Нова схема вступу в ЄС, Орбан мітить у президенти, відставка уряду Болгарії: новини дня

ЄС запускає нову схему переговорів з Україною про вступ, яка долає вето Орбана. Сам угорський прем’єр, на тлі загроз поразки на парламентських виборах навесні 2026 року, ймовірно, мітить в президенти Угорщини. 

Тим часом триває переговорний процес щодо врегулювання війни в Україні. З’являється більше деталей.

Все важливе і цікаве за четвер, 11 грудня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Нова схема вступу в ЄС

Топтема дня – нова схема вступу України в ЄС.

На неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) у Львові ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що Україна задоволена досягнутою Євросоюзом домовленістю, яка розблоковує технічний рух до вступу.

Отже, попри те, що формально кластери залишаться у статусі "не відкритих", технічно вступні переговори розблоковані. У Львові Україні офіційно передали так звану переговорну позицію ЄС за трьома кластерами, і далі буде тривати те, що відбувається на переговорах зазвичай. Вже є домовленість із кіпрським головуванням, що на початку 2026 року відбудеться аналогічне "гібридне відкриття" решти трьох кластерів.

Україна та ЄС після відкриття технічних переговорів узгодили пріоритетний план реформ. Загалом йдеться про 10 ключових пріоритетів. 

Україна готується завершити вступні переговори з ЄС швидше ніж за два роки.

А вчора ввечері стало відомо, що Кабмін України затвердив положення про систему "Пульс вступу" для моніторингу зобовʼязань з євроінтеграції.

Більш детально про нову схему вступу України в ЄС – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка "План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі.

Нові деталі щодо "мирного плану"

Financial Times пише, що США не вимагають від РФ виведення військ з Донбасу задля створення демілітаризованої зони. Натомість Сполучені Штати наполягають на тому, що українські війська мають залишити свої позиції в Донецькій області.

В додатках до поточних мирних пропозицій США щодо України, за даними The Wall Street Journal, детально викладені плани американських фінансових компаній та інших підприємств щодо використання приблизно 200 мільярдів доларів заморожених росактивів для проєктів в Україні. В тому числі для будівництва нового великого центру обробки даних, який буде живитися від Запорізької атомної електростанції, яка наразі перебуває під російською окупацією.

За словами президента України Володимира Зеленського, питання статусу та управління окупованою Запорізькою АЕС залишається одним зі спірних у перемовинах про потенційну мирну угоду. Він каже, що американська сторона пропонує "спільний формат" для управління станцією.

В іншому додатку, як пише The Wall Street Journal, викладена загальна концепція США щодо виведення російської економіки з кризи, в рамках якої американські компанії будуть інвестувати в стратегічні сектори, від видобутку рідкоземельних металів до буріння нафтових свердловин в Арктиці, і допомагати відновити постачання російських енергоресурсів до Західної Європи та інших країн світу.

Деякі європейські посадовці, які ознайомилися з документами, заявили, що не впевнені, чи варто серйозно ставитися до деяких пропозицій США.

Один посадовець порівняв їх з баченням президента Трампа щодо будівництва курорту в стилі Рів'єри в Газі.

Зеленський розповів, що "компромісне бачення" США щодо контролю над нині підконтрольним Україні Донбасом полягає у тому, що українські війська виходять з території Донеччини, а російські війська туди не заходять.

Зеленський про вибори і ультиматум

Володимир Зеленський повідомив, що у четвер відбулась розмова з американською командою щодо гарантій безпеки для України.

За його словами, "від Америки були Марко Рубіо, Піт Гегсет, Стів Віткофф, Джаред Кушнер, генерали Кін і Гринкевич та Джош Груенбаум. Дякую також Марку Рютте, який представляв НАТО".

Він додав, що зустріч була "конструктивною та глибокою".

Також український президент після сигналів США попросив готувати законодавство про вибори у воєнний час.

"Щоб це не було просто медійним сигналом від мене, я попросив народних депутатів України підготувати законодавчі зміни щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану. Сьогодні важливо закінчити війну, і важливо її закінчити в сильній позиції для України. Був сигнал від Сполучених Штатів щодо виборів – я відреагував, і готовий до цього", – заявив Зеленський.

Президент відзначив, що США можуть робити кроки щодо "розблокування деякими державами" нашого шляху до Євросоюзу. Зокрема, вони "можуть працювати політично". 

Український лідер також каже, що ультиматумів від США про "мирну угоду до Різдва" не було.

Процес переговорів

Президент США Дональд Трамп заявив, що його вчорашня розмова з європейськими лідерами стосовно України відбувалась "у достатньо жорстких тонах".

Американський лідер вкотре натякнув, що може дистанціюватися від конфлікту, в якому він звинувачує свого попередника Джо Байдена.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що розмова європейських лідерів з американським президентом Дональдом Трампом була "конструктивною".

Він зазначив, що вони провели "дуже детальну розмову", обговоривши деякі пропозиції, зосередившись на "територіальних поступках, на які Україна готова піти".

"Це питання, на яке повинні відповісти президент України і український народ", – зазначив канцлер.

Мерц сказав, що якщо переговори просуваються так, як він очікує, то протягом вихідних відбудуться подальші розмови з американськими посадовцями, а потім "можливо, на початку наступного тижня тут, у Берліні, відбудеться зустріч", в якій можуть взяти участь США.

Але за його словами, загалом Трамп справив враження, що "він готовий йти цим шляхом разом" з Європою.

За даними Axios, 13 грудня в Парижі відбудеться зустріч високопосадовців США з представниками України, Франції, Німеччини та Великої Британії для обговорення мирного плану президента Трампа.

Канцлер Німеччини наголосив, що мир для України, про який намагаються домовитись у триваючих перемовинах, має бути справді надійним. 

"Це потребує надійних юридичних та матеріальних гарантій. І рішення повинне враховувати безпекові інтереси Європи. Не має бути миру ціною інтересів ЄС чи НАТО, і ніякого миру, погодженого "над нашими головами", – підкреслив канцлер. 

РФ: вирішили "непорозуміння" з США

Міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що всі "непорозуміння" з США "щодо України" були вирішені після зустрічі на початку цього місяця між очільником Кремля Владіміром Путіним і посланцем США Стівом Віткоффом.

Лавров заявив, що переговори підтвердили "взаємне розуміння", досягнуте між Путіним і Дональдом Трампом на саміті на Алясці в серпні.

"Зараз, тут, у наших переговорах з американцями щодо українського питання, я особисто вважаю, що непорозуміння і недоліки в комунікації були вирішені", – сказав він.

Глава МЗС РФ також сказав, що його країна хоче, щоб пакет документів, узгоджений для підкріплення "довгострокової та стійкої мирної угоди" у російсько-українській війні, містив гарантії безпеки "для всіх залучених сторін": "ми не можемо обмежуватися лише Україною".

Також Лавров повторив наратив російської пропаганди щодо того, що РФ не погодиться на вступ України до НАТО і що Москва хоче "захисту" для російськомовних громадян в Україні.

Крім того, російський міністр каже, що РФ готова юридично зафіксувати плани не нападати на Європу.

Натомість сьогодні генсек НАТО Марк Рютте застеріг держави Альянсу, що вони є наступною ціллю Росії, та закликав до негайних дій.

Тим часом Defence One пише, що адміністрація президента США Дональда Трампа обговорювала ідею про створення нової групи країн "Core 5", до якої увійшли б Китай і Росія (а також Індія та Японія), що зблизило б традиційних супротивників і створило б різкий контраст з наявною G7.

Загрози з Росії і оборона Європи

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про "хаос", який охопив Євросоюз.

"Я як людина підтримую участь Польщі в Європейському Союзі, і нам треба поставити питання Європейському Союзу: чи йде він у правильному напрямку?" – сказав Навроцький.

Він додав, що "ми поруч з агресивною, імперською Росією, і займаємося тими справами, які важливі для того, щоб Європа існувала"

"Тут, в Латвії, в Польщі, Румунії, починається безпека Європи", – зазначив польський президент.

До речі, Навроцький обіцяє владнати "непорозуміння" щодо даних про передачу МіГ-29 Україні.

Сейм Литви схвалив держбюджет-2026 з рекордними витратами на оборону, а Литва фіксує збільшення інформаційних атак з боку РФ та Білорусі.

В Естонії одного з лідерів проросійської партії засудили до 14 років ув’язнення.

Різне щодо України

Ukraine Facility: Рада ЄС схвалила шостий транш для України на близько 2,3 млрд євро.

Палата представників схвалила оборонний бюджет США із допомогою для України.

Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на окупованих територіях України.

За даними Politico, в ЄС можуть "ізолювати" Бельгію, якщо вона блокуватиме репараційну позику.

У Польщі затримали вченого РФ, якого Україна розшукує за незаконні розкопки в Криму. У Кремлі обурилися затриманням у Польщі російського археолога.

Орбан мітить у президенти

Агентство Bloomberg пише, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у разі поразки своєї партії "Фідес" на виборах розглядає варіант переміститися на президентську посаду і спробувати змінити законодавство так, щоб розширити президентські повноваження.

10 грудня парламент Угорщини вже схвалив законопроєкт від "Фідес", що ускладнює відсторонення президента від посади у майбутньому. 

Зазначається, що якщо навіть "Фідес" виграє квітневі вибори, Орбану все одно може бути зручно переміститись на президентську посаду і більше фокусуватись на зовнішній політиці, а уряд доручити комусь із довірених соратників, наприклад чинному міністру будівництва й транспорту Яношу Лазару. 

До речі, Орбан очікувано похвалив резонансну стратегію нацбезпеки США.

Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек у четвер звинуватив прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в тому, що він ближчий до Росії, ніж до Європи.

Решта новин

В Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку уряд.

Парламент Грузії посилив правила проведення протестів.

У Португалії вперше за понад 10 років проходить загальний страйк.

Данія виплатить компенсацію гренландським жінкам за примусовий контроль народжуваності.

В Австрії ухвалили суперечливу заборону на носіння хіджабу в школах.