Папа Римський зробив чергову резонансну заяву, а Франція послала "сильний сигнал" Путіну. 

У Європі зростає занепокоєння зі збільшенням невизначеності, особливо через вибори у США. Через них буксує і схвалення допомоги Україні. 

Поки Байден збирається обігрувати свій вік і залучити до своєї кампанії відому співачку, Трамп вже традиційно заручився підтримкою угорського прем’єра. 

Тим часом, в Європі зростає "ще один Орбан". 

Про все важливе і цікаве за вихідні, 9 та 10 березня, – в дайджесті "Європейської правди". 

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Скандальні заяви Папи

Папа Римський Франциск, говорячи про розв’язану РФ війну, заявив, що Україна повинна мати те, що він назвав відвагою "білого прапора", і вести переговори.

"Я думаю, що найсильнішим є той, хто дивиться на ситуацію, думає про людей, має відвагу білого прапора і веде переговори", – сказав Франциск.

Він додав, що переговори повинні відбуватися за допомогою міжнародних сил.

"Слово "переговори" – це мужнє слово. Коли ви бачите, що ви переможені, що справи йдуть погано, ви повинні мати мужність вести переговори", – сказав Папа Римський.

Після того як слова Франциска викликали широкий резонанс, представник Ватикану виступив із заявою, в якій пояснив його слова.

"Папа вживає образ білого прапора, запропонований інтерв'юером, щоб позначити ним припинення військових дій, перемир'я, досягнуте завдяки мужності переговорів. Він бажає дипломатичного вирішення для справедливого і тривалого миру", – йдеться у заяві.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, реагуючи на заяву понтифіка, заявив, що "наш прапор — синьо-жовтий". 

"Під ним ми живемо, помираємо та перемагаємо. Ми не підніматимемо інших прапорів", – наголосив Кулеба.

За словами глави МЗС України, найсильніший той, хто у битві добра зі злом стає на бік добра, а не намагається зрівняти їх, назвавши це "переговорами".

Водночас очільник зовнішньополітичного відомства України подякував Папі Франциску "за постійні молитви за мир".

Президент Латвії Едгардс Рінкевичс різко відреагував на заяву Папи Римського Франциска: "не можна капітулювати перед злом".

"Треба боротися з ним і перемагати його, щоб зло підняло білий прапор і капітулювало", – додав він.

Глава МЗС Польщі звернувся до Папи Римського: Як щодо заклику до Путіна вивести війська з України?

Він підкреслив, що якби Путін вивів свої війська з України, "мир настав би одразу без потреби в переговорах".

У Бундестазі обурились заявою Папи про "білий прапор".

Депутати від німецької урядової коаліції Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн від "Вільних демокртів" та Катрін Герінг-Екардт від "Зелених" розкритикували заяву Папи Римського Франциска.

"Перш ніж українські жертви піднімуть білий прапор, Папа Римський повинен голосно та безпомилково закликати жорстоких російських злочинців зняти свій піратський прапор – символ смерті й сатани", – заявила інтерв'ю Funke Mediengruppe Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн.

Голова комітету з питань оборони Бундестагу також риторично зазначила, що Папа не критикував патріарха РПЦ Кирила.

"І чому, в ім'я Бога, він не засуджує словесні підбурювання до вбивства Кирила, глави Російської православної церкви та колишнього агента КДБ, по відношенню до українського народу?", – запитала вона.

Макрон мобілізує Європу

Росія стає все більш агресивною, констатує міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне. 

У суботу стало відомо, що він зустрівся зі своїми балтійськими та українськими колегами. 

Сежурне зазначив, що занепокоєння балтійських країн зростає зі збільшенням невизначеності, особливо через вибори у США. 

"Звідси наше бажання створити сплеск мобілізації та підтримки України. Нам потрібно було додати цю стратегічну невизначеність по відношенню до РФ, щоб послати сильний сигнал, що ми залишатимемося єдиними", – зазначив Сежурне.

Французький міністр здійснив візит, щоб підтримати ідею про те, що іноземні війська можуть відправити в Україну для допомоги в таких сферах, як розмінування.

За його словами, не Росія має вказувати, як західні союзники повинні допомагати Україні в найближчі місяці чи роки.

Голова МЗС Франції додав, що, всі європейці та союзники України сходяться на думці, що потрібно робити більше й краще.

"Ми повинні говорити з РФ однією мовою – мовою балансу сил. Ми дуже наївно думаємо, що ми повинні встановлювати собі власні заборони, коли саме Росія порушує міжнародне право та намагається нав'язати, якою має бути зовнішня політика європейських країн", – зауважив Сежурне.

Він нагадав, що стратегія відступу та слабкості заводить в глухий кут. 

"Ті, хто в травні 1939 року не хотів помирати за Данциг, лише стимулювали (диктатора нацистської Німеччини Адольфа) Гітлера. Хоча я вірю, що історія не повторюється, ми не повинні повторювати помилок історії", – резюмував глава МЗС.

Президент Франції Емманюель Макрон минулого тижня заявив, що "не можна виключати" ймовірного відправлення західних військ в Україну. Згодом він додав, що його резонансні слова були ретельно продумані.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що заява французького президента Емманюеля Макрона спровокувала дискусію, яка "заощадить Європі багато часу" на усвідомлення того, що необхідно зробити більше для підтримки України.

Він наголосив, що допомога Україні – "це не благодійність", а порятунок життя громадян Європи, а також заощадження коштів, які б в іншому випадку довелося б витратити на власну оборону.

"Ця заява Макрона – це те, що всі знають, але бояться сказати. Він просто перший, хто почав відкрито говорити про те, що, на мою думку, має розуміти кожна розумна людина в Європі. Якщо Росію не зупинити в Україні, буде війна в Європі", – додав Кулеба.

Тим часом, Сили оборони України почали прискорено зводити оборонні позиції на кількох ділянках фронту, зазначає розвідка Великої Британії. 

"Створення основних оборонних позицій свідчить про виснажливий характер конфлікту і означає, що будь-яка спроба провести операцію з прориву з високою ймовірністю супроводжуватиметься великими втратами", – йдеться в огляді.

Німецький союз міст і громад закликав федеральну владу до мільярдних інвестицій з метою захистити населення від можливої війни.

Зокрема, глава зазначеного союзу закликав збільшити кількість бомбосховищ у країні. З двох тисяч цивільних сховищ часів "холодної війни" залишилося тільки 600, які можуть вмістити близько 500 тисяч осіб.

"Існує гостра потреба повернути в експлуатацію виведені з неї сховища", – вважає він.

Крім того, на його переконання, необхідно побудувати нові, сучасні укриття і встановити додаткові сирени повітряної тривоги.

Зустріч Орбана з Трампом

Нагадаємо, саме вибори у США додають невизначеності Європі на тлі російської агресії. 

Вибори президента, Палати представників та третини Сенату відбудуться 5 листопада 2024 року. 

Майбутніми кандидатами в президенти будуть діючий президент Джо Байден (демократи) та колишній президент Дональд Трамп (республіканці). 

Передвиборча кампанія президента США Джо Байдена запускає нову телевізійну рекламу, яка висміює його вік.

Крім того, Байден хоче заручитися підтримкою дуже популярної американської виконавиці Тейлор Свіфт. 

А от Трамп вже традиційно заручився підтримкою угорського прем’єра. 

У суботу стало відомо, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провів зустріч з майбутнім кандидатом на президентських виборах США від республіканців Дональдом Трампом в американському штаті Флорида.

Вони обговорили "широке коло питань, що стосуються Угорщини та Сполучених Штатів, зокрема першорядну важливість міцних та безпечних кордонів для захисту суверенітету кожної країни".

Орбан вкотре розхвалив майбутнього кандидата в президенти Сполучених Штатів від республіканців. 

"Нам, угорцям, залишається тільки одне – чесно визнати: світ став би кращим, і для Угорщини було б краще, якби пан президент Дональд Трамп повернувся (до влади)", – сказав він.

Орбан також повторив свої попередні заяви, що за президентства Трампа на Близькому Сході та в Україні був мир.

Колишній президент США, у свою чергу, назвав угорського прем’єра "фантастичним лідером".

Як відомо, Орбан в попередні роки брав участь у кількох протрампівських подіях і прямо висловлювався за його переобрання президентом. Він казав, зокрема, що "якби Трамп був президентом, війна б не почалася"  і повернення Трампа "принесе мир". Трамп у відповідь хвалив Орбана.

Нагадаємо, раніше посол Сполучених Штатів в Угорщині Девід Пресман вже критикував прем’єра Угорщини за втручання у виборчу кампанію на боці Трампа.

Президент США Джо Байден розкритикував зустріч свого суперника на виборах з угорським прем’єром Віктором Орбаном.

"Ви знаєте, з ким він (Трамп – ред.) зустрічається сьогодні в Мар-а-Лаго? З Орбаном з Угорщини, який чітко заявив, що не вважає, що демократія працює, і шукає диктатури", – сказав Байден своїм прихильникам на передвиборчому мітингу.

Тим часом, в Європі зростає "ще один Орбан", але який, поки що, не має стільки же влади. 

Президентка Словаччини Зузана Чапутова розкритикувала прем’єра країни Роберта Фіцо за спроби послабити верховенство права і його контакти з Росією.

Чапутова сказала, що Фіцо випробовує "межі демократії" своєю судовою реформою і нападками на Конституційний суд.

Вона також порівняла його з угорським прем’єром Віктором Орбаном.

"Словаччину сьогодні досить часто порівнюють з Угорщиною, і здається очевидним, що цей уряд (Фіцо) черпає певне натхнення в Угорщині", – зазначила словацька президентка.

Що з допомогою з США

Конгрес США схвалив пакет витрат для запобігання шатдауну. Схвалили законодавство про витрати для кількох державних установ всього за кілька годин до закінчення поточного фінансування.

Втім, Конгрес ще має домовитися про набагато більше законодавство про витрати, що охоплює військовий сектор, національну безпеку, охорону здоров'я та інші послуги. Фінансування цих програм закінчується 22 березня.

Разом ці два пакети коштуватимуть 1,66 трильйона доларів. Ультраправі республіканці наполягали на більшому скороченні витрат, щоб стримати державний борг у 34,5 трильйона доларів.

Раніше спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон заявляв, що після вирішення питання з фінансуванням федерального уряду планують розглянути законопроєкт про додаткове фінансування Україні. 

За даними NBC News, Майк Джонсон та голови ключових комітетів Палати представників від республіканців, які займаються питаннями національної безпеки, працюють над розробкою власного пакету допомоги Україні.

За даними джерел, ці плани перебувають на попередній стадії та ще далекі від остаточного формування, втім, республіканці, які підтримують Україну, хочуть підготувати законопроєкт, як тільки Конгрес затвердить черговий пакет фінансування уряду 22 березня.

Як стверджують два співрозмовника NBC News, подальше очікування може відсунути ухвалення критично важливої допомоги для України на квітень, враховуючи заплановані двотижневі канікули в Конгресі наприкінці березня.

Серед пропозицій, що обговорюють, – розглядати частину невійськової допомоги як вид кредиту.

Віцеканцлер Німеччини впевнений, що Конгрес США схвалить проєкт з допомогою Україні.

А ще, як повідомляє CNN, наприкінці 2022 року Сполучені Штати "ретельно" готувалися до можливого ядерного удару РФ по Україні. За даними The New York Times, США готували "неядерну" відповідь.

Офіційна пропозиція Британії щодо Taurus

Британія офіційно пропонує Німеччині обміняти Taurus на Storm Shadow, щоб передати їх Україні.

Депутат німецького Бундестагу від "Зелених" Антон Хофрайтер підтримав британську пропозицію.

За словами Хофрайтера, "було б краще", якби канцлер Німеччини Олаф Шольц не блокував постачання Taurus Україні.

Депутат переконаний, що Шольц "не повинен стояти на заваді і до цього".

У січні про цю британську пропозицію повідомляла німецька газета Handelsblatt. Водночас глава німецького Міноборони Борис Пісторіус тоді заявляв, що йому нічого не відомо про пропозицію Британії провести обмін ракетами.

Німецька опозиція проти ідеї обміну Taurus на Storm Shadow.

Послаблення на кордоні

Польські фермери тимчасово послабили блокаду кордону з Україною.

В ніч з 8 на 9 березня вони припинили свої дії в напрямку пункту пропуску "Краківець". Це тимчасово, бо вони зазначили, що свої дії поновлять орієнтовно 13 березня. 

Разом з тим, фермери, а також польська партія "Право і Справедливість" (ПіС), анонсували нові масштабні протести по всій Польщі.

Польська "ПіС" анонсувала масштабну акцію протесту проти агроімпорту з України.

Один з представників фермерів Томаш Обшанський заявив, що під час протестів будуть заблоковані міста та дороги.

"Це буде ще сильніше, ніж раніше. У фермерів дуже велика проблема, тому що немає ніякої державної підтримки, хоча прем'єр-міністр робить все, що може. Ми залишилися ні з чим", – сказав він.

А ПіС планує великий марш у Варшаві на 18 травня , щоб підтримати фермерів.

У Польщі в лютому фермери розпочали загальнонаціональні протести, блокуючи прикордонні пункти пропуску з Україною та порушуючи роботу портів і доріг.

Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс не розуміє, як можна виконати вимоги польських фермерів.

"Виникає запитання, а чому вони протестують проти зерна з України, якщо воно і так під забороною? Забороняти те, що вже й так заборонено?" – задав риторичні питання Домбровскіс.

Реакція на дії Ізраїлю

Президент США Джо Байден вважає, що ізраїльський прем'єр Біньямін Нетаньягу "більше шкодить Ізраїлю, ніж допомагає йому" у тому, як він підходить до війни проти ХАМАС в Газі.

Байден підтримав право Ізраїлю боротися з ХАМАС після нападу 7 жовтня, але сказав, що Нетаньягу "повинен приділяти більше уваги невинним жертвам, які гинуть внаслідок здійснених дій".

В уряді Німеччини вважають, що Ізраїль має змінити стратегію в Газі.

А президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара "твердо підтримує" палестинське терористичне угруповання ХАМАС.

До речі, Ердоган натякнув, що може піти з політики.

Решта новин

Португалія обирає новий парламент на дострокових виборах.

У Берліні пройшла акція на підтримку лівих терористів RAF: в уряді виступили з критикою.

Німецький міністр грубо розкритикував зусилля США із захисту клімату.

Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян заявив, що Єреван розглядає можливість подати заявку на членство в Євросоюзі, а Азербайджан вимагає від Вірменії передати контроль над чотирма населеними пунктами.