Путін благає Кіма і розчаровує Вірменію, а США, на заклики республіканців напередодні президентських виборів, посилюють моніторинг своєї допомоги.

А ще: дива у Чорногорії, проблеми у Apple та новий побратим Києва.

 Всі важливі і цікаві новини четверга 14 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Можливості Росії змінилися

У США заявляють, що занепокоєні поглибленням військової співпраці між Росією і КНДР на тлі зустрічі лідерів країн Владіміра Путіна і Кім Чен Ина, яка відбувалась напередодні.

Однак речник Держдепу США Метью Міллер наголосив, що те, що Росія звертається по допомогу до КНДР, показує, як розв’язана проти України війна розвивається для Кремля.

"Півтора року тому Владімір Путін розпочав цю війну, думаючи, що він збирається відновити славу Російської імперії, і провалився у всіх своїх максималістських, імперіалістичних цілях. А тепер, через півтора року, втративши десятки тисяч російських солдатів і витративши мільярди і мільярди доларів, він благає Кім Чен Ина про допомогу", – підкреслив Міллер.

Президент Литви Гітанас Науседа не вважає, що підтримка Північною Кореєю Росії суттєво вплине на війну РФ проти України.

В ЄС заявили, що готові вжити заходів проти КНДР, якщо та надаватиме Росії підтримку у її війні проти України.

Також Європарламент закликав суд в Гаазі видати ордер на арешт Лукашенка, а також закликав ЄС та держави-члени арештувати активи керівництва Білорусі і передати Україні.

До речі, самопроголошений лідер Білорусі Александр Лукашенко 14 вересня попрямував у Росію, де в п'ятницю зустрінеться з президентом РФ Владіміром Путіним.

Вірменія, яка не так активно і відкрито, як Білорусь, підтримує Путіна, більше не вважає РФ гарантом безпеки. 

"В результаті подій в Україні можливості Росії змінилися", – констатує  прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

Пашинян додав, що для Вірменії звернення до Росії кожного разу, коли спалахує конфлікт, є просто нежиттєздатним.

Прем'єр Вірменії також заявив про провал російських "миротворців" у Карабаху.

Недостатньо зброї

Тим не менш, Росію не можна недооцінювати, тим паче, що і Україні не вистачає зброї для впевненої перемоги. 

Ексглава британського уряду Борис Джонсон закликав уряд Британії припинити зволікати і відправити більше зброї в Україну.

"Вони хочуть від нас лише одного – зброї, щоб завершити справу, і тому я просто не розумію, чому ми продовжуємо тягнути час. Чому ми завжди такі повільні? Як ми можемо дивитися цим людям в очі і пояснити їм, чому ми зволікаємо? Протягом всієї цієї війни ми недооцінювали українців і переоцінювали Путіна, і ми робимо те ж саме сьогодні", – заявив Джонсон.

Він також розкритикував США за те, що вони не надають Києву ракети ATACMS.

"Президент Зеленський сказав мені, що йому потрібно лише 200 більш досконалих балістичних систем, таких як ATACMS, а США мають тисячі таких систем в запасі. Навіщо затримувати їх? Якій іншій меті вони можуть служити, яка б краще гарантувала довгострокову безпеку Заходу, в тому числі і Сполучених Штатів?" – зазначив Джонсон.

Тим часом передвиборча ситуація у США не сприяє збільшенню постачання зброї Україні. 

Пентагон організував нову команду в Україні для моніторингу американської допомоги Києву у сфері безпеки, оскільки все більше республіканців закликають до посилення контролю за використанням цих коштів. 

Більш приємна новина надійшла зі Швеції. Там пілоти ЗСУ завершили ознайомчу підготовку на шведських винищувачах Gripen, що може підштовхнути країну відправити ці літаки Україні. Хоча, раніше прем’єр-міністр Швеції Ульф Крісстерссон заявив, що його країна сама потребує винищувачів Gripen, зазначивши, що планів їх передання Україні поки немає.

Ще одна непогана новина – в Україні відкрився польовий офіс Міжнародного кримінального суду.

Генпрокурор України зазначив, що робота офісу "підвищить ефективність та оперативність реагування на злочини, які Росія продовжує щодня вчиняти проти України та українців". Він також подякував прокурору МКС за роботу над розслідуванням воєнних злочинів в Україні.

Небезпека нав’язаного миру

Експрезидент Франції Ніколя Саркозі після скандальних заяв щодо війни в Україні у серпні наполіг, що Україна повинна зберігати нейтралітет, аби не провокувати Росію, та закликав до дипломатичних переговорів з Росією для припинення російського вторгнення.

За його словами, він бачить два рішення, щоб зупинити війну. Перше полягає у "знищенні іншого". 

"Ми не збираємося знищувати другу ядерну державу у світі, інакше світ ризикує впасти в тотальну війну", – сказав Саркозі, підкресливши друге рішення, за яке він виступає. Це – дипломатичні переговори. "Ми можемо поговорити з Путіним", – сказав французький політик.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що будь-яка мирна ініціатива, нав'язана Україні без згоди Києва, обернеться проти Заходу, оскільки вона не зможе підвести риску під російським імперіалізмом.

"Ми не хочемо просто відкласти війну. Ми хочемо покласти край здатності Росії розширювати територію силою", – додав він.

Щодо експорту української аграрки

Завтра 15 вересня – день, коли закінчується заборона Євросоюзу на імпорт української аграрки до п’яти сусідніх з нею держав-членів.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна розраховує на скасування Європейською комісією обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції.

"Україна розраховує, що Єврокомісія дотримається свого слова і завтра скасує всі обмеження на український сільськогосподарський експорт", – підкреслив очільник української дипломатії.

Крім того, в МЗС пояснили, чому немає підстав продовжувати заборону на імпорт зерна до ЄС.

Парламент Болгарії підтримав скасування заборони на агроімпорт з України. Зеленський подякував країні за таке рішення.

Тим часом ЄС вивчає можливість залучити Італію та Грецію до так званого "коридору солідарності" для експорту українського зерна.

Нові санкції США 

США наклали санкції на російських олігархів і компанії, що допомагають оборонці РФ.

До санкційного списку потрапили компанії з Фінляндії, Туреччини й Словенії та навіть колишній генпрокурор Грузії. 

Спецпредставниця з відновлення

Президент Сполучених Штатів Джо Байден призначив спецпредставницю з економічного відновлення України.

Пенні Пріцкер – досвідчена держслужбовиця і колишня міністерка торгівлі з "глибокими родинними зв’язками з Україною". 

В інтерв’ю "Європейській правді" вона розповіла, чим буде займатися на посаді і як може змінитися підтримка Вашингтона.

"Дипломатичне" протистояння

Словаччина виганяє російського дипломата, а Росія висилає двох американських дипломатів. На тлі підозр щодо шпигунства. 

Дозвіл на "дискримінацію росіян"

Обмеження права на навчання російською мовою у Латвії не є дискримінацією – рішення ЄСПЛ.

В уряді Естонії допускають конфіскацію авто на російських номерах, які вже в’їхали в країну.

Суд у Фінляндії продовжив утримання під вартою російського неонациста. Також в країні ввели в експлуатацію тестову ділянку паркану на кордоні з РФ.

У Латвії громадяни РФ отримали ще два роки на мовний іспит, а берлінська опера відмовилася зняти з постановки росіянку Нетребко попри протест України.

Решта новин дня 

Київ і Берлін стали містами-побратимами.

У Бельгії підпалили кілька шкіл через суперечливий предмет про секс.

"Бананова республіка": прем'єр Словаччини відреагував на бійку двох колишніх урядовців.

ЗМІ: Із судового сховища у Чорногорії, куди прорили тунель, зникла зброя.

Кілька країн ЄС слідом за Францією перевіряють небезпеку випромінювання від iPhone 12.

Європейський центробанк вдесяте поспіль підвищив процентні ставки.