Гарантии как в НАТО, Лукашенко освободил заключенных, протесты против Орбана: все за выходные

Прямо зараз у Берліні тривають переговори української, німецької та американської сторін. Турецький президент каже, що "мир вже недалеко". 

Видання Axios дізналося, що переговори щодо гарантій безпеки, які Україна отримає від США та Європи, досягли значного прогресу. 

Тим часом Сполучені Штати зняли санкції з білоруського калію, а Лукашенко звільнив політичних в’язнів. 

У США кажуть, що Білорусь погодилась спинити нашестя метеозондів у Литву. У Вільнюсі попереджають, що ЄС не буде синхронно зі Сполученими Штатами скасовувати санкції проти Білорусі. 

Все важливе і цікаве за вихідні, 13 та 14 грудня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори у Берліні

Ще у п’ятницю ввечері видання The Wall Street Journal повідомило, що спеціальний посланець американського президента Стів Віткофф зустрінеться з європейськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським у німецькому Берліні.

Сьогодні вдень Стів Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер були помічені в центрі Берліна фотографом німецького інформаційного агентства dpa.

Запрошення від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до представників США надійшло після напруженої телефонної розмови в середу між європейськими лідерами і Дональдом Трампом, під час якої сторони намагалися подолати розбіжності щодо напрямку мирних зусиль.

Також сьогодні вдень президент України Володимир Зеленський прибув до Берліна.

Він анонсував україно-американський день у Берліні у неділю. 

О 17:23 Володимир Зеленський повідомив в Telegram про початок зустрічі української, німецької та американської сторін у Берліні.

До речі, президент Фінляндії Александер Стубб скасував поїздку до США й поїде до Берліна на переговори щодо України.

Гарантії як у НАТО

Видання Axios пише, що Сполучені Штати готові надати Україні гарантії безпеки на основі 5 статті НАТО.

Як зазначається, переговори щодо гарантій безпеки, які Україна отримає від США та Європи, досягли значного прогресу.

Американський високопосадовець заявив, що адміністрація Трампа готова надати Україні гарантію на основі статті 5 НАТО, яка буде схвалена Конгресом і матиме юридичну силу.

"Ми хочемо надати українцям гарантію безпеки, яка, з одного боку, не буде "порожнім чеком", а з іншого – буде достатньо сильною. Ми готові направити її до Конгресу для голосування", – заявив американський посадовець.

Президент України Володимир Зеленський дорогою до Берліна повідомив журналістам, що вступ України в НАТО як гарантію безпеки не підтримали США і деякі європейські партнери.

Ердоган: "мир вже недалеко"

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав, що оптимістично налаштований щодо шансів на домовленість, що дозволить зупинити російсько-українську війну: "Мир вже недалеко, ми можемо це бачити".

"Ми оцінили, які внески наша країна може зробити у мирні зусилля. Ми позитивно сприймаємо діалог, розпочатий завдяки зусиллям президента Трампа", – додав президент Туреччини.

Європа – наступна ціль РФ?

Натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застерігає, що правитель Росії Владімір Путін зацікавлений у "фундаментальній зміні кордонів в Європі" і відновленні Радянського Союзу в його колишніх кордонах. Це, на його переконання, становить "величезну загрозу, зокрема й воєнну, для країн, які колись були частиною цієї імперії".

Він наполягає, що подальша допомога Україні та єдність Європи у стратегічній співпраці з Британією є пріоритетами у зовнішній та безпековій політиці.

З точки зору політики щодо Росії, то, на думку Мерца, поспішний вступ кількох держав у Першу світову війну в 1914 році є неправильною історичною аналогією.

"Напевно, було б правильніше використовувати 1938 рік як історичну аналогію", – зазначив Мерц.

Тоді, продовжив німецький канцлер, після Мюнхенської угоди Адольф Гітлер побачив, що його імперські експансіоністські амбіції посилюються політикою умиротворення європейських держав, і за рік розпочав Другу світову війну.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у своїй промові в Берліні в четвер заявив, що НАТО має бути "готовим до війни такого масштабу, яку пережили наші діди та прадіди", і стверджував, що "ми є наступною ціллю Росії".

Кремль заявив у неділю, що ця заява Марка Рютте є безвідповідальною і свідчить про те, що він не розуміє масштабів руйнувань, спричинених Другою світовою війною.

Конгресмен-республіканець Дон Бейкон закликав адміністрацію президента США Дональда Трампа "підтримувати свободу і виступати проти агресора". 

Він нагадав, що 70% американців підтримують Україну.

"Змушувати Україну віддати більше своєї території, щоб укласти мир з Росією, – це не крок Рейгана, а крок Чемберлена. Чемберлен з Гітлером вчинив так само з Чехословаччиною. Через це його репутація назавжди буде заплямована", – наголосив Бейкон.

До речі, український президент під час онлайн-спілкування з журналістами дорогою до Берліна сказав, що в переговорах американці фактично представляють російську сторону: "У нас немає прямого діалогу з російською стороною. І в діалозі з американською стороною, вони, якщо можна так сказати, представляють російську сторону".

У Вільнюсі проходять військові навчання.

Послаблення санкцій США щодо Білорусі

Спецпосланець американського президента в Білорусі Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.

"Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз", – заявив Коул на другий день свого візиту до Білорусі.

За його словами, у міру нормалізації відносин між двома країнами все більше санкцій буде зніматися.

Коул каже, що у спілкуванні з Лукашенком піднімав питання російсько-української війни і що його поради та близькі контакти з правителем РФ можуть бути корисними.

"Вони давні друзі і мають достатній рівень відносин, щоб обговорювати такі питання. Звісно, президент Путін може прийняти одні поради і не прийняти інші. Але це – спосіб допомогти процесу", – цитують Коула.

Тим часом Білорусь оновила серію законів згідно з новою воєнною доктриною, а Німеччина спрямує військових до Польщі для підкріплення її кордону з Білоруссю.

Звільнення політв’язнів Лукашенка

Самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко після зустрічі з Джоном Коулом відпустив 123 політв’язнів.

Серед звільнених недопущений до участі у президентських виборах Віктор Бабарико та його соратниця Марія Колесникова, нобелівський лауреат Алесь Бяляцький, а ще двоє громадян Литви та поляк.

Дев’ять політв’язнів вивезли до Литви, але більшість – в Україну.

За словами президента України Володимира Зеленського, Білорусь не хотіла звільняти політичних в'язнів через якусь із країн ЄС, тому вони прибули до України.

Щодо гібридних атак на Литву

У Литві кажуть, що самопроголошеному президенту Білорусі Александру Лукашенку не варто сподіватись на послаблення санкцій ЄС слідом за США.

"США ухвалює незалежні рішення щодо санкцій проти білоруського режиму, вони не пов’язані із санкціями ЄС. У ЄС немає дискусій щодо послаблення санкцій проти Білоруського режиму", – зазначили у литовському Міністерстві закордонних справ.

Також в МЗС Литви нагадали, що ключові причини, які спричинили санкції проти режиму Лукашенка, лишаються досі – згадавши триваючі внутрішні репресії, а також підтримку Росії у війні проти України, "шантаж мігрантами" щодо своїх європейських сусідів, та, віднедавна, гібридну атаку за допомогою метеозондів з контрабандою. 

У США кажуть, що Білорусь погодилась спинити нашестя метеозондів у Литву.

Допомога Україні

Латвія виділить додаткові 5 млн євро на БпЛА для України ще в цьому році., а у G7 заявили про готовність посприяти зміцненню енергетики України.

Чехія поставила Україні 1,8 млн боєприпасів.

Опитування Інституту Insa для газети Bild am Sonntag свідчить, що 47% німців хочуть використання росактивів на користь України.

Нагадаємо, 12 грудня посли Європейського Союзу ухвалили рішення про замороження російських активів, що перебувають у Європі, на безстроковий термін.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що у зв’язку з п’ятничним рішенням Євросоюзу Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку у Європі навіть через "задні двері".

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан назвав голосування за заборону повернення росактивів Кремлю "брюссельською диктатурою".

А міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав Орбана найбільш цінним замороженим активом РФ у Європі.

Протести проти Орбана

В Угорщині тисячі людей вийшли на протести на тлі скандалу з насильством над дітьми.

Тисячі угорців пройшли маршем до офісу прем'єр-міністра Віктора Орбана в суботу під проводом лідера опозиції Петера Мадяра, який закликав главу уряду піти у відставку через скандал із зловживаннями в центрі утримання неповнолітніх.

Прокуратура країни вже кілька місяців розслідує діяльність колишнього директора центру за підозрою в організації мережі проституції, відмиванні грошей і торгівлі людьми.

Відео, опубліковане цього тижня опозиційним активістом і колишнім депутатом Петером Юхашем, спонукало до відставки в.о. директора центру.

Прем'єр Угрщини Віктор Орбан стикається з, можливо, найскладнішим викликом за 15 років свого правління на виборах, які, ймовірно, відбудуться в квітні наступного року.

Тим часом Орбан поовезе на саміт ЄС 1,6 млн анкет "референдуму" проти допомоги Україні.

Решта новин

Президент Володимир Зеленський заявив, що може відвідати Польщу в п'ятницю, 19 грудня.

Потяг Перемишль-Київ у Польщі евакуйовували через підозрілий пакунок.

Австрія продовжить прикордонні контролі з чотирма країнами.

У Франції відкрили найбільшу в Європі міську канатну дорогу.

Двоє військових США загинули і троє отримали поранення у Сирії.