Росія обстріляла Польщу, угорці знову знімають вето, саміт ЄС-Британія: новини дня
Україна отримала майже 8 млрд євро від ЄС в рамках програми Ukraine Facility, а також 1 мільярд євро – на військове обладнання.
Найгучніша тема дня – порушення повітряного простору Польщі російськими ракетами та дроном. Прем’єр Туск вважає, що це навмисна провокація, бо "ці об’єкти" впали поряд з місцем, де проходять навчання "коаліції охочих".
Ну а Трамп продовжує захищати і виправдовувати Путіна.
Все важливе і цікаве за п’ятницю, 20 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Угорці знову знімають вето
Угорщина зняла вето з першого рішення щодо відкриття кластерів 4 і 5 для України.
Посли держав ЄС погодили результати скринінгу за кластером 4 "Зелений порядок денний та стала взаємопов'язаність" та кластером 5 "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості", які залишаються останніми двома невідкритими кластерами.
Аналогічні рішення щодо затвердження результатів скринінгу кластерів 4 та 5 були погоджені й для Молдови.
Наступним процедурним кроком стане направлення Україні та Молдові офіційних листів із запрошенням представити свої переговорні позиції щодо кожного з двох кластерів.
Після отримання цих позицій Європейський Союз має підготувати та погодити власні спільні переговорні позиції щодо кластерів 4 і 5. Для їхнього затвердження необхідна одностайна згода всіх держав-членів Євросоюзу.
Після завершення цих процедур стане можливим проведення міжурядових конференцій Україна-ЄС та Молдова-ЄС, під час яких 4 і 5 переговорні кластери можуть бути офіційно відкриті.
Фінансування України
У п’ятницю, 20 листопада, Європейська комісія виділила Україні 7,9 млрд євро для задоволення фінансових потреб та забезпечення функціонування держави.
Це найбільший одноразовий транш, виділений Україні ЄС у рамках програми Ukraine Facility, зазначили в ЄК.
Крім того, Євросоюз виділяє 1 млрд євро на військове обладнання для України.
Ці гроші ЄС виділяє унаслідок політичної домовленості, досягнутої державами-членами 25 вересня 2026 року, щодо мобілізації загалом 6,6 млрд євро для України в рамках Європейського фонду миру.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна має й надалі оперативно проводити реформи, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, якщо вона сподівається отримати необхідні умови для подальшої фінансової допомоги та інвестицій.
"Маємо справу з навмисною провокацією"
Швеція та Нідерланди викликали послів Росії після пошкодження посольств європейських країн у Києві внаслідок ударів, завданих 19 листопада.
Франція вимагає скликати засідання Ради Безпеки ООН після удару РФ по Києву.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розповів, що 20 листопада польський повітряний простір порушили дві російські ракети та один реактивний дрон.
Після отримання сигналу про повітряну загрозу в аеропорту Жешува вперше евакуювали диспетчерську вежу.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи інцидент з порушенням польського повітряного простору, попередив про "місяці великих випробувань".
Він підкреслив, що ситуація "не виглядає випадковою".
"Я обережний у формулюваннях. Ви знаєте, це серйозне питання, але, схоже, ми все ж маємо справу з навмисною провокацією. Не випадково ці об’єкти впали поруч із місцем, де проходять навчання "коаліції охочих", – додав Туск.
Польські ЗМІ дізналися, що на момент порушення повітряного простору країни російськими ракетами та реактивним дроном, в аеропорту "Ясьонка", що в Жешуві, перебував прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Польща просить НАТО посилити захист її неба після порушення повітряного простору.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем засудив вторгнення в повітряний простір Польщі російських ракет та реактивного дрона.
Прем'єр Британії "беззастережно" засудив російські ракети в повітряному просторі Польщі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив солідарність польському народу.
Президент Чехії Петр Павел вважає питанням часу можливе порушення повітряного простору країни Росією.
Також в ніч проти п’ятниці, 20 листопада, на тлі масованої атаки РФ на Україну російський дрон порушив повітряний простір Молдови. Згодом у Кишиневі повідомили про ще одне порушення повітряного простору дроном.
А ввечері у четвер в Італії призупиняли роботу аеропорту Генуї після того, як поблизу летовища, ймовірно, зафіксували присутність дронів.
Протидія Росії
Данія планує вислати російського військового аташе.
Міністр закордонних справ країни пояснив, що Данія хоче надіслати Росії дуже рішучий сигнал, виславши російського військового аташе.
Данська поліція запобігла ймовірному замаху на українського репера Kyivstoner (справжнє ім’я – Альберт Васильєв), який мав виступити в Данії з концертом 25 вересня.
Поліція заарештувала двох данців, які, як стверджується, планували вбивство українського репера на замовлення спецслужб РФ.
Британія вперше визнала, що проводить наступальні кібероперації проти Росії, Китаю, Ірану та КНДР.
Фінляндія намагається стягнути з Росії та "Газпрому" понад 25 млрд євро.
Погрози з боку Кремля
У Росії погрожують "вжити заходів", якщо Естонія закриє з нею кордон.
Крім того, Росія викликала посла Румунії та пригрозила наслідками через відмову у візах спортсменам.
Водночас прем’єр-міністр Латвії закликав ЄС закрити кордони для всіх росіян.
Реакція на запрошення в Москву
Вчора, 19 листопада, очільник Кремля Владімір Путін заявив, що Росія запропонувала представникам Європейського Союзу приїхати до Москви, щоб зрозуміти їхню позицію з метою продовження діалогу щодо врегулювання війни в Україні.
Водночас у Росії заявили, що участь у мирних перемовинах топдипломатки ЄС Каї Каллас "зірве будь-яку угоду".
У президента Франції позитивно оцінили запрошення в Москву.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також не проти переговорів європейців у Москві.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна наголосив, що жодний "кремлівський туризм" тут не допоможе.
"Європа не повинна втягуватися в дипломатичну виставу чи дискусії щодо повторюваних ультиматумів Путіна…У Москві немає чого обговорювати нового. Вимоги Росії залишаються незмінними, і Європа не повинна йти на компроміс у питаннях безпеки суверенних держав", – підкреслив міністр.
Трамп хоче завершення війни до січня?
За даними видання Financial Times, адміністрація американського президента Дональда Трампа повідомила європейським та українським посадовцям, що хоче, аби Україна та Росія уклали мирну угоду до початку січня 2027 року.
За даними співрозмовників, американські спецпосланники Джаред Кушнер і Стів Віткофф провели низку зустрічей із російськими, українськими та європейськими посадовцями в Москві, Дубліні та Берліні останніми днями, де вони передали це відчуття терміновості укладення мирної угоди.
Один із європейських посадовців, який зустрічався з Віткоффом та Кушнером, зазначив: існують побоювання, що для досягнення "хоча б наближеної до угоди домовленості" – знадобляться "значні поступки з боку України".
"Американці поспішають, а Путін ні", – додав інший співрозмовник.
"Трамп симпатизує Путіну і хоче завершити все це до січня", – сказав український посадовець.
Раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер стверджував, що Вашингтон домігся від РФ готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю 5-ї статті НАТО.
У відповідь на слова Кушнера президент Володимир Зеленський заявив: він не впевнений, що в України та США однакове бачення того, що стоїть за фразою "гарантії безпеки як у статті 5 НАТО".
У Росії виступили проти ідеї США про гарантії безпеки для України за моделлю НАТО.
Трамп захищає Путіна
Американський президент Дональд Трамп пожалів правителя Росії Владіміра Путіна, якому "доводиться нелегко" через напад на Україну.
"Зараз йому доводиться нелегко, адже він веде війну, яка мала тривати один день, а триває вже п’ять років. І багато людей загинули з обох боків. Я думаю, що ця війна завершиться. Але я вважаю, що маю чудові стосунки з Путіним. І це дуже добре", – сказав Трамп.
За словами президента США, очільник Кремля запевняв його на саміті у Китаї, що хоче завершити війну з Україною дипломатичним шляхом.
Нагадаємо, на саміті у китайському Шеньчжені Дональд Трамп назвав Владіміра Путіна своїм другом.
Президент України Володимир Зеленський вказав, що така риторика тільки спонукає господаря Кремля до продовження війни, бо "він не відчуває, що є вбивцею і не відчуває достатнього тиску".
"Звісно, як називати Путіна – це справа президента Трампа… Для нас він – ворог, і, звісно, для нас він – вбивця. І я думаю, що здебільшого для людей у світі він – вбивця, бо він вбиває", – акцентував Зеленський.
Цього тижня на засіданні "Рамштайн" заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі засудив удари України вглиб РФ, що "приносять біль населенню".
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав його критику українських ударів по території Росії "досить дурною річчю".
Згодом Пісторіус перепросив, що назвав критику США щодо ударів України "дурною".
Однак Пісторіус наголосив, що його підтримка самих українських ударів залишилася незмінною.
А у Парижі назвали брехнею новину про вимогу Трампа зупинити військову підтримку України.
Саміт ЄС-Британія
У п’ятницю, 20 листопада, у Брюсселі пройшов другий після Brexit саміт ЄС-Велика Британія, на якому сторони обговорювали співпрацю у низці сфер в рамках "перезавантаження" відносин.
Європейський Союз та Велика Британія погодили план дій щодо незаконної міграції, спільні економічні й оборонні ініціативи та участь британської молоді у програмі Erasmus+ на саміті 20 листопада у Брюсселі.
До речі, програма ЄС Erasmus+ не фінансуватиме органи, які дозволять змагатися російським спортсменам.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз залишається "відкритим до якомога тісніших відносин" із Великою Британією.
Ну а лідер британської правопопулістської партії Reform UK Найджел Фарадж критично висловився щодо саміту ЄС-Велика Британія.
Решта новин
В українському посольстві відповіли на претензії Італії щодо списку "Миротворця".
Шестеро людей загинули внаслідок вибуху в житловому будинку в Грузії.
В Італії розпочався загальний страйк проти зростання вартості життя.