У суботу в Парижі та інших французьких містах спалахнули сутички під час демонстрацій, що відбулися через тиждень після попередніх акцій, які переросли у вуличні заворушення; правоохоронці затримали близько тисячі людей.

Поблизу Міністерства внутрішніх справ Албанії підрозділи Державної поліції застосували сльозогінний газ та струмені води під тиском, щоб розігнати демонстрантів, які зібралися в цьому районі.

У столиці Албанії Тирані у п’ятницю, 23 жовтня, студенти вийшли на чергову акцію протесту, вимагаючи відставки уряду Еді Рами.

Десятки тисяч людей у четвер, 22 жовтня, вийшли на демонстрацію у Відні проти скорочення фінансування університетів.

Сотні тисяч учасників сербського молодіжного протестного руху зібралися у четвер в Белграді на передвиборчому мітингу напередодні напружених парламентських виборів.

У Польщі в четвер, 22 жовтня, у Варшаві та ще 27 містах відбулися жіночі протести: учасниці акцій вимагають від влади виконати передвиборчі обіцянки та розширити доступ до переривання вагітності.

Префект французького департаменту Буш-дю-Рон оголосив про заборону всіх демонстрацій у Марселі та решті регіону в суботу, 24 жовтня, – а в самому Марселі на добу зупинять роботу громадського транспорту.

У четвер, 22 жовтня, протестувальники вийшли на вулиці Парижа після того, як адміністративний суд міста скасував заборону, накладену поліцією на протести в деяких районах міста.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив у четвер, що скличе у п’ятницю засідання ключових міністрів напередодні демонстрацій у суботу.

В одному з найбільших міст Франції – Ліоні – влада заборонила проводити будь-які демонстрації у суботу, 24 жовтня.

Італійські посадовці з’ясовують, чи причетні зовнішні сили, такі як Росія, до масштабних протестів, які супроводжувалися сутичками.

Очільниця провідної профспілки Франції CGT Софі Біне після двох з половиною годин переговорів із прем’єр-міністром Франції Себастьєном Лекорню закликала до страйків 5 листопада.

Близько 10 тисяч школярів, учителів і студентів університетів у середу пройшли мирним маршем у центрі Афін до парламенту, вимагаючи збільшення фінансування державної освіти, поліпшення умов у школах і підвищення зарплат учителям.

Президент Франції Емманюель Макрон висловив роздратування через "неприйнятні" коментарі іноземних високопосадовців щодо масових протестів, які охопили країну.

У вівторок, 20 жовтня, у Франції в кількох містах запровадили або продовжили комендантську годину після хвилі насильства та вандалізму, що супроводжували демонстрації 17 жовтня.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що уряд мобілізує армійські підрозділи для охорони демонстрацій, запланованих на суботу, 24 жовтня.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив у вівторок, що заворушення, які на вихідних спалахнули у Мілані та інших регіонах країни, стали наслідком "гібридної війни" проти Заходу.

Президент Франції Емманюель Макрон під час поїздки до країн Перської затоки домовився про постачання додаткових 200 тисяч тонн дизельного палива на місяць з Об’єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну.

Магазини з товарами класу люкс у центрі Мілана у понеділок закрилися раніше та забили вікна дошками, побоюючись нового спалаху насильства.

Збитки, завдані під час суботньої акції протесту в італійській Болоньї, становлять близько 250 тисяч євро.

В італійському Мілані розгорнуть кілька сотень військовослужбовців, аби посилити безпеку міста на тлі протестів, які переросли у вуличні сутички.

Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама відкинув можливість проведення переговорів з протестувальниками.

У неділю, 18 жовтня, італійська поліція затримала понад дві сотні людей під час другого дня протестів у Мілані.

Прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню звернувся з до очільників департаментів та регіонів з проханням запровадити "часткову та дуже локалізовану" комендантську годину на тлі масштабних протестів, які переросли у сутички, мародерство та вандалізм.

Кандидат у президенти Франції Габріель Атталь закликав надати уряду повноваження вибірково блокувати доступ до соціальних мереж, щоб стримати заворушення.

Представники руху "Жовті жилети", які протягом кількох місяців проводили акції протесту під час першого терміну президентства Емманюеля Макрона, закликали до проведення другого раунду демонстрацій у суботу.

Студенти-протестувальники заблокували вхід до музею Лувру, щоб висловити свою підтримку демонстраціям старшокласників та засудити "поліцейські репресії".

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що кількість затриманих після масштабних протестів у країні, які переросли у погроми, мародерство та насильницькі сутички, зросла.

Американський президент Дональд Трамп пов’язав масштабні вуличні протести у Франції з міграцією та закликав Париж "закрити кордони".

У неділю, 18 жовтня, прем'єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що дедалі масштабніші вуличні протести становлять загрозу не його уряду, а прогресу Албанії на шляху до вступу до Європейського Союзу.