Соглашение с Лукашенко, "звездные войны" с РФ, Nord Stream-2 на паузе: главное за 17 ноября

Дайджест
Среда, 17 ноября 2021, 21:28

Комітет Генасамблеї ООН підтримав проєкт посиленої кримської резолюції; Зеленський обговорив з Ердоганом; запуск "Північного потоку-2" можуть відкласти до березня; на півночі Франції припиняють продаж каное; в Італії затримали 19-річну джихадистку, пов’язану з виконавцем теракту у Відні; Швейцарія дозволить одностатеві шлюби з липня 2022 року; у Британії минулого місяця інфляція виявилась найвищою за 10 років.

Більше цікавих новин 17 листопада у нашому дайджесті.

Про мігрантів в Україні та Білорусі

Глава МЗС Дмитро Кулеба прокоментував німецьку ідею розміщення в Україні мігрантів з Білорусі.

Він вважає, що німецький депутат Нільс Шмід і його колеги мають зосередитися на допомозі Україні стати членом ЄС, що буде найкращим способом залучення нашої країни до вирішення проблеми мігрантів на кордоні з Білоруссю.

Дипломат закликав німецького депутата Шміда та його колег зосередитися на досягненні "цілком зрозумілої і простої мети" – членства України в ЄС. Тоді, зазначив Кулеба, наші країни будуть обмінюватися думками, а поки що ніяких порад Україні давати не треба.

Тим часом, ніч на контрольно-пропускному пункті (КПП) між Білоруссю та Польщею минула спокійно, частина мігрантів переночували в приміщенні.

Вдень 17 листопада сотні мігрантів, що провели майже два дні біля КПП "Брузги-Кузьниця" на кордоні з Польщею, почали залишати свій табір і вирушати кудись у супроводі білоруських силовиків.

Білорусь, яка звозить мігрантів на кордон ЄС, звинуватила Польщу у "злочинах проти людства". Слідчий комітет країни відкрив відповідне кримінальне провадження.

Повідомляється, що провадження ведуть за ст. 128 Кримінального кодексу  - "злочини проти безпеки людства", де йдеться у тому числі про "масові акти жорстокості, що здійснюються за расовими, національними, етнічними ознаками". 

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак вважає, що криза на кордоні з Білоруссю може тривати кілька місяців.

Про спроби врегулювання та визнання

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель вже декілька разів за останні дні телефоном розмовляла з самопроголошеним президентом Білорусі Александром Лукашенком щодо мігрантів. Вперше, вона поговорила з ним 15 листопада. 

У декількох країнах, включно з Німеччиною, розкритикували її рішення про розмову, вважаючи, що це суперечить європейській політиці його невизнання як легітимного лідера. Депутат фракції Зелених та член комітету Бундестагу з міжнародних справ Омід Нуріпур, серед інших, вважає, що Меркель, провівши цю розмову, фактично визнала легітимність Лукашенка.

У середу Меркель знову поговорила про мігрантів з Лукашенком. На цей раз в Білорусі заявили про домовленість щодо механізму вирішення міграційної кризи.

За словами Мінська, Лукашенко і Меркель домовились про те, що "проблема загалом виноситься на рівень Білорусі та ЄС, при цьому відповідні посадові особи, які будуть визначені від обох сторін, негайно розпочнуть переговори з метою вирішення наявних проблем". 

У Меркель були менш інформативними та розповіли про нову розмову з Лукашенком одним реченням. Згодом офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт пояснив, чому канцлерка прямо спілкується з самопроголошеним президентом Білорусі.

Міністр закордонних справ Естонії Єва-Марія Лійметс заявила, що Александр Лукашенко в обмін на припинення міграційної кризи хоче скасування санкцій та визнання його законно обраним лідером країни.

За її інформацією, Лукашенко поки не хоче, щоб Європейський Союз вводив нові санкції.

До речі, у Естонії збираються спорудити тимчасовий паркан на кордоні з Росією. Цим будуть займатися резервисти у рамках додаткових навчальних зібрань "Okas-2021" 17-25 листопада.

Також, у середу стало відомо, що Єврокомісія виділяє 700 тисяч євро початкового гуманітарного фінансування для допомоги біженцям на кордоні Білорусі. Глава комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа на боці людей, які потрапили в пастку на кордоні з Білоруссю. Вона додала, що комісія готова робити більше, але "білоруський режим повинен припинити заманювати людей і ризикувати їхнім життям".

Про кримську резолюцію

Третій комітет Генасамблеї ООН на засіданні 17 листопада схвалив проєкт посиленої резолюції щодо ситуації з правами людини в Криму. 

Глава МЗС Дмитро Кулеба відзначив, що у документі вперше зафіксована підтримка Кримської платформи. Крім того, документ також закликає Росію звільнити українських політв’язнів, забезпечити права кримськотатарського народу.

Документ підтримали 64 країни, 93 утрималися і 20 проголосували проти.

Цьогоріч ключовими нововведеннями резолюції стали відображення в назві резолюції статусу Криму як тимчасово окупованого півострова, підтримка співпраці в Кримській платформі, наголос на відповідальності Росії за дотримання прав кримських татар як корінного народу Криму, вимога скасувати вироки, винесені заочно щодо лідерів кримськотатарського народу та кримських татар. 

Проєкт резолюції наголошує на виключній відповідальності Росії як держави-окупанта в забезпеченні мешканців Криму питною та прісною водою.  

Резолюція стане офіційним документом ООН після фінального голосування в Генеральній Асамблеї ООН в грудні.

Читайте також детально про кримську резолюцію, яку Генасамблея ООН ухвалила минулого року: Нова кримська резолюція ООН: тренди-2020 і битва за підтримку

Про визнання українських документів

Україна домовляється з сімома країнами за межами Європи про визнання її COVID-сертифікатів. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що ці сім країн є насамперед туристичного напрямку і вони популярні серед українців. 

Також він сказав, що в Латинській Америці кілька країн визнають українські сертифікати. Робота щодо збільшення таких країн продовжується.

А от Кабмін затвердив угоду з Італією про визнання та обмін водійських посвідчень.

Нагадаємо, 20 липня Україна та Італія підписали нову угоду про взаємне визнання та обмін посвідчень водія, після того, як попередня угода припинила діяти з 1 червня. Вона діятиме 5 років. 

Власник українського посвідчення водія зможе обміняти його на італійське без складання теоретичних та практичних іспитів і внесення відповідної плати.

Про конфлікт Азербайджану та Вірменії

Вірменія і Азербайджан розповіли про свої втрати внаслідок останніх боїв. Згідно з офіційними заявами сторін, внаслідок боїв 16 листопада загинув один вірменський військовий та семеро військових Азербайджану. При цьому, доля понад 20 вірменських військових невідома.

У Міноборони Вірменії повідомили, що під час бойових дій втратили зв’язок із ще 24 військовими, їхня доля наразі невідома і що дві бойові позиції перейшли під контроль Азербайджану. 

У заяві додають, що станом на ранок 17 листопада "угода про припинення вогню в цілому виконується", за посередництва Росії намагаються домовитись про повернення полонених.

США і Франція закликали Азербайджан та Вірменію вирішувати суперечності без зброї.

Інше: переговори з Ердоганом, падіння F-35

Зеленський обговорив з Ердоганом посилення безпеки в Чорному морі.

Через рішення Німеччини запуск "Північного потоку-2" можуть відкласти до березня - Reuters.

МЗС РФ опублікувало конфіденційні листи до Лаврова з Парижа та Берліна.

В ЄС розкритикували РФ, яка знищила ракетою свій супутник і ледь не вивела з ладу МКС.

На півночі Франції припиняють продаж каное, які мігранти купують для перетину Ла-Маншу.

Євросоюз планує обмежити експорт сміття у бідніші країни.

В Італії затримали 19-річну джихадистку, пов’язану з виконавцем теракту у Відні.

Національний стадіон у Варшаві знову перетворять на коронавірусний госпіталь.

Британський винищувач F-35 впав у Середземне море.

Британія заявила про сотні кібератак з РФ і Китаю, пов'язаних з дослідженням вакцин.

Швейцарія дозволить одностатеві шлюби з липня 2022 року.

В Іспанії страйкують металурги, дійшло до сутичок з поліцією.

У Британії минулого місяця інфляція виявилась найвищою за 10 років.

Це лише частина цікавих новин 17 листопада, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua

Статьи

Несколько дней на размышления для Путина: детали договоренности президентов США и РФ

Какими были результаты последнего разговора президентов США и РФ? Действительно ли Джо Байден отверг все требования Владимира Путина? (укр.)

Видеовстреча Байден-Путин: последствия и риски для Украины

Приведет ли новая встреча президентов США и РФ к деэскалации?

Новое требование Путина: что стало главным на переговорах лидеров США и РФ

Создание мифов и доведение их до уровня почти что религии – одна из определяющих особенностей России. Похоже, именно это происходит и сейчас в вопросах Украины и НАТО (укр.)