Крок Ісландії до ЄС, рекордне відставання Орбана, вимога США до України: новини дня

Україна передала Міжнародному кримінальному суду матеріали щодо атак РФ на енергетику, а Єврокомісія допоможе Україні відбудовувати й посилити захист енергомережі перед наступною зимою.

Водночас США офіційно попередили Україну через удар по російському Новоросійську. 

Завтра у Женеві Умєров зустрінеться з американцями. Сьогодні ввечері відбулася розмова між Трампом і Зеленським. 

Поліція Іспанії затримала в Німеччині підозрюваного у вбивстві Портнова, а німецькі прокурори заявили, що називати канцлера Мерца Піноккіо – прояв свободи слова.

Все важливе і цікаве за середу, 25 лютого – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Звернення до Міжнародного суду

Україна передала Міжнародному кримінальному суду матеріали щодо атак РФ на енергетику.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду інформаційне повідомлення про атаки Росії на об’єкти енергетики України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.

За його словами, впродовж цьогорічного опалювального сезону удари, організовані вищим військово-політичним керівництвом Росії, були спрямовані на всі види об’єктів енергетики в більшості регіонів України. 

Президент Володимир Зеленський вранці 25 лютого заявив, що обговорив із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн стратегію значного посилення стійкості України.

"Європейська комісія підтримає ремонт енергетичної інфраструктури України, допоможе її відбудовувати й посилити захист енергомережі перед наступною зимою", – наголосив український президент.

Вимога США до України

США офіційно попередили Україну через удар по російському Новоросійську, повідомила посол Ольга Стефанішина.

За її словами, Сполучені Штати заявили, що українські атаки на Новоросійськ "вплинули на деякі американські інвестиції, які здійснюються через Казахстан". 

Посол України у США заявила, що "отримала демарш" від Державного департаменту щодо цього.

Водночас вона наголосила, що США не пропонували Києву загалом утриматися від атак на російську військову та енергетичну інфраструктуру.

Також, за словами Стефанішиної, у листі від Державного департаменту підкреслювалося, що США наразі не мають таких самих економічних інтересів в Україні, як у Казахстані.

Переговори і позиція США

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що секретар РНБО і голова української переговорної делегації Рустем Умєров у четвер проведе перемовини з американськими перемовниками в Женеві – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.

Під час щорічного звернення до Конгресу 24 лютого американський президент Дональд Трамп заявив, що США "наполегливо працюють" над припиненням російсько-української війни, а також пообіцяв справедливість матері убитої у США Ірини Заруцької.

Сьогодні ввечері президенти України і США провели телефонну розмову.

Офіційних повідомлень про деталі на інформаційних ресурсах обох лідерів поки немає. 

Також нагадаємо, що вчора Сполучені Штати не підтримали в Генеральній Асамблеї ООН ініційовану Україною резолюцію "Підтримка міцного миру в Україні". 

Резолюцію з нагоди четвертої річниці російського повномасштабного вторгнення ухвалили 107 голосами країн, серед яких не було США.

Документ закликає до негайного припинення вогню та підтверджує необхідність дотримання суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. 

Колишній спецпосланець президента США Кіт Келлог засудив відмову Сполучених Штатів підтримати резолюцію ООН про мир в Україні.

"ООН проголосувала за тривалий мир в Україні, а ми утрималися. Уявіть собі. Російська Федерація була проти цієї резолюції. Хіба чотири роки війни не достатньо? Хіба зникнення дітей, обстріл міст і вбивства невинних людей не достатньо? Це не бізнес-угода – це війна", – написав Келлог у соцмережі Х.

Тим часом у Сенаті США зареєстрували двопартійну резолюцію на підтримку суверенітету України.

Посилення Європи

На тлі невпевненості у надійності США як союзника Данія готова говорити про розміщення ядерної зброї на своїй території.

За даними Politico, Франція непокоїться через ризик розповсюдження ядерної зброї.

Німецький Бундестаг погодив закупівлю дронів-камікадзе на пів мільярда євро, а Естонія інвестувала 7 млн євро в розробника зенітних ракет.

Уряд Литви схвалив оновлену стратегію нацбезпеки. Далі документ розглянуть у Сеймі Литви.

Спільні виробництва дронів

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод. Мова йде про виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.

"Це розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва", – прокоментував посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

Президент Володимир Зеленський також повідомив, що Україна підписала рамкові оборонні угоди з Фінляндією, Данією і Латвією, які передбачають розширення спільного виробництва дронів.

"Ці ініціативи в рамках програми спільного виробництва "Build with Ukraine" допомагають закласти основу для справді самодостатньої європейської оборонно-промислової бази, яка зміцнить нашу спільну безпеку в майбутньому", – розповів Зеленський.

Уряд Данії веде переговори з українською компанією-виробником дронів Skyfall про запуск виробництва на данській території.

Військова і інша допомога Україні

Британія анонсувала нові заходи проти обходу санкцій проти Росії.

Литва передасть Україні 30 ракет для переносного зенітного ракетного комплексу RBS-70. Крім того, у Литві благодійна кампанія Radarom! зібрала 4 млн на підтримку України.

Радник з національної безпеки Чехії Гінек Кмонічек повідомив, що Україна отримала 1,96 млн одиниць великокаліберних боєприпасів минулого року завдяки чеській "снарядній ініціативі".

Він наголосив, що на цей рік забезпечено фінансування приблизно 880 тисяч одиниць боєприпасів.

Сенат Італії підтримав продовження допомоги Україні.

Декрет продовжує до 31 грудня 2026 року дозвіл на передачу військових транспортних засобів, матеріалів та обладнання Україні, "з пріоритетом для тих, що призначені для логістики, цивільного медичного використання" та захисту від повітряних і ракетних атак. 

Хорватія внесла 1,5 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, а Грузія на рік продовжила українцям право на перебування в країні.

Непередбачуваний Орбан

У ЄС шукають вихід з угорської блокади кредиту Україні на 90 млрд євро, проте лунають побоювання, що тиснути на прем’єра Віктора Орбана під час виборчої кампанії може бути небезпечно. 

Politico пише, що у Будапешті намагаються перетворити кредит для України та ширше протистояння з ЄС на політичну пастку для угорської опозиції напередодні парламентських виборів 12 квітня. Орбан діє в Європі обструктивно, "зважаючи на вибори", зазначив один з посадовців ЄС на умовах анонімності.

"Є трубопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті... На цьому етапі важко передбачити, як розвиватимуться події", – повідомив виданню один із дипломатів ЄС. Угорщина "стала ще більш непередбачуваною, ніж зазвичай", сказав інший дипломат. 

Нагадаємо, Угорщина заблокувала виділення Євросоюзом 90 млрд євро для України, а також затвердження 20-го пакета санкцій ЄС проти РФ, до відновлення транзиту російської нафти у Європу через нафтопровід "Дружба", пошкоджений внаслідок російської повітряної атаки.

Сьогодні Координаційна група ЄС на експертному рівні за участі Угорщини, Словаччини та Хорватії обговорила стан справ навколо нафтопроводу "Дружба" та дійшла до висновку, що на даному етапі його зупинка не несе загрози енергетичній безпеці Євросоюзу.

Україна направила свою позицію, в якій наголосила, що провина за припинення транзиту російської нафти в Європу нафтопроводом "Дружба" лежить на Росії.

Крім того, українська сторона звернула увагу на неприпустимість ультиматумів та політичного тиску з боку окремих держав-членів, включаючи погрози припинити постачання дизельного пального та електроенергії або заблокувати допомогу ЄС та санкції проти Російської Федерації.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вийшов із заявами про нібито "українську загрозу" для енергосистеми Угорщини та анонсував розгортання військових для захисту енергетичної інфраструктури.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль каже, що "вражений" поведінкою Орбана.

Рекордне відставання Орбана

Опозиційна угорська "Тиса" значно випереджає партію прем’єра Віктора Орбана в новому опитуванні – 55% проти 35% у керівної "Фідес".

А у Будапешті познімали банери кандидата від партії Орбана, розміщені без дозволу.

Крок Ісландії до ЄС

В Ісландії планують провести референдум щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС "у найближчі місяці".

Нагадаємо, Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році після фінансової кризи, але переговори були припинені з її ініціативи у 2015 році. Тоді влада Ісландії пояснила це невдачами єврозони.

Опитування показують, що членство в ЄС стало більш популярним в Ісландії: понад 45% ісландських виборців виступають за нього, 35% – проти, а решта не визначилися.

Щодо Молдови

Президентка Молдови Мая Санду позбавила громадянства Молдови дев’ять чинних або колишніх посадовців з невизнаного Придністров’я. 

Процедуру позбавлення громадянства ініціювало Агентство державних послуг на запит Служби інформації та безпеки, де назвали підставою для цього серйозні дії цих осіб проти інтересів Молдови. 

Згодом стало відомо, що Кишинів і Тирасполь після майже року перерви – 26 лютого – проведуть переговори у форматі "1+1".

Решта новин

Поліція Іспанії затримала в Німеччині підозрюваного у вбивстві Портнова.

У Польщі затримали групу осіб за спробу вивезти підсанкційне обладнання до РФ.

Німецькі прокурори заявили, що називати Мерца Піноккіо – прояв свободи слова.

Британія призупиняє ратифікацію угоди про передачу островів Маврикію.

CNN: у "файлах Епштейна" не опубліковані свідчення жінки, яка звинувачувала Трампа.

Національні збори Франції схвалили закон про асистований суїцид.

Болгарська та румунська служби "Радіо Свобода" припиняють роботу.