Захід тисне на Іран, дата виборів в Угорщині, українців судять за теракт: новини дня

Представниця Сполучених Штатів назвала удар "Орєшніком" по Україні "незрозумілою ескалацією". Зеленський сподівається, що на тлі масованих російських ударів допомога з боку США і країн Європи пришвидшиться. 

Американський конгресмен-республіканець представив законопроєкт про анексію Гренландії. На острові вкотре висловилися проти зазіхань Трампа.  

Більшість німців вважають, що мають допомогти Гренландії у разі нападу США. Асоціація резервістів Німеччини пропонує розмістити військових у Гренландії.

Тим часом Трамп підтримав протести в Ірані, а німецький канцлер Мерц вважає, що іранський режим невдовзі впаде.

Все важливе і цікаве за вівторок, 13 січня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

США про "Орєшнік": незрозуміла ескалація

Заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс назвала "незрозумілою ескалацією" застосування Росією балістичної ракети "Орєшнік" проти України.

"Щодо України, зокрема запуску балістичної ракети "Орєшнік", здатної нести ядерну зброю, спрямованої проти України поблизу кордону з Польщею та НАТО: це є черговою небезпечною і незрозумілою ескалацією цієї війни, навіть попри те, що Сполучені Штати терміново співпрацюють з Києвом, іншими партнерами й Москвою, щоб припинити війну шляхом переговорів", – зазначила вона на засіданні Радбезу ООН.

За словами Брюс, замість роботи над мирним урегулюванням, "дії Росії ризикують розширити й посилити війну".

Щодо допомоги від Заходу

Вчора відбулось ініційоване українською стороною засідання Ради Україна-НАТО, в ході якого обговорювали масовані російські удари по енергетиці, а також застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік"

За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна поінформувала союзників по НАТО про удари Росії по критично важливій енергетичній інфраструктурі.

Сибіга зазначив, що Україна розраховує на "рішучі дії союзників щодо посилення підтримки України, збільшення тиску на Москву та наближення стійкого миру".

Генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників терміново надати Україні ракети-перехоплювачі, щоб захистити українців від посилених російських атак.

Він підкреслив, що "має рішучу мотивацію зробити все можливе", щоб забезпечити Україну "необхідними ракетами-перехоплювачами для збиття цих ракет усюди, де це можливо".

"Я прошу присутніх тут парламентарів: працюйте зі своїми урядами, щоб вони ретельно перевірили власні запаси. Знайдіть необхідні ракети-перехоплювачі для систем Patriot, NASAMS та SAMP/T, оскільки українці потребують їх негайно", – закликав Марк Рютте в Європарламенті.

Президент Володимир Зеленський розраховує, що США і Європа пришвидшать передачу Україні пакетів допомоги після останніх масованих ударів РФ, а також додав, що така домовленість вже є.

"Ми розраховуємо на пришвидшення постачань того, про що вже домовлено з Америкою та Європою", – зазначив український президент.

Крім того, Зеленський обговорив з главою уряду Нідерландів Діком Схоофом потребу в протиповітряній обороні й енергопідтримці.

Нідерландський прем’єр-міністр хоче більшого тиску на Росію через атаки на енергетику України.

"Ми повинні посилити тиск на Росію. Я щойно обговорив це з президентом Зеленським", – повідомив Схооф. 

15 січня ОБСЄ, куди входить РФ, на вимогу України обговорить російські удари по енергетиці.

До речі російський удар по Одесі у ніч на 13 січня пошкодив консульство Польщі, а також два енергетичні об'єкти ДТЕК.

Українців судять за теракт

У Німеччині висунули звинувачення українцям через диверсію на користь РФ.

У Швейцарії скасували показ пропагандистського фільму Russia Today, а посла Росії викликали до Міністерства закордонних справ Вірменії через заяви пропагандиста Владіміра Соловйова.

Росія застерегла Польщу, щоб вона не видавала Україні розкрадача артефактів у Криму Александра Бутягіна.

Законопроєкт про анексію Гренландії

У США конгресмен-республіканець Ренді Файн представив законопроєкт про анексію Гренландії.

Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що острів не хоче бути частиною США, оскільки прагне залишитися у складі Данії та розвивати мирну співпрацю зі Сполученими Штатами та НАТО.

А от конгресмен від Демократичної партії Кріс Мерфі заявив, що погрози президента США Дональда Трампа щодо взяття під контроль Гренландії створюють екзистенційну кризу для НАТО.

Група американських конгресменів з Республіканської й Демократичної партій на чолі з сенатором-демократом Крісом Кунсом наприкінці цього тижня відвідають Данію.

Група американських законодавців перебуватиме в Копенгагені в п'ятницю і суботу і зустрінеться з данськими та гренландськими високопосадовцями і бізнес-лідерами.

В інтерв'ю Associated Press у понеділок Кунс сказав, що делегація хоче донести до данців і гренландців, що "ми розуміємо цінність нашого давнього партнерства з ними й ні в якому разі не прагнемо втручатися в їхні внутрішні дискусії про статус Гренландії".

Крім того, цього тижня в Вашингтоні очікується прибуття данських і гренландських посланців для переговорів з держсекретарем Марко Рубіо.

Американський віцепрезидент Джей Ді Венс також приєднається до переговорів.

Тим часом у Гренландії розслідують, хто запросив посланця Трампа Джеффа Лендрі на перегони на собачих упряжках. 

Гренландська асоціація собачих перегонів (KNQK) заявила, що "неприйнятно, щоб політичний тиск чинився ззовні", і назвала "участь іноземних політичних діячів" абсолютно недоречною.

"Правління наразі тісно співпрацює з патронами, щоб з'ясувати, хто надіслав запрошення іноземним діячам. Після завершення цього розслідування правління надасть додаткову інформацію", – йдеться у заяві KNQK.

Більшість німців вважають, що мають допомогти Гренландії у разі нападу США. Асоціація резервістів Німеччини пропонує розмістити військових у Гренландії, аби запобігти захопленню США арктичного острова.

Захід тисне на Іран

Німеччина, Італія, Іспанія, Фінляндія, Бельгія, Чехія, а також Франція та Велика Британія викликали послів Ірану через жорсткі репресії Тегерана проти протестувальників.

Американський президент Дональд Трамп підтримав іранське населення у протестах та заявив, що "допомога вже на підході".

Сьогодні він звернувся до "іранських патріотів" та закликав їх "продовжувати протестувати та захоплювати свої інституції".

"Запишіть імена вбивць і насильників. Вони заплатять високу ціну", – заявив американський президент. 

Також він зазначив, що скасував усі зустрічі з іранськими посадовцями, "доки не припиняться безглузді вбивства протестувальників". 

Президент США оголосив про запровадження 25-відсоткового мита проти "будь-якої країни", що веде торгівлю з Іраном.

При цьому, як зазначає Politico, станом на пізній вечір понеділка, Трамп, схоже, не видав виконавчого наказу на підтримку своєї заяви.

Речник китайського посольства в США назвав нещодавно оголошені Дональдом Трампом мита для торговельних партнерів Ірану "вибірковими".

"Китай рішуче виступає проти будь-яких незаконних односторонніх санкцій і вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів", – зазначив речник.

Посол США в Ізраїлі Майк Гакабі заявив, що Сполучені Штати не планують військову атаку проти Ірану, але визнав, що ці плани можуть змінитися, оскільки терпіння президента не безмежне.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц вважає, що режим в Ірані невдовзі впаде і повідомив, що ЄС працює над новими санкціями проти Ірану.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що нові санкції ЄС проти Ірану будуть швидко.

Британія вже оголосила про нові санкції проти Ірану на тлі придушення протестів.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас не впевнена, що режим в Ірані впаде через протести.

Негода в Європі

Аеропорт Варшави попередив про порушення авіарейсів через крижаний дощ.

Робота аеропортів Відня та Праги була порушена через обледеніння злітних смуг.

Аеропорт Будапешта припиняв роботу через негоду, у Братиславі – затримки.

Решта новин

Данська компанія заявила, що Росія взяла під контроль її заводи на території РФ.

В Угорщині офіційно визначили дату парламентських виборів – 12 квітня 2026 року.

Смертність у Франції перевищила народжуваність вперше з часів Другої світової війни.