Якщо проєкт "репараційних позик" для України на базі заморожених активів Росії не вдасться реалізувати, Європейський Союз розглядає можливість надання Києву безповоротних грантів на двосторонній основі державами ЄС на суму 45 млрд євро щороку – від 90 млрд за період 2026-27 років.

У 2026-2027 роках бюджет України потребуватиме 135,7 млрд євро зовнішньої допомоги, з якої 83,4 млрд – військові потреби.

Європейська комісія запропонувала три варіанти надання Україні фінансової підтримки протягом наступних двох років: двосторонні гранти, позика з бюджету ЄС із запозичень на зовнішніх ринках та позику з використанням заморожених активів Росії.

Плануючи фінансову допомогу Україні на 2026 та 2027 роки, Європейська комісія наразі передбачає, що війна в Україні має завершитися наприкінці 2026 року.

Міністр Франції у справах Європи Бенжамен Аддад на полях засідання Ради ЄС з загальних питань у Брюсселі розповів про умови, які виставив президент Франції Емманюель Макрон з приводу надання Україні "репараційних позик" на базі заморожених активів Росії.

Великобританія та Канада, на території яких також є заморожені активи Росії, можуть надати Україні фінансування за моделлю запропонованих Європейською комісією "репараційних позик".

До кінця 2026 року фінансова підтримка України з боку Норвегії в цілому становитиме понад 19,4 млрд євро (227 млрд норвезьких крон).

Корупційний скандал в уряді України не матиме негативного впливу на плани Європейського Союзу з надання фінансової допомоги Києву у наступних роках, зокрема, у рамках "репараційних кредитів".

Під час засідання Ради ЄС з питань економіки та фінансів у четвер, 13 листопада, міністри зокрема обговорять зобов’язання Європейського Союзу щодо фінансування потреб України у 2026-27 роках та можливість надання "репараційних позик" на основі заморожених активів РФ.

У рамках підготовки Європейською комісією пропозицій щодо забезпечення Євросоюзом фінансових потреб України у 2026-2027 роках (options paper) як альтернатива "репараційним позикам" на базі заморожених активів Росії, розглядаються спільні кредити держав ЄС та двостороннє кредитування.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у пʼятницю повідомив про виділення загалом 100 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та інфраструктури системи опалення в Україні.

В ЄС є побоювання, що навіть у разі якщо вдасться зняти занепокоєння Бельгії щодо виділення так званої "репараційної позики" Києву, процес її затвердження може затягнутися.

У Норвегії зростають заклики серед партій щодо того, аби країна використала свій суверенний фонд, щоб допомогти просунути застряглий кредит ЄС для України у розмірі 140 млрд євро.

Рада ЄС ухвалила рішення щодо надання Україні 1,8 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility.

В уряді кажуть, що Україна виконає реформи, які входять до зобов'язань держави за "Планом України", і зможе отримати "протерміноване" європейське фінансування бюджету за програмою Ukraine Facility до того, як ці кошти "згорять" за правилами програми.

Європейський Союз затвердить надання Україні п’ятого траншу макрофінансової допомоги у рамках механізму Ukraine Facility у розмірі 1,351 млрд євро у вівторок, 4 листопада.

В Євросоюзі висловлюють занепокоєння з приводу того, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн ЄС домовитись про надання Києву "репараційної позики" із заморожених росактивів.

ЄС погодив виділення під свої гарантії близько 50 мільйонів євро для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку на відновлення українських лікарень.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде воювати десятиріччями, але ЄС має упродовж якогось часу стабільно фінансово підтримувати нашу державу, і європейські лідери планують це робити 2-3 роки.

Президент Володимир Зеленський заявив, що європейці близькі до рішення стосовно передачі Україні заморожених російських активів.

Європейський Союз оголосив про запуск трьох нових проєктів загальною вартістю 6,6 мільйона євро, спрямованих на зміцнення незалежного медіасектору України.

Для закриття бюджетних потреб та потреб у військовій допомозі у 2026 та 2027 роках, Україна потребує біля 133 млрд євро – інакше це призведе до "колапсу" зусиль України у війні з Росією. Тому Європейський Союз шукає шляхи надати Києву ці кошти, зокрема, через "репараційні позики" на базі заморожених активів Росії.

Європейська комісія розглядає можливість участі у наданні "репараційних позик" Україні інших держав, на території яких є заморожені активи Росії, і планує порушити це питання на рівні "Групи семи".

Надання "репараційної позики" Україні на базі заморожених активів Росії є чутливим питанням, яке викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС.

Європейський Союз очікує, що 2 з 4 млрд євро, перерахованих Україні від ЄС у середу, 1 жовтня, має бути інвестована у дрони.

Латвія вважає, що Європейський Союз повинен використати заморожені активи Росії для допомоги Україні, і давно очікує відповідну пропозицію від Європейської комісії.

1 жовтня Україна отримала транш від ЄС обсягом 4 млрд євро у межах ініціативи G7 ERA. 

Данія підтримує ідею Європейської комісії щодо надання Україні "репараційної позики", використовуючи для цього заморожені у Євросоюзі активи Росії, і впевнена, що вдасться вирішити всі юридичні питання її реалізації.

Заморожені активи Росії, які знаходяться у Євросоюзі, мають бути використані для надання Україні "репараційної позики" у 2026-2027 роках для фінансування її бюджетних та військових потреб.

Порядок денний неформального саміту Європейської ради, який відбудеться у Копенгагені 1 жовтня, складається з двох пунктів: Україна та її фінансова підтримка у наступні роки, а також питання оборони ЄС до 2030 року "Готовність 2030" (Readiness 2030).