Экономическое соглашение на $800 млрд, США захватили Мадуро, блэкаут в Берлине: новости выходных

Найгучніша новина вихідних світового масштабу – операція Сполучених Штатів у Венесуелі і захоплення Ніколаса Мадуро. Що відбулося і як на це відреагували в країнах світу?

У Києві відбулися переговори безпекових радників щодо мирного процесу. З’явилося більше деталей щодо потенційної економічної угоди для України.

Все важливе і цікаве за вихідні, 3 та 4 січня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори у Києві

Зранку 3 січня до Києва прибули радники з питань національної безпеки низки європейських країн.

У зустрічах брали участь представники Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії, Латвії, Естонії, Литви, Польщі, Фінляндії, Канади, Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії, а також НАТО, Європейської ради та Європейської комісії.

Сполучені штати Америки були представлені на зустрічі на рівні радників у режимі онлайн.

За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, переговори були розділені на кілька панелей.

Радник та спецпосланець президента США Стів Віткофф, а також зять Трампа Джаред Кушнер, були присутні не на всіх панелях.

У суботу ввечері президент України Володимир Зеленський повідомив, що розмови на рівні радників з питань нацбезпеки відбуваються за трьома ключовими напрямами: гарантії безпеки, відбудова та базова рамка для реального миру.

"Готуємо зустрічі у Європі, які відбудуться наступного тижня. Готуємось і до зустрічей у Сполучених Штатах", – зазначив президент.

За словами першого заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці, "перша сесія була присвячена тому, щоби пройтися через всі документи".

"Радники оцінили пророблену роботу, висловили свої позиції", – сказав перший заступник глави МЗС.

Мета зустрічі у Києві, за словами Кислиці – домовитися про узгодження документів на переговорах "коаліції рішучих", що відбудеться у вівторок, 6 січня, у Парижі на найвищому рівні.

До речі, новий прем’єр Чехії Андрей Бабіш відвідає зустріч "коаліції рішучих".

Посилення двох треків

Пізніше Зеленський повідомив журналістам, що Кислиця переходить на посаду першого заступника керівника Офісу президента Кирила Буданова. 

"Звісно, він продовжить роботу і в переговорному процесі", – пояснив український президент.

Як відомо, Кислиця є одним з ключових переговорників у мирному процесі та на зустрічах із представниками США.

Президент України заявив, що його кадрові рішення останнього часу мають на меті посилити "два треки: переговорний під головуванням президента України, і військовий".

Володимир Зеленський вважає реальним завершити мирні переговори і вийти на зустріч лідерів упродовж січня.

Щодо гарантій безпеки

Гарантії безпеки мають передбачати фізичну присутність в Україні військових як мінімум Франції та Великої Британії (ядерні держави), але Україна розраховує і на інших, після схвалення з боку їхніх парламентів.

 Президент підкреслив, що остаточна кількість країн, що надішлють військових в Україну, стане зрозуміла лише після того, як почнеться ратифікаційний процес.

"Є парламентський вимір, тому що навіть якщо лідер готовий до тих чи інших рішень, готовий допомогти Україні, навіть якщо військові готові бути присутніми в Україні – все одно треба підтримка парламенту, згідно Конституції з багатьох країн Європи", – заявив він.

Німецькі політики – за участь Бундесверу в потенційній місії в Україні. До речі, у блоці канцлера Фрідріха Мерца хочуть зробити Бундесвер "найсильнішою конвенційною армією Європи".

Економічна угода на $800 млрд

Очільник Мінекономіки стверджує, що у економічних домовленостях, у мирному пакеті на суму $800 млрд будуть не лише грантові кошти для України.

"Десь 500 млрд мають надійти з публічних джерел у вигляді як грантів, так і концесійних позик, тобто це буде і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати", – пояснив він.

Відповідно, решта $300 млрд, у разі, якщо співвідношення збережеться – це інвестиції приватного капіталу, яке за своєю природою не є грантовим.

За словами віцепрем'єра з євроінтеграції Тараса Качки, відшкодування збитків, відновлення та бюджетний "макрофін" складуть $600 млрд від загальної суми. 

А ще $200 млрд – "бустер" для економічного розвитку". 

Качка каже, що на зустрічі у суботу від жодного з учасників не прозвучало зауважень або заперечень щодо проєкту угоди про економічне процвітання України.

Ця угода має стати частиною макету мирних домовленостей.

Віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка переконує, що фінансові умови узгоджені з вимогами ЄС щодо держав-членів, і тому вступ України до Євросоюзу, який очікується під час дії фінансової угоди, не викличе суперечностей.

Також він наголосив, що додаткове фінансування України відповідає принципу ЄС щодо економічного вирівнювання.

"Україна з тими руйнуваннями, з тим станом економічного розвитку, який є – може користуватися правилами ЄС для надання досить великих субсидій, особливо на регіональному рівні для розвитку бізнесу і відновлення інфраструктури. Тут немає жодних проблем", – пояснив Тарас Качка.

До речі, Латвія передасть Україні 21 авто, конфісковане у п’яних водіїв.

США захопили Мадуро

Найгучніша подія вихідних – захоплення та арешт Сполученими Штатами венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, а також його дружини. 

Президент США Дональд Трамп стежив за затриманням Мадуро в режимі реального часу з кімнати в Мар-а-Лаго і назвав блискучою операцію проти Венесуели, яка розпочалася з ракетних ударів по низці венесуельських об’єктів. Для її здійснення залучили понад 150 літальних апаратів.

В Сполучених Штатах кажуть, що Мадуро захопив спецпідрозділ "Дельта", що вже виконував такі місії. США 

За даними CBS News, США знали місце перебування Мадуро завдяки джерелу ЦРУ у венесуельській владі. 

Ніколасу Мадуро в Сполучених Штатах висунули звинувачення в наркотероризмі.

Дональд Трамп повідомив, що США керуватимуть Венесуелою, поки не відбудеться безпечний перехід влади.

Про деталі операції читайте в статті Війна на пів години: як атака США на Венесуелу показала нову стратегію Трампа.

Перетворилися в "світового хулігана"

За даними CNN, адміністрація Трампа почала повідомляти керівництво Конгресу та ключові комітети про операцію із затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро після її проведення.

Адміністрація обґрунтувала свої дії повноваженнями президента Дональда Трампа відповідно до статті II Конституції США, яка встановлює, що президент є головнокомандувачем збройних сил США.

У Сенаті США висловили сумнів щодо доцільності операції проти Венесуели.

Зокрема, сенатор-республіканець Майк Лі сумнівається, чи є щось, що могло б виправдати цю операцію.

"Я з нетерпінням чекаю, щоб дізнатися, що, якщо взагалі щось, може конституційно виправдати цю дію за відсутності оголошення війни або дозволу на застосування військової сили", – написав він в Х.

В той же час сенатор-демократ Рубен Гальєго більш категоричний, називаючи операцію у Венесуелі невиправданою війною.

"Ця війна є незаконною, і соромно, що ми за менш ніж рік перетворилися зі світового поліцейського на світового хулігана. У нас немає жодних підстав воювати з Венесуелою", – вважає він.

"Не відповідає міжнародному праву"

Папа Римський Лев XIV закликав президента США не усувати Ніколаса Мадуро з допомогою військової сили.

Він зазначив, що з "душею, сповненою занепокоєння", стежить за розвитком подій захоплення США президента Ніколаса Мадуро та його дружини.

Прем'єр Іспанії різко розкритикував дії США в Венесуелі у листі до своєї партії.

У листі Педро Санчеса йшлося ж про "порушення міжнародного права у Венесуелі, акт, який ми рішуче засуджуємо".

Іспанія є домом для найбільшої венесуельської діаспори за межами Латинської Америки та США. У неділю сотні лівих протестувальників провели демонстрацію біля посольства США в Мадриді, щоб висловити свій протест проти дій Вашингтона.

У Норвегії назвали операцію США у Венесуелі такою, що не відповідає міжнародному праву – попри всі питання до режиму Мадуро. 

"Міжнародне право є універсальним і зобов’язуючим для усіх держав. Військова операція США у Венесуелі не відповідає міжнародному праву", – наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Водночас він констатував, що режиму Ніколаса Мадуро бракувало демократичної легітимності, особливо після виборів 2024 року, які засвідчили втрату ним підтримки більшості населення країни. 

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо засудив американську військову операцію у Венесуелі, назвавши її порушенням міжнародного права.

"Міжнародне право не діє, військова сила застосовується без мандата РБ ООН, і кожен, хто є великим і сильним, робить що хоче, відстоюючи власні інтереси", – зазначив він.

Генсек Ради Європи Ален Берсе заявив, що право сили стало нормою, дії США не можна ні засудити, ні підтримати.

Привітали падіння режиму Мадуро

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні привітав падіння режиму Мадуро у Венесуелі, та водночас нагадав про важливість дотримання міжнародного права. 

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Британія давно вважала Мадуро нелегітимним лідером і "не оплакує" його режим – але водночас наголосив на важливості дотримання міжнародного права. 

Лідери Франції та Німеччини відзначили як позитив для Венесуели кінець правління Мадуро.

"Юридична оцінка інтервенції США – складне питання і потребує ретельного аналізу. Міжнародне право залишається керівною основою", – додав німецький канцлер Фрідріх Мерц. 

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні вважає виправданою операцію США у Венесуелі.

"Італійський уряд вважає, що зовнішнє військове втручання не має бути методом повалення тоталітарних режимів. Але водночас він вважає інтервенцію оборонного характеру, спрямовану проти гібридних атак на власну безпеку, легітимною – як у випадку державних суб’єктів, які сприяють наркоторгівлі", – написала Мелоні. 

Президент України Володимир Зеленський вважає, що США у Венесуелі показали орієнтир, як діяти з диктаторами.

А український міністр закордонних справ Андрій Сибіга нагадав, що Україна не визнає легітимності Ніколаса Мадуро.

Блекаут у Берліні

У суботу вранці у південно-західній частині Берліна без електропостачання залишилися близько 50 тисяч домогосподарств та понад дві тисячі підприємств.

Причиною аварії стало загоряння кабельного мосту над каналом Тельтов, унаслідок якого були пошкоджені кілька кабелів, що ведуть до електростанції Ліхтерфельде.

Інцидент стався у той час, коли температура повітря в Берліні коливається біля нуля, місцями фіксується сильний снігопад.

Ультраліва група Vulkangruppe опублікувала лист-зізнання, в якому заявила про свою причетність до підпалу кабелів на електростанції в Берліні. 

Група описала свою акцію як "дію в інтересах суспільства", зазначивши, що підпал кабельного моста був спрямований проти "жадібності до енергії" та зростаючого впливу технологічних компаній. 

Трагічна пожежа у Швейцарії

Сьогодні у швейцарському місті пройшло мовчазне вшанування пам'яті жертв пожежі у барі, яка вночі 1 січня забрала життя 40 осіб. 

Проти менеджерів бару порушили справу. 

Злочини, в яких їх підозрюють, – це вбивство через недбалість, заподіяння тілесних ушкоджень через недбалість та підпал через недбалість.

Серед загиблих – громадяни Італії, Франції, Румунії та Туреччини.

Решта новин

Президент Сербії Александар Вучич оголосив про відновлення виробництва на підсанкційному НПЗ.

Британія і Франція завдали ударів по ймовірних складах зброї ІДІЛ у Сирії.

У Відні поблизу синагоги знайшли гранату.