Реакція на удар "Орєшніком", Трамп полює на танкери, конфлікт Орбана з Туском: новини дня

У Європі побачили сигнал в ударі РФ "Орєшніком" по Україні.

Трамп припускає, що йому доведеться робити вибір між Гренландією і збереженням НАТО, а також визнав, що йому не потрібне міжнародне право.

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 9 січня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Удар "Орєшніком" по Львівщині

У ніч на 9 січня Росія здійснила черговий масований удар по Україні, в якому було залучено балістичну ракету "Орєшнік" по Львівській області. 

Президент Володимир Зеленський уточнив, що загалом за цю ніч РФ атакувала Україну 242 дронами, 13 балістичними ракетами по об’єктах енергетики та цивільної інфраструктури, однією балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" та 22 крилатими ракетами. 

Міноборони РФ заявило, що застосування "Орєшніка" для удару по Україні було відповіддю на російський фейк про нібито атаку дронів по резиденції правителя РФ Владіміра Путіна.

До речі, через нічну російську атаку новий міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка приїхав потягом до Києва із запізненням. 

Британська розвідка вважає, що запуск БРСД "Орєшнік" був здійснений з Капустіного яру в Астраханській області та що у Росії поки мало цих експериментальних ракет. 

"Ця система дуже ймовірно є варіантом балістичної ракети РС-26 "Рубєж", яку вперше випробували у 2011 році", – зазначає британська розвідка.

За їхніми оцінками, застосування цієї експериментальної системи проти України скоріш за все задумане як "стратегічний сигнал" після тверджень Росії, що Україна нібито цілеспрямовано атакувала резиденцію Путіна 29 грудня 2025 року.

Голова розвідцентру Сил оборони Естонії Антс Ківісельг вважає сигналом для Заходу використання Росією балістичної ракети "Орєшнік" на Заході України.

"Цього разу удар був значно ближче до польського кордону, приблизно в 80-100 кілометрах. Так що, безумовно, це був певний сигнал у бік Європи або НАТО", – сказав полковник.

Як повідомляє RMF FM, під час нічної атаки Україна попередила Польщу про ймовірне розгортання ракетної системи "Орєшнік".

В очікуванні реакції США

Володимир Зеленський на тлі атаки Росії наголосив на необхідності чіткої реакції світу. 

"Передусім Сполучених Штатів, на які в Росії дійсно зважають. Росія повинна отримувати сигнали, що це її обов’язок – зосередитись на дипломатії, та відчувати наслідки щоразу, коли знов зосереджується на вбивствах та руйнації інфраструктури", – заявив український президент.

Він також заявив, що російська балістична ракета проміжної дальності "Орєшнік" – це виклик також і для Угорщини.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав удар Росії ракетою "Орєшнік" по Львівській області серйозною загрозою безпеці європейського континенту і закликав партнерів вжити негайних заходів щодо посилення тиску на Москву. 

Нагадаємо, 8 січня сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що президент Дональд Трамп дав зелене світло двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

Пропозиції законодавців передбачають 500-відсоткові тарифи на ті країни, що купують російські енергоресурси, уран та деякі інші товари. 

Президент США Дональд Трамп заявив, що підтримає двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії, однак висловив сподівання, що Штатам "не доведеться це використовувати".

Крім того, він висловив упевненість, що РФ не вторгнеться в Україну знову, після врегулювання війни. 

"Я твердо переконаний, що вони не вторгнуться знову, інакше я б не погодився на це (на участь у гарантіях безпеки. – Ред.)", – сказав Трамп.

Реакція Європи на удар по Україні

Латвія запропонує скликати позачергове засідання Радбезу ООН у зв'язку з "варварським нападом" Росії на Україну, в тому числі із застосуванням балістичної ракети середньої дальності поблизу кордонів Європейського союзу і НАТО.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що цієї ночі Росія застосувала балістичну ракету "Орєшнік" для того, щоб залякати не лише Україну і її партнерів.

"Цей терористичний акт має на меті залякати Україну та її партнерів. Ця війна наближається до Європи і становить небезпеку для нас усіх. Ми солідарні з Україною", – заявила молдовська президентка.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що використання Росією ракети "Орєшнік" є ескалацією проти України та має на меті попередити Європу та США.

Очільниця європейської дипломатії закликала країни ЄС "зануритися у свої запаси засобів протиповітряної оборони" і негайно поставити їх Україні. Крім того, Каллас запропонувала запровадити більш жорсткі санкції проти РФ.

Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна закликав посилити тиск на Росію до такої міри, щоб він став нестерпним.

Латвійське Міністерство закордонних справ назвало нічний російський обстріл України актом відвертого варварства та закликало до максимального тиску на державу-агресора.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис назвав друге за увесь час застосування Росією БРСМ "Орєшнік" по Україні "нічим іншим, як цинічним плювком в обличчя усіх, хто прагне миру".

В Міністерстві закордонних справ Франції також засудили масовані російські обстріли 9 січня, спрямовані на цивільне населення та енергетичну інфраструктуру. Там вважають їх свідченням небажання Росії брати участь у мирному врегулюванні.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підкреслила, що ці удари – нагадування про повну байдужість Росії до людських життів.

"У Фінляндії,  як і в інших країнах з суворою зимою, ми знаємо, що можуть означати великі холоди. Це може бути питанням життя і смерті", – зазначила фінська міністерка.

Вона наголосила, що "бити по цивільних було і лишається воєнним злочином".

Співпраця з Британією

Міністри оборони Великої Британії і України у Києві підписали "дорожню карту" до угоди про 100-річне партнерство України та Британії в оборонній сфері. 

"Документ закріплює оборонну співпрацю у 2026 році за низкою ключових безпекових напрямів. Це важливий крок для реалізації масштабних проєктів, можливих завдяки Угоді про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією", – прокоментував Денис Шмигаль. 

За його словами, у лютому виробництво перехоплювачів Octopus для України у Британії сягне 1000 на місяць, а також відбудеться засідання у форматі "Рамштайн". 

Крім того, Україна і Британія обговорили розміщення контингенту у разі завершення війни.

Трамп полює на танкери

США захопили танкер Olina в Карибському морі, п'яте таке судно в останні тижні, на тлі посилення зусиль Вашингтона з обмеження експорту венесуельської нафти.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що затримання США підсанкційного танкера "тіньового флоту" РФ демонструє силу і надсилає правильний сигнал правопорушникам.

"Ми вітаємо послідовні та рішучі дії Сполучених Штатів проти незаконних танкерів, включаючи сьогоднішнє захоплення судна Olina. Це судно було під санкціями як частина російського "тіньового флоту". Такі рішучі кроки демонструють силу та надсилають правильний сигнал правопорушникам", – написав міністр в X.

США наклали санкції на Olina в січні минулого року, коли він називався Minerva M, за те, що, за словами Вашингтона, він був частиною так званого тіньового флоту суден, які плавають без особливого регулювання або відомої страховки.

Вся нафта на борту 10 танкерів, затриманих за останній час Сполученими Штатами, належить венесуельській державній нафтовій компанії PDVSA, повідомило джерело Reuters.

Блокада США щодо венесуельської нафти, на яку накладено санкції, залишається в силі "в будь-якій точці світу", заявив у середу міністр оборони Піт Гегсет.

Нагадаємо, 7 січня американські військові взяли під контроль два танкери, включаючи судно Bella 1 під російським прапором, яке вони переслідували понад два тижні. Судна звинувачують у порушенні санкційної політики.

Як повідомили в посольстві України в США, на затриманому танкері РФ Bella 1 перебувають українці.

Тим часом в Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Трамп вирішив відпустити двох росіян з затриманого танкера Bella 1. 

Трамп, Гренландія і міжнародне право

У Гренландії відкинули будь-які фінансові пропозиції президента США Дональда Трампа.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, американські посадовці, включно з помічниками Білого дому, начебто обговорили суми від $10 тисяч до $100 тисяч на мешканця Гренландії. 

9 січня помічники президента США Дональда Трампа зустрілися з послами Данії та Гренландії у Білому домі задля обговорення ситуації довкола арктичного острова.

Трамп допустив, що, можливо, доведеться вибрати між Гренландією і збереженням НАТО.

В інтерв’ю виданню The New York Times він чітко дав зрозуміти, що трансатлантичний альянс є практично марним без США в його центрі.

А ще американський президент в тому ж інтерв’ю заявив, що йому не потрібне міжнародне право.

Водночас Дональд Трамп запевнив, що "не прагне завдавати шкоди людям".

Він також дав зрозуміти, що використовує свою репутацію непередбачуваності та готовність швидко вдаватися до військових дій, часто з метою примусу інших країн. 

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав до дій проти дедалі більшого руйнування світового порядку після Другої світової війни. 

"Ми не можемо бути слабкими. Ми зможемо відігравати роль у цьому зміненому світі або світі, що змінюється, лише якщо нас будуть серйозно сприймати у військовому плані. І ми маємо цього досягти", – сказав він.

За результатами опитування ARD-DeutschlandTrend, німці не довіряють США майже так само, як Росії.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що США мають право переглядати свої зв'язки з європейськими союзниками, але Європа також має право сказати "ні", якщо Вашингтон зробить неприйнятну пропозицію.

Цікаво, що Франція перенесе саміт лідерів G7 через день народження Трампа.

Нагадаємо, цього тижня президент США оголосив про вихід США з 66 міжнародних організацій, у тому числі двох міжнародних трибуналів у Гаазі та з Венеційської комісії.

У Венеційській комісії Ради Європи висловили жаль з приводу рішення президента США про вихід зі складу організації.

Конфлікт Орбана з Туском

Угорщина надала притулок ще двом громадянам Польщі. Варшава вимагає від Будапешта роз’яснень і викликала посла Угорщини.

До речі, прем'єр і президент Польщі зустрілись на тлі розбіжностей, але заявили про єдність щодо України. А ще президент Польщі Кароль Навроцький ветував закон, який імплементує цифрове законодавство ЄС.

Негода в Європі

Сотні тисяч людей у Британії та Франції залишилися без світла через негоду.

На півночі Німеччини через сніг скасували поїзди далекого сполучення, а фінська авіакомпанія Finnair у четвер і п'ятницю вдалась до рідкісних скасувань рейсів на крайню північ країни через екстремальні морози.

Решта новин

Віцепрезидент Бундестагу поскаржився на неприємний запах у парламентських будівлях.

ЗМІ: у Швейцарії, взяли під варту одного з власників бару, де у пожежі загинули 40 людей.

Керівництво ЄС прибуло з візитом до Сирії.