ЕС смягчает критику Орбана, 4,4 млн снарядов для ВСУ, Норвегия купит газ Украине: новости дня

Українська делегація приїхала на переговори у Швейцарію, а генсек Ради Європи прибув до Києва. 

Ален Берсе каже, що робота над Спецтрибуналом щодо російської агресії просувається занадто повільно, а американський сенатор Вайтгауз сказав про новий імпульс посилення боротьби із російським "тіньовим флотом".

А ще – Рубіо в Угорщині, ЄС спостерігатиме за Радою миру Трампа, реакція ЄС на затримання Галущенка.

Все важливе і цікаве за понеділок, 16 лютого – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

На шляху до Женеви

У понеділок ввечері секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що українська делегація прибула до Женеви на перемовини у тристоронньому форматі, а завтра розпочнеться черговий раунд перемовин.

У ніч на 16 лютого очільник Офісу президента Кирило Буданов повідомив у Facebook, що українська делегація вирушила на новий раунд перемовин з Росією та США, що має відбутись 17-18 лютого.

"На шляху до Женеви. Попереду – наступний раунд перемовин. Дорогою з колегами будемо обговорювати уроки нашої історії, шукати правильні висновки. Інтереси України мають бути захищені", – коротко повідомив він.

У Кремлі заявили, що коло тем на переговорах з Україною у Женеві буде ширшим, ніж на перемовинах в ОАЕ, тому це потребує присутності "головного переговірника" Владіміра Мединського.

Президент Чехії Петр Павел заявив, що укладення угоди про завершення війни в Україні в короткостроковій перспективі є малоймовірним через позицію Росії.

"Якщо хтось сподівався, що вдасться досягти згоди між Україною, європейськими країнами, США та Росією в короткостроковій перспективі, то це було, безперечно, наївним. Те, що позиції України, Європи та Сполучених Штатів наблизилися або вже майже збігаються, є великим успіхом", – сказав Павел.

Сенатори США у Києві

Американські сенатори від опозиційної до Дональда Трампа Демократичної партії Річард Блюменталь і Шелдон Вайтгауз прибули до Києва, де сьогодні зустрілися з українським президентом Володимиром Зеленським. 

Під час зустрічі обговорили посилення санкцій проти Росії, зокрема проти атомної енергетики й танкерного флоту РФ, процес перемовин, ситуацію на фронті, допомогу Україні і інші питання.

Річард Блументаль заявив, що Росія відкрила "полювання" на компанії США в Україні.

"В Україні відкрито "полювання" на американські компанії. Владімір Путін цілеспрямовано обстрілює американські заводи та штаб-квартири в Україні ракетами й дронами", – акцентував він. 

Водночас американський сенатор застеріг від сумнівів у тому, чи будуть США продовжувати вести бізнес в Україні: "Не сумнівайтеся: Америка продовжить вести бізнес в Україні". 

Блументаль вважає, що США повинні надавати Україні більше військової допомоги, оскільки очільник Кремля Владімір Путін не зацікавлений у завершенні війни.

"Особисто я вважаю, що Владімір Путін не зацікавлений у мирі. Тому ми повинні надавати військову допомогу: ракети Tomahawk, перехоплювачі для Patriot, більше F-16, виробництво дронів та цілий спектр необхідного озброєння", – наголосив американський сенатор.

А сенатор Шелдон Вайтгауз вважає, що в світі з’явився новий імпульс, який покликаний на посилення боротьби із російським "тіньовим флотом" з метою завершення російсько-української війни.

"Тож чекайте на подальші дії в цьому напрямку. Я вірю, що якщо ми зможемо перешкодити тіньовому флоту обслуговувати російську нафтову машину, це чинитиме величезний тиск на Владіміра Путіна, щоб він сів за стіл переговорів", – акцентував американський сенатор.

На його думку, США потрібно покращити відстеження цих суден і "забезпечити, щоб вони несли наслідки, коли "зникають з радарів". 

Візит генсека Ради Європи

Генсек Ради Європи сьогодні прибув до Києва.

У понеділок вранці Ален Берсе провів переговори із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Після цього відбулася їх спільна пресконференція.

Нагадаємо, у січні Рада Європи, Європейська комісія та Європейська служба зовнішніх дій підписали угоду про створення групи, яка готуватиме Спецтрибунал з розслідування злочину агресії РФ.

Майбутній Спецтрибунал дозволить проводити розслідування проти найвищого керівництва держави-агресора Росії, включаючи господаря Кремля Владіміра Путіна.

Генсек Ради Європи каже, що робота над Спецтрибуналом просувається занадто повільно.

За його словами, зараз залученості до процесу недостатньо. На його думку, Рада Європи готова бути присутньою на найвищому можливому рівні, щоб питання Спецтрибуналу рухалося.

"Ми повинні мати можливість брати участь у всіх обговореннях "коаліції рішучих", ми повинні мати можливість бути на найвищому рівні, звертаючись до глав держав, глав урядів і переконуючи їх у тому, наскільки важливо це зробити", – зауважив Ален Берсе.

4,4 млн снарядів для ЗСУ

Президент Чехії Петр Павел повідомив, що ініціатива його країни із закупівлі артилерійських снарядів для України забезпечила постачання майже 4,4 мільйона великокаліберних боєприпасів для ЗСУ.

Оборона Європи

У Польщі повідомили про чергові повітряні кулі, що залетіли з боку Білорусі.

За даними Financial Times, рекрутери та пропагандисти, які раніше працювали на російську ПВК "Вагнер", стали основним каналом для організованих Кремлем диверсійних атак в Європі.

Фінляндія визначила місце розташування штаб-квартири передових сил НАТО, а Німеччина покритикувала Францію за недостатні витрати на оборону.

Керівники штабів оборони Німеччини та Британії закликали до переозброєння Європи.

Щодо постачання газу і нафти

Група "Нафтогаз" підписала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 85 млн євро на отримання гранту від уряду Норвегії для закупівлі імпортного газу, щоб стабільно пройти опалювальний сезон.

Грант буде спрямований на закупівлю додаткових обсягів імпортного газу, щоб частково компенсувати втрати власного видобутку внаслідок російських атак. 

А міністр економіки Хорватії Анте Шушняр у відповідь на прохання Угорщини і Словаччини дозволити постачання нафти РФ через трубопровід Adria заявив, що у жодної країни ЄС сьогодні не залишилося технічних виправдань, щоб залишатися прив'язаними до російської нафти.

"Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для деяких країн, але він допомагає фінансувати війну та напади на український народ. Час припинити це спекулювання на війні", – написав хорватський міністр.

Рубіо в Угорщині

Напередодні парламентських виборів в Угорщині, які заплановані на 12 квітня, до Будапешта з офіційним візитом прибув державний секретар США Марко Рубіо.

На спільній пресконференції з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном держсекретар США заявив, що Угорщина та США вступають в золоту еру відносин, і це відбувається не тільки завдяки зближенню двох народів, а "завдяки вашим відносинам з президентом Сполучених Штатів".

"Ці відносини, які ми маємо тут, у Центральній Європі, завдяки вам, є надзвичайно важливими і життєво необхідними для наших національних інтересів у найближчі роки", – сказав Рубіо.

Крім того, він зазначив, що президент США Дональд Трамп із задоволенням приїхав би до Угорщини.

Зі свого боку Віктор Орбан зазначив, що події зараз змінюються так швидко, що важко планувати надовго наперед. На його думку, щодо візиту Трампа не можна виключати нічого, і найближче майбутнє вирішить це питання.

США і Угорщина підписали угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики.

А ще прем’єр-міністр Угорщини поскаржився, нібито Україна втручається в угорські вибори та фінансує супротивників його партії "Фідес".

Financial Times пише, що Європейська комісія пом'якшує критику на адресу угорського прем'єра Віктора Орбана і може навіть виділити нові кошти його неліберальному уряду напередодні важливих виборів в Угорщині.

Посадовці ЄС не хочуть, щоб їх вважали такими, що втручаються у вибори, або дають Орбану додаткові аргументи для його антибрюссельської кампанії.

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр також відрегував на візит американського держсекретаря.

Він написав у Facebook, що очікує на візит Марко Рубіо у жовтні, проте вважає, що тоді його зустріне вже інший Орбан.

"Ми з радістю чекаємо на візит міністра закордонних справ США Марко Рубіо до Будапешта 23 жовтня, в день 70-ї річниці революції 1956 року. Правда, тоді його зустрічатиме вже інший Орбан. Аніта Орбан. Але, незважаючи на цю невеличку зміну, розвиток угорсько-американських відносин залишається пріоритетом", – зазначив Мадяр.

Рада миру Трампа

ЄС візьме участь у Раді миру президента США Дональда Трампа 19 лютого у статусі спостерігача.

Румунія та Греція будуть спостерігачами на засіданні Ради миру.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що не отримав запрошення на установче засідання Ради миру, яке відбудеться 19 лютого у США.

Гендиректор Ради миру візьме участь в засіданні Ради ЄС 23 лютого.

Щодо вбивства Навального

Держсекретар США Марко Рубіо назвав "тривожними" висновки п’яти країн Європи, які заявили, що критик Кремля Алексей Навальний майже точно помер внаслідок дії отрути.

"Звісно, нам відомо про цю заяву. Це тривожна доповідь. Ми знаємо про цей випадок з Навальним, і, звісно, не маємо ніяких причин ставити це під сумнів", – сказав держсекретар у спілкуванні зі ЗМІ під час брифінгу у Братиславі. 

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль назвав виявлені факти про причину смерті у в’язниці критика Кремля Алєксєя Навального одним з яскравих підтверджень "реального обличчя" чинної російської влади.

Нагадаємо, 14 лютого Британія, Франція, Німеччина, Нідерланди та Швеція вийшли зі спільною заявою про те, що лабораторні результати дають підстави стверджувати про смерть Навального у в’язниці внаслідок отруєння, за чим з дуже високою ймовірністю стоїть російська влада.

Британія прагне "побачити заходи" після того, як дослідження у співпраці з групою європейських країн знайшло підтвердження смерті критика Кремля від отруєння, а також допускає нові санкції проти РФ.  

Решта новин

У Єврокомісії прокоментували затримання Галущенка: "антикорупційний орган працює".

Трамп обурився через угоду між Британією та штатом Каліфорнія.

Франція, Німеччина та ще чотири країни ЄС об’єдналися в рамках "Європи двох швидкостей".