Украинцы поддерживают вступление в ЕС и НАТО, требование Киева к переговорам с РФ: главное за день

Дайджест
Пятница, 24 декабря 2021, 21:07

РФ і далі нарощує сили біля України; Україна вимагає залучення її до участі у безпекових консультаціях; Італія посилила ковідні обмеження на тлі рекордного злету інфекцій; в Албанії скандал через витік даних 630 тисяч громадян; "Європейську правду" визнали найякіснішим медіа про міжнародні справи; Азербайджан висловив протест Франції; експремʼєр Франції увійшов до ради директорів російської компанії.

Більше цікавих новин 24 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Про нарощування військ РФ 

Нові супутникові знімки, зроблені приватною американською компанією, показують, що Росія продовжувала нарощувати свої сили в анексованому Криму та поблизу України протягом останніх тижнів.

Як зазначається, агентство Reuters не змогло незалежно перевірити останні зображення від американської компанії Maxar Technologies.

Знімки, опубліковані пізно в четвер, показують базу в Криму, яку Росія анексувала в 2014 році, наповнену сотнями одиниць бронетехніки та танків станом на 13 грудня. Супутникове зображення Maxar тієї ж бази в жовтні показало, що база була напівпорожня.

За словами Maxar, до російського гарнізону прибув новий підрозділ бригадного рівня, який складається з кількох сотень одиниць бронетехніки, яка включає БМП, танки, самохідну артилерію та засоби протиповітряної оборони.

Зображення Maxar демонструють скупчення на полігоні Солоті в Росії поблизу українського кордону, а фотографії, зроблені на початку грудня, показують більшу концентрацію військової техніки, ніж у вересні.

На знімках також видно, як тривають нарощування в Єльні, російському місті приблизно в 260 км на північ від українського кордону, і на полігоні Погоново поблизу Воронежа на півдні Росії.

Про обговорення питань безпеки 

Загрозу вторгнення Росії міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба телефоном обговорив з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем у четвер.

Співрозмовники погодилися з ключовим принципом: рішення щодо безпеки України можуть ухвалюватися лише за участі України, а рішення щодо безпеки Європи загалом — за участі ЄС.

Також у четвер радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван обговорив із керівником офісу президента України Андрієм Єрмаком спільні занепокоєння та підхід щодо накопичення військових сил Росією біля кордону України.

Салліван привітав заяву ОБСЄ про "тверду рішучість" українських урядових сил і очолюваних Росією сил на сході України повністю дотримуватися режиму припинення вогню від липня 2020 року. 

Вчора телефонну розмову також провели радник федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца з питань зовнішньої політики Єйнс Плетнер і заступник глави адміністрації президента РФ Дмитрій Козак. Мета розмови - організація фізичної зустрічі на початку січня для обговорення ситуації довкола України.

У розмові Плетнер ще раз закликав до деескалації ситуації в Україні та в прикордонній з Росією зоні та наголосив на необхідності обговорення подальшої ситуації з Україною та Францією у Нормандському форматі.

Про переговори та вимогу України

На щорічній пресконференції у четвер президент РФ Владімір Путін заявив, що Росія хоче уникнути конфлікту, але потребує "негайної" реакції Сполучених Штатів та їхніх союзників на вимоги щодо так званих гарантій безпеки.

Як відомо, 17 грудня МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. 

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав". 

Країни Європи продовжують відкидати вимогу Росії до НАТО не приймати нових членів. Серед інших, і Швеція. Міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде заявила, що Швеція категорично відкидає всі переговори щодо суті європейського безпекового порядку.

Хоча вимоги Росії адресовані насамперед США та НАТО, вони також зачіпають Швецію, яка не входить до Альянсу, зазначила вона.

Раніше цього місяця Фінляндія відповіла на вимогу Росії, заявивши, що має "національний простір для маневру", включаючи можливість подання заявки на членство в НАТО.

Слід додати, РФ заявила, що не бачить готовності ЄС до переговорів про безпеку.

А глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що першою і головною темою розмови США, ЄС чи НАТО з Росією має бути завершення міжнародного збройного конфлікту в Європі, агресії РФ проти України. Він додав, що питання євроатлантичної безпеки нині вирішується в Україні, тому Україна має брати участь у безпекових консультаціях на цю тему.

В очікуванні загострення міграційної кризи

Лідер правлячої партії Польщі Ярослав Качинський заявив, що допускає продовження постійної загорожі, яку починають будувати на кордоні з Білоруссю, також на кордон з Україною, пояснивши це непевною безпековою ситуацією у регіоні.

Лідер партії "Право і справедливість" заявив, що не є оптимістом з приводу того, коли чекати кінця штучної міграційної кризи на білорусько-польському кордоні, та що Польщі варто бути готовою до років нестабільності і гібридних атак.

Тим часом, у Польщі очікують загострення штучної міграційної кризи на Різдво.

Двом репортерам радіо RMF24 вдалось побувати у Білорусі і поговорити з мігрантами, яких розмістили у великому логістичному центрі в Брузгах - поруч з пунктом пропуску, де на початку листопада вони здійснили наймасовішу спробу нелегально перейти кордон.

Із розмов з’ясувалося, що мігранти вважають 25 грудня "ключовою датою", після якої для них нібито мають відкрити гуманітарний коридор до Німеччини. 

Загалом протягом 2021 року майже 40 тисяч людей намагалися незаконно проникнути до Польщі з Білорусі.

Також зазначимо, що у четвер латвійські прикордонники запобігли найбільшій за останній час кількості спроб незаконного перетину латвійсько-білоруського кордону — 103.

COVID: підроблені сертифікати, посилення обмежень

У Швейцарії викрили 8000 підроблених ковід-сертифікатів, причетним загрожує до 5 років в’язниці.

Італія посилила ковідні обмеження на тлі рекордного злету інфекцій.

Президент Чорногорії захворів на коронавірус.

Інше: експорт через Польщу, експрем’єр Франції працює в РФ

Український експорт до 12 країн ЄС через територію Польщі зупинений з серпня - уряд.

"Європейську правду" визнали найякіснішим медіа про міжнародні справи - опитування.

В Одесу зайшов найсучасніший фрегат ВМС Франції.

Вступ до ЄС підтримують 67% українців, до НАТО - 59%.

В Австрії два будинки згоріли через запалений дитиною бенгальський вогонь.

Лондонці висміяли подаровану Норвегією "обгризену" ялинку на Трафальгарській площі.

Байден заявив, що планує балотуватися на другий термін президента США.

В Іспанії заборонили палити на пляжах, штраф - 2000 євро.

У Грузії компанію оштрафували за вакансію для високої та худої жінки.

Експремʼєр Франції увійшов до ради директорів найбільшої нафтогазохімічної компанії Росії.

Азербайджан висловив протест Франції через поїздку кандидатки у президенти в Карабах.

В Албанії скандал через витік даних 630 тисяч громадян.

Це лише частина цікавих новин 24 грудня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Статьи

Триморье становится ближе: что поможет Украине в центральноевропейской инициативе

Украина получает шанс приблизиться к инициативе Триморья, добившись статуса наблюдателя или даже полноценного членства (укр.)

Ошибки Германии с оружием: почему политика Берлина порой способствует конфликтам в мире

"Никакого оружия для кризисных районов" – по этой формуле уже много лет живет немецкая внешняя политика. Но к каким последствиям в реальной жизни приводит следование этому принципу? (укр.)

Малюська: рано или поздно РФ придется садиться и договариваться о компенсациях по Донбассу

Министр юстиции Денис Малюська: "Ключевая часть – доказательство фактов оккупации Россией Донбасса. Но за ними последуют имущественные требования от лиц, пострадавших в результате агрессии РФ".