В Євросоюзі висловлюють занепокоєння з приводу того, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) може заблокувати фінансову підтримку України через нездатність країн ЄС домовитись про надання Києву "репараційної позики" із заморожених росактивів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не бере участі у дискусіях щодо використання заморожених російських активів як важеля переговорів з Кремлем.

Речниця МЗС Росія Марія Захарова каже, що РФ дасть "дуже болючу відповідь", якщо російські активи на Заході будуть конфісковані.

Прем’єр-міністри Норвегії та Фінляндії визнають, що Росія є загрозою номер один для безпеки держав Північної Європи, проте наголошують на готовності протистояти їй. 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан непокоїться, що використання заморожених активів РФ на користь України може стати "передвісником" російсько-європейської війни.

Президент Володимир Зеленський заявив, що європейці близькі до рішення стосовно передачі Україні заморожених російських активів.

Європейська комісія посилює тиск на країни-члени ЄС, щоб змусити їх використати заморожені російські активи на користь України.

У пропозиціях Європейської комісії щодо закриття ЄС фінансових потреб України у 2026-27 роках, які вона готує до наступного засідання Європейської ради 18 грудня, будуть запропоновані різні варіанти джерел фінансування, з основним акцентом на російські заморожені суверенні активи.

Словацький премʼєр-міністр Роберт Фіцо виступив проти плану Європейського Союзу з використання заморожених російських активів для фінансування України.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що ЄС має продовжити роботу для схвалення "репараційної позики" для України до Різдва.

Європейська комісарка від Бельгії Аджа Лябіб сказала, що ЄС "не готовий" піти на безпрецедентний крок і надати Україні позику у 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів.

Під час обговорення можливості використання заморожених на території Європейського Союзу суверенних активів Росії на користь України у ході засідання Європейської ради 23 жовтня, на вилученні з фінального тексту висновків саміту прямої згадки про передачу російських коштів Україні наполягала не лише Бельгія, але й Люксембург.

Питання використання заморожених в Європейському Союзі суверенних активів Росії для фінансової підтримки України залишається на порядку денному, остаточне рішення буде прийняте у грудні 2025.

Лідери держав ЄС після дискусій на засіданні Європейської ради 23 жовтня внесли зміни до проєкту висновків у частині щодо заморожених активів Росії: була вилучена пряма згадка про план Євросоюзу з використання росактивів для фінансової та військової підтримки України у 2026-27 роках.

Президент України Володимир Зеленський планує використати частину коштів, які надійдуть в Україну в рамках "репараційних кредитів" із заморожених активів Росії, на виробництво далекобійної зброї на території України дальністю до 3000 км.

Бельгія, яка відкрито висловлювала застереження щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоче домогтись зміни висновків саміту ЄС у цій частині.

Лідери ЄС під час засідання Європейської ради в Брюсселі ще не досягли єдиної позиції щодо планів використання коштів з заморожених в Євросоюзі суверенних активів Росії на користь України, і вирішили продовжити дискусію після обіду.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас сказала, що розуміє побоювання Бельгії з приводу "репараційної позики" Україні з використанням росактивів, і що у ЄС шукатимуть рішення, які врахують ці ризики.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику" для України з використанням знерухомлених російських активів.

Україна закликає європейські держави дозволити ширше використання коштів у межах так званої "репараційної позики", що надаватиметься за рахунок заморожених російських активів.

Європейська рада у висновках за результатами засідання 23 жовтня заявить про плани ЄС надати Україні фінансову та військову допомогу у 2026-27 роках, використовуючи для цього у тому числі грошові залишки російських заморожених активів.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова сподівається, що за підсумками засідання Євроради цього тижня лідери погодять довгоочікуваний 19-й пакет санкцій проти Росії.

Бельгія нібито погодилася не блокувати ідею ЄС щодо "репараційної позики" Україні з використанням заморожених російських активів, у зв’язку з чим Євросоюз тепер зможе перейти до практичних кроків.

США відмовились приставати до плану Європейського Союзу щодо розширеного використання заморожених російських активів для надання Україні так званої "репараційної позики".

Кредитних коштів, які будуть виплачені Україні на базі заморожених активів Росії – так званих "репараційних позик" – має вистачити Україні, щоб закупити зброю на оборону протягом як мінімум трьох років.

В ЄС запропонували використати частину так званої "репараційної позики" для України, яку надаватимуть із заморожених російських активів, для закупівлі у США зброї для української армії.

Європейська комісія розмірковує над тим, щоб залучити для репараційної позики Україні не лише 140 млрд євро заморожених активів РФ з фінансового репозиторію у Бельгії, а й додаткові 25 мільярдів з приватних рахунків росіян у різних країнах.

Оборонна дорожня карта ЄС серед іншого містить обіцянку надання Україні "репараційної позики" до кінця 2025 року.