Українська сторона розробляла стратегію позову проти РФ за велике вторгнення ще до того, як воно відбулося.

Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав раніше ухвалений парламентом закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС).

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан стверджує, що МКС зможе розглядати справи, пов’язані з воєнними злочинами, скоєними після нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль із 7 жовтня.

У четвер Вірменія закликала Міжнародний суд ООН накласти нові тимчасові заходи на Азербайджан, щоб запобігти, як стверджує Єреван, "етнічним чисткам" у Нагірному Карабаху.

Міжнародний суд ООН проведе 12 жовтня 2023 року слухання за позовом Вірменії проти Азербайджану на основі Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, де Єреван звинуватив Баку в утиску прав вірмен у Нагірному Карабаху.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала ратифікацію вірменським парламентом Римського статуту – на його основі функціонує Міжнародний кримінальний суд, який видав ордер на арешт Владіміра Путіна.

Вірменія подала до Міжнародного суду ООН позов проти Азербайджану на основі Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, звинувачуючи Баку в утиску прав вірмен у Нагірному Карабаху.

Комісія з державно-правових питань парламенту Вірменії в четвер схвалила проєкт ратифікації Римського статуту, після чого в Єревані заявили, що цей крок не означатиме арешту президента Росії Владіміра Путіна у випадку його приїзду.

Українська сторона на слуханнях у Міжнародному суді ООН за спором щодо Конвенції про запобігання геноциду закликала відхилити заперечення Росії та розглянути її позов у повному обсязі.

МВС Росії оголосило в розшук голову Міжнародного кримінального суду (МКС) Пйотра Гофманського.

Україна розраховує отримати проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо неправдивих звинувачень з боку РФ у геноциді вже до кінця цього року, а слухання справи по суті можуть початися у 2025 році. 

Україна вважатиме перемогою за скаргою до Міжнародного суду ООН щодо брехливих звинувачень з боку РФ у геноциді рішення, де Суд визнає порушення Москвою норм міжнародного права і визнає війну безпідставною.

У Міністерстві закордонних справ готували позов до Міжнародного суду ООН за неправдивими звинуваченнями РФ у нібито геноциді на Донбасі прямо з евакуаційного потяга. 

У Міжнародному суді ООН у Гаазі тривають публічні слухання у справі про зловживання Росією Конвенцією про заборону геноциду: у третій день слухань у суді виступають 32 держави.

Розташований у Гаазі Міжнародний кримінальний суд у вівторок повідомив, що його ІТ-системи зазнали кібератаки.

В уряді України вважають, що закордонні партнери зацікавлені у підтримці української позиції та у покаранні України в рамках процесу, що розпочався у Міжнародному суді у Гаазі.

Уряд України ще не визначився із сумою фінансових вимог до РФ у рамках процесу за Конвенцією про заборону геноциду, але є рішення про те, що ця вимога буде.

Київ офіційно наполягає, що російська сторона збрехала у своєму виступі в Суді ООН, коли "відмовилася" від попередніх заяв про фейковий "геноцид на Донбасі" як підставу свого вторгнення в Україну.

Російська сторона відмовляється визнавати заяви своїх посадовців та президента Путіна від лютого 2022 року про те, що повномасштабне вторгнення РФ до України почалося для боротьби з нібито "геноцидом" на Донбасі.

У Палаці миру у Гаазі 18 вересня починаються слухання у справі проти Росії за звинуваченнями про порушення нею Конвенції про заборону геноциду.

Президент Володимир Зеленський зустрівся з прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом, який перебуває в Україні з візитом.

Генеральний прокурор Андрій Костін і прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан у четвер оголосили про відкриття польового офісу МКС у Києві.

Екскерівника Служби державної безпеки Сербії під час югославських війн Франко Сіматовича достроково звільнили від відбування покарання за вироком механізму трибуналів у Гаазі, що є наступником Кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії через поганий стан здоров'я.

 Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов заявив, що Україна не погодиться на будь-який гібридний формат трибуналу, де розглядається його створення як частини української судової системи.

Українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилас ь на дещо видозмінений формат так званого гібридного трибуналу.