НАТО схвалив план підтримки ЗСУ, в ЄС покарали Угорщину, Китай атакує мирний план: новини дня

Засідання "Рамштайн", зустріч міністрів країн НАТО і саміт G7 – все це відбувалося у четвер. А на вихідні запланований і Саміт миру у Швейцарії. Отже, сьогодні було багато новин. 

Україна підписала ще дві безпекові угоди, в НАТО схвалили "оперативний план розширення підтримки України", а на саміті "Групи семи" досягли політичної угоди про надання Києву близько 50 мільярдів доларів фінансової підтримки за рахунок заморожених російських активів.

Тим часом, у дружніх нам лідерів Франції, Британії та Німеччини падають рейтинги…

Більше цікавого і важливого за четвер, 13 червня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Дані НАТО щодо втрат РФ

Сьогодні у Брюсселі відбулися 23-го засідання Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"), а також зустрічі міністрів країн НАТО. Зазначимо, що бельгійській столиці працював кореспондент "Європейської правди".

Перед початком засідання "Рамштайну" глава Пентагону Ллойд Остін повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення щонайменше 350 тисяч російських військових були вбиті або поранені. Українські сили потопили або пошкодили 24 російських судна в Чорному морі.

З вересня минулого року Росія втратила понад 2600 бойових машин по всій лінії фронту в Україні. Просуваючись вперед на захід від Авдіївки, російські окупанти втратили там понад 160 бойових машин лише у травні цього року, додав Остін.

"Це ще одне нагадування про ціну, яку Росія заплатила за імперські амбіції Путіна, і ще одне нагадування про рішучість України", – підкреслив очільник Пентагону.

Традиційно з журналістами на умовах анонімності поспілкувався і посадовець НАТО. Він повідомив, що у травні Росія, ймовірно, втрачала по 1000 військових загиблими щодня, що "є досить астрономічною цифрою". 

"Вони (росіяни. – Ред.), ймовірно, набирають близько 30 тисяч нових військовослужбовців щомісяця, тому вони, ймовірно, можуть продовжувати покривати свої величезні втрати", – зазначив посадовець.

Водночас він додав, що наразі окупаційним військам РФ все ще не вистачає боєприпасів і маневрених підрозділів, необхідних для успішного проведення великих наступальних операцій.

"І російське командування зараз намагається організувати і підтримувати моральний дух", – зауважив посадовець.

Говорячи про ситуацію у Харківській області, представник НАТО сказав, що РФ не змогла створити буферну зону, про що заявляв кремлівський глава Владімір Путін.

А голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Чарльз Браун повідомив, що за останні тижні ситуація в Харківській області, де росіяни у травні розпочали черговий наступ, стабілізувалася.

"Одна з речей, на яких Україна зосереджувалась в останні місяці, – посилення своїх ліній оборони. І вона ефективно їх посилювала, що більше стабілізувало ситуацію", – додав він.

Проблеми з ППО для України

Міністр оборони України Рустем Умєров та міністр оборони США Ллойд Остін у Брюсселі обговорили актуальні потреби України.

"Ми налаштовані і далі реагувати на термінові потреби України, зокрема у системах ППО, озброєнні та боєприпасах", – зазначив Остін. 

Одна з основних тем чергового "Рамштайну" – посилення української системи протиповітряної оборони. 

Глава Пентагону заявив, що у США наразі немає планів щодо постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони Patriot, зокрема й переміщення тих, що наразі базуються в Польщі.

Напередодні видання The New York Times повідомило, що США нібито думають відправити в Україну дислоковану в Польщі американську систему Patriot.

Та і Польща проти передачі Україні системи Patriot, розміщеної на її території.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус перед початком зустрічі міністрів країн НАТО зауважив, що його країна передає Україні ще одну систему Patriot і таким чином забезпечує для України загалом 3 системи.

"Це чверть наших власних запасів таких систем, вже не має можливості передати ще. Інші, напевно, можуть віддати по одній", – сказав Пісторіус.

План НАТО з підтримки України і Угорщина

Але Україні не вистачає не тільки систем протиповітряної оборони, тому наші партнери зосереджуються не тільки на них.

Пентагон продовжив угоду з компанією Маска для використання Starlink в Україні, а Норвегія передає Україні боєприпаси до мінометів на майже 42 млн євро.

Як дізналося агентство DPA, НАТО схвалив план розширення підтримки України після зняття вето Орбана.

Члени Північноатлантичного Альянсу 13 червня ухвалили "оперативний план розширення підтримки України", який передбачає більшу роль НАТО в постачанні зброї та навчанні українських військових.

Схвалений НАТО план зокрема передбачає, що в майбутньому Альянс візьме на себе міжнародну координацію поставок зброї та тренувань для українських Збройних Сил.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що це збільшить обсяги військової допомоги Києву.

"І це дасть Україні та оборонній промисловості передбачуваність, яку вони потребують, щоб планувати інвестиції та збільшувати оборонне виробництво", – додав він.

Генсек Альянсу також звернув увагу на можливість забезпечити прозорість і підзвітність у питанні, хто та як надає Україні військову допомогу.

Як відомо, схвалення "оперативного плану" тривалий час блокувала Угорщина, позаяк НАТО ухвалює всі рішення консенсусом. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан посилався на те, що ініціатива Альянсу може призвести до "прямої конфронтації" з Росією.

Але напередодні Орбан зустрівся з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом і погодився зняти вето в обмін на обіцянку, що Угорщина не буде брати участі в навчанні українців і фінансувати постачання зброї.

Більш того, за даними незалежного проєкту журналістських розслідувань у Східній Європі VSquare, НАТО обмежив обмін розвідданими з Угорщиною через позицію її влади.

Рішення Альянсу означає, що Угорщина отримує менше інформації від своїх союзників як на двосторонньому рівні, так і через центральні канали НАТО.

До речі, Суд ЄС покарав Угорщину штрафом на понад €200 млн за ігнорування процедур щодо притулку. Угорський прем’єр Віктор Орбан обурився.

Саміт G7: безпекові угоди і $50 млрд

А приблизно з 16:00 за київським часом в Італії стартував саміт "Групи семи", у першій частині якого взяв участь український президент Володимир Зеленський. Перша частина саміту присвячена війні в Україні.

На полях саміту президент України Володимир Зеленський підписав двосторонню безпекову угоду з прем'єр-міністром Японії Фуміо Кішіда, а також двосторонню безпекову угоду з президентом Сполучених Штатів Джо Байденом. 

Угоди розраховані на десять років. 

Як раніше писало видання The Washington Post, оскільки безпекова угода України і США не буде ратифікована Конгресом, то будь-який наступний президент Сполучених Штатів зможе за бажання з неї вийти.

До речі, Дональд Трамп на зустрічі з республіканцями в Капітолії знову критикував допомогу Україні.

"Він запитує: якщо Україна переможе, яка буде вигода?" – розповів представник крайнього правого крила республіканців Дон Бейкон.

А вчора Сполучені Штати оголосили цілу низку нових санкцій проти Росії, у тому числі проти понад 100 компаній російської "оборонки".

Глава МЗС України Дмитро Кулеба привітав новий широкий набір санкцій США проти Росії та всіх, хто готовий допомагати РФ у її військових діях.

За словами міністра, "з огляду на гучне скиглення провідних пропагандистів російського режиму, ці заходи б'ють у найболючіше місце".

Сьогодні Сполучене Королівство оголосило нові санкційні обмеження проти Росії, спрямовані на ускладнення їй ведення війни проти України.

"Нові цілі санкцій включать кораблі "тіньового флоту" Путіна, установи, які є основою російської фінансової системи, та постачальників, що підтримують військово-промисловий комплекс Росії. Нові санкції… відобразяться на спроможності Росії фінансувати й постачати її воєнну машину та засвідчують незмінну підтримку України Сполученим Королівством", – зазначають у комюніке пресслужби уряду Британії. .

Канада покарала пропагандистів РФ в окупованій Україні та підприємства військово-промислового комплексу, передає ЗСУ першу партію бронемашин, а також близько 2 тисяч знятих з експлуатації ракетних двигунів CRV7.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів продуктивну зустріч із прем'єркою Італії Джорджею Мелоні на полях саміту "Групи семи".

Український лідер зазначив, що вони обговорили наступні кроки співпраці між країнами, зокрема підтримку Італією системи протиповітряного захисту України.

На пресконференції за підсумками засідання лідерів G7 в італійській Апулії Мелоні підтвердила досягнення лідерами "Групи семи" політичної угоди про надання Україні близько 50 мільярдів доларів фінансової підтримки за рахунок заморожених російських активів.

"Сьогоднішній крок є фундаментальним політичним кроком, який тепер треба буде швидко пропрацювати з технічного погляду, чітко беручи до уваги вже ухвалену на рівні Європейського Союзу нормативну базу, але це неочікуваний результат, яким я особливо пишаюся", – додала італійська прем’єрка.

Саміт миру 

У Швейцарії змінили підсумкове рішення Саміту миру, яке було невигідне для України. Після зміни проєкту рішення, кілька країн відмовились від участі у Саміті миру.

Про це йдеться у статті "Європейської правди". 

Напередодні Саміту миру уряд Швейцарії зазнав кібератак.

За даними Reuters, Китай перед швейцарським самітом "перетягує" держави на бік свого "мирного плану".

А прем’єр Норвегії побачив у Китаї найбільшу загрозу для країни.

Низькі рейтинги

Дружні до України лідери Франції, Британії та Німеччини втрачають рейтинги. 

Рейтинг прем’єра Британії рекордно просів на тлі дострокових виборів.

Невдоволення німців урядовою коаліцією досягло рекордно високого рівня. Але, у партії Шольца бачать його кандидатом у канцлери.

Рейтинг підтримки Макрона впав до найнижчого рівня з кінця 2018 року.

Опитування показують, що ультраправа партія "Національне об’єднання" Марін Ле Пен матиме значну перевагу в першому турі голосування 30 червня. 

Тим часом, з французької ультраправої партії Земмура офіційно вигнали племінницю Ле Пен, а у Ліоні на мітингу проти ультраправих сталися заворушення.

Решта новин

ЗМІ довідались перші деталі розслідування у Німеччині щодо вбивства 9-річної українки.

Прем'єр Вірменії заявив, що не поїде в Білорусь, поки там керує Лукашенко. Після слів прем’єра Вірменії Мінськ відкликає посла, щоб зрозуміти, "до чого тут Білорусь".

Сейм Литви продовжив заборону російських і білоруських каналів, а також ухвалив реформу призову до армії. 

У Латвії звели вже 130 кілометрів паркану на кордоні з Росією.