Умови допомоги ЄС, Британія послабила санкції, покарання для патріарха Кирила: новини дня

Наступного тижня в ЄС обговорять, хто може стати переговірником з Росією. Зеленський сподівається на відновлення перемовин зі США і РФ "цими тижнями" з участю Європи, а також закликав українське МЗС скоординувати з партнерами тиск на Білорусь. Президент попередив, що у разі розширення Лукашенком війни "наслідки для них будуть, і будуть значними". 

В Євросоюзі відреагували на погрози Росії: це загроза для всього ЄС. Водночас США виводять одну з бригад з Європи. 

Все важливе і цікаве за середу, 20 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Умови фіндопомоги ЄС

"Європейська правда" дізналася умови 1-го траншу "макрофіну" з 90 млрд.

Перш, ніж отримати у червні 2026 року перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 3,2 млрд євро в рамках 90-мільярдного кредиту від ЄС, Україна має провести ряд реформ.

За інформацією джерел "ЄвроПравди", умови для першого траншу включають подання до Верховної Ради законопроєктів щодо ключових податкових заходів, зокрема щодо скасування звільнення від ПДВ для імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро), а також щодо оподаткування цифрових платформ (останнє – виконано).

Також від України очікують, за словами джерел "ЄвроПравди":

– ухвалення законодавства на підтримку розробки секторальних стратегій державних інвестицій;

– ухвалення Стратегії управління державними фінансами;

– подання до Кабінету Міністрів оновленого Митного кодексу України;

– призначення нового постійного голови Державної митної служби (призначений 10 квітня).

Щодо переговірника від ЄС з Росією

Financial Times пише, що наступного тижня в ЄС обговорять, хто може стати переговірником з Росією.

В ЄС обговорюють, чи міг би колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі або ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель представляти їх на можливих переговорах з господарем Кремля Владіміром Путіним.

За словами співрозмовників видання, окрім Драгі та Меркель, уряди інших країн запропонували як можливих кандидатів президента Фінляндії Александра Стубба та його попередника Саулі Нііністьо.

Президент Володимир Зеленський розповів про "хороші контакти" зі США, на підставі яких він висловив сподівання на відновлення мирних перемовин з РФ, у тому числі за можливої участі європейців.

Щодо загрози з Білорусі

Зеленський також заявив, що Міністерство закордонних справ України має посилити координацію з партнерами стосовно тиску на Білорусь, звідки, за словами глави держави, можливий напад на північні українські регіони.

"Чесно кажучи, набридло вже, що постійно є така загроза для України, що росіяни в якийсь момент можуть втягнути Білорусь у розширення війни. Там повинні розуміти: наслідки для них будуть, і будуть значними", – сказав Зеленський.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія продовжує спроби втягнути Білорусь у війну, зокрема, ймовірно, з метою здійснення операції проти однієї з країн НАТО.

"Росія розглядає плани операцій за напрямками на південь та на північ від території Білорусі – або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО – саме з території Білорусі", – зазначив український президент. 

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга призначив директора Програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ярослава Чорногора на посаду, створену для взаємодії з білоруською опозицією.

Тим часом Сполучені Штати, за даними агентства Bloomberg, тиснуть на Україну, щоб Київ переконав європейські країни зняти обмеження щодо білоруських добрив. Без скасування європейських санкцій Білорусь не може використовувати свої традиційні маршрути доставки через термінали Балтійського моря. Ключову роль у транзиті відіграють такі країни, як Польща та Литва.

Повітряна тривога у Литві

У частині Литви оголошували повітряну тривогу через появу дрона через що зупиняли роботу аеропорту Вільнюса й залізницю, а литовські урядовці, президент і депутати спускались в укриття.

У Литві не знають, чи було падіння дрона на їхній території.

Також нагадаємо, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний дрон.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що дрон, який збили в естонському повітряному просторі, був українським. Водночас він наголосив, що цього безпілотника там не було б, якби не російська агресія.

"Головне, що системи протиповітряної оборони НАТО вкотре продемонстрували свою ефективність, і ми будемо продовжувати вдосконалювати наші можливості щодо відбиття будь-якої загрози нашій території або нашому народу", – підкреслив генсек НАТО.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія та Білорусь "несуть пряму відповідальність" за безпілотники, які стали дедалі частіше залітати у повітряний простір країн Балтії.

"Європа відповість згуртованістю та силою. Ми продовжимо зміцнювати безпеку нашого східного флангу за допомогою потужної колективної оборони та готовності на всіх рівнях", – додала вона.

Глава уряду Польщі Дональд Туск заявив, що інциденти з дронами у країнах Балтії є ескалацією, про яку він попереджав багато місяців.

Погрози з боку Росії

У Кремлі назвали "божевіллям" заяви Литви про спроможність НАТО бити по Калінінграду.

"Це, скоріш за все, підтверджує, які там оскаженілі політики", – заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков, коментуючи слова очільника МЗС Литви про спроможність Північноатлантичного альянсу завдати серйозних ударів по військових об’єктах Росії у Калінінградській області.

За словами Пєскова, ця заява "межує з божевіллям".

А Латвія викликала дипломата РФ через брехливі звинувачення російської розвідки.

Нагадаємо, 19 травня російська Служба зовнішньої розвідки заявила про нібито плани України запускати БпЛА по цілях у Росії безпосередньо з території Латвії, додавши до цього погрози, що РФ "відомі координати центрів ухвалення рішень на латвійській території" і членство у НАТО не захистить Латвію.

Під час розмови російському дипломату зауважили, що Латвія неодноразово наголошувала і публічно, і через дипломатичні канали, що не надавала дозволу використовувати свій повітряний простір і територію для завдання ударів по території Росії, проте російська сторона продовжує повторювати цю брехню та вдається до ескалюючих заяв. 

Очільнику російської дипмісії також вручили офіційну ноту протесту.  

Реакція на російські погрози

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте каже, що звинувачення РФ на адресу Латвії сміховинні, і в Кремлі це знають.

Також він пригрозив Росії "руйнівними наслідками" у разі застосування ядерної зброї. Про це Рютте заявив, коментуючи ситуацію зі спільними російсько-білоруськими навчаннями щодо ядерного потенціалу, які розпочалися на початку тижня. 

Президент Європейської ради Антоніу Кошта засудив провокації та погрози Росії на адресу країн Балтії, назвавши їх загрозою для всього ЄС. 

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас також засудила погрози Росії на адресу балтійських держав, назвавши звинувачення з боку Москви "повною нісенітницею".

"Погрози Москви на адресу країн Балтії є не ознакою сили, а слабкості", – написала вона на платформі X.

Німеччина схвалила програму цивільного захисту на 10 млрд євро.

У Польщі затримали трьох осіб за підозрою у шпигунстві на користь РФ, а Фінляндія підозрює трьох громадян в обході санкцій через постачання техніки до РФ. У Німеччині двох осіб підозрюють у шпигунстві на Китай. 

Скорочення військ США в Європі

Водночас Сполучені Штати скорочують чисельність присутніх у Європі бригад до трьох – що є поверненням до ситуації 2021 року. За словами віцепрезидента США Джей Ді Венса, неправильно стверджувати, ніби контингент виводять з Європи.

"Ми не говоримо про виведення всіх американських військ з Європи. Ми говоримо про перерозподіл деяких ресурсів таким чином, щоб максимально зміцнити безпеку США. Я не думаю, що це погано для Європи", – сказав він. 

Британія послабила санкції

Британія послабила нафтові санкції проти Росії на тлі зростання цін.

Ліцензія дозволяє імпорт на невизначений термін і буде періодично переглядатися британським урядом. 

Лідерка Консервативної партії Великої Британії Кемі Баденох розкритикувала прем’єр-міністра Кіра Стармера за впровадження винятку із санкцій проти Росії.

Лідерка британських консерваторів звинуватила Стармера у "поблажливості" на користь Росії.

"Тепер він вирішує купувати брудну російську нафту. Ці гроші будуть використані для фінансування вбивств українських солдатів. Хіба йому не соромно?" – заявила Баденох у своєму виступі.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ передав свої сигнали Лондону щодо рішення британського уряду пом’якшити антиросійські санкції щодо дизельного та авіаційного палива, виготовленого з російської сирої нафти.

"Ми розраховуємо, що цього тижня на двосторонньому рівні все буде обговорено. Санкції – як наші далекобійні, так і економічні та політичні обмеження від партнерів – це те, що найбільш ефективно впливає на Росію, на те, щоб бажання закінчити цю війну в Росії все ж таки виникло", – заявив український президент.

У Британії запевняють, що санкції проти Росії не послаблюються, а також перепросили за "незграбне" рішення щодо санкцій проти РФ.

У Єврокомісії запевнили, що ЄС зберігає жорстку позицію щодо російських нафти і газу.

Покарання для патріарха Кирила

За даними Euronews, до нового "мініпакета" санкцій проти Росії може потрапити патріарх Кирил.

Цей крок може відкрити шлях до включення однієї з найвпливовіших релігійних постатей Росії до чорного списку ЄС. За словами посадовців, "мініпакет" санкцій вже готується.

Україна-Угорщина

Вранці 20 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, його угорська колега Аніта Орбан і віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка відкрили консультації експертного рівня між Києвом і Будапештом щодо прав нацменшин. 

Міністерка закордонних справ Угорщини очікує, що угорсько-українські консультації на рівні експертів щодо питань прав угорської меншини можуть стати початком "нового процесу".

Прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що надання угорській меншині в Україні прав, які мають меншини в інших країнах Євросоюзу, є необхідною умовою для отримання згоди Будапешта на відкриття першого кластера у передвступних переговорах ЄС з Києвом.

Крім того, він підтвердив, що хоче зустрічі з Зеленським у Берегові.

До речі, українські митники кажуть, що лише Угорщина готова до обміну інформацією з Україною на кордоні.

Різне щодо України

Україна й Німеччина підписали нову угоду щодо уникнення подвійного оподаткування.

У "Слузі народу" попереджають, що вступу до ЄС не буде до завершення війни.