Трамп заохочував напад РФ на НАТО, відставка соратниць Орбана, зміна “Рамштайну": все за вихідні

Дайджест
Неділя, 11 лютого 2024, 19:30

Трамп протидіє схваленню допомоги Україні, але Сенат США здійснив ще один дрібний крок на шляху до рішення.  

На Заході не вірять розповідям Путіна Карлсону про відсутність планів нападати на країни НАТО і закликають готуватися до десятиліть конфронтації з Росією. 

Президентка Угорщини подала у відставку, а колишня міністерка юстиції Угорщини йде з політики через історію з помилуванням у справі педофіла.

Польські фермери розблокували один пункт пропуску на кордоні з Україною.

Реклама:

Ну а у Європі екоактивісти облили супом картину Моне.

Повна картина вихідних, 10 та 11 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Просування проєкту про допомогу Україні

Сенат США 9 лютого ухвалив чергове процедурне рішення для подальшого схвалення законопроєкту з додатковим фінансуванням України, Ізраїлю і союзників у Індо-Тихоокеанському регіоні.

За процедурний крок, який дозволить вносити поправки в законопроєкт, проголосували 64 сенатори проти 19 за 50 необхідних голосів.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Білого дому 9 лютого разом із президентом США Джо Байденом закликав американський Конгрес якнайшвидше схвалити додаткове фінансування для неї.

Перед зустріччю в Білому домі Байден сказав журналістам, що Конгрес буде винен у "майже злочинній недбалості", якщо не ухвалить рішення про фінансування України, і подякував Шольцу за його лідерство у забезпеченні військової допомоги для Києва в Німеччині.

Канцлер Німеччини під час зустрічі з президентом США в Овальному кабінеті Білого дому згадав "безглузде інтерв'ю", яке президент Росії Владімір Путін дав Такеру Карлсону.

Шольц заявив, що під час інтерв’ю російський диктатор говорив "багато брехні про історію цієї війни".

"Спільним посланням для нього має бути: "Наша допомога Україні не зменшиться", – додав канцлер.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак назвав "смішними" аргументи президента РФ Владіміра Путіна, якими він намагався виправдати своє вторгнення в Україну під час інтерв’ю Такеру Карлсону.

А в Естонії не вірять заявам Путіна про відсутність планів нападати на країни НАТО.

Естонія має намір продовжувати будівництво лінії оборони на кордоні з Росією.

За даними німецького видання Handelsblatt, союзники України обговорюють зміну формату "Рамштайн".

В низці західних країн вважають, що формат "Рамштайн" має бути взятий під егіду НАТО.

За даними джерел видання, на Заході хочуть, щоб в майбутньому НАТО координував поставки західних озброєнь Україні.

Очільниця Міністерства оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен закликала до посилення військової допомоги України.

За словами Оллонгрен, "коли йдеться про… звичайні озброєння, навчання і запчастини, я вважаю, що не повинно бути ніяких обмежень" щодо підтримки України.

Скандальні заяви Трампа

Якщо Конгрес США і схвалить військову допомогу Україні на цей рік, то вже про військову підтримку на наступний рік, якщо президентом оберуть Дональда Трампа, тим паче можна не розраховувати. 

Трамп хоче, щоб США більше не надавали допомогу Україні та іншим країнам.

Він заявив, що Сенат не має голосувати за пакет допомоги, який передбачає підтримку, зокрема, України та Ізраїлю.

А ще колишній президент США Дональд Трамп згадав, як він перебуваючи на посаді погрожував "заохотити Росію" напасти на одного з членів НАТО, які не виконують фінансові зобов’язання перед Альянсом.

Білий дім назвав "ненормальним" погрози Трампа заохотити РФ до агресії проти союзників.

"Заохочення вторгнення в країни наших найближчих союзників з боку кривавих режимів є жахливим і ненормальним – і це ставить під загрозу американську національну безпеку, глобальну стабільність і нашу економіку всередині країни", – підкреслив заступник прессекретаря Білого дому Ендрю Бейтс у своїй заяві.

Генсек НАТО Єнс Столтенбер у свою чергу нагадав, що НАТО і готовий, і спроможний захищати усіх союзників у разі агресії, і будь-який напад на країну Альянсу отримає об’єднану і потужну відповідь.

Президент Європейської ради Шарль Мішель засудив розповіді Трампа про те, як він погрожував комусь із союзників "заохотити Росію до агресії", втім, не згадавши його прямо.

"Безвідповідальні заяви про безпеку НАТО і солідарність за ст. 5 Північноатлантичного інтересу – це в інтересах лише Путіна. Це не додасть миру та безпеки у нашому світі. Навпаки, це лише додатково підкреслює, що ЄС потрібно негайно розвивати стратегічну автономію та інвестувати в оборону. І підтримувати наш альянс міцним", – написав президент Євроради.

Ризики нападу на НАТО і допомога Україні

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що в разі перемоги Росії в Україні російська агресія може поширитися на інші країни, тож членам Альянсу потрібно активно готуватись до можливої конфронтації.

Генсек НАТО висловив думку, що Альянс повинен "підготуватися до конфронтації (з Росією. – Ред.), яка може тривати десятиліттями", а тому його членам потрібно швидше розширювати свою оборонну промисловість.

До речі, як повідомила газета Welt am Sonntag, в разі найгіршого розвитку подій в Україні й перемоги Росії кількість українських біженців в Німеччині зросте на 10 мільйонів.

Глава Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген також заявив, що не можна виключати можливість нападу Росії на країну-члена НАТО.

За його словами, "Путін прагнув відновити Велику Росію в кордонах неіснуючого Радянського Союзу, глобальну імперію, в якій він правив би як цар".

Він припустив, що цілями Путіна можуть стати Молдова або країни Балтії.

Сьогодні у прикордонні Молдови знайшли уламки "Шахеда".

Глава МЗС Франції Стефан Сежурне поділяє думку про загрозу РФ для НАТО і необхідність доозброюватися.

Президент України Володимир Зеленський обговорив зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном ситуацію на полі пою і потреби України у зброї. Згодом французьке видання Challenges повідомило, що президент Франції відклав візит до України, який планувався на 13-14 лютого.

За даними видання, Єлисейський палац пояснив перенесення візиту міркуваннями безпеки.

Французько-українська ділова рада Medef International, яка організувала "виняткову місію" до Києва одночасно з Макроном, також скасувала поїздку.

Відставка соратниць Орбана

Президентка Угорщини Каталін Новак подала у відставку, а колишня міністерка юстиції Угорщини Юдіт Варга йде з політики через історію з помилуванням у справі педофіла.

Обов’язки президента Угорщини тимчасово виконуватиме спікер парламенту.

Скандал, який розгорівся нещодавно, пов’язаний із рішенням Каталін Новак помилувати близько двох десятків людей у квітні 2023 року, напередодні візиту Папи Римського.

Серед них виявився заступник директора дитячого будинку, який допомагав колишньому директору приховувати злочини. Директор був засуджений до 8 років ув'язнення за сексуальне насильство над кількома неповнолітніми хлопчиками в 2004-2016 роках.

Опозиційні партії Угорщини після цього зажадали відставки Новак.

Напередодні щонайменше тисяча людей вийшла на протест у Будапешті, вимагаючи відставки Новак через її рішення помилувати чоловіка, засудженого як співучасника за приховування справи про сексуальне насильство в дитячому будинку.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто знову поскаржився, що його називають "другом Путіна". А ще йому у США подарували уламок російського танка, знищеного у боях за Київ.

Новою заявою щодо України відзначився прем’єр Угорщини Віктор Орбан. 

Він вважає, що Україну не варто приймати у ЄС чи НАТО і краще залишити як "буферну зону" між Росією і рештою Європи, надавши певні безпекові гарантії.

Решта новин 

Ірландія відмовляється видавати Росії нові візи для працівників посольства.

Польські фермери розблокували один пункт пропуску на кордоні з Україною.

Російського співака Іраклі вдруге завернули на молдовському кордоні.

В музеї Ліона екоактивісти облили супом картину Моне.

Колишній прем'єр Нідерландів помер в ході евтаназії разом з дружиною.

Глава МЗС Британії відмовляє Ізраїль від операції у місті Рафах.

Жителі Фінляндії у неділю обирали нового президента у другому турі, а у Берліні проходили часткові перевибори до Бундестагу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: