План на случай победы Ле Пен, встреча Трампа и Путина, новое правительство Латвии: новости дня
Новости — Среда, 18 ноября 2026, 21:00 —
Західні розвідки вказують на намір Путіна вести війну щонайменше до кінця зими.
Єврокомісія підготувала план виділення Україні додаткових 45 млрд євро наступного року, а Міноборони України розповіло про підсумки "Рамштайну".
Завтра у Берліні проведуть засідання "коаліції охочих", на якому будуть й американські переговірники.
Тим часом Трамп перебуває у Китаї, куди прибув й правитель Росії.
Все важливе і цікаве за середу, 18 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
План на випадок перемоги Ле Пен
Європейська комісія оголосила про плани виділити додатковий кредит Україні на 45 млрд євро: з них 25 млрд євро – на військову допомогу, і 20 млрд – на підтримку бюджету.
"Запропонована підтримка в розмірі 45 млрд євро матиме форму кредиту з обмеженим правом вимоги (limited-recourse loan). Це означає, що Україна буде зобов'язана погасити основну суму кредиту лише після отримання репарацій від Росії", – наголосили в Єврокомісії.
Надання бюджетної підтримки залежатиме від здійснення Україною реформ, зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, які мають значення для виконання проміжних контрольних показників у межах кластера "Основи" (Fundamentals Cluster).
Пропозиція Європейської комісії має бути розглянута на позачерговому саміті Європейської ради у Брюсселі 26-27 листопада.
Нагадаємо, 16 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив лідерам держав ЄС під час саміту в Брюсселі, що Україні у 2027 році необхідно щонайменше 70 млрд євро додаткової фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Зеленський подякував Єврокомісії за новий механізм фінансування України.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила журналістам, що вона "дуже впевнена" в приєднанні до кредиту в 45 млрд євро для України усіх 27 держав-членів, включаючи Болгарію, Чехію, Угорщину та Словаччину, які досі утримувалися від підтримки.
Тим часом Німеччина, за даними Politico, розробила план, який полегшив би ЄС надання додаткових коштів Україні, навіть якщо громадський ентузіазм ослабне або ультраправа Марін Ле Пен стане президенткою Франції наступного року і виконає свою передвиборчу обіцянку скоротити підтримку Києву.
Також додамо, що Рада Європи затвердила новий план підтримки України з бюджетом у 70 млн євро.
Дані західних розвідок
Президент Фінляндії Александр Стубб не вірить, що мир в Україні настане до кінця року.
За даними видання The New York Times, західні розвідки вказують на намір правителя Росії Владіміра Путіна вести війну щонайменше до кінця зими.
Тим часом у Польщі розробляють сценарії на випадок, якщо взимку туди прибуде нова хвиля біженців з України.
Підсумки "Рамштайну"
В Міністерстві оборони України повідомили про підсумки 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке пройшло у штаб-квартирі НАТО 17 листопада.
Як зазначили у відомстві, Франція на засіданні пообіцяла поставити антибалістичну РЛС GF300 Thales. До кінця 2026 року країна планує передати 2 літаки Mirage 2000-5F, авіабомби AASM Hammer 250 за кошти Норвегії та Німеччини, 30-мм боєприпаси до Mirage та інше авіаційне забезпечення коштом кредиту ЄС.
Данія підтвердила виділення пакета допомоги на 200 млн євро на критично важливі засоби протиповітряної оборони та нового оборонного пакета 645 мільйонів євро. Кошти будуть спрямовані на закупівлю ударних безпілотників (зокрема українського виробництва), боєприпасів для літаків F-16, а також українських дронів-перехоплювачів і реалізацію ініціативи PURL.
Крім того, Україна і Данія домовились про співпрацю у сфері ШІ для оборони.
Норвегія оголосила про загальний пакет підтримки на близько 800 млн доларів, з якого кошти підуть на ППО, на програму PURL та на закупівлю українських дронів для Сил оборони і на засоби протидії реактивним "шахедам".
Бельгія, своєю чергою, підтвердила зобов’язання передати 10 винищувачів F-16 до кінця року.
Іспанія оголосила про додатковий пакет на більше ніж 400 млн євро, до якого увійдуть, зокрема, дрони та артилерійські снаряди. Заплановані також поставки ракет IRIS-T.
Фінляндія підтвердила постачання двох пакетів допомоги загальним обсягом 291 млн євро, до яких увійдуть, зокрема, засоби ППО. Країна готує наступний пакет, а також внесок у PURL у розмірі 40 млн євро.
Також низка партнерів оголосили про нові внески до програми PURL: Люксембург спрямує 25 млн євро, Швеція – 20 мільйонів євро, Португалія – 50 млн євро.
До того ж Португалія оголосила про нову допомогу Україні у сфері енергетики. Лісабон не передасть Україні F-16, але може навчати пілотів і постачати боєприпаси.
Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні.
Засідання "коаліції охочих"
19 листопада – засідання "коаліції охочих" у Берліні.
Президент Франції Емманюель Макрон на засіданні "коаліції охочих" представить три пріоритети: посилення військової та фінансової підтримки України, продовження роботи над гарантіями безпеки та забезпечення повноцінної участі європейців у мирних переговорах.
Понад 30 лідерів держав-учасниць обговорять плани щодо розгортання в Україні багатонаціональних військових сил союзників у рамках гарантій безпеки після завершення бойових дій.
Нагадаємо, RFI писало, що французькі військові у рамках місії "Воля" вже кілька місяців проводять навчання в Україні.
На засіданні у Берліні очікують американських дипломатичних представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера для зустрічі з українськими посадовцями та європейською переговорною групою.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна очікує від посланців президента США Дональда Трампа на подробиці його переговорів у Китаї.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде наголосив, що Росія не може впливати на військову діяльність НАТО на своїй території, відхиливши вимоги Москви щодо перебудови системи безпеки в Європі.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль вважає зайвими переговори щодо нової архітектури безпеки в Європі.
Зустріч Трамп-Путін
Вранці 18 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп прибув до Китаю. Раніше до Китаю прибув правитель Росії Владімір Путін.
Трампа в аеропорту зустрічав китайський лідер, а Путіна – член постійного комітету політбюро ЦК Комуністичної партії Китаю Цай Цзі.
У Кремлі кажуть, що Трамп і Путін поспілкуються в Китаї кілька разів, у тому числі нібито віч-на-віч.
Україна розраховує, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Владіміра Путіна Вашингтон і Пекін використають свій вплив, щоб домогтись припинення війни.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловив обережну підтримку запланованій тристоронній зустрічі лідерів.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль також позитивно оцінив факт проведення майбутньої зустрічі президента США, китайського лідера і кремлівського правителя.
Цікаво, що в американській Атланті посадовець, призначений Трампом, наказав повісити російський прапор на арці. Прапор на знаковій споруді у штаті Джорджія вивісили в знак пам’яті про покійного посла РФ Александра Дарчієва.
Загрози для ЄС
Видання Rzeczpospolita пише, що Росія готувала диверсію в Польщі з великою кількістю жертв, щоб звинуватити Україну.
Зазначається, що російські спецслужби на межі жовтня і листопада планували диверсійну операцію на території Польщі поблизу кордону з Калінінградською областю РФ.
Згодом міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що польські спецслужби знали про заплановану російську диверсійну операцію.
Тим часом в Іспанії евакуювали низку шкіл через повідомлення про "замінування".
Керівника посольства РФ викликали до МЗС Молдови після вторгнення семи дронів.
Призначений посол РФ в Молдові Олег Озеров 18 листопада цинічно відповів, що молдовська влада не надала доказів російського походження дронів, і наголосив, що Москва не зацікавлена у погіршенні відносин із Кишиневом.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга засудив численні порушення Росією повітряного простору Молдови і нагадав, що такі інциденти загрожують безпеці всього регіону.
Газовоз, який затонув біля берегів Болгарії, був атакований кількома дронами.
Крім того, в Болгарії виявили хакерів, які протягом п’яти років шпигували за урядом.
Парламент Фінляндії продовжив дію закону про безпеку кордону, а Італія інвестує 6 млрд євро у протидію гібридній війні в найближчі роки.
Щодо Польщі
За даними польських медіа, президент Польщі Кароль Навроцький подарував Дональду Трампу на день народження "бурштиновий трон".
Візит президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра до Польщі раптово скасували. Штайнмаєр мав зустрітися, серед інших, з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
Сейм Польщі відхилив вотум недовіри уряду Дональда Туска.
А ще польський прем’єр Туск заявив, що роки формування енергетичної залежності від Росії залишилися в минулому.
Решта новин
В Італії заарештували українця, якого підозрюють у шахрайстві та крадіжці 213 млн грн.
Глава МВС Чехії заявив, що спортсменів РФ не пустять до країни на чемпіонат світу з хокею.
Сейм Латвії затвердив новий уряд на чолі з проукраїнським прем'єром.
Виставка на честь прихильника Муссоліні спричинила скандал в італійському парламенті.
Мюнхен запускає пілотний проєкт із впровадження безпілотних таксі.
У Німеччині домовилися про зниження податків на електроенергію.
В Румунії стався найсильніший за останні роки землетрус, що відчувався в Україні та Молдові.