Вибух ракети РФ у Польщі, 3,4 млрд євро для ЗСУ, енергокриза в Угорщині: новини дня

Україна отримала черговий транш з "кредиту" на 90 млрд євро від ЄС. 2,5 млрд євро з цього траншу направлять на шведські винищувачі Gripen. 

У Польщі вибухнула російська ракета. Зібрали всі відомі деталі, а також реакції з Європи. 

У Польщі за донати викупили перші автобуси, які після скандалу все ж передадуть Вінниці, а також затримали чоловіка, який закликав вбити президента України Зеленського.

Все важливе і цікаве за четвер, 30 липня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підтримка України від ЄС

ЄС виділив Україні ще понад 3,4 млрд євро на оборону та озброєння у рамках 90-мільярдного "кредиту" ЄС (а фактично безповоротної допомоги).  

2,5 млрд євро з цього траншу – на шведські винищувачі Gripen. 

У Євросоюзі анонсували нові "оборонні транші" з 90 млрд євро: "це буде дуже насичене літо та осінь".

Загалом з "кредиту" на 90 млрд євро на 2026 рік передбачено 45 млрд євро: 28,3 млрд євро на оборонні потреби, 16,7 млрд євро – на підтримку бюджету. 

Сума на підтримку бюджету на цей рік має ділитися навпіл (по 8,35 млрд) між двома механізмами безповоротної підтримки: макрофінансова допомога та Ukraine Facility. 

Рада ЄС у четвер, 30 липня, схвалила зміни до механізму підтримки України Ukraine Facility та пов’язаного з ним "Плану України" (Ukraine Plan), що визначає необхідні для отримання фінансування реформи.

Про план виплат по 90-мільярдному кредиту, чому виплати пробуксовують, а також – що треба робити, щоби подібні затримки не виникали надалі, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі Тетяни Висоцької Ракети, дрони та реформи. Як ЄС розподіляє допомогу для ЗСУ і що затримує виплати.

Крім того, ЄС затвердив продовження тимчасового захисту для українців і зміни щодо "ухилянтів".

Вибух у Люблінському воєводстві

Видання WP Wiadomości повідомило, що вночі у Польщі через загрозу повітряного удару вмикали сирени та піднімали авіацію, у Люблінському воєводстві щось утворило кратер.

Зокрема, поблизу населених пунктів Тарнава-Колонія та Токари, поліцейські виявили кратер та розкидані уламки неідентифікованого об’єкта.

Місцеві медіа опублікували відео падіння у Польщі об’єкта.

Оперативне командування Збройних сил Польщі розповіло, що уночі, на тлі російської повітряної атаки на Україну, неідентифікований об’єкт залетів у повітряний простір країни та згодом зник з радарів.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив у четвер вранці, що польська протиповітряна оборона пережила "надзвичайно важку ніч" у зв’язку з повітряною атакою Росії на Україну, під час якої у Польщі серед поля впав невідомий об’єкт.

Вранці польський прем’єр-міністр Дональд Туск терміново вирушив до Люблінського воєводства на нараду, а також відвідав місце падіння ракети.

Він також зазначив, що у середу під час зустрічі у Любліні президент України Володимир Зеленський передав йому інформацію про запланований масований повітряний удар РФ по Україні.

До Польщі на місце падіння ракети прямує український експерт, допоможе з ідентифікацією.

До речі, над територією Молдови, за майже чотири з половиною роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, незаконно пролетіли 60 російських та іранських ракет і безпілотників, зокрема апарати, які використовувалися як фальшиві цілі.

Російська ракета у Польщі

Вранці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що у ніч проти 30 липня повітряний простір Польщі порушила російська ракета Х-101.

Під час наради у Люблінському воєводстві прем’єр Польщі Дональд Туск сказав, що "усе вказує на те, що це була російська крилата ракета Х-101".

Він додав, що експертиза триває.

У НАТО повідомили, що у відповідь на порушення російською ракетою польського повітряного простору було піднято в повітря два винищувачі НАТО – це були польські літаки F-16, – а також літак-заправник Airbus A330, що належить НАТО, польський літак раннього попередження Saab 340 AEW та польський вертоліт Мі-24.

У Варшаві вважають, що ціллю російської ракети була не Польща.

Хоча польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський не виключив, що РФ могла навмисно атакувати Польщу ракетою.

Реакція на інцидент з ракетою

За словами міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, цей інцидент вкотре доводить, що "ситуація є серйозною". 

"Це лише кілька метрів, які відділяють нас від цієї війни, і ця ніч вкотре доводить – не тим, хто сидить за цим столом, не командирам, не пожежникам, не поліцейським, – а нам усім ще раз, що ситуація є дуже серйозною. Що ситуація є такою, яка створює загрозу, а служби та військо готові приймати будь-які рішення, щоб захистити Республіку та її громадян", – підкреслив він.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, говорячи про розв’язану РФ війну проти України, заявив, що наступні 100 днів можуть вирішити її долю.

За його словами, Польща рішуче налаштована зробити все можливе, "щоб Україна не програла цю війну".

Польща розгляне передачу Україні додаткових ракет до Patriot.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у розмові з Туском наголосив, що падіння російської ракети в Люблінському воєводстві є прямим наслідком війни Росії проти України та черговим безвідповідальним вчинком Москви.

Генсек НАТО висловив солідарність з Варшавою та додав, що союзники продовжуватимуть посилювати готовність НАТО до захисту від будь-якої загрози, зокрема від ракетних атак.

Крім того, Рютте засудив удари РФ по Україні в ніч проти 30 липня та наголосив на продовженні підтримки Києва.

"НАТО продовжує надавати необхідну підтримку, щоб Україна могла захищатися. Наша відданість цій справі є непохитною", – додав він.

Лідери ЄС також засудили порушення повітряного простору Польщі і висловили підтримку Варшаві. 

Президент Франції, прем’єр Канади, міністри закордонних справ Угорщини, Німеччини та Великої Британії засудили російські удари, що призвели до загибелі цивільних українців та порушення повітряного простору Польщі. 

В чеському уряді Андрея Бабіша висловили солідарність з Польщею.

Різне щодо України

Кореспондент "Радіо Свобода" Алекс Рауфогл повідомив, що спецпредставники президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф та Джаред Кушнер – ймовірно, відвідають Київ під час святкувань Дня незалежності України. 

У Польщі за донати викупили перші автобуси, які після скандалу все ж передадуть Вінниці, а також затримали чоловіка, який закликав вбити президента України Зеленського.

У колишньому селі Островки на Волині завершили ексгумаційні роботи.

Енергокриза в Угорщині

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що наступного тижня країна може зіштовхнутися з енергетичною кризою після того, як оператор єдиної в країні атомної електростанції "Пакш" анонсував призупинення її роботи. 

Зупинка роботи АЕС "Пакш" через низький рівень води в Дунаї та очікуване 20-відсоткове зростання споживання електроенергії у вечірні години через спеку можуть призвести до "критичної" ситуації в енергосистемі з понеділка.

Мадяр доручив системному оператору MAVIR закликати великі підприємства обмежити споживання електроенергії протягом критичного періоду. Це стосується, зокрема, акумуляторних, цементних, хімічних та автомобільних заводів.

До речі, рівень води в Рейні у Німеччині наближається до рекордного мінімуму через спеку.

США і Іран

США завдали нових ударів по Ірану після кількаденної перерви. Іран пригрозив Болгарії та Кіпру через підтримку операцій США.

Сполучені Штати уклали угоду на $58,6 млрд щодо виробництва ракет до Patriot.

Нагадаємо, під час зустрічі у Вашингтоні 28 липня президент України Володимир Зеленський звернувся до Трампа з проханням надати в екстреному порядку пакет перехоплювачів до системи ППО Patriot. 

Решта новин

Австрію й Італію з'єднали тунелем під Альпами.

Deutsche Bahn уперше за 7 років вийшла у прибуток і встановила рекорд за кількістю пасажирів.

Президент Польщі підписав закон про заборону смартфонів у школах.

В Іспанії скасували надзвичайний стан, запроваджений через масштабні пожежі довкола Мадрида.