Серед головних тем дня: аналіз другого дня саміту НАТО, заяви щодо України на саміті США і країн Північної Європи, нова зброя для ЗСУ. 

Сьогодні Байден вкотре дав зрозуміти, що зараз стоїть питання не про те, чи стане Україна членом НАТО, а про те, коли це станеться.

Путін очікувано прокоментував, що "нічого хорошого" він не бачить у вступі України в НАТО, а його поплічник Лавров пригрозив Заходу за надання Україні F-16: розглядатимемо як загрозу в ядерній сфері.

А ще – озброєння Європи, аномальна спека та багато іншого!

Все важливе і цікаве за 13 липня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Після саміту НАТО

Після нервового першого дня саміту НАТО, що супроводжувався жорсткою критикою Альянсу з боку Зеленського і завершився украй невдалим рішенням щодо України, другий день приніс позитиви.

По-перше, союзники, включно із США, пом’якшили свої підходи до України щодо її руху в НАТО. Лідери НАТО не мають наміру створювати для України аналог "Плану дій щодо членства" через Річні національні програми, як це вказано в підсумковій декларації, але серед критеріїв для виконання будуть і політичні, тобто пов’язані з реформами.

А по-друге, у середу у Вільнюсі були проголошені так звані "гарантії безпеки". 

Документ, який має назву "Спільна декларація про підтримку України", 12 липня схвалили лідери усіх держав-членів G7, а також керівники ЄС.

Наступний крок – переговори з кожною з держав G7, а також з іншими, що приєднаються до домовленостей (а такі вже є). З кожною будуть укладені "двосторонні безпекові зобов'язання і домовленості, узгоджені з цією рамковою угодою (тобто з Вільнюським документом)". "Ми доручимо нашим командам негайно розпочати ці дискусії", – йдеться у декларації.

Можна також із певністю говорити, що першою або другою такою угодою стане американська – адже на неї орієнтуватимуться інші.

Потенційні безпекові угоди серед іншого мають передбачати, що під час російсько-української війни держави-партнери продовжать надання Україні "сучасного військового обладнання... з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація".

Також в угодах може йтися про надання Україні розвідданих, тренування військових, розвиток оборонно-промислової бази України, гроші, тощо.

Про деталі вільнюських домовленостей читайте у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка (з Вільнюсу) Зброя в обмін на реформи: все про "гарантії безпеки" України, оголошені на саміті НАТО.

Сьогодні стало відомо, що Нідерланди приєднаються до ініціативи G7 про "гарантії безпеки" для України.

Нагадаємо, дорогою до Вільнюса на саміт НАТО Зеленський написав у Twitter, що наразі серед союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу.

За даними ЗМІ, українська делегація намагалась таким чином вплинути на хід дискусій у межах НАТО, але реакція була зворотною. Особливо роздратувались США, яких про допис у соцмережах не попереджали, що змусило втрутитись британську й частково німецьку делегацію.

Коли Зеленський прибув на саміт у вівторок увечері, його відверто розкритикували інші лідери. Під час спільної вечері його закликали "охолонути" й оцінити весь пакет рішень щодо України, додає видання.

Уже в середу Зеленський радикально змінив думку про рішення НАТО щодо України. Він пізніше пояснив, що й досі вважає формулювання декларації "абсурдними", але висловив упевненість, що Альянс не буде висувати політичні вимоги для запрошення України до вступу в НАТО.

У Державному департаменті після критики Зеленського заявляють, що Україна та США залишаються друзями, а відносини між країнами міцні як ніколи.

Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що зустрічі у Вільнюсі були дуже продуктивними.

"Україна отримає понад 1,5 млрд євро військової допомоги від своїх міжнародних партнерів", – заявив міністр.

Зокрема, Резніков згадав Німеччину з новим пакетом допомоги на суму 700 млн євро, який включає 25 танків Leopard 1A5, 40 БМП Marder 1A3, 2 системи ППО Patriot, 5 ЗРК Bergepanzer 2, боєприпаси.

Також Резніков перерахував Австралію, Норвегію, Британію, Францію, Нідерланди та Канаду. 

Згадуючи саміт НАТО слід додати, що Литві вдалося запобігти чималій кількості інцидентів, які були пов'язані з можливими провокаціями, а також інформаційними чи кібернетичними атаками.

Про це повідомив головний радник президента Литви Гітанаса Науседи Кястутіс Будріс.

"Це пов'язано не тільки з ворожими силами, з діями Білорусі, Росії, також була активність і інших груп, різна діяльність провокаторів. Але ми заздалегідь визначили діапазон можливих ризиків", – зазначив Будріс.

До речі, щодо кібератак, Сполучені Штати підтвердили кібератаку на поштовий сервер Держдепу, за якою міг стояти Китай.

Байден у Гельсінкі і обіцянка Україні

Після саміту НАТО у Вільнюсі президент Сполучених Штатів Джо Байден вирушив у Гельсінкі на саміт США та країн Північної Європи. 

За підсумками саміту лідери цих держав пообіцяли продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

На зустрічі країни Північної Європи та Сполучені Штати підтвердили своє однозначне засудження агресивної війни Росії проти України. 

"Вони пообіцяли продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, в тому числі шляхом надання стійкої безпекової, економічної, правової та гуманітарної допомоги", – йдеться у заяві Білого дому.

Крім того, у столиці Фінляндії Байден вкотре заявив, що не вважає можливим приєднання України до НАТО під час війни.

Він також дав зрозуміти, що зараз стоїть питання не про те, чи стане Україна членом НАТО, а про те, коли це станеться.

Російський президент Владімір Путін, у свою чергу, у четвер вкотре повторив тези про загрози майбутнього вступу України в НАТО.

"Нічого хорошого я в цьому не бачу, наші позиції добре відомі й давно сформульовані", – сказав він.

А ще президент США вважає, що війна в Україні не триватиме роками, оскільки президент РФ Владімір Путін з часом ухвалить рішення, що це не в інтересах Росії.

До речі, за оцінками голови Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі, у командуванні РФ панують розбіжності і розгубленість після заколоту Пригожина .

Він впевнений, що це ще не кінець. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, як цей заколот вплинув на ситуацію на лінії фронту.

Щодо F-16 та іншої підтримки

Міністр закордонних справ РФ Сергєй Лавров заявив, що Росія розглядатиме надання Україні винищувачів F-16 як загрозу з боку Заходу в ядерній сфері, тому що на цих платформах потенційно можливо закріплювати ядерну зброю.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав не слухати ці погрози.

Кулеба наголосив, що "єдиною загрозою для Росії є український солдат" і саме українських військових Путін та російське керівництво має боятися найбільше. 

"Україна отримає F-16, як і планується. А Росія "проковтне" це, попри грізну риторику Лаврова", – зазначив Дмитро Кулеба. 

Норвегія продовжить участь у медичній евакуації українських пацієнтів. Крім того, Норвегія та Британія виділять 5 млн євро на допомогу Чорнобильській зоні.

Німеччина доставила в Україну нову партію військової допомоги: 6 установок Gepard, мостоукладач Biber з мостом, додаткове обладнання для для IRIS-T SLM, снаряди та багато іншого.

За словами командувача оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського, Україна вже отримала касетні боєприпаси від США. Водночас Тарнавський сказав, що українські військовослужбовці поки не використовували ці боєприпаси.

Швеція і Україна домовились про обмін секретною інформацією і покращення оборонних поставок, а партія влади Болгарії пропонує передати Україні близько 100 одиниць бронетехніки.

Слід додати, що Європарламент затвердив плани для розширення виробництва боєприпасів у ЄС. Відповідний акт має на меті прискорити постачання боєприпасів і ракет в Україну і допомогти країнам-членам поповнити свої арсенали. 

Європа озброюється

Парламент Франції затвердив семирічний оборонний бюджет у розмірі 413 млрд євро, а німецька компанія Rheinmetall виготовить для Бундесверу боєприпаси для танків на 4 млрд євро.

Італія планує закупити танки Leopard 2 для посилення своєї армії, а Швеція хоче проаналізувати війну РФ проти України, щоб зміцнити свою оборону.

У Латвії відновили строкову службу в армії, а Німеччина ухвалила свою першу стратегію щодо Китаю.

Українські біженці

Майже половина біженців з України у Німеччині хочуть залишитися – опитування.

А у Литві лікарі стурбовані через ситуацію з вакцинацією українських дітей.

Спека на півдні Європи 

На півдні Європи починається аномальна спека, очікують понад 40°C: вісім великих міст Італії через спеку оголосили червоний рівень небезпеки.

Тим часом у Німеччині кліматичні активісти продовжують вимагати від німецького уряду більш рішучих заходів для боротьби зі зміною клімату. Сьогодні вони заблокували злітні смуги в аеропортах Гамбурга та Дюссельдорфа.

Решта новин дня 

Угоди про продаж F-16 Туреччині ще немає – ключовий сенатор США. Тим часом, суд Швеції відмовив у екстрадиції двох громадян Туреччини.

США подовжили санкції проти РФ та Ірану за утримання американців у заручниках.

Громадянина Латвії оштрафували на 15 тисяч євро за підтримку РФ. Новий президент країни вимагає його пояснити.

Литва позбавила посвідки на проживання громадянина РФ через загрозу нацбезпеці.

У парламенті Косова сталась бійка, прем'єра облили водою.

У Молдові затримали українця за організацію нелегальної міграції із України.