Європейські лідери в Києві, тиск на Орбана, рекордні санкції Британії: новини дня
У четверту річницю повномасштабної війни Росії проти України європейські делегації прибули до Києва, щоб заявити про свою солідарність і підтримку.
У сьогоднішньому дайджесті – про те, хто приїхав і які сигнали надіслали.
Водночас Росія звинуватила Британію і Францію у тому, що вони нібито планують "передати київському нацистському режиму ядерні технології радикально змінює ситуацію". Медведєв традиційно пригрозив "ядеркою".
США не підтримали резолюцію ООН щодо підтримки міцного миру в Україні і нібито прагнуть закінчити російсько-українську війну до 4 липня.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував президента США Дональда Трампа за його стратегію щодо кремлівського правителя.
Все важливе і цікаве за вівторок, 24 лютого – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Візит солідарності
У четверту річницю повномасштабної війни Росії на знак солідарності з Україною до Києва прибули іноземні делегації.
Вранці стало відомо про приїзд президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і глави Євроради Антоніу Кошти, а також лідерів країн Нордично-балтійської вісімки і Хорватії.
Крім того, до української столиці прибув і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який записав відеозвернення неподалік Софійської площі: "Вітання з Києва…Тут мав відбутися російський парад перемоги. Натомість вже чотири роки Київ все ще захищається".
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта у спільній заяві підкреслили, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну поступово знесилює РФ і подальший тиск змусить її припинити агресію.
Вони наголосили, що Росія не досягла своїх військових цілей в Україні та тепер навмисно націлює свої удари на українське цивільне населення та критичну інфраструктуру.
"Ми рішуче налаштовані посилити тиск на енергетичний та фінансовий сектори Росії та вжити додаткових заходів проти "тіньового флоту", – йдеться у заяві.
Лідери зазначили, що Європейський Союз та його держави-члени, відповідно до своїх повноважень, готові сприяти надійним і достовірним гарантіям безпеки, щоб Росія ніколи більше не могла напасти на Україну, а також забезпечити, щоб Росія була притягнута до відповідальності за скоєні злочини та завдані збитки.
Також вони підкреслили, що майбутнє безпечної та процвітаючої України лежить у Європейському Союзі.
Щодо кредиту на 90 млрд євро
Рада ЄС ухвалила два документи для позики у 90 млрд для України, ще один – блокує Угорщина.
Після затвердження документів, міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос та президентка Європейського парламенту Роберта Метсола урочисто підписали ці законодавчі акти.
Як повідомляла "Європейська правда", Угорщина заблокувала кредит у 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європейським парламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Як повідомляла "Європейська правда", Угорщина погрожує блокувати 90 млрд для України, доки Київ не поновить транзит російської нафти у Європу через нафтопровід "Дружба".
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обіцяє знайти рішення для надання Україні 90 млрд, попри Орбана.
ЄС розраховує надати Україні перший оборонний пакет з кредиту на 90 млрд у квітні.
Крім того, фон дер Ляєн висловила переконання, що країни-члени ЄС погодять 20-й пакет санкцій проти Росії попри те, що зараз його ухвалення блокують Угорщина та Словаччина.
Щодо "Дружби" і тиску на Орбана
Президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що своєю блокадою надання Україні 90 мільярдів євро кредиту від ЄС Угорщина зневажила рішення Європейського Союзу.
"Ніхто не може не поважати рішення Європейської ради", – сказав Кошта в Києві.
Президент Євроради Антоніу Кошта заявив про домовленість з Україною провести оцінювання, скільки часу потрібно на відновлення транзиту нафти нафтопроводом "Дружба".
Урсула фон дер Ляєн закликала Україну прискорити ремонт "Дружби" після ударів РФ.
Нагадаємо, відсутність постачання російської нафти через "Дружбу" після пошкодження нафтопроводу російськими ударами наприкінці січня змусила Словаччину й Угорщину оголосити надзвичайну ситуацію у нафтовій галузі, а також призвела до гострої конфронтації Будапешта й Братислави з Україною.
Словаччина заявляє, що Україна не допускає фахівців до місця пошкодження "Дружби".
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна запропонувала кілька рішень для врегулювання ситуації щодо пошкодженого нафтопроводу "Дружба", зокрема пряму зустріч президента Володимира Зеленського і прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
За даними Reuters, Євросоюз запропонує повну заборону на імпорт російської нафти після виборів в Угорщині.
Європейська комісія планує подати законодавчу пропозицію щодо постійної заборони імпорту російської нафти 15 квітня, через три дні після парламентських виборів в Угорщині.
Посадовці ЄС повідомили агенції, що цю дату обрали для того, щоб заборона на імпорт російської нафти не стала головним фактором у виборчій кампанії в Угорщині.
Очікується, що ЄС зможе обійти будь-які спроби Угорщини та Словаччини заблокувати цю ініціативу, використовуючи процедуру, яка передбачає схвалення законопроєкту кваліфікованою більшістю держав-членів.
Щодо енергетичної допомоги
Лідерам ЄС показали розбиту російськими ударами ТЕЦ.
"Ми знаємо, що Росія використовує морози як зброю. Ми допомагаємо Україні триматися і бити у відповідь. Від початку війни ми надали енергетичної підтримки на 3 млрд євро та 11 тисяч генераторів – і за цим буде більше", – прокоментувала Урсула фон дер Ляєн.
Президентка Єврокомісії розповіла про план підтримки для енергетичної стійкості України на найближчий час та анонсувала "енергетичний Рамштайн" у березні для координації зусиль партнерів.
Вона зазначила, що ЄС має новий пакет обсягом 100 млн євро на невідкладні енергетичні потреби України і ці гроші вже можна починати вкладати.
Фон дер Ляєн також заявила, що одночасно починається підготовка плану зимової енергетичної підтримки для України на 2026-2027 роки.
"Його назва – "Ремонт, відбудова, перезапуск". Він включатиме пакет на 920 млн євро для стабілізації енергосистеми України… Він забезпечить стабільний потік електроенергії всередині країни, прискорить децентралізацію виробництва з відновлюваних джерел… Звісно, також йдеться про ремонт, відбудову, модернізацію мереж, та ремонт і запуск пошкоджених електростанцій", – розповіла президентка Єврокомісії.
Інші заяви до річниці війни
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час церемонії з нагоди четвертої річниці від початку російсько-української війни наголосив, що справжній мир у Європі можливий лише за умови справжнього миру в Україні.
"Український народ заслуговує на справедливий і тривалий мир. Їхня безпека – це наша безпека. Не може бути справжнього миру в Європі без справжнього миру в Україні", – заявив генсек НАТО.
Президент Франції Емманюель Макрон у річницю війни заявив, що заявив, що це російське повномасштабне вторгнення в Україну – "потрійний провал Росії": військовий, економічний і стратегічний.
Макрон запевнив, що постачання техніки та боєприпасів Україні, навчання, посилення протиповітряної оборони та боротьби з дронами, а також обслуговування вже наданого обладнання триватимуть, "щоб Україна вистояла і щоб Росія зрозуміла: час не на її боці".
Віцепрем’єр та міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен у Києві наголосив на необхідності подальшої європейської підтримки України у боротьбі проти Росії.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск річницю війни підкреслив, що зло не може перемогти.
Президент Польщі Кароль Навроцький у річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну закликав світ не ігнорувати імперські амбіції Росії.
Він додав, що Польща очікує "припинення дій, що дестабілізують регіон" та з повагою ставиться "до мужності людей, які щодня захищають свободу".
Президент Литви Гітанас Науседа висловив віру у перемогу України.
"Ми стали свідками чогось надзвичайного – нації, яка відмовилася ставати на коліна, народу, який обрав свободу замість страху, гідність замість покори, світло замість темряви", – заявив Науседа.
Молдовська президентка Мая Санду у четверту річницю російського повномасштабного вторгнення РФ в Україну заявила, що українці також захищають мир і свободу Молдови.
"На світанку дня, який змінив історію, Україна вирішила чинити опір. І залишилася на ногах. Мужність українського народу є світлом для всього вільного світу", – зазначила вона.
Європарламент підтримав Україну
Європарламент сьогодні ухвалив резолюцію "Щодо чотирьох років агресивної війни Росії проти України та внеску Європи у справедливий мир і сталу безпеку для України".
"Європарламент рішуче наголошує на невід'ємному праві України на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН; підтверджує своє тверде переконання, що агресія Росії повинна зазнати поразки, а Україна повинна перемогти", – йдеться у тексті резолюції.
Євродепутати наголосили, що "Росія, її керівництво та її союзники, такі як білоруський режим, несуть повну відповідальність за війну, воєнні злочини та злочин агресії, і (Європарламент) закликає до притягнення їх до повної відповідальності".
"Європарламент підтверджує, що майбутнє України – в ЄС", – наголошують у документі.
Але президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що встановлення конкретної дати вступу України до ЄС є неможливим.
До речі, європейська комісарка з питань розширення Марта Кос у Києві заявила, що Україна не перебуває у "глухому куті" дорогою до Європейського Союзу.
Крім того, президент України Володимир Зеленський змінив склад делегації у переговорах щодо угоди про вступ до ЄС, її очолив Качка.
Також український президент звернувся до Європарламенту по відеозв’язку.
Серед іншого він закликав заборонити в'їзд в ЄС російським "учасникам війни".
"Ми повинні продовжувати твердо застосовувати весь спектр захисту від Росії – від потужних санкцій до реальної підтримки життя після російських ударів. Кожен із вас розуміє, що саме наповнює гаманець Путіна грошима і дозволяє йому затягувати ці війни", – звернувся до європарламентарів український президент.
Оголошення про допомогу Україні
Країни G7 засвідчили підтримку України у спільній заяві.
Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре оголосив, що Норвегія цьогоріч, надаючи військову допомогу Україні, найбільше коштів виділить на закупівлю дронів і безпілотних систем.
Естонія анонсувала 11 млн євро на американську зброю для України. Канада також оголосила про військову допомогу Україні та нові санкції проти Росії.
Британія оголосила про новий пакет підтримки для України.
"У цю сумну річницю наше послання українському народу просте: Велика Британія з вами, сильніше ніж будь-коли. Саме тому сьогодні ми оголошуємо про нову підтримку і будемо продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", – йдеться у заяві британського прем’єра Кіра Стармера.
Крім того, Велика Британія оголосила про найбільший пакет санкцій проти Росії за чотири роки.
Зазначається, що він має "історичне значення" і позбавляє Кремль важливих доходів від нафти та ще більше послаблює його здатність вести незаконну війну.
Данія оголосила про додаткову гуманітарну допомогу для України, а також допоможе модернізувати один з навчальних центрів ЗСУ.
Швеція виділяє 21 млн євро на гуманітарну допомогу Україні, а Болгарія надасть допомогу для енергетики України.
Ядерні погрози Європі
Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) стверджує, що Лондон і Париж активно працюють над переданням Києву ядерної або хоча б "брудної" бомби.
СЗР Росії стверджує, що йдеться про приховану передачу Україні європейських комплектуючих і обладнання та технологій у цій сфері.
Заступник голови Радбезу РФ Дмитрій Медведєв пригрозив Франції та Британії ядерними ударами за нібито плани з озброєння України.
Він заявив, що інформація СЗР про нібито намір Франції та Британії "передати київському нацистському режиму ядерні технології радикально змінює ситуацію".
"Росії при такому розвитку подій доведеться використовувати будь-яку, в тому числі нестратегічну ядерну зброю, по цілях в Україні, що становлять загрозу нашій країні. А в разі необхідності – і по країнах-постачальниках, які стають співучасниками ядерного конфлікту з Росією", – заявив Медведєв.
Україна і Британія відкинули вигадки РФ про "вундерваффе".
Тим часом Сполучені Штати, за даними Reuters, ведуть переговори з делегаціями РФ і Китаю щодо контролю над ядерною зброєю.
Щодо США і переговорів про мир
Як пише агентство Bloomberg, союзники по НАТО стверджують, що Сполучені Штати нібито прагнуть закінчити російсько-українську війну до 4 липня, коли США відзначатимуть 250-у річницю незалежності.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф анонсував зустріч із головою української переговорної делегації, секретарем Ради національної безпеки та оборони Рустемом Умєровом у Женеві.
Заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця розповів про те, що переговорний процес за участю України, РФ та США протягом останнього року зазнав значних змін.
За його словами, якщо у 2025 році ключові зустрічі відбувалися в Стамбулі, то згодом майданчиком став Абу-Дабі. І головна відмінність – склад російської делегації.
У ній більше не було звичних політичних фігур і представників МЗС. Натомість були військові та працівники спецслужб, що несподівано спростило діалог, вказав Кислиця.
Військова переговорна група, зазначає заступник керівника Офісу президента, вже досягла згоди приблизно з 90% технічних питань.
Залишилися найскладніші 10%: статус територій, лінії розмежування, контроль над Запорізькою АЕС. Але їх неможливо вирішити без політичних рішень на найвищому рівні, додав Кислиця.
Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що вітає мирні ініціативи для врегулювання війни, одночасно висловлюючи скепсис.
Він дуже скептично ставиться до короткострокової перспективи миру в Україні, оскільки російська сторона не виявляє бажання до миру.
"На мою думку, добре продовжувати цю ініціативу, але давайте будемо реалістами. З російського боку немає бажання до миру", – сказав Макрон.
"Коаліція рішучих" підтвердила свою участь у гарантіях безпеки для України.
США не підтримали резолюцію ООН щодо підтримки міцного миру в Україні.
Натомість четверо членів Конгресу США виступили зі спільною заявою на підтримку України до четвертої річниці повномасштабної війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував президента США Дональда Трампа за його стратегію щодо кремлівського правителя Владіміра Путіна та розв’язаної ним війни проти України.
"На жаль, американський президент вплинув на хід війни та впевненість Путіна в собі, коли розстелив червоний хідник і привітав його як друга на Алясці, одночасно повністю відмовившись від військової підтримки України", – сказав він.
Колишній радник з нацбезпеки за першої адміністрації Дональда Трампа Джон Болтон розкритикував політику усіх американських президентів у питанні підтримки України від початку агресії РФ у 2014 році.
Решта новин
У Сербії затримали підозрюваних в підготовці замаху на президента Вучича.
Біженки з України стикаються з високим рівнем насильства в ЄС – звіт.