Ермак готовит встречу с РФ, 1,2 млрд помощи от ЕС, эвакуация дипломатов: главное за день

Дайджест
Понедельник, 24 января 2022, 21:43

Київ виконав вимогу РФ для відновлення зустрічей "Нормандії" на рівні радників; Єврокомісія запропонувала Україні 1,2 млрд євро екстреної макрофінансової допомоги; США, Велика Британія, Австралія та Німеччина евакуюють з України членів родин і частину співробітників посольств та консульських установ; президентом Парламентської асамблеї Ради Європи обрали проросійського представника від Нідерландів; НАТО спрямовує додаткові кораблі й винищувачі на східний фланг через російську загрозу; у Німеччині, чоловік поранив кількох людей в університеті і застрелився.

Більше цікавих новин 24 січня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Вимога щодо Нормандії

У понеділок уряд ухвалив рішення відкликати законопроект "Про засади державної політики перехідного періоду", що передбачав правила реінтеграції окупованих територій, формально – щоби виконати рекомендації Венеційської комісії.

За даними співрозмовника ЄП, це питання було єдиним, задля ухвалення якого відбулося позачергове засідання Кабміну.

Віцепрем’єрка з питань реінтеграції Ірина Верещук пояснила, документ необхідно змінити у кількох пунктах і, на її думку, ці зміни неможливо внести у парламенті між читаннями, а тому уряд має невідкладно відкликати внесений ним до Ради законопроект. Потребу змін вона пояснила тим, що уряд хоче втілити рекомендації Венеційської комісії Ради Європи.

"Венеційка" раніше справді рекомендувала змінити законопроєкт про перехідний період щодо Криму та Донбасу. Втім, ця рекомендація надійшла до Києва ще в жовтні 2021 року.

Утім, інформація "Європейської правди" свідчить, що реальною причиною термінового відкликання проекту стала необхідність виконати вимогу, висунуту стороною РФ як передумову для проведення нової зустрічі Нормандської четвірки на рівні радників лідерів (Україну у цьому форматі представляє Андрій Єрмак, Росію – Дмитро Козак). На початку січня представники Франції та Німеччини у цьому форматі відвідали Москву та Київ і під час візиту до України передали Банковій цю вимогу Кремля.

Один зі співрозмовників ЄП на Банковій підтвердив, що Україна розраховує на організацію зустрічі радників до кінця січня.

Про макрофін від ЄС для України

Європейська комісія запропонувала надати Україні 1,2 мільярда євро екстреної макрофінансової допомоги.

Зазначається, що після ухвалення рішення буде швидко виплачений перший транш в розмірі 600 мільйонів євро.

У заяві президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн також зазначається, що незабаром розпочнеться робота над другою, довгостроковою програмою для підтримки зусиль країни з модернізації. По-друге, цього року Комісія майже подвоїть свою двосторонню допомогу Україні у вигляді грантів: буде виділено ще 120 млн євро. Ця підтримка має посилити зусилля України щодо державотворення та стійкості.

При цьому, у Єврокомісії нагадали, що ЄС очікує від Києва подальшого прогресу у реформах.

Речник Єврокомісії Ерік Мамер пояснив, що зараз Росія створює напругу, що має вплив на Україну, тож необхідна солідарність з Україною міжнародної спільноти та ЄС зокрема, щоб реагувати на цю напругу і цю ситуацію загалом. 

Про німецько-українські відносини

У Міністерстві закордонних справ України висловили розчарування останніми заявами прем’єр-міністра федеральної землі Баварія, лідера Християнсько-соціального союзу Маркуса Зьодера про те, що Росія не є ворогом Європи, а про членство України в НАТО у найближчому майбутньому не може бути мови.

Речник Олег Ніколенко у коментарі "Європейській правді" зауважив, що ці висловлювання особливо розчаровують на тлі останніх подій в українсько-німецьких відносинах та поточної безпекової ситуації. 

За його словами, вони завдають шкоди двостороннім відносинам та підважують міжнародні зусилля задля запобігання новим хвилям агресії Росії проти України та агресивних дій проти інших країн Європи. 

У Верховній Раді закликали Бундестаг переглянути політику Німеччини стосовно України

У листі Комітету з питань інтеграції України до ЄС та комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці до Бундестагу зазначається, що поведінка Німеччини протягом останніх днів підважує наші добрі стосунки з цією країною

У суботу 22 січня українсько-німецькі відносини були на межі катастрофи, але їй – на перший погляд – вдалося запобігти. Командувач німецьких ВМС Кай-Ахім Шьонбах за наполяганням міністерки оборони надвечір написав заяву про відставку та має піти з військової служби.

Нагадаємо, віцеадмірал Шьонбах під час відрядження до Індії публічно закликав світ поважати Путіна, висловив упевненість у незворотності анексії Криму та виступив проти вступу України та Грузії до НАТО. Словом, наговорив багато речей, які суперечать офіційній позиції Берліна. Це призвело до справжнього вибуху в інформаційному полі – із заявою МЗС, викликом посла тощо.

"Європейська правда" опублікувала Editorial за підписом усієї редакції про те, що Німеччина дедалі більше стає пособником агресора у сприйнятті українців. Нині країна проходить період зміни влади та має унікальну можливість змінити свою політику підтримки агресії проти України.

Детальніше - у статті Німеччина штовхає до війни та руйнує своє майбутнє в Україні. Це має зупинитися.

Канцлер Німеччини закликав до розсудливості при визначенні санкцій за вторгнення Росії. Він закликав враховувати наслідки, які це матиме для країн, які введуть санкції.

А глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель вважає Німеччину надійним партнером попри скандальні заяви, які лунають останніми днями.

Тим часом лідер опозиційної німецької партії Християнсько-демократичний союз Фрідріх Мерц закликав уряд не блокувати поставки оборонного озброєння Україні.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що для уряду Німеччини зараз важливо передусім зосередитися на економічній стабілізації України та подбати, щоб нинішнє напруження не відлякувало інвестиції.

У контексті "недружніх" заяв в Європі щодо України, слід додати, що кандидат у президенти Франції Ерік Земмур, якого відносять до крайнього правого спектра, вважає однією з причин для Франції залишатися членом НАТО те, що таким чином вона зможе у майбутньому блокувати членство України.

А іспанські ліві, що входять в уряд, виступили проти відправлення кораблів у Чорне море.

Про санкції, зброю, війська через загрозу РФ

Рада ЄС заявила, що будь-яка подальша військова агресія РФ проти України матиме для Москви масштабні наслідки і високу ціну.

Зокрема, Рада ЄС засудила продовження агресивних дій і загроз Росії проти України, а також закликала Росію до деескалації, дотримання міжнародного права та конструктивного діалогу через створені міжнародні механізми.

Крім того, президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем обговорив потребу підготовки широкого пакета європейських превентивних економічних та політичних санкцій проти Росії.

А глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель не став розкривати інформацію про підготовку нових санкцій проти Росії у випадку нападу на Україну, однак запевнив, що вони будуть у належний момент. 

Боррель зазначив, що скупчення російських військ довкола українських кордонів підриває ключові принципи, на яких побудована європейська безпека.

Він зазначив, що ЄС докладе всіх зусиль для дипломатії і діалогу, щоб домогтися деескалації, але якщо цей шлях не вдасться, то на міжнародному рівні готується "швидка, об’єднана та скоординована" відповідь проти агресії Росії.

Тим часом в Україну прибуло ще 80 тонн зброї від США.

НАТО спрямовує додаткові кораблі й винищувачі на східний фланг через російську загрозу.

Польща не планує збільшення військової присутності в Україні.

Україна і Грузія узгодили спільну позицію щодо безпекового ультиматуму Кремля.

Хакери, які ламали сайт МЗС та інші, раніше атакували Бундестаг і польських посадовців - дипломат.

Про евакуацію дипломатів з України

США почали добровільну евакуацію дипломатів з України та обов'язкову - їхніх родин. Евакуювати частину співробітників посольства у Києві почала й Британія.

В МЗС України назвали передчасним рішення США вивозити родини дипломатів.

Посольство Франції в Україні взяло до відома повідомлення США про репатріацію неосновного дипломатичного персоналу зі свого посольства в Києві та їхніх сімей, продовжує консультації з партнерами та готове адаптувати свою позицію відповідно до розвитку ситуації у сфері безпеки.

Угорщина не вірить у напад Росії на Київ та не планує евакуювати посольство.

Швеція готова евакуювати дипломатів з Києва, однак поки не бачить такої потреби.

Група держав ЄС не бачать підстав для евакуації дипломатів з України.

Польща приєдналася до країн, які не планують евакуації дипломатів з України.

Посольство Естонії не планує евакуацію з України.

Загалом, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Європейський Союз не бачить причин для евакуації сімей дипломатів або співробітників свого представництва з України.

У НАТО не ухвалювали рішень про вивезення свого персоналу з України.

Проте, у МЗС України розповіли про 4 держави, які станом на 24 січня вирішили здійснити евакуацію частини дипломатичних співробітників і членів їх родин з України, та закликали уникати необдуманих кроків, які можуть посилити напругу.

Йдеться про США, Велику Британію, Австралію та Німеччину.

Про ПАРЄ та РФ

Україна оскаржила повноваження російської делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Тепер в Асамблеї буде підготовлена ​​доповідь про повноваження російської делегації та остаточне рішення буде ухвалено у середу.

Керівник російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Пьотр Толстой заявив, що російська делегація залишить сесію у випадку будь-яких обмежень прав її парламентарів

Зазначимо, що президентом Парламентської асамблеї Ради Європи обрали проросійського представника від Нідерландів Тіні Кокса. 

Інше: стрілянина у Німеччині, пересувні лабораторії для ДБР

ЄС передав ДБР пересувні лабораторії для криміналістів на майже пів мільйона євро.

На суді проти РФ у Страсбурзі Україна доводить, що Донбас окупований з квітня 2014 року - інтерв'ю.

У Брюсселі під час ковідного протесту розгромили фасад офісу глави дипломатії ЄС.

У Фінляндії судять депутатку, яка назвала гомосексуальність "порушенням розвитку".

Литва заборонила в'їзд співачці Наташі Корольовій через концерти в окупованому Криму.

У Польщі оштрафували туристку з Нідерландів за жарт з нацистським вітанням в Аушвіці.

Стрілянина у Гейдельберзі: чоловік поранив кількох людей в університеті і застрелився. Згодом стало відомо про смерть одного з поранених.

Це лише частина цікавих новин 24 січня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Статьи

Аргумент для Путина: как вопрос Косова вернулся в большую политику

Если не поставить точку в косовском вопросе, Россия будет постоянно использовать этот прецедент для оправдания аннексии территорий соседних государств (укр.)

Двери НАТО открываются: что меняет для Украины вступление Финляндии и Швеции в Альянс

Карта Европы в плане безопасности радикально меняется. Швеция и Финляндия уже получили оборонные гарантии от ядерного государства.

Курс на аннексию: с какими вызовами уже скоро могут столкнуться власти Грузии

Официальный Тбилиси пытается проводить максимально бесконфликтную политику в отношении РФ. Но сбережет ли это от аннексии грузинские территории? (укр.)