війни в Україні проживали понад 40 мільйонів українців, а нинішня чисельність населення, за оцінками, становить приблизно 35 мільйонів. ЄС попередив, що населення України може скоротитися до менш ніж 29 мільйонів протягом наступних 30 років.

Найбільші навчання НАТО 

У країнах Європи продовжують лунати заяви про те, що громадяни мають бути готові до реальної війни з Росією. 

Сьогодні, зокрема, начальник Генштабу Британії Патрік Сандерс заявив, що громадськість у країні має морально підготуватися до того, що у разі війни з Росією у майбутньому британцям доведеться ставати до лав армії.

Генерал заявив, що британська влада має морально налаштовувати до цього громадськість.

Патрік Сандерс сказав, що не виступає за загальний призов, але бачить необхідність усвідомлення у суспільстві того, що військовий конфлікт з Росією можливий. 

В уряді Британії досі виступають тільки за добровільний призов.

Тим часом НАТО оголосив про початок найбільших за майже 40 років військових навчань.

Це найбільші з 1988 року військові навчання Альянсу.

"Steadfast Defender – 24 стане наочною демонстрацією нашої єдності, сили і рішучості захищати один одного, наші цінності і міжнародний порядок, заснований на правилах", – прокоментував верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі.

Вони покликані імітувати реакцію Альянсу на напад з боку країни на кшталт РФ і складатимуться із серії невеликих окремих навчань, які відбудуться в низці місць – від Північної Америки до східного флангу НАТО, поблизу російського кордону.

Литва заборонила солдатам і поліцейським виїжджати до РФ, Білорусі та Китаю, а у Латвії заявили, що будівництво лінії оборони Балтії може тривати найближче десятиліття.

Ще одна загроза – можливе збільшення правих і популістів у Європі. 

Дослідження Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), опубліковане 24 січня, прогнозує зростання представництва правих і популістських політичних груп у Європарламенті після виборів у червні цього року.

Згідно з прогнозом, прийдешні вибори до Європарламенту ознаменуються "значним зсувом вправо в багатьох країнах".

Антиєвропейські популісти можуть вийти на перше місце в дев'яти країнах Євросоюзу (Австрії, Бельгії, Італії, Нідерландах Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Франції) і ще в стількох же – посісти друге-третє місця (Болгарії, Естонії, Іспанії, Латвії, Німеччині, Португалії, Румунії, Фінляндії, Швеції).

Як висновують у ECFR, такі зміни в Європарламенті, імовірно, матимуть значні наслідки для політики на європейському рівні, що вплине на зовнішньополітичний вибір ЄС, особливо в питаннях екології.

Топ-дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що вибори в усьому світі цього року стануть головною мішенню для таких країн, як РФ, що прагнуть поширювати дезінформацію та підривати демократію.

Польща і агропродукція

У Польщі пройшли великі протести фермерів з вимогами щодо імпорту з України.

Ключова вимога протесту – зупинити "безконтрольний імпорт сільськогосподарської продукції з України та інших країн за межами ЄС, які не дотримуються європейських стандартів".

Польські аграрії наполягають, що опинились у неконкурентному становищі через те, що вони у своїй діяльності зобов’язані виконувати низку правил і додатково витрачати кошти на певні заходи захисту довкілля, тоді як на виробників у третіх країнах ці вимоги не поширюються. 

Також вони хочуть протестом закликати готувати "стратегію щодо вступу України в ЄС у сфері сільського господарства" з поділом на сектори.

Друга вимога протестувальників – переглянути спільну європейську політику у сфері сільського господарства.

Польща анонсувала початок технічних переговорів з Україною щодо експортних ліцензій. В березні країни відновлять міжурядові консультації.

Тим часом, Єврокомісія хоче продовжити ліберальний режим у торгівлі агропродукцією з Україною.

"Країни-члени знову продемонстрували солідарність з Україною. Європейська комісія невдовзі оголосить пропозицію продовжити заходи лібералізації для України. Країни-члени сподіваються отримати інформацію про таке продовження, і також бачення довгострокових торговельних відносин (з Україною)", – наголосив він.

Віцепрем’єр Бельгії Девід Кларінвал вказав, що головування його країни в Євросоюзі дотримується сталої позиції та віддає перевагу загальноєвропейським рішенням.

"Ми не вважаємо, що країни-члени можуть або повинні розв’язувати цю проблему самотужки. Важливо, щоб ми зберегли єдиний ринок і продовжували стояти пліч-о-пліч з Україною. Євросоюз і надалі надаватиме Україні суттєву та важливу допомогу", – зазначив віцепрем’єр.

Азербайджан і ПАРЄ

Азербайджан відмовився від боротьби за свою участь у ПАРЄ та зробив заяву.

Представник Азербайджану звинуватив асамблею у "глибоко вкоріненій упередженості проти Азербайджану", а претензії назвав "необґрунтованими і безпідставними".

Також заява натякає, що Азербайджан не зацікавлений у подальшій участі у Раді Європі.

У ній йдеться, що Азербайджан "вступив до РЄ з великою надією" на повернення окупованого Карабаху, а натомість "стикнувся зі скоординованою та зрежисованою кампанією з очорнення Азербайджану".

Згодом стало відомо, що Азербайджан йде зі складу ПАРЄ, не чекаючи на рішення асамблеї. 

Ввечері Парламентська асамблея Ради Європи наклала політичні санкції на Азербайджан.

Згідно з цим рішенням, список депутатів, надісланий з Баку, не буде затверджений доти, доки Азербайджан не виконає рішення регламенту ПАРЄ. Йдеться про зобов’язання держав-членів допускати моніторингові, а також передвиборчі місії ПАРЄ. У Баку відмовляються це робити.

Таким чином, надалі ПАРЄ продовжить роботи без азербайджанських депутатів.

Решта новин 

Трамп переміг на праймериз у Нью-Гемпширі, його єдина конкурентка Гейлі обіцяє продовжувати боротьбу. Президент США Джо Байден вважає очевидним, що його суперником у президентських перегонах від Республіканської партії стане Дональд Трамп.

У Німеччині розпочався страйк залізничників, який може стати найдовшим в історії.

У Молдові подав у відставку глава МЗС. Згодом повідомили ім’я нового міністра

В Італії по всій країні страйкують водії громадського транспорту.

Суд у Нідерландах дозволив відстрілювати вовків з пейнтбольної зброї.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.