ПАСЕ хочет санкций, Берлин угрожает расколом, Каталония реабилитирует "чародеек": главное за день

Дайджест
Четверг, 27 января 2022, 21:29

Лавров не знайшов у відповідях США і НАТО "позитивну реакцію" на ультиматум про нерозширення; у парламенті Німеччини проходили слухання щодо України та збереження миру у Європі; глава МЗС Німеччини застерегла Захід від розколу через питання зброї для України; Верховна Рада ратифікувала угоду з Британією щодо підтримки розвитку ЗСУ; ЄС подав у СОТ скаргу на Китай через блокування товарів з Литви; ПАРЄ схвалила резолюцію про зникнення людей в ОРДЛО і Криму із закликом до санкцій; у Каталонії офіційно виправдали сотні жінок, страчених за "чаклунство"; Польща почала будувати стіну на кордоні з Білоруссю.

Більше цікавих новин 27 січня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Реакція Кремля на відповіді Заходу

Лавров не знайшов у відповідях США і НАТО "позитивну реакцію" на ультиматум про нерозширення.

Міністр закордонних справ РФ Сергєй Лавров заявив, що у відповіді США на вимоги Кремля щодо гарантій безпеки немає позитивної реакції на головне питання.

За словами Лаврова, у відповіді є реакція, яка дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але з другорядних питань. З головного питання, каже глава МЗС РФ, позитивної реакції в цьому документі немає. Він зауважив, що головним питанням є "чітка позиція Росії щодо неприпустимості подальшого розширення НАТО на схід".

Про слухання в Німеччині щодо України

27 січня у парламенті Німеччини проходили слухання щодо України та збереження миру у Європі.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок пригрозила жорсткими заходами у відповідь на подальшу агресію Росії проти України.

Під час дебатів щодо ситуації довкола України в Бундестазі вона заявила, що на випадок нової агресії у Німеччини є широкий спектр відповідей, у тому числі щодо "Північного потоку-2".

До речі, у Німеччині вже створили компанію для управління своєю ділянкою "Північного потоку-2".

Також Бербок повідомила, що Німеччина вирішила не скорочувати персонал свого посольства в Україні, що також має слугувати знаком підтримки країни.

Слід додати, що в МЗС України закликали партнерів утриматися від публічних кроків, які посилюють тривогу щодо російської загрози, зауважуючи передусім рішення деяких держав евакуювати родини співробітників посольств.

Крім того, глава МЗС Німеччини заявила, що в нинішній складний момент особливо важливо фінансово та економічно підтримати Україну.

У своєму виступі міністр, зокрема, вказала на те, що Німеччина "вже багато років є одним з найбільших донорів України через МВФ, ЄС та двосторонню співпрацю".

А в інтерв’ю виданню Westdeutsche Allgemeine Zeitung глава МЗС Німеччини сказала, що наразі взагалі немає розширення НАТО на схід, проти чого так активно виступає Росія.

Про озброєння з Німеччини

Глава Міноборони Німеччини Крістін Ламбрехт сьогодні провела прес-конференцію у Берліні разом зі своїм британським колегою Беном Воллесом, де зробила низку заяв. 

Зокрема про те, що уряд Німеччини підтримує Україну на тлі ескалації з боку Росії і не забуває про те, хто насправді є агресором.

Також вона заявила про те, що уряд Німеччини не планує поставляти озброєння Україні через побоювання, що це може призвести до ескалації конфлікту з Росією.

А міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що суперечка щодо необхідності підтримувати Україну наданням зброї не повинна внести розкол між країнами Заходу.

Опитування YouGov свідчить про те, що більшість німців підтримують рішення влади не надавати Україні зброю.

Тим часом, Естонія продовжує перемовини з Берліном та Гельсінкі щодо передачі зброї Україні.

Щодо підтримки України

Верховна Рада ратифікувала угоду з Британією щодо підтримки розвитку ЗСУ.

Рамковою угодою передбачається надання Українській стороні офіційної підтримки у формі кредитів на суму, що не перевищує 1,7 млрд фунтів стерлінгів або еквівалент у доларах США чи євро, для фінансування реалізації державного інвестиційного проекту з постачання двох протимінних кораблів, їх доставки та обслуговування, спільного будівництва 8 ракетних катерів, доставки та встановлення систем озброєння на існуючі кораблі, спільного будівництва фрегату, а також консультаційної та технічної підтримки будівництва військово-морської інфраструктури, включаючи доставку обладнання.

Канада розширює свою військову навчальну місію в Україні та надає додаткову допомогу.

Сейм Польщі попросив країни ЄС і НАТО надати всебічну підтримку Україні.

Данія спрямує 73 млн євро на інвестиційні проєкти в Україні.

Речник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що російський газопровід "Північний потік-2" не буде працювати, якщо Росія здійснить вторгнення в Україну.

А в Угорщині вважають, що позиція Києва щодо прав меншин обмежує будь-яку підтримку в конфлікті.

Президент Фінляндії Саулі Ніїністьо вважає мирне вирішення конфлікту навколо України все ще можливим.

У парламенті Словаччині збиралися зібрати екстрену зустріч щодо України, але не зібрали кворуму. Також прем'єрка Швеції відмовилася скликати комітет оборони щодо ситуації в Україні. 

Нормандська зустріч

Президент України Володимир Зеленський назвав конструктивним характер зустрічі політичних радників лідерів країн-учасниць Нормандського формату.

Як зазначається, переговори тривали понад вісім годин, були змістовними й такими, що дають змогу окреслити можливість досягнення рішень, необхідних для миру.

Глава МЗС Німеччини назвала відновлення Нормандського формату гарним сигналом.

Про те, що відбувалося за лаштунками паризьких переговорів і чи є їхні результати позитивними для України читайте в статті "Європейської правди" Небезпечна Нормандія: хто та як тиснув на Єрмака під час зустрічі у Парижі.

Про суперечку з Китаєм

Європейський Союз у четвер порушив справу у Світовій організації торгівлі проти Китаю за "дискримінаційну торговельну практику" проти Литви.

Цей крок зроблений після того, як Пекін заблокував більшість торгівлі з Литвою після того, як країна поглибила зв'язки з Тайванем.

Китай закликав ЄС не псувати відносини через Литву, а НАТО - не мислити як під час холодної війни.

Інше: "скіфське золото", ПАРЄ та санкції

ПАРЄ схвалила резолюцію про зникнення людей в ОРДЛО і Криму із закликом до санкцій.

У Криму заявили про подання касаційної скарги на рішення суду Амстердама про "скіфське золото". У МЗС України не здивовані, що російський окупант хоче продовжити свою брудну гру, щоб на якомога довше затягнути судовий процес, який вже триває сім років.

В уряді розповіли, у яких сферах за 2021 рік євроінтеграція зрушилась найбільше.

В Англії припинили діяти майже всі карантинні обмеження.

У Каталонії офіційно виправдали сотні жінок, страчених за "чаклунство".

Польща почала будувати стіну на кордоні з Білоруссю.

Греція послабить коронавірусні обмеження.

Італія послабить правила в’їзду для мандрівників з ЄС з лютого.

Це лише частина цікавих новин 27 січня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Статьи

Аргумент для Путина: как вопрос Косова вернулся в большую политику

Если не поставить точку в косовском вопросе, Россия будет постоянно использовать этот прецедент для оправдания аннексии территорий соседних государств (укр.)

Двери НАТО открываются: что меняет для Украины вступление Финляндии и Швеции в Альянс

Карта Европы в плане безопасности радикально меняется. Швеция и Финляндия уже получили оборонные гарантии от ядерного государства.

Курс на аннексию: с какими вызовами уже скоро могут столкнуться власти Грузии

Официальный Тбилиси пытается проводить максимально бесконфликтную политику в отношении РФ. Но сбережет ли это от аннексии грузинские территории? (укр.)