ЕС выдвигает требования Путину, НАТО считает убитых россиян, "Нобель" для поляков: новости дня
Зеленський каже, що готовий до виборів у разі припинення вогню, але в Абу-Дабі, за його словами, сторони не досягли згоди щодо деталей в цьому питанні.
Варшава хоче позбавити Угорщину права голосу в ЄС через переховування польського ексміністра, а Орбан заявив, що Брюссель і Україна "оголосили війну" Будапешту.
Швейцарський уряд схвалив пакет енергетичної допомоги Україні на суму 35 млн євро, а Європарламент схвалив надання Україні кредиту на 90 млрд євро на період 2026-2027 років.
Все важливе і цікаве за середу, 11 лютого – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Щодо переговорів про мир
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що попередній раунд переговорів України та Росії в Абу-Дабі 4–5 лютого був зосереджений на механізмах припинення вогню, однак сторони не досягли згоди щодо деталей.
Зеленський анонсував новий раунд переговорів за участю США щодо припинення війни, який відбудеться 17 чи 18 лютого.
Президент України водночас не знає, чи долучиться до них російська делегація.
На порядку денному цієї зустрічі буде питання територій – насамперед пропозиція США щодо створення вільної економічної зони на Донбасі. За словами Зеленського, обидві сторони конфлікту ставляться до цього варіанту скептично.
Видання Financial Times повідомило про нібито наміри Володимира Зеленського оголосити 24 лютого дату виборів президента і референдуму щодо територіальної цілісності.
"Питання виборів підіймають ті чи інші партнери України, сама вона це ніколи не підіймала, але ми безумовно готові до виборів. Це дуже просто зробити: зробіть припинення вогню – будуть вибори. Тобто це питання безпеки", – наголосив український президент.
Також Зеленський заперечив інформацію про те, що США нібито погрожують відмовитись від своїх же гарантій безпеки.
"Ні. Вони не погрожують відмовлятись від гарантій безпеки. До речі, вони не пов'язують вибори з гарантіями безпеки", – заявив президент України.
ЄС висуває вимоги Путіну
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас ініціює обговорення з країнами Євросоюзу переліку поступок, яких Європа має вимагати від Росії у межах потенційної угоди про завершення російсько-української війни.
Президент України Володимир Зеленський каже, що поки не знає деталей обговорень в ЄС.
"Ми вдячні Європейському Союзу, що у них є така тверда позиція, що безумовно повинно бути повернення українських дітей", – заявив Зеленський.
Також він зазначив, що вперше чує про вимогу скорочення російської армії.
"Це як Росія хотіла від нас скорочення армії. Я вважаю, що це суверенне право кожної держави. Безумовно, ми хотіли б, щоб армія в Росії була менша, але я не думаю, що Європа може на це вплинути", – визнав український президент.
До речі, парламент Естонії, в якій Каллас раніше очолювала уряд, схвалив участь у Спецтрибуналі щодо російської агресії.
А на тлі чуток про "план" Європейського Союзу щодо "часткового" членства України в ЄС Зеленський нагадав, що для країни в цьому питанні важлива конкретна дата.
Соціологічне дослідження, підготовлене Центром Разумкова на замовлення Київського безпекового форуму, свідчить, що підтримка українцями вступу в ЄС зросла до 83%, НАТО – 71,3%.
"Це відкрите оголошення війни Угорщині"
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Брюссель і Україна "оголосили війну" Будапешту – після публікації Politico про ідею "вступу в ЄС авансом" для України і про те, як планують вирішувати проблему з угорським вето.
За його словами, "новий план – це відкрите оголошення війни Угорщині".
"У квітні угорці повинні зупинити їх – на виборчих дільницях. "Фідес" – єдина сила, що стоїть між Угорщиною і правлінням Брюсселя, і єдина гарантія суверенітету Угорщини", – додав угорський прем’єр.
Крім того, Варшава хоче позбавити Угорщину права голосу в ЄС через переховування польського ексміністра.
Тим часом лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що команда Орбана збирається шантажувати його публікацією інтимних відео з партнеркою, які зняли прихованою камерою, та наголосив, що не бачить у цьому ніякого "компромату".
"Так, мені 45 років, у мене є сексуальне життя. З дорослою партнеркою. У мене троє неповнолітніх дітей – яких ця лиха "дружня до родин" влада явно ігнорує… Дорогі боягузи з "Фідес", публікуйте собі що хочете, фальсифікуйте як завгодно – я не збираюсь відступати перед шантажем і погрозами", – заявив Мадяр.
НАТО рахує вбитих росіян
У 2025 році різко зросла кількість представників армії РФ, що були вбиті або поранені під час бойових дій в Україні.
Розвідувальними даними поділився високопосадовець НАТО, що спілкувався з журналістами напередодні зустрічі міністрів оборони Альянсу, яка відбудеться у Брюсселі завтра.
За словами співрозмовника, на сьогодні втрати армії РФ під час бойових дій склали 1,3 мільйона росіян, з них 400 тисяч – у 2025 році. Зауважимо, що у цьому підрахунку йдеться як про загиблих, так і про поранених загарбників, що випали з бойових дій.
Також у НАТО оприлюднили кількість загиблих російських військових.
"Загальна кількість загиблих росіян становить 350 тисяч", – заявив представник Альянсу.
"Чеська ініціатива" і зброя з США
Крім того, один з військових керівників Альянсу у штаб-квартирі НАТО повідомив, що так звана "чеська ініціатива", яку використовують для закупівлі зброї для ЗСУ на ринках інших держав, знайшла суттєво більше снарядів, ніж очікувалося.
"Якщо оперувати цифрами, то вартість боєприпасів, доступних на ринку, становить 16 мільярдів євро. А ми плануємо постачання для України боєприпасів на суму щонайменше 5 мільярдів євро", – пояснив він.
А ще в НАТО підкреслили, що дефіцит ракет-перехоплювачів для Patriot в ЗСУ у січні 2026 року, який став причиною ураження енергетичної інфраструктури, не був пов'язаний із затримкою платежів від європейських донорів або з іншими фінансовими проблемами.
Нагадаємо, Зеленський, що "наїхав" на Європу в Давосі, пояснив згодом, що це нібито було пов'язано з проблемами у фінансуванні. "Транш по PURL (для закупівлі зброї в США) не був проплачений. Ракети не прийшли", – заявив він тоді.
Очільниця дипмісії України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила, що найбільшу допомогу у закупівлі критично необхідної американської зброї, включаючи ППО, яке здійснюється за механізмом PURL, надали Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція і Данія.
За словами посла Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакера, США очікують нові оголошення про закупівлю американської зброї для України 12 лютого.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що його країна долучиться до закупівель зброї США для України, виділить $205 млн.
Український міністр оборони Михайло Федоров сьогодні вже у Брюсселі, де на засіданні Ради ЄС у закордонних справах на рівні міністрів оборони обговорить з високою представницею ЄС із зовнішньої та безпекової політики Каєю Каллас військову підтримку України з боку ЄС, а також співпрацю у сфері оборонних інновацій.
Енергетична допомога Україні
Швейцарський уряд схвалив пакет енергетичної допомоги Україні на суму 35 млн євро, який містить 80 генераторів різної потужності та 18 електромодулів, що працюють на природному газі.
Українська столиця отримала від Данії три генератори потужністю 88, 110 і 128 кВт та мобільну котельню потужністю 1455 кВт, а також 22 генератори від Литви.
Європарламент погодив 90 млрд Україні
Європарламент схвалив надання Україні кредиту на 90 млрд євро на період 2026-2027 років.
Кредит для України складається з 60 млрд євро військової допомоги та 30 млрд євро бюджетної підтримки, що фінансується коштом запозичень ЄС.
Для того, щоб рішення остаточно вступило в дію, Європейська рада також має офіційно ухвалити пакет законодавчих актів про виділення кредиту. Очікується, що перший платіж виплатять вже на початку другого кварталу 2026 року.
Також Європарламент скасовує одну зі своїх премій, щоб заощадити кошти.
Щодо настроїв у країнах Європи
Масштабне дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр "Європейська рада з міжнародних відносин" (ECFR), свідчить, що дедалі більше жителів європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО – це Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.
Дослідження зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом.
Опитування свідчить, що віра у завершення війни у 2026 році не домінує серед європейців. Найбільш популярна думка – що за рік війна досі триватиме.
Дослідження показало, що у 7 з 12 країн, де проводили опитування (Німеччина, Швейцарія, Франція, Італія, Іспанія, Угорщина, Болгарія), двозначний відсоток респондентів вірить у перемогу РФ.
А от віра у перемогу України притаманна лише українцям.
21% опитаних в Україні обрали цей варіант, у жодній іншій державі Європи немає близьких показників. Найближчі – Естонія та Португалія, по 8%.
Крім того, жителі країн Європи не мають єдності щодо власної "ядерної парасольки", окремої від США.
До речі, за даними соціологічного дослідження, яке провели на замовлення Київського безпекового форуму, позитивне ставлення українців до США серйозно впало порівняно з вереснем.
Посилення Арктики
Головнокомандувач Збройних сил Норвегії Ейрік Крістофферсен розповів, що не може виключити можливість майбутнього вторгнення Росії в країну, тому готується до такого сценарію.
Британія подвоїть кількість військ у Норвегії для протидії загрозі РФ в Арктиці.
Сьогодні НАТО розпочав військову місію Arctic Sentry ("Арктичний вартовий") для посилення своєї присутності в Арктиці в рамках обіцянок президенту США Дональду Трампу, який наполягав на незахищеності регіону та зокрема Гренландії.
Висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас наголосила, що питання безпеки Арктики не повинні відвертати увагу ЄС від України.
Водночас ЄС пропонує план протидії дронам.
Новини з Польщі
У Польщі пропонують висунути на Нобелівську премію поляків, які допомагали українцям.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща не приєднуватиметься до Ради миру Трампа.
У Польщі затримали українця, якого розшукували спецслужби України.
Решта новин
У Раді Європи зняли імунітет з ексгенсека Турбйорна Ягланда для розслідування зв’язків з Епштейном.
У Німеччині ув’язнили підрядника Пентагону через шпигунство на користь Китаю.
Рада ЄС остаточно схвалила нові правила митного оподаткування невеликих посилок.
У Латвії далекобійника засудили до 3 років ув'язнення за перевезення боєприпасів до Росії.
Прем’єр Іспанії заявив, що Маск шкодить психічному здоров’ю підлітків.