Орбан закликає зняти санкції з РФ, тортури в Угорщині, поразка партії Мерца: новини дня

Захоплення інкасаторів, блокування Україні кредиту на 90 млрд євро, гальмування ухвалення нового пакета санкцій проти РФ, вимога про скасування санкцій щодо російських енергоресурсів – орбанівська Угорщина напередодні парламентських виборів...

А ще угорський прем’єр Віктор Орбан обмежить ціну на бензин і дизельне паливо для авто з угорською реєстрацією.

В ЄС підкреслюють, що станом на зараз не існує надзвичайної ситуації з забезпеченістю держав-членів нафтою через події на Близькому Сході, але Єврокомісія попередила про загрозу економіці ЄС.

Все важливе і цікаве за понеділок, 9 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Тортури в Угорщині

9 березня до Міністерства закордонних справ України викликали посла Угорщини в Україні Антала Гейзера, якому було висловлено рішучий протест у зв’язку із грубими порушеннями Угорщиною своїх міжнародно-правових зобов’язань.

Нагадаємо, 5 березня Угорщина захопила два українські банківські автомобілі, що прямували з Австрії, та затримала українських інкасаторів. Наступного дня інкасаторів звільнили, але гроші не повернули.

Згідно з інформацією Міністерства, затримані мали статус свідків, але при цьому їх перевозили із зав’язаними очима та в кайданках. Зазначимо,що такі дії угорських спецслужб є тортурами у розумінні Європейської конвенції з прав людини.

За даними МЗС, одному із затриманих, який хворіє на цукровий діабет, медичну допомогу надали лише після того, як він втратив свідомість. При цьому йому вкололи препарат, після якого у громадянина різко піднявся рівень цукру в крові та почалася гіпертонія, і його змушені були доправити до госпіталю.

Затриманим інкасаторам не дозволили надавати свідчення рідною мовою, з ними спілкувалися російською.

"Угорська сторона знала про те, що інкасатори не були озброєні... До затримання було задіяно бронетранспортер, бійці Антитерористичного центру, які проводили затримання, мали на озброєнні кулемети та гранатомети", – додали в МЗС.

Мате Кочіш, лідер фракції керівної партії Угорщини "Фідес", подав законопроєкт щодо захоплених коштів і цінностей українського Ощадбанку, який передбачає їх арешт до кінця розслідування в Угорщині.

Нагадаємо, у машинах українських інкасаторів було 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг банківського золота.

Глава українського МЗС Андрій Сибіга заявив, що підготовка в Угорщині законопроєкту, який створить ґрунт для подальшого утримання вилучених у інкасаторів "Ощадбанку" цінностей, лише підтверджує незаконність перших дій.

Єврокомісія обіцяє розблокувати 90 млрд

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що Україна отримає 90 млрд євро кредиту від ЄС, який блокує Угорщина. 

"Я можу вас запевнити, що в цьому випадку ми виконаємо свої зобов’язання. Тому що на карту поставлено наш авторитет і, що важливіше, наша безпека", – підкреслила президентка Єврокомісії. 

Міністри економіки ЄС завтра, 10 березня, обговорять, як вчасно надати 90 млрд євро Україні.

Як повідомляла "Європейська правда", прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що блокуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для України до відновлення транзиту через "Дружбу", а міністр енергетики 5 березня заявив, що Угорщина вдасться до юридичних кроків, якщо транзит не поновиться через 3 дні.  

Нагадаємо, в Угорщині 12 квітня відбудуться небезпечні для Орбана парламентські вибори. 

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо дав зрозуміти, що готовий за прикладом Угорщини заблокувати кредит ЄС для України, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори.

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що через вибори Угорщина гальмує й 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії.

"Я не думаю, що це якийсь принциповий опір, але з огляду на те, що в Угорщині триває передвиборчий період, це ускладнює прийняття рішень на рівні ЄС", – додав він.

Орбан закликає зняти санкції з РФ

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив про своє звернення до Європейської комісії з проханням скасувати санкції, запроваджені проти російських енергоносіїв.

Очільник угорського уряду повідомив про зростання цін на пальне в Угорщині. За його словами, причинами цього є не лише війна на Близькому Сході, а й "блокада" поставок російської нафти через територію України нафтопроводом "Дружба".

У зв’язку з цим він скликав надзвичайне засідання уряду, на якому йтиметься про ситуацію в енергетиці.

"У всій Європі ми повинні переглянути та призупинити всі санкції, накладені на російські енергоносії. Я ініціював це в листі до голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн", – заявив він.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто закликав Європейський Союз скасувати заборону на імпорт російської нафти та газу через загострення ситуації на Близькому Сході, яке спричинило перебої в ланцюгах постачання.

"Якщо Брюссель збереже санкції, це завдасть серйозної шкоди європейським людям та європейській економіці. Основна увага має бути зосереджена на захисті інтересів європейців, а не на ідеології", – написав Сійярто.

Шлях до енергокризи?

У Європейському Союзі станом на зараз не існує надзвичайної ситуації з забезпеченістю держав-членів нафтою через події на Близькому Сході, оскільки усі, включаючи Угорщину та Словаччину, мають запаси, яких вистачить на 85-90 днів.

Але Єврокомісія попередила про загрозу економіці ЄС через війну на Близькому Сході.

"Очевидно, що економічний вплив буде значною мірою залежати від тривалості та регіонального масштабу конфлікту", – сказав єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

Країни "Групи семи", куди входять й Сполучені Штати, заявили, що готові використати стратегічні запаси нафти через ситуацію на Близькому Сході.

Президент США Дональд Трамп зіткнувся з посиленням тиску на 10-й день війни з Іраном, коли ціни на нафту перевищили 100 доларів,  але заявив, що має план на всі випадки.

"У мене є план на все", – сказав Трамп, маючи на увазі стрибок цін на нафту.

Колишній генеральний секретар НАТО та чинний міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг заявив, що війна на Близькому Сході може вплинути на норвезьку економіку. 

Уряд Франції поки не розглядає субсидій через зростання цін на пальне, а передвиборча Угорщина обмежить ціну на бензин і дизельне паливо для авто з угорською реєстрацією.

The Guardian пише, що ціни на нафту можуть перевищити 100 доларів за барель протягом декількох днів на тлі перебоїв у постачанні через війну в Ірані.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж разом із союзниками готує "суто оборонну" місію задля виходу з Перської затоки заблокованих там суден, зокрема нафтових танкерів.

Крім того, в ЄС повідомили, що готові розширити військово-морські операції на Близькому Сході.

Правитель Росії Владімір Путін заявив у понеділок, що РФ готова працювати і з європейськими покупцями вуглеводнів, якщо вони захочуть і готові працювати "без політичної кон'юнктури".

До речі, за словами президента України Володимира Зеленського, тристороння зустріч з РФ і США відкладається за пропозицією американців.

Видання The Guardian також повідомило, що Велика Британія практично вичерпала свої запаси газу через війну на Близькому Сході.

Загрози для Європи через Іран

За даними The Times, у дроні-камікадзе, який нещодавно атакував британську авіабазу на Кіпрі, знайшли комплектуючі російського виробництва. Зокрема, виявили навігаційну систему російського виробництва Kometa-B.

Після цього британська військова розвідка відправила вилучені компоненти до лабораторії у Великій Британії для подальшого дослідження. 

Нагадаємо, на початку березня Іран намагався здійснити декілька атак безпілотниками по території Кіпру. 

У неділю, 1 березня, іранський дрон влучив у британську військову базу Акротирі на острові. Інші атаки були відбиті. 

7 березня стало відомо, що влада Кіпру заарештувала 28-річного громадянина Азербайджану та 27-річну естонку за підозрою у тероризмі та шпигунстві на користь Ірану. 

Слідчі вважають, що чоловік неодноразово відвідував Іран і, ймовірно, був завербований до Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). 

Перебуваючи на Кіпрі, підозрювані відвідали Пафос, Лімасол та Ларнаку, де вони фотографували різні об'єкти, зокрема ті, які часто відвідують громадяни Ізраїлю. Поліція з'ясовує, чи вони могли передавати ці фотографії за кордон.

Сьогодні Міноборони Туреччини повідомило про збиття іранської балістичної ракети у турецькому повітряному просторі.

"Балістична ракета, випущена з Ірану, яка вторглася в повітряний простір Туреччини, була знешкоджена силами протиповітряної та протиракетної оборони НАТО, розгорнутими в Східному Середземномор'ї", – йдеться у повідомленні.

У бельгійському місті Льєж стався вибух у синагозі, пошкоджена будівля.

"Неприпустимо, щоб ми імпортували конфлікти ззовні в наше місто", – наголосив мер Льєжа.

У Норвегії висунули звинувачення двом особам, яких 6 березня затримали біля синагоги в Осло, в незаконному поводженні зі зброєю та вибухівкою.

Крім того, 8 березня поблизу будівлі посольства Сполучених Штатів в Осло серед ночі стався вибух, що призвів до "незначних поранень" і матеріальної шкоди. Сьогодні норвезька поліція показала фото підозрюваного у вибуху біля посольства США. Також правоохоронці з’ясували, що приблизно у час вибуху пристрою під посольством на сторінці про посольство у Google Maps опублікували відео з покійним верховним лідером Ірану Алі Хаменеї. 

Українці на захисті американців

Президент України Володимир Зеленський повідомив про відправлення групи українських експертів з безпілотників для захисту американських військових об’єктів на Близькому Сході, зокрема в Йорданії.

За його словами, Сполучені Штати звернулися з проханням про допомогу від України у четвер, 5 березня. Українська команда фахівців вирушила на Близький Схід наступного дня, повідомив Зеленський.

"Ми відреагували негайно. Я сказав: так, звичайно, ми надішлемо наших експертів", – розповів український президент.

Загострення між США та Британією

Британський прем'єр-міністр Кір Стармер поговорив з президентом США в неділю вдень після шквалу критики з боку Дональда Трампа, який у суботу заявив Британії, що вона йому вже не потрібна у війні з Іраном.

Речник уряду Британії заявив, що лідери "почали з обговорення останньої ситуації на Близькому Сході та військової співпраці між Великою Британією і США через використання баз британських ВПС для підтримки колективної самооборони партнерів у регіоні".

Він додав, що Стармер "висловив щирі співчуття президенту Трампу та американському народу у зв'язку із загибеллю шести американських солдатів". 

Слід додати, що стало відомо і про сьомого загиблого американського військового.

Згодом очільник британського уряду заявив, що розмова є "важливою з точки зору поточної дискусії".  

Стармер також визнав, що війна на Близькому Сході "ймовірно вплине" на населення Британії, але уряд працює над тим, щоб протидіяти цьому.

В парламенті Великої Британії закликали Стармера скасувати візит короля Чарльза III до Сполучених Штатів через розпочату американцями операцію проти Ірану.

"У той час, коли Трамп розпочав незаконну війну, яка спустошує Близький Схід і збільшує рахунки за енергоносії для британських сімей, очевидно, що цей візит не повинен відбутися", – заявив лідер Ліберальних демократів Ед Дейві.

За його словами, державний візит короля розцінять як черговий подарунок для американського президента.

Серед причин, чому політики закликають Стармера скасувати державний візит, є також останнє загострення у відносинах Лондона та Вашингтона.

Розбіжності між США і Ізраїлем

Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер у вівторок, 10 березня, відвідають Ізраїль для переговорів про перебіг спільної операції проти Ірану.

За даними Times of Israel, терміновий візит відбувається на тлі розбіжностей між Ізраїлем та США щодо ізраїльських ударів по іранських нафтових об'єктах.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав Ізраїль не завдавати ударів по нафтовій інфраструктурі Ірану.

Трамп і Іран

Президент США Дональд Трамп заявив, що "незадоволений" обранням нового верховного лідера Ірану.

Також він заявив, що Сполучені Штати "далеко не готові" до того, щоб відправити американські війська до Ірану для охорони ядерних матеріалів в Ісфахані.

Поразка партії Мерца

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що недільні вибори в землі Баден-Вюртемберг стали "гірким" результатом для його консервативного Християнсько-демократичного союзу, але не вплинуть на уряд у Берліні.

Решта новин

У Литві за рік кількість українських біженців зросла на понад 10 тисяч.

Житомир отримає 10 тролейбусів зі Швейцарії та кошти на розвиток мережі.

НАТО розпочав навчання в Арктиці.

Розвідка Нідерландів заявила про масштабну операцію хакерів РФ у Signal і WhatsApp.

Скандальний польський євродепутат поспівчував Ірану через вбивство Хаменеї, в США відповіли.

У Німеччині уламки метеорита впали на житловий будинок.

Новий президент Португалії склав присягу.