Орбан посилює шантаж, нові тарифи Трампа, підготовка зустрічі з Путіним: новини вихідних

Головна тема вихідних – шантаж з боку Орбана і Фіцо, які вимагають відновлення постачання російської нафти через трубопровід "Дружба". 

Україна закликає до конструктиву, пропонує альтернативний маршрут і рекомендує відправляти ультиматуми до Кремля.

Спецпосланець президента США Віткофф припускає можливу зустріч Зеленського і Путіна найближчим часом.

Трамп після рішення Верховного суду знову ввів тарифи на імпорт в США, а також відновив гібридну атаку на Гренландію.

Все важливе і цікаве за вихідні, 21 та 22 лютого – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Орбан блокує 90 млрд для України

Угорщина заблокувала кредит у 90 млрд євро для України від ЄС, доки Київ не поновить транзит російської нафти у Європу через нафтопровід "Дружба". Через російську атаку на західноукраїнський нафтовий вузол Броди та пошкодження нафтопроводу "Дружба" уряди Словаччини та Угорщини синхронно прийняли рішення оголосити у своїх країнах надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів.

Як стало відомо кореспондентці "Європейської правди" у Брюсселі, Угорщина відмовилася проголосувати за зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.

Зазначимо, що для надання кредиту для України на суму 90 млрд євро на 2026-2027 роки необхідно затвердити три законодавчих акти ЄС (регламенти): про імплементацію посиленої співпраці щодо заснування кредиту підтримки України на 2026 та 2027 роки; про внесення змін до Фонду для України (Ukraine Facility) та про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки.

Схвалення перших двох документів може відбутися кваліфікованою більшістю голосів держав ЄС, але третього – зміни до довгострокового бюджету ЄС – лише одноголосно.

Європейська комісія очікує, що Угорщина та інші держави-члени Євросоюзу дотримаються домовленості, досягнутої на рівні лідерів ЄС 19 грудня 2025 року, та ухвалить надання Україні кредиту у 90 млрд євро на 2026-27 роки.

Всі три вже схвалені Європейським парламентом і знаходяться на останній стадії затвердження – у Раді ЄС.

Планувалося, що документи будуть ухвалені Радою ЄС та підписані у Європарламенті 24 лютого, на честь річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Інші погрози

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що у понеділок Будапешт заблокує ухвалення Євросоюзом 20 пакета санкцій проти Росії, оскільки Україна нібито навмисне не ремонтує нафтопровід "Дружба".

Крім того, Угорщина і Словаччина погрожують зупинити постачання електроенергії.

Поте у неділю Будапешт відмовився від погроз щодо електроенергії через "турботу" про угорців Закарпаття.

Угорський прем'єр Віктор Орбан сказав, що попри зупинку постачань нафти через трубопровід "Дружба" енергобезпеці Угорщини нічого не загрожує, проте Будапешт продовжує висувати ультиматуми Україні.

Пропозиція України 

В українському Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна відкидає та засуджує ультиматуми та шантаж з боку керівництва урядів Угорщини та Словацької Республіки у зв’язку з роботою нафтопроводу "Дружба".

"Ми закликаємо уряди Угорщини та Словацької Республіки до конструктивної взаємодії та відповідальної поведінки. Ультиматуми слід відправляти до Кремля, і точно не до Києва", – заявили в МЗС України.

Замість пошкодженого російською атакою нафтопроводу "Дружба" Україна пропонує ЄС використовувати для транзиту нафти в Угорщину та Словаччину інші елементи своєї нафтотранспортної інфраструктури, зокрема нафтопровід "Одеса-Броди".

Про це йдеться в листі місії України при Європейському Союзі від 20.02.2026, адресованому Генеральному директорату з питань енергетики Європейської комісії, з яким мала змогу ознайомитися кореспондентка "Європейської правди".

"Внаслідок цілеспрямованих атак, здійснених державою-агресором 27 січня 2026 року, було завдано значних збитків елементам нафтотранспортної системи України, включаючи технологічне та допоміжне обладнання нафтопроводу "Дружба", – йдеться в документі.

"Путін, мабуть, віддячить"

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що обурений, але не здивований рішенням Угорщини блокувати  кредит у 90 млрд євро для України від ЄС.

"Путін, мабуть, віддячить", – додав міністр закордонних справ, маючи на увазі відносини угорського прем’єра Віктора Орбана з Кремлем.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також припустив, що у Кремлі, ймовірно, радіють через блокування Угорщиною кредиту у 90 млрд євро для України від ЄС.

"Прем'єр-міністр Орбан заблокував європейську допомогу Україні, а Качинський намагається заблокувати SAFE, тобто кошти на оборону та польську оборонну промисловість. Вгадайте, хто цьому радіє", – написав Туск в Х. 

Він також мав на увазі незгоду польської опозиційної партії "Право і справедливість" підтримати європейську схему посилення обороноздатності, за якої Польщі мають виділити понад 40 млрд євро на переозброєння.

До речі, у суботу у Варшаві збиралися противники участі Польщі в програмі переозброєння ЄС SAFE.

 У Словаччині опозиційна партія "Свобода і солідарність" (SaS) розкритикувала прем'єра Роберта Фіцо за погрози перекрити постачання електроенергії Україні.

"Роберт Фіцо знову стає продовженням руки Москви і відкрито саботує Україну в той час, коли вона стикається з найсуворішою зимою і російськими атаками на енергетику. Цей ультиматум стосується не нафти, а ганьби для Словаччини – ми втратимо гроші за електроенергію, втратимо авторитет в ЄС і знову покажемо світу, що ми на неправильній стороні історії. Фіцо не хоче допомагати своїм сусідам, він хоче їм нашкодити. Це не політика, це жива зрада", – заявив голова SaS Браніслав Грьолінг.

Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок також засудив погрози словацького прем’єра Роберта Фіцо зупинити експорт електроенергії до України.

"Я прошу прем'єр-міністра не зловживати нашою країною, щоб шантажувати цивільних громадян, які мерзнуть у темряві", – заявив політик з опозиційної партії "Прогресивна Словаччина"

Підготовка зустрічі з Путіним

Спецпредставник президента США Стів Віткофф допустив "хороші новини" в найближчі тижні щодо завершення російсько-української війни, і не виключив можливість саміту Володимира Зеленського і Владіміра Путіна найближчим часом.

"Ми з Джаредом сподіваємося, що поклали на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", – заявив Віткофф у інтерв’ю Fox News.

Крім того, він розповів про відвертість правителя Росії на зустрічах з ним.

"Він завжди був зі мною відвертим. І коли я це кажу, на мене нападають. Але це правдиве твердження. Він сказав мені, які його червоні лінії. Знаєте, на мене нападали за те, що я вісім разів зустрічався з ним", – заявив Віткофф.

Проте він наполіг, що зустрічі були необхідні для "укладення угоди", і без них не можна було обійтися.

Щодо військ Британії в Україні

Очільник Міністерства оборони Британії Джон Гілі заявив, що сподівається стати першим міністром оборони, який розгорне британські війська в Україні, оскільки це стане сигналом про закінчення війни.

На його думку, "2026 рік має стати роком, коли закінчиться ця жахлива війна".

Я хочу бути міністром оборони, який відправить британські війська в Україну, – бо це означатиме, що ця війна нарешті закінчилася. Це означатиме, що ми домоглися миру в Україні. А безпечна Європа потребує сильної, суверенної України", – написав Гілі у колонці для видання The Telegraph.

Колишній прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон каже, що Велика Британія та її союзники повинні негайно відправити до України війська, щоб "перемкнути вимикач" у голові російського правителя Владіміра Путіна.

 "Якщо ми можемо мати план щодо розгортання військ після війни, після того, як Путін погодився на перемир'я, то чому б не зробити це зараз?" – заявив він.

У суботу в Празі сотні людей брали участь у мітингу "Разом за Україну" на Староміській площі, присвяченому, четвертій річниці військового вторгнення Росії в Україну. Серед інших, на заході виступили президент Петр Павел і колишній хокейний воротар Домінік Гашек.

Щодо тарифів Трампа

Після того, як Верховний суд США 20 лютого визнав незаконними масштабні глобальні тарифи президента США, Дональд Трамп підписав указ про 10% мита для всіх країн світу.

Згодом американський президент оголосив, що підвищить з 10% до 15% тимчасову митну ставку на імпорт до США.

Єврокомісія вимагає ясності від США після рішення Верховного суду "вбити" тарифи Трампа.

Європейський парламент рухається до призупинення ратифікації торговельної угоди зі США у зв’язку з "тарифним хаосом" з боку адміністрації Дональда Трампа. 

48 годин Ірану?

За даними Axios, один зі сценаріїв США передбачає ліквідацію верховного лідера Ірану та його сина.

Видання також зазначає, що Сполучені Штати чекають проєкту ядерної угоди від Ірану впродовж 48 годин.

Гібридна атака Трампа на Гренландію

Президент США Дональд Трамп відновив гібридну атаку на Гренландію – обіцяє надіслати туди "корабель-лікарню".

"Спільно з чудовим губернатором Луїзіани Джеффом Лендрі ми відправимо до Гренландії великий медичний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які не отримують необхідного лікування. Він уже в дорозі", – написав Трамп.

Пост Трампа з’явився через кілька годин після того, як Об'єднане арктичне командування Данії повідомило про евакуацію члена екіпажу, який потребував невідкладної медичної допомоги, з американського підводного човна у водах Гренландії.

Данський уряд не має жодної інформації про плани щодо відправлення до Гренландії американського медичного судна, про що оголосив Дональд Трамп.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відреагувала на повідомлення президента США Дональда Трампа про його  "медичні ініціативи" щодо Гренландії. 

"Я рада жити в країні, де всі мають вільний і рівний доступ до охорони здоров'я. Де не страховка і не статки визначають, чи отримаєш ти належне лікування. Такий самий підхід застосовується в Гренландії. Гарного недільного дня всім вам!" – написала прем’єрка.

Криза довкола арктичного острова спалахнула на початку року через прагнення президента США Дональда Трампа контролювати острів.

Резонансне вбивство у Франції

У суботу у Ліоні пройшов марш після вбивства французького ультраправого активіста Квентіна Деранка, там помітили нацистські салюти.

Багато протестувальників були в хірургічних масках і сонцезахисних окулярах, щоб приховати обличчя, та скандували "ми вдома" і "антифа – вбивця".

Президент Франції Емманюель Макрон у суботу вранці закликав до спокою напередодні акцій і повідомив, що наступного тижня проведе нараду з міністрами щодо всіх насильницьких угруповань.

Семеро осіб перебувають під офіційним слідством за ймовірну причетність до вбивства Деранка, серед них – колишній помічник депутата від ультралівої партії "Нескорена Франція".

У середу офіс лівої партії "Нескорена Франція" у Парижі евакуйовували через нібито закладену вибухівку, повідомлення не підтвердилось. 

Посольство США у Франції та бюро по боротьбі з тероризмом Державного департаменту США заявили, що стежать за розвитком справи, і обидва попередили, що "насильницьке радикальне лівацтво набирає обертів" та має розглядатися як загроза громадській безпеці. 

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що викличе Чарльза Кушнера, посла США у Франції, у зв'язку з коментарями щодо вбивства французького ультраправого активіста Квентіна Деранка.

"Посольство США у Франції висловило коментар щодо цієї трагедії… Ми відмовляємося від будь-якого використання цієї трагедії… в політичних цілях", – заявив Жан-Ноель Барро.

Він додав, що Франція "не потребує навчань в питаннях насильства, особливо від реакційної міжнародної спільноти".

Чарльз Кушнер є батьком Джареда Кушнера і відповідно сватом президента США Дональда Трампа.

Решта новин

Один зі співорганізаторів замахів в Україні раніше вийшов на волю за помилуванням президентки Молдови Маї Санду.

У Флориді застрелили чоловіка, який намагався прорватися з рушницею до резиденції президента США Дональда Трампа.

Кремль пригрозив спрямувати на Естонію ядерну зброю.

У Білорусі вийшов з в’язниці політв’язень, який раніше відмовився від вигнання з країни.

У Норвегії підтримка монархії обвалилась до рекордного мінімуму після скандалу з Епштейном.